This HTML5 document contains 115 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
n17http://ml.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
n20http://dbpedia.org/resource/File:
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n7http://ta.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
n37https://global.dbpedia.org/id/
n22http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hehttp://he.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gahttp://ga.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
n29http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-afhttp://af.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbphttp://dbpedia.org/property/
n21http://pa.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item
dbr:Affidavit
rdf:type
owl:Thing
rdfs:label
Čestné prohlášení Affidavit Affidavit Аффидевит Афідевіт Affidavit Mionnscríbhinn Depoimento Afidàvit Affidavit Déclaration sous serment 宣誓书 Declaración jurada
rdfs:comment
Аффидави́т (от лат. affido — «клятвенно удостоверяю»), или аффиде́вит, — в праве Великобритании и США письменное показание или заявление лица, выступающего в роли свидетеля, которое, при невозможности (затруднительности) его личной явки, даётся под присягой и удостоверяется нотариусом или иным уполномоченным должностным лицом. An affidavit (/ˌæfɪˈdeɪvɪt/ AF-ih-DAY-vit; Medieval Latin for "he has declared under oath") is a written statement voluntarily made by an affiant or deponent under an oath or affirmation which is administered by a person who is authorized to do so by law. Such a statement is witnessed as to the authenticity of the affiant's signature by a taker of oaths, such as a notary public or commissioner of oaths. An affidavit is a type of verified statement or showing, or in other words, it contains a verification, which means that it is made under oath on penalty of perjury, and this serves as evidence for its veracity and is required in court proceedings. Une déclaration sous serment (en latin « affidavit ») est un écrit par lequel on déclare solennellement devant une personne autorisée par la loi (par exemple un commissaire assermenté) que les faits qui y sont énoncés sont vrais. Una declaración jurada es una manifestación escrita o verbal cuya veracidad es asegurada mediante un juramento ante una autoridad judicial o administrativa. Esto hace que el contenido de la declaración sea tomado como cierto hasta que se demuestre lo contrario. Un afidàvit és un escrit mitjançant el qual hom declara solemnement (o jura, o promet) davant una persona autoritzada per la llei, com ara un notari, que els fets que anuncia són veritat. El terme afidàvit ve del llatí «ell ha declarat sota jurament» i és emprat principalment al . Is éard is mionnscríbhinn ann ná ráiteas nó cáipéis a thugtar faoi mhionn. Go tipiciúil, is é an rud a bhíonn i gceist le mionnscríbhinn ná fianaise a chuireann an finné ar fáil don . Le go mbeadh an mhionnscríbhinn bailí ó thaobh an dlí de, ní mór do Choimisinéir na Mionn a bheith i láthair agus an finné ag tabhairt na fianaise uaidh. Caithfidh an finné an leabhar a thabhairt, is é sin, lámh a chur ar an mBíobla (nó ar an Sean-Tiomna, más Giúdach é), agus focail an mhionna a labhairt i ndiaidh an choimisinéara. Mura ligfidh a chuid barúlacha i leith an chreidimh dó an leabhar a thabhairt, is féidir leis an bhfinné a chuid fianaise a thabhairt gan baint don Bhíobla. Sa chás sin, ní thugtar mionnscríbhinn ar an doiciméad, ach dearbhascadh. Čestné prohlášení je náhradou za zejména listinný důkaz ve správním řízení, osvědčuje (ale nedokazuje) určité skutečnosti. Ein Affidavit ist im Gegensatz zu einer eidesstattlichen Versicherung ein echte vereidigte Versicherung. Der Begriff entstammt der mittelalterlichen Rechtssprache. Affidavit (lateinisch) heißt: „(er/sie) hat zugesichert“. Афідевіт (Афідавіт) — письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. У афідевіті, подібно присязі, вживаються клятвені дієслова, а особу, від якої походить афідевіт, попереджають про відповідальність за надання неправдивих даних (свідчень). Найширше використовується в країнах англо-американської системи права. Ett affidavit är en skriftlig utsaga i rättslig angelägenhet. Den betraktas som ett vittnesmål och äger rum under ed, ofta inför notarius publicus. Um depoimento ou declaração juramentada (do inglês: affidavit; /ˌæfɪˈdeɪvɪt/; latim medieval, para o qual ele declarou sob juramento) é uma declaração de fato escrita voluntariamente feita por uma testemunha ou declarante sob um juramento ou afirmação, que está autorizada a fazê-lo por lei. Tal declaração é testemunhada quanto à autenticidade da assinatura do declarante por um prestador de juramentos, como um notário público ou um comissário de juramentos. Uma declaração juramentada é um tipo de declaração ou demonstração verificada, ou, em outras palavras, contém uma verificação, o que significa que é feita sob juramento ou penalidade de perjúrio, e isso serve como evidência de sua veracidade e é necessária em processos judiciais. 宣誓书，香港稱誓章（英語：affidavit），澳門稱陳述或證言（葡萄牙語：depoimento），是指宣誓人在由合法主持人主持的宣誓儀式上自愿作出的事实书面陈述。宣誓人在宣誓書上列出自己所了解的事實。公證人要在場見證宣誓人在此類書面陈述上簽名。誓章是一种经过核实的声明，在司法訴訟時可以作為證據。一旦宣誓人在宣誓書中做出虛假陳述，宣誓人會被檢察機關以偽證罪起訴。 Negli ordinamenti di common law, l'istituto giuridico dell'affidavit (voce derivante dal verbo latino medievale affidare, alla terza pers. sing. del perfetto indic., col significato di "diede affidamento/fede, giurò, testimoniò sotto giuramento") è un atto o documento giurato, asseverato da un pubblico ufficiale preposto, avente valore di prova in tribunale. L'affidavit trova applicazione perlopiù nel processo civile, ma è utilizzabile anche in quello penale.
foaf:depiction
n29:Vasil_Levski's_Affidavit.jpg
dcterms:subject
dbc:Notary dbc:Legal_documents dbc:Evidence_law
dbo:wikiPageID
795
dbo:wikiPageRevisionID
1119826170
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Justice_of_the_peace dbc:Notary dbr:Performativity dbr:Requests_for_admissions dbr:Apostille_Convention dbr:Cross-examination dbr:Declaration_(law) dbr:Court-martial dbc:Legal_documents dbr:Sworn_declaration dbr:Statutory_declaration dbr:Perjury dbr:Officer_of_the_court dbr:Disbarment n20:General_Affidavit_of_Harriet_Tubman_Relating_to_Her_Claim_for_a_Pension,_p._2_of_2_-_NARA_-_306573.tif dbr:Oath n20:Vasil_Levski's_Affidavit.jpg dbr:Jurat_(clause) dbr:Interrogatories dbr:Jurisprudence dbr:Hearsay_in_United_States_law dbr:Medieval_Latin dbr:Signature dbr:Notary_public dbc:Evidence_law dbr:Corroborating_evidence dbr:Judicial_economy dbr:Fishman_Affidavit dbr:Commissioner_for_oaths dbr:Deposition_(law)
owl:sameAs
n7:உறுதிச்_சான்று_(சட்டம்) dbpedia-es:Declaración_jurada dbpedia-af:Beëdigde_verklaring dbpedia-ru:Аффидевит dbpedia-ca:Afidàvit dbpedia-pt:Depoimento n17:സത്യവാങ്മൂലം freebase:m.0jwk dbpedia-zh:宣誓书 n21:ਹਲਫੀਆ_ਬਿਆਨ n22:शपथपत्र dbpedia-ga:Mionnscríbhinn dbpedia-he:תצהיר dbpedia-sv:Affidavit dbpedia-cs:Čestné_prohlášení dbpedia-no:Affidavit dbpedia-de:Affidavit dbpedia-uk:Афідевіт wikidata:Q454263 dbpedia-fr:Déclaration_sous_serment dbpedia-it:Affidavit n37:4Cq48
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Wikiquote dbt:Authority_control dbt:Short_description dbt:Not_in_citation_given dbt:Commons_category dbt:Respell dbt:IPAc-en dbt:Use_dmy_dates dbt:Reflist dbt:Citation_needed dbt:Dubious dbt:Wiktionary
dbo:thumbnail
n29:Vasil_Levski's_Affidavit.jpg?width=300
dbo:abstract
Čestné prohlášení je náhradou za zejména listinný důkaz ve správním řízení, osvědčuje (ale nedokazuje) určité skutečnosti. Ein Affidavit ist im Gegensatz zu einer eidesstattlichen Versicherung ein echte vereidigte Versicherung. Der Begriff entstammt der mittelalterlichen Rechtssprache. Affidavit (lateinisch) heißt: „(er/sie) hat zugesichert“. In Ländern, in denen englisches oder verwandtes Recht angewandt wird (vor allem ehemals britische Kolonien), ist das Affidavit eine vom Aussteller (englisch deponent oder affiant) unterzeichnete und durch dessen Eid beglaubigte Urkunde, die Aufschluss über die tatsächlichen Verhältnisse gibt. Derartige Urkunden dienen zum Beispiel bei englischen Zivilprozessen zur Beweisaufnahme im vorbereitenden Verfahren, werden aber auch anderweitig, z. B. im Verkehr mit den Steuerbehörden, genutzt. Aber in Großbritannien wird das Wort "affidavit" nicht verwendet. Anstatt dessen sagt man "sworn statement" oder dergleichen. Zur Abnahme der betreffenden Eide sind die vom Lord Chancellor ernannten , meist handelt es sich um Solicitors, zuständig, weil sie dieser Aufgabe neben ihrer täglichen Praxis nachkommen. Im Ausland sind es meist die britischen diplomatischen Vertreter und Konsuln und des Weiteren alle Beamten, die im betreffenden Land befugt sind, Eide abzunehmen. In den Vereinigten Staaten kann ein Affidavit von jedermann verfasst werden, nur die Unterschrift muss dann durch einen Notary public bestätigt werden. Eine bedeutende Rolle spielten Affidavits während der Zeit des Nationalsozialismus. Familienangehörige, Freunde und qualifizierte Organisationen in Staaten außerhalb Deutschlands konnten mit einer beglaubigten Bürgschaftserklärung Verfolgten die Einreise in Überseeländer (Vereinigtes Königreich, USA) ermöglichen, die dadurch der nationalsozialistischen Verfolgung auf dem Kontinent entkamen. Dieser Form des Affidavits entspricht heute die Verpflichtungserklärung im Ausländerrecht. Un afidàvit és un escrit mitjançant el qual hom declara solemnement (o jura, o promet) davant una persona autoritzada per la llei, com ara un notari, que els fets que anuncia són veritat. El terme afidàvit ve del llatí «ell ha declarat sota jurament» i és emprat principalment al . Negli ordinamenti di common law, l'istituto giuridico dell'affidavit (voce derivante dal verbo latino medievale affidare, alla terza pers. sing. del perfetto indic., col significato di "diede affidamento/fede, giurò, testimoniò sotto giuramento") è un atto o documento giurato, asseverato da un pubblico ufficiale preposto, avente valore di prova in tribunale. Consiste nella dichiarazione scritta, resa volontariamente da un soggetto (detto affiant o deponent) riguardo a fatti giuridici di cui è a personale conoscenza per osservazione o esperienza diretta, confermata da giuramento (oath) o da affermazione solenne (entrambi legalmente vincolanti e con lo scopo di rafforzare la veridicità di quanto dichiarato), emessi innanzi a un’autorità giudiziaria o amministrativa specificamente deputata a riceverli e autenticarli. Questi può essere un notary public (figura diversa dal notaio dei paesi di civil law, il cosiddetto "notaio latino"), un giudice di pace o un commissioner for oaths (letteralmente "commissario per i giuramenti"), che è un soggetto in possesso della patente per l'esercizio della funzione di amministratore dei giuramenti (solitamente, ma non necessariamente, un avvocato solicitor). L'affidavit trova applicazione perlopiù nel processo civile, ma è utilizzabile anche in quello penale. La sua peculiare caratteristica è l'avere efficacia probatoria durante i procedimenti giudiziari; vale cioè come testimonianza giurata dell'affiant/deponent. Questo lo distingue dalla statutory declaration, una dichiarazione legale molto simile all'affidavit, ma non soggetta a giuramento e utilizzata solo in ambiti extragiudiziali. Negli ordinamenti di civil law, funzione analoga a quella dell'affidavit è svolta dall'"atto notorio/di notorietà", detto anche "dichiarazione/attestazione giurata" (per l'ordinamento italiano, vedi l'articolo 47 del D.P.R. 28 dicembre 2000 n. 445). Is éard is mionnscríbhinn ann ná ráiteas nó cáipéis a thugtar faoi mhionn. Go tipiciúil, is é an rud a bhíonn i gceist le mionnscríbhinn ná fianaise a chuireann an finné ar fáil don . Le go mbeadh an mhionnscríbhinn bailí ó thaobh an dlí de, ní mór do Choimisinéir na Mionn a bheith i láthair agus an finné ag tabhairt na fianaise uaidh. Caithfidh an finné an leabhar a thabhairt, is é sin, lámh a chur ar an mBíobla (nó ar an Sean-Tiomna, más Giúdach é), agus focail an mhionna a labhairt i ndiaidh an choimisinéara. Mura ligfidh a chuid barúlacha i leith an chreidimh dó an leabhar a thabhairt, is féidir leis an bhfinné a chuid fianaise a thabhairt gan baint don Bhíobla. Sa chás sin, ní thugtar mionnscríbhinn ar an doiciméad, ach dearbhascadh. Um depoimento ou declaração juramentada (do inglês: affidavit; /ˌæfɪˈdeɪvɪt/; latim medieval, para o qual ele declarou sob juramento) é uma declaração de fato escrita voluntariamente feita por uma testemunha ou declarante sob um juramento ou afirmação, que está autorizada a fazê-lo por lei. Tal declaração é testemunhada quanto à autenticidade da assinatura do declarante por um prestador de juramentos, como um notário público ou um comissário de juramentos. Uma declaração juramentada é um tipo de declaração ou demonstração verificada, ou, em outras palavras, contém uma verificação, o que significa que é feita sob juramento ou penalidade de perjúrio, e isso serve como evidência de sua veracidade e é necessária em processos judiciais. An affidavit (/ˌæfɪˈdeɪvɪt/ AF-ih-DAY-vit; Medieval Latin for "he has declared under oath") is a written statement voluntarily made by an affiant or deponent under an oath or affirmation which is administered by a person who is authorized to do so by law. Such a statement is witnessed as to the authenticity of the affiant's signature by a taker of oaths, such as a notary public or commissioner of oaths. An affidavit is a type of verified statement or showing, or in other words, it contains a verification, which means that it is made under oath on penalty of perjury, and this serves as evidence for its veracity and is required in court proceedings. Una declaración jurada es una manifestación escrita o verbal cuya veracidad es asegurada mediante un juramento ante una autoridad judicial o administrativa. Esto hace que el contenido de la declaración sea tomado como cierto hasta que se demuestre lo contrario. La institución de la declaración jurada ha sido establecida por diversos sistemas jurídicos, tanto de Common law como del Derecho continental, en gran parte para dar rapidez a ciertos trámites legales, sustituyendo transitoriamente a la presentación de documentos escritos o testimonios de terceros, mediante una presunción iuris tantum (que admite prueba en contrario). La importancia de la declaración jurada se halla en el hecho que permite abreviar procedimientos tanto ante autoridades judiciales como administrativas, y al mismo tiempo genera una responsabilidad legal para el declarante en caso de que la declaración jurada resulte ser contraria a la verdad de los hechos que se acrediten posteriormente, equiparando la declaración jurada con un efectivo juramento o promesa de decir la verdad. Este último elemento puede tener consecuencias a nivel penal en los ordenamientos jurídicos que consideran al perjurio (o violación de juramento) como un delito, o en los países que imponen castigos penales o administrativos para quien formula cualquier declaración falsa ante ciertas autoridades. En la mayoría de sistemas jurídicos que la aceptan, la declaración jurada es un elemento determinado solo para algunos supuestos específicamente previstos en la norma jurídica, para evitar una utilización excesiva que eventualmente pueda generar situaciones de abuso de derecho. Una declaración jurada se diferencia de la declaración simple en que esta última genera una responsabilidad menor para el declarante que miente a la autoridad, y porque la declaración simple no suele generar una presunción de veracidad sino solo una formulación de posiciones personales. Афідевіт (Афідавіт) — письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. У афідевіті, подібно присязі, вживаються клятвені дієслова, а особу, від якої походить афідевіт, попереджають про відповідальність за надання неправдивих даних (свідчень). Найширше використовується в країнах англо-американської системи права. В Україні тлумачення терміну дається Роз'ясненнями Міністерства юстиції України щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном від 01.02.1998 р.. Варто зауважити, що окрім цих Роз'яснень, в Україні дефініції афідевіту не присвячено жодного офіційного акта. Ett affidavit är en skriftlig utsaga i rättslig angelägenhet. Den betraktas som ett vittnesmål och äger rum under ed, ofta inför notarius publicus. Une déclaration sous serment (en latin « affidavit ») est un écrit par lequel on déclare solennellement devant une personne autorisée par la loi (par exemple un commissaire assermenté) que les faits qui y sont énoncés sont vrais. Аффидави́т (от лат. affido — «клятвенно удостоверяю»), или аффиде́вит, — в праве Великобритании и США письменное показание или заявление лица, выступающего в роли свидетеля, которое, при невозможности (затруднительности) его личной явки, даётся под присягой и удостоверяется нотариусом или иным уполномоченным должностным лицом. Документ представляется в суд, в ведении которого будет рассмотрение изложенных фактов. В документе указываются данные, которые точно определяют лицо, которое даёт показания, указываются его имя, фамилия и место жительства. Затем излагаются фактические обстоятельства, которым был свидетелем дающий показания без каких-либо дополнительных оценок, заключений и выводов. Последние возможны в том случае, если свидетель не способен ничего сообщить о фактическом положении дела. Лицо, давшее показания, собственноручно подписывает протокол, который затем передаётся уполномоченному судебному должностному лицу, которое также отмечает обстоятельства (кем, где, когда и в чьём присутствии была принесена присяга), при которых был составлен аффидавит, и подкрепляется принесённой в его присутствии присягой. Аффидавит имеет частое использование в морском судопроизводстве, а присяга обычно приносится в присутствии консула. 宣誓书，香港稱誓章（英語：affidavit），澳門稱陳述或證言（葡萄牙語：depoimento），是指宣誓人在由合法主持人主持的宣誓儀式上自愿作出的事实书面陈述。宣誓人在宣誓書上列出自己所了解的事實。公證人要在場見證宣誓人在此類書面陈述上簽名。誓章是一种经过核实的声明，在司法訴訟時可以作為證據。一旦宣誓人在宣誓書中做出虛假陳述，宣誓人會被檢察機關以偽證罪起訴。
gold:hypernym
dbr:Statement
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Affidavit?oldid=1119826170&ns=0
dbo:wikiPageLength
10321
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Affidavit