| dbo:abstract
|
- Schaleika (russisch Жалейка, žalejka, englische Umschriften zhaleika, zhaleyka, jaleika) ist eine Hornpfeife, die ursprünglich von Hirten gespielt wurde und heute in der russischen Volksmusik verwendet wird. Ihr durchdringender, leicht schnarrender Ton wird von einem idioglotten Einfachrohrblatt erzeugt. Das Schallrohr aus Schilfrohr, Weide oder Holunder ist 10–20 cm lang. An seinem unteren Ende ist ein Schalltrichter aus Kuhhorn oder Birkenrinde angebracht. Das Schallrohr hat drei bis sieben Grifflöcher. Die Stimmung ist diatonisch im Umfang bis zu einer Oktave. Die schalejka wird nicht überblasen. Im südlichen Russland werden auch doppelte schaleika verwendet, bei denen zwei, wie bei einer Doppelflöte verbundene Schallrohre in einen Horntrichter münden. Sie werden einzeln oder gemeinsam angeblasen. Das melodieführende Rohr hat mehr Grifflöcher als das begleitende. Die Bezeichnung žalejka ist literarisch zuerst bei A. A. Tuchov (1778–1812) belegt. Frühere Formen des Instruments sind aber hinter anderen Bezeichnungen, wie zum Beispiel dem „kleinen Hirtenhorn“, zu vermuten. Neben žalejka wird žalomejka verwendet. Russische Etymologen bringen das mit altkirchenslawisch žalnik, „Grab“, in Verbindung und deuten den Namen des Instruments als Hinweis auf seine Verwendung bei Beerdigungszeremonien. Wahrscheinlicher dürfte sich žalomejka, žalejka jedoch vom französischen chalumeau herleiten. Dazu passt auch das Erscheinen dieser Bezeichnung im Laufe des 18. Jahrhunderts. In der Gegend von Twer werden die Instrumente ganz aus dem Material einer Weidenart hergestellt, die dort brediny (russisch бредины) genannt wird. Daher soll die ebenfalls für die schaleika gebräuchliche Bezeichnung briolka (брёлка) stammen. Als Brjolka bezeichnete V. V. Andrejev auch ein Schalmeieninstrument mit Doppelrohrblatt und Klappen, das er um 1900 in sein Volksensemble integrierte. Andere Bezeichnungen der schaleika sind sopjel (сопель), pischtschelka (пищелка), fletnja (флетня) und duda (дуда, auch dudka), wie in mehreren slawischen Sprachen ansonsten Sackpfeifen oder Flöten heißen. (de)
- La žalejka (in russo: жалейка?) è un legno a singola ancia tipico della Russia. Uno strumento tra i favoriti delle antiche popolazioni Slave, ha mantenuto la sua forma originale sino ai giorni nostri. Conosciuta anche come žalomejka, il suo nome reca la medesima radice di žalnik (tomba degli antichi Slavi) e da ciò si suppone fosse suonato durante le cerimonie funebri. Più verosimilmente il suo nome deriva dal termine shalmei - dal tedesco Schalmei ← francese chalumeau ← latino calamus (canna). (it)
- The zhaleika (Russian: жале́йка), also known as bryolka (брёлка), is the Slavic wind instrument, most used in Belarusian, Russian and sometimes Ukrainian ethnic music. Also known as a "folk clarinet" or hornpipe. The zhaleika was eventually incorporated into the balalaika band, the Hungarian tarogato, and may have contributed to the development of the chalumeau, a predecessor of the clarinet. (en)
- De zjalejka (Russisch: жалейка) of brjolka is een slavisch blaasinstrument dat gebruikt wordt in de Wit-Russische, Russische en soms Oekraïense volksmuziek. Het heet ook wel "volksklarinet". Het is nauw verwant met met de hoornpijp en met de chalumeau die geldt als de voorloper van de klarinet. (nl)
- Жале́йка, брёлка — духовой народный музыкальный инструмент с одинарной тростью. Был распространён среди русских и белорусов. Другие исторические названия: жаломейка, пищик. (ru)
- Żalejka, żaliejka (także: briołka) – instrument dęty drewniany z grupy aerofonów stroikowych. (pl)
- Zjalejka (ryska: жалейка, även брёлка) är ett ryskt träblåsinstrument. Det är mycket enkelt och av rörbladstyp, med genomträngande och nasala toner. (sv)
- Жалійка або ж ріжок[джерело не вказане 442 дні] — слов'янський народний язичковий інструмент, відомий ще з часів Київської Русі. На вигляд «жалійка» як дерев'яна дудка, у кінець якої встромляється пищик. У верхній частині вона має 6-9 отворів. На кінець трубки одягається розтруб, він виготовляється з коров'ячого рогу або берести. Жалійка має різкий, голосний, гугнявий звук.Також за своїм звучанням «жалійка» дуже близька до волинки, однак монофонічна, тобто позбавлена додаткових бурдонних звуків. Назва походить від слова «жалітись», оскільки інструмент часто-густо використовували у поховальних обрядах. В Україні поширена відносно мало, зате мала широкий вжиток у Білорусі.Стандартний стрій — діатонічний або натуральний, що й притаманно народним інструментам. Однак є варіації хроматичних жалійок із системою клапанів і без. Почути жалійку можна в піснях українського етно-хаос гурту ДахаБраха. Також звуки жалійки — візитівка херсонського фольк-метал колективу Чур. Ще один приклад гри на жалійці простежується в пісні «Ім'янаречення» з альбому харківського фольк-метал гурту HASPYD. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 5106 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:attack
| |
| dbp:background
| |
| dbp:caption
| |
| dbp:classification
|
- Single-reed aerophone (en)
|
| dbp:decay
| |
| dbp:hornbostelSachs
| |
| dbp:musicians
| |
| dbp:name
| |
| dbp:names
|
- Zhalomeika, sopel’, pishchelka, fletnya, duda, zgaleyka, zhalijka, rizhok (en)
|
| dbp:pitch
| |
| dbp:related
|
- Hornpipe, clarinet, pishchiki (en)
|
| dbp:timbre
|
- Piercing and nasal, sad and compassionate (en)
|
| dbp:volume
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dct:subject
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- La žalejka (in russo: жалейка?) è un legno a singola ancia tipico della Russia. Uno strumento tra i favoriti delle antiche popolazioni Slave, ha mantenuto la sua forma originale sino ai giorni nostri. Conosciuta anche come žalomejka, il suo nome reca la medesima radice di žalnik (tomba degli antichi Slavi) e da ciò si suppone fosse suonato durante le cerimonie funebri. Più verosimilmente il suo nome deriva dal termine shalmei - dal tedesco Schalmei ← francese chalumeau ← latino calamus (canna). (it)
- The zhaleika (Russian: жале́йка), also known as bryolka (брёлка), is the Slavic wind instrument, most used in Belarusian, Russian and sometimes Ukrainian ethnic music. Also known as a "folk clarinet" or hornpipe. The zhaleika was eventually incorporated into the balalaika band, the Hungarian tarogato, and may have contributed to the development of the chalumeau, a predecessor of the clarinet. (en)
- De zjalejka (Russisch: жалейка) of brjolka is een slavisch blaasinstrument dat gebruikt wordt in de Wit-Russische, Russische en soms Oekraïense volksmuziek. Het heet ook wel "volksklarinet". Het is nauw verwant met met de hoornpijp en met de chalumeau die geldt als de voorloper van de klarinet. (nl)
- Жале́йка, брёлка — духовой народный музыкальный инструмент с одинарной тростью. Был распространён среди русских и белорусов. Другие исторические названия: жаломейка, пищик. (ru)
- Żalejka, żaliejka (także: briołka) – instrument dęty drewniany z grupy aerofonów stroikowych. (pl)
- Zjalejka (ryska: жалейка, även брёлка) är ett ryskt träblåsinstrument. Det är mycket enkelt och av rörbladstyp, med genomträngande och nasala toner. (sv)
- Schaleika (russisch Жалейка, žalejka, englische Umschriften zhaleika, zhaleyka, jaleika) ist eine Hornpfeife, die ursprünglich von Hirten gespielt wurde und heute in der russischen Volksmusik verwendet wird. Ihr durchdringender, leicht schnarrender Ton wird von einem idioglotten Einfachrohrblatt erzeugt. Das Schallrohr aus Schilfrohr, Weide oder Holunder ist 10–20 cm lang. An seinem unteren Ende ist ein Schalltrichter aus Kuhhorn oder Birkenrinde angebracht. Das Schallrohr hat drei bis sieben Grifflöcher. Die Stimmung ist diatonisch im Umfang bis zu einer Oktave. Die schalejka wird nicht überblasen. (de)
- Жалійка або ж ріжок[джерело не вказане 442 дні] — слов'янський народний язичковий інструмент, відомий ще з часів Київської Русі. На вигляд «жалійка» як дерев'яна дудка, у кінець якої встромляється пищик. У верхній частині вона має 6-9 отворів. На кінець трубки одягається розтруб, він виготовляється з коров'ячого рогу або берести. Жалійка має різкий, голосний, гугнявий звук.Також за своїм звучанням «жалійка» дуже близька до волинки, однак монофонічна, тобто позбавлена додаткових бурдонних звуків. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Schaleika (de)
- Žalejka (it)
- Zjalejka (nl)
- Żalejka (pl)
- Жалейка (ru)
- Zjalejka (sv)
- Zhaleika (en)
- Жалійка (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:caption
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
