| dbo:abstract
|
- Die Zenomaschine bezeichnet in der Berechenbarkeitstheorie eine fiktive Maschine, die in endlicher Zeit beliebig viele Berechnungsschritte ausführen kann. Sie stellt ein Beispiel für eine Leistungskraft jenseits der Turing-Berechenbarkeit dar. Der Church-Turing-These folgend kann diese Maschine in keiner Weise praktisch realisiert werden. Die Zenomaschine ist zunächst wie eine Turingmaschine aufgebaut. Sie erreicht ihre besondere Leistungskraft, indem sie in jedem Schritt die Geschwindigkeit ihrer Berechnung verdoppelt. Benötigt sie also eine Minute für den ersten Schritt, dann dauert der zweite nur 30 Sekunden usw. Der geometrischen Folge der Schrittdauern entsprechend ist nach zwei Minuten jede Berechnung erledigt, die eine endliche Zahl an Schritte erfordert. Hermann Weyl schlug Zenomaschinen erstmals 1927 vor. Ihr Name bezieht sich auf ähnlich gelagerte Paradoxien des Zeno von Elea. (de)
- En matemáticas y ciencias de la computación, las máquinas de Zenón (también llamadas máquinas aceleradas de Turing) son un modelo computacional hipotético relacionado con la máquina de Turing que permite realizar un número conjunto numerable de pasos algorítmicos en tiempo finito. Estas máquinas están descartadas en la mayoría de los modelos de computación. Más formalmente, una máquina de Zenón es una máquina de Turing que requiere 2−n unidades de tiempo para realizar su n-ésimo paso; por lo tanto, el primer paso requiere 0.5 unidades de tiempo, el segundo 0.25, el tercero 0.125 y así sucesivamente, de modo que después de una unidad de tiempo, se habrá realizado un número de pasos conjunto numerable (es decir, ℵ0). La idea de las máquinas de Zenón fue discutida por primera vez por Hermann Weyl en 1927; el nombre se refiere a las paradojas de Zenón, atribuidas al filósofo griego Zenón de Elea. Las máquinas de Zenón desempeñan un papel crucial en algunas teorías. La teoría del punto omega ideada por el físico Frank J. Tipler, por ejemplo, solo puede ser válida si las máquinas Zenón son posibles. (es)
- ゼノン機械（ゼノンきかい、英: Zeno machine、ZM）は、数学および計算機科学においてチューリング機械と関係する仮説的な計算モデルで、可算無限個のアルゴリズム手順を有限の時間に実行することができる。加速チューリング機械（英: accelerated Turing machine、ATM）とも呼ばれる。こうした機械は殆どの（現実の原理的計算可能性を把握することを目的とした）計算モデルからは排除されている。 より正式には、ゼノン機械はチューリング機械であって第 n ステップの実行に 2−n 単位の時間が掛かるものである。それゆえ、最初のステップは 0.5 単位時間を要し、第二は 0.25、第三は 0.125、といった具合に、一単位時間の後に可算無限（つまり ℵ0）個のステップが実行されるようになっている。 ゼノン機械の概念は1927年にヘルマン・ワイルによって初めて論じられた。それとは独立にとバートランド・ラッセルによっても論じられている。その名前はゼノンのパラドックスを指しており、古代ギリシアの哲学者エレアのゼノンに由来する。ゼノン機械はいくつかの理論で重要な役割を果たす。例えば、物理学者フランク・ティプラーの考案したの理論は、ゼノン機械（の実現）が可能である場合に限って妥当である。 (ja)
- In mathematics and computer science, Zeno machines (abbreviated ZM, and also called accelerated Turing machine, ATM) are a hypothetical computational model related to Turing machines that are capable of carrying out computations involving a countably infinite number of algorithmic steps. These machines are ruled out in most models of computation. The idea of Zeno machines was first discussed by Hermann Weyl in 1927; the name refers to Zeno's paradoxes, attributed to the ancient Greek philosopher Zeno of Elea. Zeno machines play a crucial role in some theories. The theory of the Omega Point devised by physicist Frank J. Tipler, for instance, can only be valid if Zeno machines are possible. (en)
- В математике и информатике Машина Зенона (иногда сокращаемая до ЗМ, также называемая ускоренной машиной Тьюринга) — это гипотетическая компьютерная модель, связанная с машиной Тьюринга, которая способна совершить счётное количество алгоритмических шагов за конечное время. В большинстве моделей вычислений такие машины не рассматриваются. Более строго, машиной Зенона называется такая машина Тьюринга, которой требуется 2−n единиц времени для совершения n-го шага. Таким образом, первый шаг требует 0,5 единицы времени, второй — 0,25, третий — 0,125 и так далее, так что за единицу времени совершается бесконечное количество шагов. Идея машины Зенона впервые обсуждалась Германом Вейлем в 1927 году. Своё название она получила в честь апорий древнегреческого философа Зенона Элейского. Такие машины играют ключевую роль в некоторых теориях. К примеру, теория точки Омега, разработанная Франком Типплером, верна, только если машина Зенона может существовать. (ru)
- В математиці та інформатиці, Машина Зенона (іноді скорочується до ЗМ, також називають Прискореною машиною Тьюринга) — це гіпотетична комп'ютерна модель, пов'язана з машиною Тьюринга, яка здатна зробити зліченну кількість алгоритмічних кроків за кінцевий час. У більшості моделей обчислень такі машини не розглядаються. Більш строго, машиною Зенона називають таку машину Тьюринга, якій потрібно 2-n одиниць часу для здійснення n-го кроку. Таким чином, перший крок вимагає 0,5 одиниць часу, другий — 0,25, третій — 0,125 і так далі, так що за одиницю часу відбувається нескінченна кількість кроків. Ідея машини Зенона вперше обговорювалася Германом Вейлем у 1927. Свою назву вона отримала на честь давньогрецького філософа Зенона Елейского. Такі машини відіграють ключову роль в деяких теоріях. Наприклад, теорія точки Омега, розроблена , вірна, тільки якщо машина Зенона може існувати. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ゼノン機械（ゼノンきかい、英: Zeno machine、ZM）は、数学および計算機科学においてチューリング機械と関係する仮説的な計算モデルで、可算無限個のアルゴリズム手順を有限の時間に実行することができる。加速チューリング機械（英: accelerated Turing machine、ATM）とも呼ばれる。こうした機械は殆どの（現実の原理的計算可能性を把握することを目的とした）計算モデルからは排除されている。 より正式には、ゼノン機械はチューリング機械であって第 n ステップの実行に 2−n 単位の時間が掛かるものである。それゆえ、最初のステップは 0.5 単位時間を要し、第二は 0.25、第三は 0.125、といった具合に、一単位時間の後に可算無限（つまり ℵ0）個のステップが実行されるようになっている。 ゼノン機械の概念は1927年にヘルマン・ワイルによって初めて論じられた。それとは独立にとバートランド・ラッセルによっても論じられている。その名前はゼノンのパラドックスを指しており、古代ギリシアの哲学者エレアのゼノンに由来する。ゼノン機械はいくつかの理論で重要な役割を果たす。例えば、物理学者フランク・ティプラーの考案したの理論は、ゼノン機械（の実現）が可能である場合に限って妥当である。 (ja)
- Die Zenomaschine bezeichnet in der Berechenbarkeitstheorie eine fiktive Maschine, die in endlicher Zeit beliebig viele Berechnungsschritte ausführen kann. Sie stellt ein Beispiel für eine Leistungskraft jenseits der Turing-Berechenbarkeit dar. Der Church-Turing-These folgend kann diese Maschine in keiner Weise praktisch realisiert werden. Hermann Weyl schlug Zenomaschinen erstmals 1927 vor. Ihr Name bezieht sich auf ähnlich gelagerte Paradoxien des Zeno von Elea. (de)
- En matemáticas y ciencias de la computación, las máquinas de Zenón (también llamadas máquinas aceleradas de Turing) son un modelo computacional hipotético relacionado con la máquina de Turing que permite realizar un número conjunto numerable de pasos algorítmicos en tiempo finito. Estas máquinas están descartadas en la mayoría de los modelos de computación. (es)
- In mathematics and computer science, Zeno machines (abbreviated ZM, and also called accelerated Turing machine, ATM) are a hypothetical computational model related to Turing machines that are capable of carrying out computations involving a countably infinite number of algorithmic steps. These machines are ruled out in most models of computation. (en)
- В математиці та інформатиці, Машина Зенона (іноді скорочується до ЗМ, також називають Прискореною машиною Тьюринга) — це гіпотетична комп'ютерна модель, пов'язана з машиною Тьюринга, яка здатна зробити зліченну кількість алгоритмічних кроків за кінцевий час. У більшості моделей обчислень такі машини не розглядаються. Більш строго, машиною Зенона називають таку машину Тьюринга, якій потрібно 2-n одиниць часу для здійснення n-го кроку. Таким чином, перший крок вимагає 0,5 одиниць часу, другий — 0,25, третій — 0,125 і так далі, так що за одиницю часу відбувається нескінченна кількість кроків. (uk)
- В математике и информатике Машина Зенона (иногда сокращаемая до ЗМ, также называемая ускоренной машиной Тьюринга) — это гипотетическая компьютерная модель, связанная с машиной Тьюринга, которая способна совершить счётное количество алгоритмических шагов за конечное время. В большинстве моделей вычислений такие машины не рассматриваются. (ru)
|
