| dbo:abstract
|
- Verwitterungsrinden sind dünne Krusten von Mineralen, die sich an freien, der Verwitterung ausgesetzten Flächen eines Gesteins oder an Klüften bilden können. Sie bestehen meistens aus Eisenoxiden, Braunstein, aus Gips oder Karbonat. Ihre Entstehung wird auf den Transport von gelöstem Eisen, Mangan und anderen Stoffen durch Sickerwasser zurückgeführt. Die gelösten Minerale scheiden sich beim Verdunsten des Wassers an der Oberfläche des Gesteins ab und bilde eine nur wenige Millimeter dicke, oft sehr harte Kruste. Der Stofftransport durch Sickerwasser kann zur Entfestigung und teilweisen Auflösung des Ursprungsgesteins führen. Bei stellenweiser Zerstörung der Kruste kann das Gestein durch Wind, Wasser und Eis ausgeräumt werden. Die dabei entstehenden Tafoni können sehr unterschiedliche Form aufweisen, kugelige oder ellipsoide Formen überwiegen jedoch. Verwitterungskrusten entstehen auch an Bauwerken und bilden dort eine Herausforderung für die Restaurierung von stark angegriffenen Bauwerken. (de)
- A weathering rind is a discolored, chemically altered, outer zone or layer of a discrete rock fragment formed by the processes of weathering. The inner boundary of a weathering rind approximately parallels the outer surface of the rock fragment in which it has developed. Rock fragments with weathering rinds normally are discrete clasts, ranging in size from pebbles to cobbles or boulders. They typically occur either lying on the surface of the ground or buried within sediments such as alluvium, colluvium, or glacial till. A weathering rind represents the alteration of the outer portion of a rock by exposure to air or near surface groundwater over a period of time. Typically, a weathering rind may be enriched with either iron or manganese (or both), and silica, and oxidized to a yellowish red to reddish color. Often a weathering rind exhibits multiple bands of differing colors. Although sometimes confused with weathering rinds, spheroidal weathering is a different type of chemical weathering in which spherical layers of weathered material progressively develop in situ around blocks of jointed bedrock beneath the Earth's surface, rather than in reworked and transported clasts such as cobbles and boulders. (en)
- Кора выветривания — это толща материнских пород верхней части литосферы (магматических, метаморфических или осадочных), преобразованных в континентальных условиях различными агентами (факторами) выветривания. От коренных пород отличается рыхлой структурой и химическим составом. Формирование коры выветривания происходило во все геологические периоды, её наличие свидетельствует о континентальном выветривании территории. Кора выветривания характеризуется вертикальной зональностью — в верхней части породы наиболее разложены, содержат гидроксиды алюминия, железа, кремния. Эта часть коры называется латеритной. Следующая, каолиновая зона содержит гидроксиды железа. Третья, гидрослюдисто-монтморилоннитово-бейделитовая зона, связана с распадом магматических пород. Ниже лежат породы, не подвергшиеся выветриванию. В основе коры выветривания часто находятся гипсовые и известняковые стяжения, в верхней части коры — накопление гидрослюд, монтмориллонитов. Кора выветривания — комплекс горных пород, образующихся на поверхности Земли в результате действия на коренные породы солнечной радиации, механического и химического воздействия воды, воздуха и живых организмов. По категории залегания выделяют площадные, линейные и смешанные коры выветривания. Толщина коры выветривания — от нескольких метров до 100 м и более. В геологической истории Земли было несколько эпох формирования мощных кор: докембрийская, верхнепалеозойская, триас-юрская, мело-палеогеновая, плиоцен-четвертичная. Реликты этих древних кор хранятся под толщей осадочных отложений или выходят на дневную поверхность. После своего образования коры выветривания нередко подвергались повторным процессам обеления, каолинизации, шамозитизации, пиритизации, карбонатизации, оглеения, засоления и т. д. С древними корами выветривания связано образование ряда полезных ископаемых. Около 1/3 всех химических элементов, имеющих практическое значение, достигает повышенных концентраций в них. В корах выветривания образуются месторождения руд алюминия, железа, марганца, никеля, кобальта, урана, редких элементов, бария, неметаллических полезных ископаемых, таких как каолины, огнеупорные глины, магнезиты и др. С ними связано образование россыпей золота, платины, касситерита, титаномагнетита, циркона, монацита, драгоценных камней и др. (ru)
- Кора вивітрювання — це товща материнських порід верхньої частини літосфери (магматичних, метоморфічних чи осадових), перетворених у континентальних умовах різними агентами(чинниками) вивітрювання. Від корінних порід відрізняється пухкою структурою та хімічним складом. Формування кори вивітрювання відбувалося в усі , її наявність свідчить про континентальне вивітрювання території. Кора вивітрювання характеризується — у верхній частині породи найбільш розкладені, містять гідроксиди алюмінію, заліза, кремнію. Ця частина кори називається латеридною. Наступна містить гідроксиди заліза. Третя, , пов'зана з розкладанням магматичних порід. Нижче лежать породи, що не зазнали вивітрювання. В основі кори вивітрювання часто знаходяться гіпсові та вапнякові стяження, у верхній частині кори — нагромадження гідрослюд, монтморилонітів. КОРА ВИВІТРЮВАННЯ, (рос. кора выветривания, англ. crust of weathering, mantle of waste; нім. Verwitterungsdecke f, Verwitterungskruste f, Verwitterungsrinde f) — комплекс гірських порід, що утворюються на поверхні Землі внаслідок дії на корінні породи сонячної радіації, механічного та хімічного впливу води, повітря й живих організмів. За категорією залягання виділяють площинні, лінійні та мішані кори вивітрювання. Товщина кори вивітрювання — від кількох до 100 м і більше. У геол. історії Землі існувало декілька епох формування потужної К.в.: докембрійська, верхньопалео-зойська, тріас-юрська, крейдо-палеогенова, пліоцен-четвертинна. Релікти цих древніх К.в. зберігаються під товщею осадових відкладів або виходять на денну поверхню. Після свого утворення К.в. нерідко зазнавали повторних процесів обілення, каолінізації, , піритизації, карбонатизації, , і т. д. З древніми К.в. пов'язане утворення ряду корисних копалин. Бл. 1/3 всіх хім. елементів досягає в К.в. підвищених концентрацій, що мають практичне значення. У К.в. утворюються родовища руд алюмінію, заліза, марганцю, нікелю, кобальту, урану, рідкісних елементів, барію, неметалічних корисних копалин, таких, як каоліни, вогнетривкі глини, магнезити та ін. З К.в. пов'язане утворення розсипів золота, платини, каситериту, титаномагнетиту, циркону, монациту, дорогоцінних каменів та ін. В Україні К.в. поширена головним чином у межах Українського щита. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Verwitterungsrinden sind dünne Krusten von Mineralen, die sich an freien, der Verwitterung ausgesetzten Flächen eines Gesteins oder an Klüften bilden können. Sie bestehen meistens aus Eisenoxiden, Braunstein, aus Gips oder Karbonat. Bei stellenweiser Zerstörung der Kruste kann das Gestein durch Wind, Wasser und Eis ausgeräumt werden. Die dabei entstehenden Tafoni können sehr unterschiedliche Form aufweisen, kugelige oder ellipsoide Formen überwiegen jedoch. (de)
- A weathering rind is a discolored, chemically altered, outer zone or layer of a discrete rock fragment formed by the processes of weathering. The inner boundary of a weathering rind approximately parallels the outer surface of the rock fragment in which it has developed. Rock fragments with weathering rinds normally are discrete clasts, ranging in size from pebbles to cobbles or boulders. They typically occur either lying on the surface of the ground or buried within sediments such as alluvium, colluvium, or glacial till. A weathering rind represents the alteration of the outer portion of a rock by exposure to air or near surface groundwater over a period of time. Typically, a weathering rind may be enriched with either iron or manganese (or both), and silica, and oxidized to a yellowish r (en)
- Кора выветривания — это толща материнских пород верхней части литосферы (магматических, метаморфических или осадочных), преобразованных в континентальных условиях различными агентами (факторами) выветривания. От коренных пород отличается рыхлой структурой и химическим составом. Формирование коры выветривания происходило во все геологические периоды, её наличие свидетельствует о континентальном выветривании территории. (ru)
- Кора вивітрювання — це товща материнських порід верхньої частини літосфери (магматичних, метоморфічних чи осадових), перетворених у континентальних умовах різними агентами(чинниками) вивітрювання. Від корінних порід відрізняється пухкою структурою та хімічним складом. Формування кори вивітрювання відбувалося в усі , її наявність свідчить про континентальне вивітрювання території. В Україні К.в. поширена головним чином у межах Українського щита. (uk)
|
