| dbo:abstract
|
- Venedikt Aleksandrovich Miakotin (Russian: Венедикт Александрович Мякотин; 12 March 1867 – 5 October 1937) was a Russian Empire historian and Narodnik politician. (en)
- Венеди́кт Алекса́ндрович Мяко́тин (12 [24] марта 1867, Гатчина — 5 октября 1937, Прага) — русский историк, писатель и политик. (ru)
- Мякотін Венедикт Олександрович (14.03.1867—05.10.1937) — російський історик, публіцист, політичний діяч. Народився в м. Гатчина (нині місто Ленінградської області, РФ). Закінчив гімназію в м. Кронштадт та історико-філологічний факультет Петербурзького університету, після чого був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. 1889 вийшла перша його праця «Крестьянский вопрос в Польше в эпоху ее разделов». 1891—1900 викладав історію в різних навчальних закладах, в тому числі в Олександрівському ліцеї та Воєнно-юридичній академії Генерального штабу, читав лекції з історії України для української молоді, що навчалася в Санкт-Петербурзі. На початку 1890-х рр. жив у Києві, працюючи під керівництвом Івана Лучицького над соціально-економічною історією Гетьманщини. На основі архівних документів, знайдених у Київському, Харківському, Чернігівському і Московському архівах, опублікував «Дела по истории крестьянства левобережной Малороссии в XVIII ст.» («Русское богатство», 1894, кн. 2—4), «К истории Нежинского полка» (С.-Петербург, 1896). В останній праці з певними застереженнями солідаризувався з Олександром Лазаревським, який негативно ставився до козацької старшини, звинувачуючи її в пригніченні українського селянства та рядового козацтва. З 1894 — автор, співробітник і член редакції (1904) ліберально-народницького часопису «Русское богатство». У роки революції 1905—1907 разом з А.Пешехоновим став організатором і керівником Народно-соціалістичної партії. Не раз зазнавав арештів і висилки із С.-Петербурга під нагляд поліції. Був одним із лідерів Трудової групи в 1-й Державній думі Російської імперії. Вітав Лютневу революцію 1917, а Жовтневий переворот у Петрограді 1917 вважав справою групи політичних терористів. Брав активну участь в організації (квітень 1918), із вересня 1918 виконував завдання цього союзу в Києві, Єкатеринодарі (нині м. Краснодар), Ростові-на-Дону (нині місто в РФ), Одесі, Миколаєві. 1920 заарештований більшовиками у справі Тактичного центру, звільнений у квітні 1921, наступного року з великою групою російської інтелігенції висланий з Росії без права повернення. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Venedikt Aleksandrovich Miakotin (Russian: Венедикт Александрович Мякотин; 12 March 1867 – 5 October 1937) was a Russian Empire historian and Narodnik politician. (en)
- Венеди́кт Алекса́ндрович Мяко́тин (12 [24] марта 1867, Гатчина — 5 октября 1937, Прага) — русский историк, писатель и политик. (ru)
- Мякотін Венедикт Олександрович (14.03.1867—05.10.1937) — російський історик, публіцист, політичний діяч. Народився в м. Гатчина (нині місто Ленінградської області, РФ). Закінчив гімназію в м. Кронштадт та історико-філологічний факультет Петербурзького університету, після чого був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. 1889 вийшла перша його праця «Крестьянский вопрос в Польше в эпоху ее разделов». 1891—1900 викладав історію в різних навчальних закладах, в тому числі в Олександрівському ліцеї та Воєнно-юридичній академії Генерального штабу, читав лекції з історії України для української молоді, що навчалася в Санкт-Петербурзі. На початку 1890-х рр. жив у Києві, працюючи під керівництвом Івана Лучицького над соціально-економічною історією Гетьманщини. На основі а (uk)
|
