| dbo:abstract
|
- La tomba dels Escipions (en llatí sepulcrum Scipionum o hypogaeum Scipionum) és un monument funerari de l'edat romana que es troba a Roma, a la Via Àpia, a poca distància de la porta de San Sebastiano. Fou la tomba comuna de la família patrícia dels Escipions durant la República Romana, emprada per als sepelis de començament del segle iii aC fins a començament del segle i aC. A partir de llavors fou abandonada i la seua localització es va perdre durant centenars d'anys. La tomba fou redescoberta dues voltes, la darrera el 1780. L'emplaçament pertanyé a un particular des que fou descoberta, però l'adquirí la ciutat de Roma el 1880 després del suggeriment de Rodolfo Amedeo Lanciani. (ca)
- Ο τάφος των Σκιπιώνων, λατιν.: sepulcrum Scipionum , που ονομάζεται επίσης υπόγειο των Σκιπιώνων, λατιν.: hypogaeum Scipionum, ήταν ο κοινός τάφος της οικογένειας των πατρικίων κατά τη διάρκεια της Ρωμαϊκής Δημοκρατίας για ταφές μεταξύ των αρχών του 3ου αι. π.Χ. και των αρχών του 1ου αι. μ.Χ. Στη συνέχεια εγκαταλείφθηκε και μέσα σε μερικές εκατοντάδες χρόνια χάθηκε η θέση του. Ο τάφος ανακαλύφθηκε ξανά δύο φορές, την τελευταία φορά το 1780 και βρίσκεται κάτω από έναν λόφο στην άκρη του δρόμου, πίσω από έναν τοίχο στους αριθμούς 9 και 12 της Βία ντι Πόρτα Σαν Σεμπαστιάνο στη Ρώμη, όπου μπορεί να τον επισκεφτεί το κοινό με ένα μικρό αντίτιμο εισόδου. Η τοποθεσία ήταν ιδιόκτητη, όταν ανακαλύφθηκε ο τάφος, αλλά αγοράστηκε από την πόλη το 1880 με πρόταση του . Στη συνέχεια κτίστηκε ένα σπίτι σε έναν πρώην αμπελώνα εκεί. Η σημερινή κύρια είσοδος του τάφου είναι ένα τοξωτό άνοιγμα στην πλευρά του λόφου, όχι η αρχική κύρια είσοδος. Μετά την ανακάλυψη, τα λίγα σωζόμενα λείψανα μεταφέρθηκαν και ενταφιάστηκαν με τιμή αλλού, ή πετάχτηκαν από άγνοια. Τα αντικείμενα -μία ολόκληρη σαρκοφάγος και τα θραύσματα άλλων σαρκοφάγων- εκτέθηκαν στην αίθουσα του Μουσείου Πίο-Κλεμεντίνο στο Βατικανό το 1912. Ο τάφος είναι ένα λαξευμένο θαλαμοειδές δωμάτιο στο εσωτερικό, με τα λείψανα μίας όψιμης πρόσοψης στο εξωτερικό. Κατά την εποχή της Δημοκρατίας ο τάφος βρισκόταν σε ένα νεκροταφείο για εξέχοντες και τις οικογένειές τους, που βρισκόταν στη γωνία μεταξύ της Αππίας Οδού και της , σε έναν συνδετικό δρόμο που ένωνε τους δύο δρόμους, ακριβώς μετά το σημείο διακλάδωσης. Αρχικά βρισκόταν έξω από την πόλη, όχι μακριά από το σημείο όπου η Αππία Οδός περνούσε από τα Σέρβια Τείχη στην . Στους επόμενους αιώνες νέα κατασκευή άλλαξε εντελώς τα ορόσημα της περιοχής: το Τείχος επεκτάθηκε, για να γίνει το Αυρηλιανό Τείχος, όπου μέσω της περνούσε η Αππία Οδός. Το νεκροταφείο ήταν πλέον μέσα στην πόλη. Η Πόρτα Αππία σήμερα ονομάζεται Πόρτα Σαν Σεμπαστιάνο. Πριν από αυτή είναι η λεγόμενη Αψίδα του Δρούσου, στην πραγματικότητα ένα τμήμα του . Η Αππία Οδός σε εκείνη την τοποθεσία μετονομάστηκε σε Βία ντι Πόρτα Σαν Σεμπαστιάνο. Περνάει από το Πάρκο των Σκιπιώνων, όπου κάποτε βρισκόταν το νεκροταφείο. Η Βία είναι ανοιχτή στην κυκλοφορία. Το μεγαλύτερο μέρος της είναι ευθγραμμισμένο με τοίχους. (el)
- Das Grab der Scipionen ist eine antike unterirdische Grabanlage in Rom. Sie wurde um 280/270 v. Chr., zur Zeit der Römischen Republik, angelegt und war zunächst der Familie der Scipionen vorbehalten, eines patrizischen Zweiges aus dem Geschlecht der Cornelier. Ab der Kaiserzeit wurden dort auch Urnen mit der Asche verstorbener Mitglieder der Lentuli, eines weiteren Zweiges der Cornelier, beigesetzt. Nach dem Zusammenbruch des Römischen Reiches geriet die Grabstätte in Vergessenheit. Im 17. Jahrhundert wurde sie erstmals wieder erwähnt, jedoch erst im späten 18. Jahrhundert endgültig wiederentdeckt. Die auf den Sarkophagen angebrachten Inschriften aus der Zeit der Republik geben einen Einblick in die sozialen Verhältnisse der römischen Aristokratie. Darunter befinden sich die beiden sogenannten Scipionenelogien, welche zu den ältesten bekannten lateinischen Texten zählen, die in Versen verfasst sind. (de)
- La Tumba de los Escipiones (en latín sepulcrum Scipionum), también denominada hypogaeum Scipionum, es un monumento funerario de la edad romana que se encuentra en Roma, a lo largo de la Vía Apia, a poca distancia de la Porta San Sebastiano. Fue la tumba común de la familia patricia de los Escipión durante la República romana; utilizada para los sepelios desde principios del siglo III a. C. hasta comienzos del siglo I d. C. A partir de entonces fue abandonada y su localización se perdió tras varios cientos de años. La tumba fue redescubierta dos veces, la última vez en 1780. El emplazamiento perteneció a un particular desde su descubrimiento pero fue adquirido por la ciudad en 1880 tras la sugerencia de Rodolfo Amedeo Lanciani. (es)
- Le tombeau des Scipions (en latin : sepulcrum Scipionum ), appelé aussi « hypogée des Scipions » (Scipionum hypogaeum), est une tombe collective de l'époque romaine, commune à la famille patricienne des Scipions. Il a servi à l'inhumation des membres de cette famille sous la République romaine, du début du IIIe siècle av. J.-C. au début du Ier siècle av. J.-C. Puis il fut abandonné et son emplacement oublié au cours des siècles suivants. Il se trouve à Rome, au bord de la Voie Appienne, dans le rione Celio. Le tombeau a été retrouvé à deux reprises, la dernière fois en 1780 . Il est situé au pied d'une colline et accessible au niveau des numéros 9 et 12 de la Via di Porta San Sebastiano, à Rome. Il peut être visité : le lieu a été acheté par la ville en 1880, à l'initiative de Rodolfo Amedeo Lanciani. L'entrée actuelle de la tombe ne se fait pas par l'entrée principale d'origine, mais par une ouverture pratiquée dans le flanc de la colline. Après la redécouverte du tombeau, quelques restes humains ont été déplacés et réinhumés avec les honneurs. Le mobilier et les sarcophages ou fragments de sarcophages subsistants sont exposés au musée Pio-Clementino, au Vatican, à partir de 1912. Le sépulcre est creusé à même la roche, avec des vestiges d'une façade monumentale plus tardive. Au temps de la République, la tombe se trouvait incluse dans un cimetière destiné aux notables et leurs familles, dans l'angle formé par la Via Appia et la Via Latina, à l'endroit où elles se séparent. Elle était située à l'origine en dehors de la ville, non loin de l'endroit où la Via Appia traversait la muraille Servienne, par la porte Capène. Au cours des siècles ultérieurs, les constructions changèrent complètement l'aspect du lieu : le mur d'Aurélien a reporté les limites de la ville au-delà de ces anciens terrains extérieurs, la sortie de la Via Appia se faisant désormais par la Porta Appia, plus tard rebaptisée Porta San Sebastiano. (fr)
- The Tomb of the Scipios (Latin: sepulcrum Scipionum), also called the hypogaeum Scipionum, was the common tomb of the patrician Scipio family during the Roman Republic for interments between the early 3rd century BC and the early 1st century AD. Then it was abandoned and within a few hundred years its location was lost. The tomb was rediscovered twice, the last time in 1780 and stands under a hill by the side of the road behind a wall at numbers 9 and 12 Via di Porta San Sebastiano, Rome, where it can be visited by the public for a small admission fee. The location was privately owned on discovery of the tomb but was bought by the city in 1880 at the suggestion of Rodolfo Amedeo Lanciani. A house was subsequently built in a previous vineyard there. The current main entrance to the tomb is an arched opening in the side of the hill, not the original main entrance. After discovery the few surviving remains were moved and interred with honor elsewhere or unknowingly discarded. The moveables—the one whole sarcophagus and the fragments of other sarcophagi—were placed on display in the hall of the Pio-Clementino Museum at the Vatican in 1912. The sepulchre is a rock-cut chambered tomb on the interior, with the remains of a late façade on the exterior. During the republic the tomb stood in a cemetery for notables and their families located in the angle between the Via Appia and the Via Latina on a connecting road joining the two just past the branch point. It was originally outside the city not far from where the Via Appia passed through the Servian Wall at the Porta Capena. In subsequent centuries new construction changed the landmarks of the vicinity entirely. The wall was expanded to become the Aurelian Wall through which the Porta Appia admitted the Via Appia. The cemetery was now inside the city. The Appian gate today is called the Porta San Sebastiano. Before it is the so-called Arch of Drusus, actually a section of aqueduct. The Via Appia at that location was renamed to the Via di Porta San Sebastiano. It passes through the Parco degli Scipioni where the cemetery once was located. The via is open to traffic. Most of it is lined by walls. (en)
- Il sepolcro degli Scipioni è un monumento funerario di età romana che si trova a Roma, lungo la via Appia antica, poco distante dalla Porta San Sebastiano. Su alcuni sarcofagi ivi contenuti sono stati rinvenuti i cosiddetti Scipionum elogia. (it)
- De Tombe van de Scipiones (Latijn:Sepulcrum Scipionum) is het antieke graf van de patrichische Cornelii Scipioni-familie in Rome. De Cornelii Scipioni waren een tak van de invloedrijke gens Cornelia. Hun bekendste telg was Scipio Africanus, die Hannibal Barkas versloeg en daarmee de Tweede Punische Oorlog beëindigde. De Scipiones hadden de gewoonte hun doden te begraven in plaats van het meer gebruikelijke cremeren. Aan het begin van de derde eeuw werd hun familiegraf aan de Via Appia gebouwd. Het is een soort catacombe in de heuvel, die mogelijk eerder als steengroeve werd gebruikt. Aan de Via Appia werd een monumentale façade gebouwd. In de late oudheid raakte het graf in de vergetelheid. Aan het begin van de 17e eeuw werd de tombe weer ontdekt, maar werd slechts een sarcofaag geopend. Er werd een huis met een wijngaard op gebouwd. In 1780 werd de tombe definitief opgegraven. Het oudste graf was van Lucius Scipio Barbatus, de consul van 298 v.Chr. Zijn sarcofaag was als enige rijkelijk versierd had de vorm van een altaar met een Dorische fries. Het staat tegenwoordig in de Vaticaanse Musea. Dit was waarschijnlijk niet zijn oorspronkelijke graf, maar een monumentale herbouw uit de 1e eeuw v.Chr. Er zijn in totaal 18 sarcofagen ontdekt, maar er was voldoende ruimte voor ongeveer 40 kisten, die tegen de muren of in uitgehakte nissen werden geplaatst. In de late oudheid was de tombe echter geplunderd en werden een aantal graven vernield. Naast de leden van de Scipiones kreeg ook de dichter Quintus Ennius zijn laatste rustplaats in de familietombe. Bekende leden van de familie als Scipio Africanus en Scipio Asiaticus werden niet in de tombe begraven, maar bij hun villa in Liternum. (nl)
- Grobowiec Scypionów – starożytny grobowiec rodzinny, w którym chowani byli członkowie rodziny Scypionów, znajdujący się w Rzymie pomiędzy via Appia a via Latina. Należący do posiadającego sabińskie korzenie rodu Korneliuszy Scypionowie w przeciwieństwie do wielu innych rodzin patrycjuszowskich praktykowali inhumację, a nie kremację. Grobowiec powstał w pierwszej połowie III wieku p.n.e., przypuszczalnie na zlecenie , konsula z roku 298 p.n.e. On też był pierwszą pochowaną w grobowcu osobą, a jego sarkofag, umieszczony na honorowym miejscu, był najozdobniejszym ze wszystkich. Grobowiec został wykuty w skale tufowej. Pierwotnie składał się z kwadratowej komory grobowej i prowadzącego do niej hypogeum. Około 150 roku p.n.e., prawdopodobnie z inicjatywy Scypiona Afrykańskiego Młodszego, komora została przeorganizowana i dodano drugie, mniejsze hypogeum. W podziemnych ścianach drążono nisze, w których ustawiano sarkofagi. Na powierzchni znajdowało się podium z trzema łukowatymi wejściami prowadzącymi do wnętrza grobowca. Na podium wzniesiono olbrzymią nadbudowę, której frontowa fasada podzielona była sześcioma korynckimi półkolumnami na trzy szersze i dwie węższe części. Wygląd fasady znany jest dzięki relacji Liwiusza (Ab Urbe condita 38,56). W szerszych jej częściach znajdowały się nisze, w których ustawione były posągi Scypiona Afrykańskiego Starszego, Lucjusza Scypiona Azjatyckiego oraz poety Enniusza. Chociaż ostatnie pochówki w grobowcu miały miejsce w II wieku p.n.e., dbano o niego do końca starożytności, ostatnie prace renowacyjne wykonano jeszcze w IV wieku n.e. W czasach nowożytnych grobowiec został odkryty po raz pierwszy w 1614 roku. Nie doceniono wówczas wagi odkrycia, ograniczając się jedynie do skucia z sarkofagu Lucjusza Korneliusza Scypiona, konsula z roku 259 p.n.e., tablicy z inskrypcją pamiątkową, którą następnie sprzedano. Ponownie odkopano go w maju 1780 roku, podczas robót ziemnych w należącej do rodziny Sassi pobliskiej winnicy. W trakcie trzyletnich prac archeologicznych wydobyto wówczas znajdujące się w podziemnej komorze sarkofagi i odnaleziono głowę należącą przypuszczalnie do posągu Enniusza. W 1880 roku – dzięki staraniom archeologa – ziemia, na której znajduje się grobowiec, została zakupiona przez miasto Rzym. W 1926 roku przeprowadzono w grobowcu prace restauratorskie. Sarkofagi i inne znaleziska znajdują się obecnie w zbiorach Muzeów Watykańskich.
* Rekonstrukcja fasady grobowca
* Położenie grobowca na planie starożytnego Rzymu
* Plan grobowca (pl)
- Scipionernas familjegrav (latin: Sepulcrum Scipionum, italienska: Sepolcro degli Scipioni) är Scipionernas familjegrav, belägen i Rione Celio i sydöstra Rom. Gravkammaren var i bruk från början av 200-talet f.Kr. till början av första århundradet e.Kr. Den förste som gravsattes i familjegraven var , som var konsul år 298 f.Kr. Graven upptäcktes år 1614 och utforskades ytterligare 1780 och 1926–1927. Gravkammarens fasad hade skulpturer föreställande politikerna och generalerna Scipio Africanus och samt poeten Ennius, som hade författat diktverket Scipio. (sv)
- Túmulo dos Cipiões (em latim: Sepulcrum Scipionum), chamado também de Hipogeu dos Cipiões (em latim: Hypogaeum Scipionum), era o túmulo coletivo da família patrícia dos Cipiões durante a República Romana utilizada do início do século III a.C. ao início do século I d.C.. Depois disto, foi abandonada e no intervalo de uns poucos séculos, sua localização se perdeu. O túmulo foi redescoberto duas vezes, a última delas em 1780 e está sob uma colina ao lado de uma rua atrás de uma parede nos números 9 e 12 da Via di Porta San Sebastiano, em Roma, atualmente aberta para visitas. O local era propriedade privada na época da descoberta, mas foi comprado pela cidade em 1880 por sugestão de . Uma casa foi depois construída sobre um antigo vinhedo no local. A entrada principal do túmulo hoje é uma abertura arqueada num dos lados da colina e não a entrada original. Depois da descoberta, os poucos restos mortais ainda no local foram removidos e re-enterrados com honrarias em outros locais ou descartados por engano. Os objetos móveis — um sarcófago completo e fragmentos de um outro — foram levados, em 1912, ao Museu Pio-Clementino, parte dos Museus Vaticanos, onde estão em exibição. O sepulcro é uma tumba cameral esculpida diretamente na rocha com restos de uma fachada uma posterior no lado de fora. Durante o período republicano, o túmulo ficava num cemitério de notáveis romanos e suas famílias que ficava num ângulo entre a Via Ápia e a Via Latina numa estrada que ligava as duas. Estava originalmente fora da cidade, não muito longe do local onde a Via Ápia passava pela Muralha Serviana na Porta Capena. Nos séculos seguintes, novas construções mudaram completamente o entorno do local. A muralha foi expandida para se tornar a Muralha Aureliana, que a Via Ápia cruzava através da Porta Ápia. Esta mudança fez com o cemitério ficasse dentro dos limites da cidade. A Porta Ápia é hoje chamada de Porta San Sebastiano. Na frente dela está o chamado Arco de Druso, que na verdade era uma seção da Água Márcia. A própria Via Ápia foi rebatizada de Via di Porta San Sebastiano naquele trecho e atravessa o Parco degli Scipioni, que está onde antes ficava o cemitério. (pt)
- Гробниця Сципіонів (лат. Sepulcrum Scipionum, датується ІІІ ст. до Р.Х. – І ст. після Р.Х.) – давньоримська гробниця, що належала патриціанському роду Сципіонів. Похоронний комплекс розташовувався за межами Сервієвого муру на Аппієвої дороги. Тривалий час місцезнаходження гробниці було невідомим, а сама пам’ятка вважалася втраченою. (uk)
- Гробница Сципионов (лат. Sepulcrum Scipionum) — гробница для погребения членов известного древнеримского рода Корнелиев Сципионов. Использовалась для захоронений с III в. до н. э. до I в. н. э., а около IV века была заброшена. Располагалась за пределами Сервиевой стены на Аппиевой дороге. Гробница была основана вскоре после открытия Аппиевой дороги, в начале III века до н. э. Наиболее ранним захоронением в гробнице был саркофаг с телом консула 298 года Луция Корнелия Сципиона Барбата. К середине II века до н. э. в гробнице находилось около 30 погребений, включая поэта Квинта Энния, не принадлежавшего к роду Сципионов. Последние захоронения в гробнице относятся к I веку н. э., когда на её территории возвели обширный колумбарий. Затем гробница ремонтировалась, но в IV веке была заброшена. Гробница была обнаружена в 1614 году, вторично — в 1780 году братьями Сасси. Реставрирована в 1926 году. Гробница получила широкую известность в научном мире благодаря «надписям Сципионов» — эпитафиям на саркофагах и надгробных плитах, которые создавались в течение веков и являются ценным свидетельством поэтической эпиграфики республиканского Рима. Они содержат посвящения, биографические сведения, молитвы, обращённые к богам. Ранее находившиеся в гробнице саркофаг Луция Корнелия Сципиона Барбата и «голова Энния» экспонируются в Музее Кьярамонти в Ватикане.
* Расположение гробницы Сципионов на карте древнего Рима
* Саркофаг Луция Корнелия Сципиона Барбата
* План гробницы (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Il sepolcro degli Scipioni è un monumento funerario di età romana che si trova a Roma, lungo la via Appia antica, poco distante dalla Porta San Sebastiano. Su alcuni sarcofagi ivi contenuti sono stati rinvenuti i cosiddetti Scipionum elogia. (it)
- Scipionernas familjegrav (latin: Sepulcrum Scipionum, italienska: Sepolcro degli Scipioni) är Scipionernas familjegrav, belägen i Rione Celio i sydöstra Rom. Gravkammaren var i bruk från början av 200-talet f.Kr. till början av första århundradet e.Kr. Den förste som gravsattes i familjegraven var , som var konsul år 298 f.Kr. Graven upptäcktes år 1614 och utforskades ytterligare 1780 och 1926–1927. Gravkammarens fasad hade skulpturer föreställande politikerna och generalerna Scipio Africanus och samt poeten Ennius, som hade författat diktverket Scipio. (sv)
- Гробниця Сципіонів (лат. Sepulcrum Scipionum, датується ІІІ ст. до Р.Х. – І ст. після Р.Х.) – давньоримська гробниця, що належала патриціанському роду Сципіонів. Похоронний комплекс розташовувався за межами Сервієвого муру на Аппієвої дороги. Тривалий час місцезнаходження гробниці було невідомим, а сама пам’ятка вважалася втраченою. (uk)
- La tomba dels Escipions (en llatí sepulcrum Scipionum o hypogaeum Scipionum) és un monument funerari de l'edat romana que es troba a Roma, a la Via Àpia, a poca distància de la porta de San Sebastiano. Fou la tomba comuna de la família patrícia dels Escipions durant la República Romana, emprada per als sepelis de començament del segle iii aC fins a començament del segle i aC. A partir de llavors fou abandonada i la seua localització es va perdre durant centenars d'anys. (ca)
- Ο τάφος των Σκιπιώνων, λατιν.: sepulcrum Scipionum , που ονομάζεται επίσης υπόγειο των Σκιπιώνων, λατιν.: hypogaeum Scipionum, ήταν ο κοινός τάφος της οικογένειας των πατρικίων κατά τη διάρκεια της Ρωμαϊκής Δημοκρατίας για ταφές μεταξύ των αρχών του 3ου αι. π.Χ. και των αρχών του 1ου αι. μ.Χ. Στη συνέχεια εγκαταλείφθηκε και μέσα σε μερικές εκατοντάδες χρόνια χάθηκε η θέση του. (el)
- La Tumba de los Escipiones (en latín sepulcrum Scipionum), también denominada hypogaeum Scipionum, es un monumento funerario de la edad romana que se encuentra en Roma, a lo largo de la Vía Apia, a poca distancia de la Porta San Sebastiano. Fue la tumba común de la familia patricia de los Escipión durante la República romana; utilizada para los sepelios desde principios del siglo III a. C. hasta comienzos del siglo I d. C. A partir de entonces fue abandonada y su localización se perdió tras varios cientos de años. (es)
- Das Grab der Scipionen ist eine antike unterirdische Grabanlage in Rom. Sie wurde um 280/270 v. Chr., zur Zeit der Römischen Republik, angelegt und war zunächst der Familie der Scipionen vorbehalten, eines patrizischen Zweiges aus dem Geschlecht der Cornelier. Ab der Kaiserzeit wurden dort auch Urnen mit der Asche verstorbener Mitglieder der Lentuli, eines weiteren Zweiges der Cornelier, beigesetzt. Nach dem Zusammenbruch des Römischen Reiches geriet die Grabstätte in Vergessenheit. Im 17. Jahrhundert wurde sie erstmals wieder erwähnt, jedoch erst im späten 18. Jahrhundert endgültig wiederentdeckt. Die auf den Sarkophagen angebrachten Inschriften aus der Zeit der Republik geben einen Einblick in die sozialen Verhältnisse der römischen Aristokratie. Darunter befinden sich die beiden sogenan (de)
- Le tombeau des Scipions (en latin : sepulcrum Scipionum ), appelé aussi « hypogée des Scipions » (Scipionum hypogaeum), est une tombe collective de l'époque romaine, commune à la famille patricienne des Scipions. Il a servi à l'inhumation des membres de cette famille sous la République romaine, du début du IIIe siècle av. J.-C. au début du Ier siècle av. J.-C. Puis il fut abandonné et son emplacement oublié au cours des siècles suivants. Il se trouve à Rome, au bord de la Voie Appienne, dans le rione Celio. (fr)
- The Tomb of the Scipios (Latin: sepulcrum Scipionum), also called the hypogaeum Scipionum, was the common tomb of the patrician Scipio family during the Roman Republic for interments between the early 3rd century BC and the early 1st century AD. Then it was abandoned and within a few hundred years its location was lost. (en)
- De Tombe van de Scipiones (Latijn:Sepulcrum Scipionum) is het antieke graf van de patrichische Cornelii Scipioni-familie in Rome. De Cornelii Scipioni waren een tak van de invloedrijke gens Cornelia. Hun bekendste telg was Scipio Africanus, die Hannibal Barkas versloeg en daarmee de Tweede Punische Oorlog beëindigde. De Scipiones hadden de gewoonte hun doden te begraven in plaats van het meer gebruikelijke cremeren. Aan het begin van de derde eeuw werd hun familiegraf aan de Via Appia gebouwd. Het is een soort catacombe in de heuvel, die mogelijk eerder als steengroeve werd gebruikt. Aan de Via Appia werd een monumentale façade gebouwd. In de late oudheid raakte het graf in de vergetelheid. Aan het begin van de 17e eeuw werd de tombe weer ontdekt, maar werd slechts een sarcofaag geopend. E (nl)
- Grobowiec Scypionów – starożytny grobowiec rodzinny, w którym chowani byli członkowie rodziny Scypionów, znajdujący się w Rzymie pomiędzy via Appia a via Latina. Należący do posiadającego sabińskie korzenie rodu Korneliuszy Scypionowie w przeciwieństwie do wielu innych rodzin patrycjuszowskich praktykowali inhumację, a nie kremację. Grobowiec powstał w pierwszej połowie III wieku p.n.e., przypuszczalnie na zlecenie , konsula z roku 298 p.n.e. On też był pierwszą pochowaną w grobowcu osobą, a jego sarkofag, umieszczony na honorowym miejscu, był najozdobniejszym ze wszystkich. Grobowiec został wykuty w skale tufowej. Pierwotnie składał się z kwadratowej komory grobowej i prowadzącego do niej hypogeum. Około 150 roku p.n.e., prawdopodobnie z inicjatywy Scypiona Afrykańskiego Młodszego, komora (pl)
- Túmulo dos Cipiões (em latim: Sepulcrum Scipionum), chamado também de Hipogeu dos Cipiões (em latim: Hypogaeum Scipionum), era o túmulo coletivo da família patrícia dos Cipiões durante a República Romana utilizada do início do século III a.C. ao início do século I d.C.. Depois disto, foi abandonada e no intervalo de uns poucos séculos, sua localização se perdeu. (pt)
- Гробница Сципионов (лат. Sepulcrum Scipionum) — гробница для погребения членов известного древнеримского рода Корнелиев Сципионов. Использовалась для захоронений с III в. до н. э. до I в. н. э., а около IV века была заброшена. Располагалась за пределами Сервиевой стены на Аппиевой дороге. Ранее находившиеся в гробнице саркофаг Луция Корнелия Сципиона Барбата и «голова Энния» экспонируются в Музее Кьярамонти в Ватикане.
* Расположение гробницы Сципионов на карте древнего Рима
* Саркофаг Луция Корнелия Сципиона Барбата
* План гробницы (ru)
|
