| dbo:abstract
|
- Svetlana Velmar-Janković (1. února 1933, Bělehrad – 9. dubna 2014, Bělehrad) byla srbská spisovatelka a novinářka. (cs)
- Svetlana Velmar-Janković (serbisch-kyrillisch Светлана Велмар-Јанковић; * 1. Februar 1933 in Belgrad; † 9. April 2014 ebenda) war eine jugoslawische bzw. serbische Journalistin und Schriftstellerin. Sie zählte zu den einflussreichsten serbischen Autorinnen ihrer Zeit. (de)
- Η Σβετλάνα Βέλμαρ-Γιάνκοβιτς (σερβικά κυριλλικά: Светлана Велмар-Јанковић, (1 Φεβρουαρίου 1933 - 9 Απριλίου 2014) ήταν μια Σέρβα μυθιστοριογράφος, δοκιμιογράφος, χρονικογράφος του Βελιγραδίου και πρώτη γυναίκα που έλαβε το βραβείο Ισιντόρα Σέκουλιτς. Θεωρήθηκε μια από τις σημαντικότερες Σέρβες γυναίκες συγγραφείς της εποχής της. Το 2001, ο Γάλλος πρόεδρος Ζακ Σιράκ την τίμησε με το μετάλλιο Σεβαλιέ της Λεγεώνας της Τιμής γιατί πάντα φρόντιζε να διατηρήσει τις ανθρωπιστικές αξίες που ενώνουν την ίδια και τη χώρα της με την υπόλοιπη Ευρώπη. (el)
- Svetlana Velmar Janković (transliteración del cirílico serbio Светлана Велмар-Јанковић, pronunciación serbia: [sʋɛ̌tlana ʋɛlma ː r ja ː nkɔʋitɕ]; 29 de junio de 1933 - 9 de abril de 2014) fue una novelista serbia, ensayista y cronista de Belgrado. Ella nació y se educó en Belgrado, en el Reino de Yugoslavia donde ella continuó viviendo con su madre y su hermana después de que su padre fue al exilio en España al final de la segunda guerra mundial. En su segundo año en la universidad, se convirtió en una periodista. En 1959 se convirtió en editora de composiciones en prosa y ensayos yugoslavos contemporáneos en la Editorial Prosveta. Trabajó ahí durante muchos años, llegando a ser, en 1971, una miembro del consejo de redacción. Mientras tanto ella estableció la Biblioteca Bastina, y en 1989 se convirtió en escritora independiente. Sus publicaciones incluyen las novelas: Ožiljak (1956, segunda edición revisada en 1999), Lagum (1990), Bezdno (1995) y Nigdina (2000); una novela autobiográfica, Prozraci (2003); dos colecciones de ensayos Savremenici (1968) y Ukletnici (1993); tres colecciones de cuentos Dorćol (1981), Vračar (1994) y Glasovi (1997); la obra Knez Mihailo (1994) y el libro de jugos Žezlo (2001); el libro infantil Knjiga za Marka (1998); y el libro de oraciones Svetilnik (1998). Recibió numerosos premios y reconocimientos por su trabajo, entre ellos los premios Isidora Sekulić, Ivo Andrić, Meša Selimović, Đorđe Jovanović, Borisav Stanković y Pera Todorovic. Ella ganó el Premio Biblioteca Nacional de Serbia por el libro más leído de 1992 y el Premio NIN para la novela del año por Bezdno (1995). Para Knjiga za Marka (1998) ganó el Premio de Neven y de Politikin Zabavnik. Fue galardonada con el Premio 6 de abril por el trabajo de su vida sobre Belgrado. Otros premios incluyen el Mišićev dukat, premio Ramonda Serbica, y el premio Stefan Mitrov Ljubiša. Su trabajo se publica en la actualidad por el Stubovi Kulture Publishing House, Belgrado. Su obra ha sido traducida al inglés, francés, alemán, español, italiano, búlgaro, coreano y húngaro. (es)
- Svetlana Velmar-Janković (en cyrillique : Светлана Велмар-Јанковић), née le 1er février 1933 à Belgrade et morte le 9 avril 2014 dans la même ville, est une romancière et une journaliste serbe, qui compte parmi les écrivains les plus importants de son temps. Elle est la fille de l'écrivain qui fut membre du Gouvernement de salut national de Milan Nedić pendant la Seconde Guerre mondiale. (fr)
- Svetlana Velmar-Janković (Serbian Cyrillic: Светлана Велмар-Јанковић, Serbian pronunciation: [sʋɛ̌tlana ʋɛ̂lmaːr jaːnkɔʋitɕ], 1 February 1933 – 9 April 2014) was a Serbian novelist, essayist, chronicler of Belgrade, and first female laureate of the Isidora Sekulić Award. She was considered to be one of the most important Serbian female authors of her time. In 2001, the French President Jacques Chirac honored her with the Chevalier medal of Legion of Honor because she always took care to preserve the humanist values which unite her and her country with the rest of Europe. (en)
- Svetlana Velmar-Janković, cyr. Светлана Велмар-Јанковић (ur. 1 lutego 1933 w Belgradzie, zm. 9 kwietnia 2014 tamże) – serbska pisarka i dziennikarka (pl)
- Светлана Велмар-Янкович (серб. Светлана Велмар-Јанковић, 1 февраля 1933, Белград, Королевство Югославия — 9 апреля 2014, Белград, Республика Сербия) — сербская писательница, драматург. (ru)
- Світлана Велмар-Янкович (серб. Светлана Велмар-Јанковић; *29 червня 1933, Белград — †9 квітня 2014) — сербська , есеїстка та хронолог Белграда. Вона народилася на навчалася у Белграді, Королівство Югославія, де продовжувала жити разом зі своєю матір'ю та сестрою після того як її тато, Владімір Велмар-Янкович, був відправлений у вигнання до Іспанії наприкінці Другої світової війни. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Svetlana Velmar-Janković (1. února 1933, Bělehrad – 9. dubna 2014, Bělehrad) byla srbská spisovatelka a novinářka. (cs)
- Svetlana Velmar-Janković (serbisch-kyrillisch Светлана Велмар-Јанковић; * 1. Februar 1933 in Belgrad; † 9. April 2014 ebenda) war eine jugoslawische bzw. serbische Journalistin und Schriftstellerin. Sie zählte zu den einflussreichsten serbischen Autorinnen ihrer Zeit. (de)
- Η Σβετλάνα Βέλμαρ-Γιάνκοβιτς (σερβικά κυριλλικά: Светлана Велмар-Јанковић, (1 Φεβρουαρίου 1933 - 9 Απριλίου 2014) ήταν μια Σέρβα μυθιστοριογράφος, δοκιμιογράφος, χρονικογράφος του Βελιγραδίου και πρώτη γυναίκα που έλαβε το βραβείο Ισιντόρα Σέκουλιτς. Θεωρήθηκε μια από τις σημαντικότερες Σέρβες γυναίκες συγγραφείς της εποχής της. Το 2001, ο Γάλλος πρόεδρος Ζακ Σιράκ την τίμησε με το μετάλλιο Σεβαλιέ της Λεγεώνας της Τιμής γιατί πάντα φρόντιζε να διατηρήσει τις ανθρωπιστικές αξίες που ενώνουν την ίδια και τη χώρα της με την υπόλοιπη Ευρώπη. (el)
- Svetlana Velmar-Janković (en cyrillique : Светлана Велмар-Јанковић), née le 1er février 1933 à Belgrade et morte le 9 avril 2014 dans la même ville, est une romancière et une journaliste serbe, qui compte parmi les écrivains les plus importants de son temps. Elle est la fille de l'écrivain qui fut membre du Gouvernement de salut national de Milan Nedić pendant la Seconde Guerre mondiale. (fr)
- Svetlana Velmar-Janković (Serbian Cyrillic: Светлана Велмар-Јанковић, Serbian pronunciation: [sʋɛ̌tlana ʋɛ̂lmaːr jaːnkɔʋitɕ], 1 February 1933 – 9 April 2014) was a Serbian novelist, essayist, chronicler of Belgrade, and first female laureate of the Isidora Sekulić Award. She was considered to be one of the most important Serbian female authors of her time. In 2001, the French President Jacques Chirac honored her with the Chevalier medal of Legion of Honor because she always took care to preserve the humanist values which unite her and her country with the rest of Europe. (en)
- Svetlana Velmar-Janković, cyr. Светлана Велмар-Јанковић (ur. 1 lutego 1933 w Belgradzie, zm. 9 kwietnia 2014 tamże) – serbska pisarka i dziennikarka (pl)
- Светлана Велмар-Янкович (серб. Светлана Велмар-Јанковић, 1 февраля 1933, Белград, Королевство Югославия — 9 апреля 2014, Белград, Республика Сербия) — сербская писательница, драматург. (ru)
- Світлана Велмар-Янкович (серб. Светлана Велмар-Јанковић; *29 червня 1933, Белград — †9 квітня 2014) — сербська , есеїстка та хронолог Белграда. Вона народилася на навчалася у Белграді, Королівство Югославія, де продовжувала жити разом зі своєю матір'ю та сестрою після того як її тато, Владімір Велмар-Янкович, був відправлений у вигнання до Іспанії наприкінці Другої світової війни. (uk)
- Svetlana Velmar Janković (transliteración del cirílico serbio Светлана Велмар-Јанковић, pronunciación serbia: [sʋɛ̌tlana ʋɛlma ː r ja ː nkɔʋitɕ]; 29 de junio de 1933 - 9 de abril de 2014) fue una novelista serbia, ensayista y cronista de Belgrado. Ella nació y se educó en Belgrado, en el Reino de Yugoslavia donde ella continuó viviendo con su madre y su hermana después de que su padre fue al exilio en España al final de la segunda guerra mundial. Mientras tanto ella estableció la Biblioteca Bastina, y en 1989 se convirtió en escritora independiente. (es)
|
