| dbo:abstract
|
- Supernumerary town (Russian: Заштатный город, romanized: zashtatny gorod, Russian: безуездный город, romanized: bezuyezdny gorod, "uyezdless town") was a type of a town in the Russian Empire which was not an administrative center of any territory. During the reign of Catherine II of Russia, when an uyezd was disbanded, its center typically lost the town status, with the corresponding loss of town privileges of its inhabitants. To prevent this, the new category of urban settlements was introduced. The 1796 reform of the administrative division by Emperor Paul I of Russia decreased the number of uyezds and their centers were reclassified as supernumerary towns. The reform established the population number as a criterion for a supernumerary town. In the second half of the 19th century the governorate centers constituted 8% of towns, uyezd towns counted 71% and supernumerary towns counted 21%. Over time the term "zashtatny gorod" has acquired the meaning of "insignificant/backwater town". (en)
- Een zasjtatny gorod (Russisch: Заштатный город) was in het Russische Rijk (1721-1917) een plaats die wel de status van stad had, maar geen bestuurlijk centrum van een oejezd vormde. De naam betekent "onbeduidende" of "onbelangrijke" stad. (nl)
- Зашта́тный го́род (безуе́здный го́род) — тип населённого пункта в Российской империи, не являвшийся административным центром уезда, но жители которого были наделены городскими привилегиями. Эта категория городов была введена в 1796 году Императором Всероссийским Павлом I при новом делении на губернии Российской империи и просуществовала до начала 1920-х годов. Один из трёх видов городов Российской империи в этот период, наряду с губернским городом и уездным городом. (ru)
- Зашта́тне мі́сто, або безповітове місто — тип міста в Російській імперії, яке не було адміністративним центром повіту чи губернії, тобто не містило органів державного управління. Ця категорія міст була введена у 1796 Павлом I при новому розподілі на губернії Російської імперії. Головним критерієм, що визначав статус населеного пункту, була кількість його мешканців. Від губернаторів вимагалося переглянути всю існуючу систему підпорядкованих їм населених пунктів. У випадках, коли кількість мешканців була недостатньою, міста переводились у категорію посадів. Зазвичай заштатними містами ставали міста, що були позбавлені статусу повітового центру через зменшення кількості повітів, що було запроваджене Павлом I. У окремих випадках заштатне місто могло бути центром волості (такими були Березна, Білопілля, Васильків, Глинськ, Градизьк, Золочів, Короп, Корсунь, Краснокутськ, Миропілля, Недригайлів, Слов'янськ, Чугуїв), або навіть входити до складу волості, центром якої було село (Здолбунів).[джерело?] На території України на час ліквідації повітового устрою 1923 року таких міст було 44 (заштатні міста були в усіх губерніях, однак кількість таких міст була різною - від 1 у Волинській та Катеринославській губерніях до 9 у Херсонській).[джерело?] У Київській губернії з 1846 по 1919 роки не було заштатних міст.[джерело?] (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 3211 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:date
| |
| dbp:reason
|
- better ref needed for the English translation (en)
|
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdfs:comment
|
- Een zasjtatny gorod (Russisch: Заштатный город) was in het Russische Rijk (1721-1917) een plaats die wel de status van stad had, maar geen bestuurlijk centrum van een oejezd vormde. De naam betekent "onbeduidende" of "onbelangrijke" stad. (nl)
- Зашта́тный го́род (безуе́здный го́род) — тип населённого пункта в Российской империи, не являвшийся административным центром уезда, но жители которого были наделены городскими привилегиями. Эта категория городов была введена в 1796 году Императором Всероссийским Павлом I при новом делении на губернии Российской империи и просуществовала до начала 1920-х годов. Один из трёх видов городов Российской империи в этот период, наряду с губернским городом и уездным городом. (ru)
- Supernumerary town (Russian: Заштатный город, romanized: zashtatny gorod, Russian: безуездный город, romanized: bezuyezdny gorod, "uyezdless town") was a type of a town in the Russian Empire which was not an administrative center of any territory. During the reign of Catherine II of Russia, when an uyezd was disbanded, its center typically lost the town status, with the corresponding loss of town privileges of its inhabitants. To prevent this, the new category of urban settlements was introduced. Over time the term "zashtatny gorod" has acquired the meaning of "insignificant/backwater town". (en)
- Зашта́тне мі́сто, або безповітове місто — тип міста в Російській імперії, яке не було адміністративним центром повіту чи губернії, тобто не містило органів державного управління. Ця категорія міст була введена у 1796 Павлом I при новому розподілі на губернії Російської імперії. Головним критерієм, що визначав статус населеного пункту, була кількість його мешканців. Від губернаторів вимагалося переглянути всю існуючу систему підпорядкованих їм населених пунктів. У випадках, коли кількість мешканців була недостатньою, міста переводились у категорію посадів. Зазвичай заштатними містами ставали міста, що були позбавлені статусу повітового центру через зменшення кількості повітів, що було запроваджене Павлом I. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Zasjtatny gorod (nl)
- Supernumerary town (en)
- Заштатный город (ru)
- Заштатне місто (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageDisambiguates
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
