| dbo:abstract
|
- سينجارا، بالإغريقية τὰ Σίγγαρα tà Síngara سينجارا وايضاً تسمى تا سينجارا كانت موقعًا محصنًا بقوة في أقصى شمال بلاد ما بين النهرين «بلاد الرافدين»، والتي استعمرتها الرومان لفترة وجيزة وجعلت منها معسكر ضد الفرس الذي سُمي بالفيلق البارثي الأول، بعد ان تم تحليل العملات المعدنية التي عُثر عليها. (ar)
- Τα Σίνγκαρα (η αλλοιώς Σίγγαρα ) ήταν μια ισχυρά οχυρωμένη τοποθεσία στο βόρειο άκρο της Μεσοποταμίας κατά το τέλος της αρχαιότητας και την αρχή των μεσαιωνικών χρόνων. Η θέση του νοτιοανατολικά του Νισιμπή ορίστηκε αδιάφορα από τους αρχαίους συγγραφείς, με τον Στέφανο του Βυζαντίου να τα αποκαλεί πόλη της Αραβίας "κοντά στην Έδεσσα" και τον Πτολεμαίο να τα τοποθετεί στον Τίγρη. Δεν υπάρχει αμφιβολία, ωστόσο, ότι αυτό και το παρακείμενο βουνό τους (ὸ Σίγγαρας ὄρος) ήταν οι προκάτοχοι της σύγχρονης πόλης Σιντζάρ και του βουνού στην του σύγχρονου Ιράκ. (el)
- Singara (en griego τὰ Σίγγαρα) fue un puesto fuertemente fortificado en el extremo norte de Mesopotamia, que por un tiempo, como se desprende de las monedas encontradas, fue ocupada por los romanos como una colonia de avanzada contra los persas. Fue el campamento de la legio I Parthica. Su posición, al sudeste de Nisibis, no ha sido claramente definida por los autores antiguos, Estéfano de Bizancio decía que era una ciudad de Arabia cerca de Edesa y Ptolomeo la situaba en el Tigris. Sin embargo, es indudable que la montaña cercana, llamada por Ptolomeo: ὸ Σίγγαρας ὄρος, se corresponde hoy día con su localización en el distrito de Sinyar (en el actual Irak). Singara fue tomada por los romanos durante las campañas orientales de Trajano, cuando el general Lusio Quieto capturó la ciudad sin combatir en el invierno del 114. A pesar de que fue abandonada tras la retirada romana de Mesopotamia en el 117, la ciudad volvió a formar parte del Imperio Romano cuando la campaña parta de Septimio Severo en el 197. La ciudad fue elevada por Severo a la condición de colonia romana, como lo atestigua la leyenda que se encuentra en algunas de las monedas acuñadas allí durante el reinado de Gordiano III: "ΑΥΡ . CΕΠ. ΚΟΛ. CΙΝΓΑΡΑ.", que es la transcripción griega para el nombre latino de la ciudad, Aurelia Septimia Colonia Singara. Seguía siendo uno de los puestos de avanzada más orientales del Imperio Romano durante el siglo III. Fue el escenario de un conflicto nocturno durante el asedio de la ciudad en el 344 por el rey sasánida Sapor II, cuyo resultado fue tan poco claro que ambas partes reclamaron la victoria. Más tarde, en el 359-360, durante el reinado de Constancio II, se hace constar que sufrió un asedio célebre que al final fue abandonado por los persas por una tormenta providencial, estando defendida valientemente por la gente del pueblo y dos legiones. La zona que la rodeaba según lo afirman Amiano Marcelino y Teofilacto Simocatta era extremadamente árida, lo que la hacía difícil de tomar. (es)
- Singara (auch Schiggar; ägyptisch Senger) war ein antiker Ort in Mesopotamien (heute Sindschar im nördlichen Irak), südlich von Nisibis. Der Ort, gelegen am Fuße des Berges Sindschar, hatte eine große strategische Bedeutung. In römischer Zeit wurde Singara schwer befestigt und war Legionsstandort (so etwa für die Legio I Parthica). In der Spätantike war die Stadt dann wiederholt das Ziel von Angriffen der Sassaniden. Im Jahr 344 fand hier eine große Schlacht statt, in welcher der römische Kaiser Constantius II. fast schon gewonnen hatte, als ihn das undisziplinierte Verhalten seiner Truppen doch noch den Sieg kostete. Im Frieden von 363 wurde die Stadt dem Sassanidenkönig Schapur II. zugesprochen. In Singara muss es auch eine größere christliche Gemeinde gegeben haben, aus der unter anderem Gabriel von Schiggar stammte, der im 7. Jahrhundert Leibarzt König Chosraus II. war. Aus römischer Zeit sind heute noch einige Überreste vorhanden. Der Ort ist wohl auch mit dem Schinar der Bibel gleichzusetzen; wenigstens ist der Name davon abgeleitet. (de)
- Singara (Greek: τὰ Σίγγαρα, tà Síngara) was a strongly fortified post at the northern extremity of Mesopotamia, which for a while, as it appears from coins minted there, was occupied by the Romans as an advanced colony against the Persians. It was the camp of legio I Parthica. (en)
- Singara (en grec : Σίγγαρα τὰ) était un poste fortement fortifié à l'extrémité nord de la Mésopotamie, qui pendant un certain temps, comme il ressort de nombreuses pièces de monnaie retrouvées à notre époque, a été occupé par les Romains comme une colonie avancée contre les Perses. C'était le camp de la Ire Légion "Parthica". Sa position, au sud-est de Nisibe, n'a pas été clairement établie par les auteurs anciens, Stéphane de Byzance la décrit comme une ville arabe, près d'Édesse, et Ptolémée la place sur le Tigre. Il ne fait cependant aucun doute qu'elle, ainsi que la montagne près d'elle, appelée par Ptolémée "ὸ Σίγγαρας ὄρος", correspondent aujourd'hui au district de Sinjâr (en kurde Şengal ) dans l'Irak actuel. Singara a d'abord été prise par les Romains au cours des campagnes orientales de Trajan, lorsque le général Lusius Quietus s'empara de la ville sans combat au cours de l'hiver 114. Quoiqu'elle fût abandonnée après le retrait romain de Mésopotamie en 117, la ville a de nouveau fait partie de l'Empire romain avec la campagne parthe de Septime Sévère en 197. La ville a été élevée par Septime Sévère au rang d'une colonie romaine, comme en témoigne la légende trouvée sur quelques pièces de monnaie frappées là pendant le règne de Gordien III : "ΑΥΡ. CΕΠ. ΚΟΛ. CΙΝΓΑΡΑ." , qui est la transcription grecque pour le nom latin de la ville, "Colonia Aurelia Septimia Singara". Elle est restée l'un des avant-postes les plus à l'est de l'Empire romain au cours du IIIe siècle. Singara a été le théâtre d'un conflit nocturne célèbre lors du siège de la ville en 344 par le roi Sassanide Shapur II , son résultat était si peu clair que les deux parties ont revendiqué la victoire. Encore plus tard, en 359-360, au cours du règne de Constance II , il est rapporté qu'elle a subi un siège célèbre, et a finalement été emportée par les Perses grâce à une tempête providentielle, quoique vaillamment défendue par les habitants ainsi que deux légions. Le pays alentour est mentionné par Ammien Marcellin et Théophylacte Simocatta comme étant extrêmement aride, ce qui la rendait aussi difficile à prendre qu'à secourir, compte tenu des distances. (fr)
- 싱가라 (Singara, 고대 그리스어: τὰ Σίγγαρα 타 싱가라[*])는 메소포타미아 최북단에 위치한 극도로 요새화된 군 주둔지이며, 발견된 주화들에서 나타났듯이, 한동안 이곳은 페르시아에 맞선 전진 식민지로서 로마가 점거하고 있었다. 또한 의 주둔지이기도 하였다. (ko)
- Singara (Oudgrieks τὰ Σίγγαρα) was een sterk versterkte vesting in het noordelijke puntje van Mesopotamië, die enige tijd, zoals onder meer uit gevonden munten blijkt, deel uitmaakte van het Romeinse Rijk. Singara lag ten zuidoosten van Nisibis en ten westen Ninive. Singara werd door dit rijk als een geavanceerde kolonie tegen het Perzische Rijk gebruikt. Singara was tevens de plaats waar het legerkamp van legio I Parthica gevestigd was. De vesting Singara maakte onderdeel uit van de Limes Arabicus. (nl)
- Singara divenne un'importante fortezza legionaria fin dalle campagne partiche di Settimio Severo, sede della legio I Parthica. (it)
- Singara (em grego: τὰ Σίγγαρα) era um posto fortificado na extremidade norte da Mesopotâmia, que, por um tempo, como atestado por diversas moedas, foi ocupado pelo Império Romano como uma colônia avançada contra os sassânidas. Era ali o acampamento principal da Legio I Parthica. (pt)
- Сингара (грец. τὰ Σίγγαρα) — добре укріплена фортеця в північній Месопотамії, що використовувалась Римською імперією та Візантією як форпост проти Сасанідської імперії. У Сингарі розташовувалася база I Парфянського легіону. Її положення визначається древніми авторами неоднозначно. Стефан Візантійський вказував на її положення в Аравії неподалік Едеси, а Птолемей поміщав її на береги Тигру. В даний час визнано, що місто, і розташована поруч з ним гірська гряда, названа Птолемеєм ὸ Σίγγαρας ὄρος, відповідають сучасній місцевості Синджар і однойменному місту в Іраці на захід від Мосула. Вперше фортеця була захоплена Римом під час східного походу Траяна, коли полководець Лусій Квієт захопив її без бою взимку 114 року. Місто було залишене римлянами, що покинули Месопотамію в 117 році, і знову захоплене Септимієм Севером в 197 році. У цей період Сингара стає римською колонією, про що свідчать монети, викарбувані за царювання Гордіана III. Протягом III століття Сингара залишалася найсхіднішим форпостом Римської імперії. Там відбулася знаменита нічна в 344 році. Інша битва відбулася під стінами цього міста при Констанції II. Місто було захоплене Шапуром II і зруйноване вщент в 360 році, після чого місто на два століття зникає з історичних хронік. Відомо, що імператор Маврикій на нетривалий час відновив візантійський контроль над містом, проте вже при Фоці перси повернули місто собі, а через нетривалий час Сингару захопили араби. (uk)
- Сингара (греч. τὰ Σίγγαρα) — хорошо укреплённая крепость в северной Месопотамии, использовавшаяся Римской империей и Византией как форпост против Сасанидской империи. В Сингаре располагалась база I Парфянского легиона. Её положение определяется древними авторами неоднозначно. Стефан Византийский называл город относящимся к Аравии, расположенным недалеко от Эдессы, а Птолемей помещал его на берега Тигра. В настоящее время признано, что город и расположенная рядом с ним горная гряда, названная Птолемеем ὸ Σίγγαρας ὄρος, соответствуют современной местности Синджар и одноимённому городу в Ираке к западу от Мосула. Впервые крепость была захвачена Римом во время восточного похода Траяна, когда полководец Лузий Квиет взял её без боя зимой 114 года. Город был оставлен римлянами, покинувшими Месопотамию в 117 году, и вновь захвачен Септимием Севером в 197 году. В этот период Сингара становится римской колонией, о чём свидетельствуют монеты, отчеканенные в царствование Гордиана III. В течение III века Сингара оставалась самым восточным форпостом Римской империи, там произошло знаменитое ночное сражение под Сингарой в 344 году. Другое сражение произошло под стенами этого города при Констанции II. Сингара была захвачена Шапуром II и разрушена до основания в 360 году, после чего она на два столетия исчезает из исторических хроник. Известно, что император Маврикий на непродолжительное время восстановил византийский контроль над городом, однако персы вернули его себе уже при Фоке, а через непродолжительное время Сингару захватили арабы. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- سينجارا، بالإغريقية τὰ Σίγγαρα tà Síngara سينجارا وايضاً تسمى تا سينجارا كانت موقعًا محصنًا بقوة في أقصى شمال بلاد ما بين النهرين «بلاد الرافدين»، والتي استعمرتها الرومان لفترة وجيزة وجعلت منها معسكر ضد الفرس الذي سُمي بالفيلق البارثي الأول، بعد ان تم تحليل العملات المعدنية التي عُثر عليها. (ar)
- Τα Σίνγκαρα (η αλλοιώς Σίγγαρα ) ήταν μια ισχυρά οχυρωμένη τοποθεσία στο βόρειο άκρο της Μεσοποταμίας κατά το τέλος της αρχαιότητας και την αρχή των μεσαιωνικών χρόνων. Η θέση του νοτιοανατολικά του Νισιμπή ορίστηκε αδιάφορα από τους αρχαίους συγγραφείς, με τον Στέφανο του Βυζαντίου να τα αποκαλεί πόλη της Αραβίας "κοντά στην Έδεσσα" και τον Πτολεμαίο να τα τοποθετεί στον Τίγρη. Δεν υπάρχει αμφιβολία, ωστόσο, ότι αυτό και το παρακείμενο βουνό τους (ὸ Σίγγαρας ὄρος) ήταν οι προκάτοχοι της σύγχρονης πόλης Σιντζάρ και του βουνού στην του σύγχρονου Ιράκ. (el)
- Singara (Greek: τὰ Σίγγαρα, tà Síngara) was a strongly fortified post at the northern extremity of Mesopotamia, which for a while, as it appears from coins minted there, was occupied by the Romans as an advanced colony against the Persians. It was the camp of legio I Parthica. (en)
- 싱가라 (Singara, 고대 그리스어: τὰ Σίγγαρα 타 싱가라[*])는 메소포타미아 최북단에 위치한 극도로 요새화된 군 주둔지이며, 발견된 주화들에서 나타났듯이, 한동안 이곳은 페르시아에 맞선 전진 식민지로서 로마가 점거하고 있었다. 또한 의 주둔지이기도 하였다. (ko)
- Singara (Oudgrieks τὰ Σίγγαρα) was een sterk versterkte vesting in het noordelijke puntje van Mesopotamië, die enige tijd, zoals onder meer uit gevonden munten blijkt, deel uitmaakte van het Romeinse Rijk. Singara lag ten zuidoosten van Nisibis en ten westen Ninive. Singara werd door dit rijk als een geavanceerde kolonie tegen het Perzische Rijk gebruikt. Singara was tevens de plaats waar het legerkamp van legio I Parthica gevestigd was. De vesting Singara maakte onderdeel uit van de Limes Arabicus. (nl)
- Singara divenne un'importante fortezza legionaria fin dalle campagne partiche di Settimio Severo, sede della legio I Parthica. (it)
- Singara (em grego: τὰ Σίγγαρα) era um posto fortificado na extremidade norte da Mesopotâmia, que, por um tempo, como atestado por diversas moedas, foi ocupado pelo Império Romano como uma colônia avançada contra os sassânidas. Era ali o acampamento principal da Legio I Parthica. (pt)
- Singara (auch Schiggar; ägyptisch Senger) war ein antiker Ort in Mesopotamien (heute Sindschar im nördlichen Irak), südlich von Nisibis. Der Ort, gelegen am Fuße des Berges Sindschar, hatte eine große strategische Bedeutung. In römischer Zeit wurde Singara schwer befestigt und war Legionsstandort (so etwa für die Legio I Parthica). In der Spätantike war die Stadt dann wiederholt das Ziel von Angriffen der Sassaniden. Im Jahr 344 fand hier eine große Schlacht statt, in welcher der römische Kaiser Constantius II. fast schon gewonnen hatte, als ihn das undisziplinierte Verhalten seiner Truppen doch noch den Sieg kostete. Im Frieden von 363 wurde die Stadt dem Sassanidenkönig Schapur II. zugesprochen. In Singara muss es auch eine größere christliche Gemeinde gegeben haben, aus der unter andere (de)
- Singara (en griego τὰ Σίγγαρα) fue un puesto fuertemente fortificado en el extremo norte de Mesopotamia, que por un tiempo, como se desprende de las monedas encontradas, fue ocupada por los romanos como una colonia de avanzada contra los persas. Fue el campamento de la legio I Parthica. (es)
- Singara (en grec : Σίγγαρα τὰ) était un poste fortement fortifié à l'extrémité nord de la Mésopotamie, qui pendant un certain temps, comme il ressort de nombreuses pièces de monnaie retrouvées à notre époque, a été occupé par les Romains comme une colonie avancée contre les Perses. C'était le camp de la Ire Légion "Parthica". Elle est restée l'un des avant-postes les plus à l'est de l'Empire romain au cours du IIIe siècle. (fr)
- Сингара (греч. τὰ Σίγγαρα) — хорошо укреплённая крепость в северной Месопотамии, использовавшаяся Римской империей и Византией как форпост против Сасанидской империи. В Сингаре располагалась база I Парфянского легиона. Её положение определяется древними авторами неоднозначно. Стефан Византийский называл город относящимся к Аравии, расположенным недалеко от Эдессы, а Птолемей помещал его на берега Тигра. В настоящее время признано, что город и расположенная рядом с ним горная гряда, названная Птолемеем ὸ Σίγγαρας ὄρος, соответствуют современной местности Синджар и одноимённому городу в Ираке к западу от Мосула. (ru)
- Сингара (грец. τὰ Σίγγαρα) — добре укріплена фортеця в північній Месопотамії, що використовувалась Римською імперією та Візантією як форпост проти Сасанідської імперії. У Сингарі розташовувалася база I Парфянського легіону. Її положення визначається древніми авторами неоднозначно. Стефан Візантійський вказував на її положення в Аравії неподалік Едеси, а Птолемей поміщав її на береги Тигру. В даний час визнано, що місто, і розташована поруч з ним гірська гряда, названа Птолемеєм ὸ Σίγγαρας ὄρος, відповідають сучасній місцевості Синджар і однойменному місту в Іраці на захід від Мосула. (uk)
|
