| dbo:abstract
|
- Ruski Arjiv (en ruso, Русский архив/Русскiй Архивъ; "Archivo Ruso") fue una publicación literaria e histórica rusa mensual (entre 1880 y 1884, quincenal) que se editó en Moscú entre 1863 y 1917. Concebida inicialmente por Alekséi Jomiakov, fue lanzada por , con la intención de proporcionar a sus lectores una visión objetiva y completa de la historia rusa. A lo largo de su historia, la revista publicó gran cantidad de importantes documentos históricos, materiales de archivo inéditos hasta la fecha, correspondencia importante, biografías, diarios, notas de viaje y memorias de renombradas figuras históricas, centrados en la historia de la nobleza rusa del siglo XVIII en inicios del XIX. Se dieron preferencia a los reinados de Catalina la Grande y Alejandro I. Casi un tópico en la publicación fueron los análisis documentales de la vida y el trabajo de Aleksandr Pushkin. En 1990, comenzó a aparecer una publicación histórico-literaria con el mismo nombre, publicada por la editorial Stolitsa. (es)
- Russky Arkhiv (Russian: Русский архив/Русскій Архивъ, Russian Archives) was a Russian historical and literary monthly (in 1880–1884, a fortnightly) magazine, published in Moscow in 1863–1917. Conceived originally by Alexey Khomyakov, it was launched and edited by Pyotr Bartenev, with a view to giving its readership the full and objective account of Russian history. In the course of its history the magazine published a host of important historical documents, including the previously unreleased archive materials, concerning correspondences, biographies, diaries, travel notes or memoirs of renowned historical figures, focusing on the history of Russian nobility of the 18th and the early 19th centuries. Almost topical for Russian Archive became the documentary analysis of the life and the work of Alexander Pushkin. Among the historians, essayists and critics who contributed to Russky Arkhiv regularly were Yakov Grot, Mikhail Yuzefovich, Alexander Vasilchikov, Dmitry Ilovaysky, , Leonid Maykov, Sergey Sobolevsky, Nikolai Barsukov. Among its most valued publications were letters and diaries by numerous Decembrists, the notes of Count Henning Friedrich von Bassewitz (1713–1725), as well as Just Juel, the Danish ambassador at the Court of Peter the Great, the diaries of Pyotr Tolstoy on his 1697–1699 foreign trip, Friedrich Christian Weber's notes on Peter I's reforms, as well as the assorted diaries, memoirs and notes by Mikhail Antonovsky, Count , , Countess Edling, Count de Rochechouart, Hippolyte Auger, Nikolay Muravyov-Karsky, Count , the poet , Countess Antonina Bludova, general Grigory Filipson, the Saratov Governor , Baron Alexander von Nicolai, Nikolai Berg (on the Polish January Uprising), Prince Pyotr Vyazemsky (his Ostafyev Archives). The extensive memoirs by general Pavel Grabbe and playwright came out separately, as supplements. Russky Arkhiv was a respectable but not massively popular publication; its circulation figures fluctuated around one thousand and never reached beyond 1300. (en)
- «Ру́сский архи́в» («Русскій Архивъ») — историко-литературный журнал, издававшийся в Москве с января 1863 по 1917 год, сначала ежемесячно, с 1880 по 1884 год раз в два месяца, затем снова ежемесячно. Основан П. И. Бартеневым по замыслу А. С. Хомякова для всестороннего освещения истории России. Содержал преимущественно публикации неизданных мемуарных, эпистолярных, литературно-художественных и ведомственных документальных материалов, освещавших культурную и политическую историю русского дворянства в XVIII и XIX вв. Предпочтение отдавалось эпохам царствований Екатерины Великой и Александра I, большое количество материалов литературно-биографического характера было посвящено жизни и творчеству А. С. Пушкина и времени расцвета дворянской литературно-художественной культуры. В 1990 году в издательстве «Столица» начало выходить одноимённое издание историко-литературной тематики. (ru)
- «Русский архив» — загальноросійський історико-літературний журнал, який виходив щомісяця в Москві впродовж 1863—1917, 1880—84 — двічі на місяць. Сучасники сходяться на тому, що він був першим історичним журналом у Росії й відіграв важливу роль у становленні археографії як науки, формуючи принципи відбору документів для публікації. Друкувався як підписне видання. Засновником і видавцем був П.Бартєнєв, а після його смерті — спадкоємці (1912—17). Наклад видання досягав 1—1,3 тис. примірників. У програмі вказувалося, що публікуватися будуть матеріали з історії Росії за останні два століття. Поширеними були такі форми публікації, як:1) записки, спогади, щоденники;2) листи і документи чиновників, громадських діячів, публікації творів художньої літератури та дослідження до історії літературного життя. На поч. 1870 було заборонено цитування текстів «Р.а.», навіть якщо матеріал отримав цензурний дозвіл, а в разі порушення передбачалися адміністративне покарання. Крім редактора П.Бартєнєва, авторами статей, записок, коментарів були історики М.Барсуков, О.Васильчиков, Д.Іловайський, М.Лонгінов, Л.Майков, С.Соболевський, М.Юзефович та ін. Часто самі редактори журналу записували з вуст авторів їхні спогади, редагували й публікували, візуючи їх як автографи. Із записок і спогадів чільне місце зайняли такі: про часи Петра I (графа Басевича, датського посла Юста Юля, стольника Толстого, Вебера), Катерини II (записки Г.Вінського і графа Рібоп'єра), Олександра I (графині Едлінг, графа Рошетуара), Миколи I (записки Л.Львова, Г.Щербачова, М.Толстого, М.Решетова, Н.Блудової, А.Фадєєва, М.Берга, польського єпископа Буткевича та ін.), документи про Війну 1812, листи декабристів, твори В.Жуковського, М.Лермонтова, М.Гоголя. Частину матеріалів редактор опублікував у окремих збірниках: «Осьмнадцатый век» (кн. 1—4, М., 1868—69), «Девятнадцатый век» (кн. 1—2, М., 1872), «Архив князя Воронцова» (т. 1—40, М., 1870—95) та ін. У журналі публікувалися твори М.Костомарова, дискусія з ним Д.Іловайського, листування І.Аксакова з М.Костомаровим, М.Максимовичем, М.Гоголем та ін. Історик О.Лазаревський опублікував кілька праць, зокрема «Нариси із побуту Малоросії ХVIII ст.», «Павло Полуботок», «Нариси Малоросійських родів», «Листи В. Г. Барського до рідних» та ін. До біографії Т.Шевченка опубліковано спогади М.Лазаревського, листи княжни В.Рєпніної, П.Юдіна. Публікувалися матеріали з історії декабристів — «Записки невідомого» І. І. Горбачевського, листи С.Муравйова-Апостола до батька та ін. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ruski Arjiv (en ruso, Русский архив/Русскiй Архивъ; "Archivo Ruso") fue una publicación literaria e histórica rusa mensual (entre 1880 y 1884, quincenal) que se editó en Moscú entre 1863 y 1917. Concebida inicialmente por Alekséi Jomiakov, fue lanzada por , con la intención de proporcionar a sus lectores una visión objetiva y completa de la historia rusa. En 1990, comenzó a aparecer una publicación histórico-literaria con el mismo nombre, publicada por la editorial Stolitsa. (es)
- Russky Arkhiv (Russian: Русский архив/Русскій Архивъ, Russian Archives) was a Russian historical and literary monthly (in 1880–1884, a fortnightly) magazine, published in Moscow in 1863–1917. Conceived originally by Alexey Khomyakov, it was launched and edited by Pyotr Bartenev, with a view to giving its readership the full and objective account of Russian history. Among the historians, essayists and critics who contributed to Russky Arkhiv regularly were Yakov Grot, Mikhail Yuzefovich, Alexander Vasilchikov, Dmitry Ilovaysky, , Leonid Maykov, Sergey Sobolevsky, Nikolai Barsukov. (en)
- «Ру́сский архи́в» («Русскій Архивъ») — историко-литературный журнал, издававшийся в Москве с января 1863 по 1917 год, сначала ежемесячно, с 1880 по 1884 год раз в два месяца, затем снова ежемесячно. Основан П. И. Бартеневым по замыслу А. С. Хомякова для всестороннего освещения истории России. В 1990 году в издательстве «Столица» начало выходить одноимённое издание историко-литературной тематики. (ru)
- «Русский архив» — загальноросійський історико-літературний журнал, який виходив щомісяця в Москві впродовж 1863—1917, 1880—84 — двічі на місяць. Сучасники сходяться на тому, що він був першим історичним журналом у Росії й відіграв важливу роль у становленні археографії як науки, формуючи принципи відбору документів для публікації. Друкувався як підписне видання. Засновником і видавцем був П.Бартєнєв, а після його смерті — спадкоємці (1912—17). Наклад видання досягав 1—1,3 тис. примірників. У програмі вказувалося, що публікуватися будуть матеріали з історії Росії за останні два століття. Поширеними були такі форми публікації, як:1) записки, спогади, щоденники;2) листи і документи чиновників, громадських діячів, публікації творів художньої літератури та дослідження до історії літературного ж (uk)
|
