| dbo:abstract
|
- تجربة روزنهان تجربة علمية هامة في تحديد مدى صلاحية وصحة وشرعية تشخيص الأمراض النفسية، التي أجراها عالم النفس ديفيد روسنهن (22 نوفمبر 1929م - 6 فبراير 2012م)، وهو أستاذ في جامعة ستانفورد، وقد نشرت التجربة مجلة (العلوم)ساينس العلمية في عام 1973 تحت عنوان «ان تكون عاقل في أماكن مجنونة» (بالإنجليزية: On Being Sane in Insane Places). وتعتبر الدراسة انتقادا مهماً ومؤثراً على تشخيص الأمراض النفسية. تظاهر المجربون بالهلوسة لدخول مستشفيات الأمراض النفسية، وتصرفوا بشكل طبيعي بعد ذلك. تم تشخيصهم باضطرابات نفسية وتم إعطائهم عقاقير مضادات نفسية. أثناء الاستماع إلى محاضرة لـ رونالد لينغ، التي ارتبطت بحركة مكافحة الطب النفسي، تصور ديفيد روزنهان التجربة كوسيلة لاختبار موثوقية التشخيصات النفسية. وخلصت الدراسة إلى أنه «من الواضح أننا لا نستطيع التمييز بين العاقل من غير العاقل في مستشفيات الأمراض النفسية». كما أوضحت أخطار التجريد من الإنسانية وأيضاً التسميات النفسية في مؤسسات الطب النفسي. واقترح استخدام مرافق الصحة النفسية المجتمعية التي تركز على مشاكل وسلوكيات محددة بدلاً من التسميات النفسية، وأوصى بالتثقيف لجعل العاملين في مجال الطب النفسي أكثر وعياً بعلم النفس الاجتماعي لمرافقهم. (ar)
- Rosenhanův experiment je převratný experiment zpochybňující praktiky psychiatrické vědy. V roce 1972 americký právník, psycholog a žurnalista provedl experiment, ke kterému ho podnítily případy předstíraných duševních poruch branců vietnamské války. Se svými kolegy zpozoroval, že jsou branci schopni předstírat symptomy natolik přesvědčivě, že se dokázali vyhnout vojenské službě. Tento experiment proběhl v době, kdy již byly známé výsledky experimentu z roku 1966 o sebenaplňující předpovědi a kdy vyšla kniha Thomase Szasze Mýtus duševní nemoci (The Myth of Mental Illness). Rosenhan se rozhodl ověřit schopnost psychiatrů rozeznat skutečný stav duševního zdraví pacienta. (cs)
- L'experiment de Rosenhan va ser una prova sobre la validesa del que va portar a terme el 1972. Va ser publicat a la revista Science sota el títol "On being sane in insane places" ("Sobre estar lúcid en centres per a bojos"). L'estudi de va consistir en dues parts. La primera va utilitzar col·laboradors sans o "", que havien de simular al·lucinacions sonores en un intent d'obtenir l'admissió en 12 hospitals psiquiàtrics de cinc estats dels Estats Units. Tots van ser efectivament admesos i diagnosticats amb malalties psiquiàtriques. Després de ser internats, els pseudopacientes es van comportar amb normalitat i van comunicar als responsables dels establiments que es trobaven bé i que no havien patit més al·lucinacions. Els responsables mèdics no només no van detectar a cap dels pseudopacientes, sinó que van creure que manifestaven símptomes de malaltia mental real. Diversos van romandre reclosos durant mesos. Tots van ser obligats a reconèixer que patien alguna malaltia mental i a acceptar medicar amb antipsicòtics com a condició per a ser donats d'alta. La segona part consistia en demanar al personal de l'hospital psiquiàtric que detectés pacients "falsos". En el primer cas, el personal del centre només va detectar un pseudopacient, mentre que en el segon el personal va detectar un gran nombre de pacients reals com a impostors. L'estudi és considerat com una important i influent crítica a la diagnosi psiquiàtrica. L'estudi va concloure: "Sembla clar que no podem distingir el sa del boig en els manicomis" i també va il·lustrar els perills de la despersonalització i etiquetatge en les institucions psiquiàtriques. Es va suggerir que l'ús d'instal·lacions comunitàries per a la salut mental que es preocupessin de problemes específics més que d'assumptes psiquiàtrics podia ser una solució i va recomanar educar els treballadors per fer-los més conscients de la psicologia social implícita en aquestes instal·lacions. (ca)
- Το πείραμα Ρόζενχαν είναι ένα διάσημο πείραμα για την εγκυρότητα της ψυχιατρικής διάγνωσης, το οποίο οργάνωσε και πραγματοποίησε το 1972 ο Αμερικανός καθηγητής ψυχολογίας (David Rosenhan, 1929-2012). Τα αποτελέσματα της έρευνάς του δημοσιεύτηκαν το 1973 στο επιστημονικό περιοδικό Science σε άρθρο με τίτλο "Υγιείς σε μέρη για παράφρονες" [On Being Sane in Insane Places], το οποίο προκάλεσε αίσθηση στην κοινή γνώμη και συζητήσεις μεταξύ των ειδικών: Ο Ρόζενχαν στο άρθρο του αμφισβητούσε ευθέως την εγκυρότητα της ψυχιατρικής διαγνωστικής διαδικασίας και, επιπροσθέτως, κατήγγειλε την απανθρωποίηση και τον στιγματισμό που υφίσταντο οι νοσηλευόμενοι σε ψυχιατρικά νοσοκομεία ασθενείς. (el)
- El experimento de Rosenhan fue un famoso experimento sobre la validez del diagnóstico psiquiátrico que llevó a cabo el psicólogo David Rosenhan entre los años 1968 y 1972. Fue publicado en 1973 en la revista Science bajo el título «On being sane in insane places» («Estar cuerdo en lugares dementes»). El estudio está considerado como una importante e influyente crítica a la diagnosis psiquiátrica. El estudio de Rosenhan constó de dos partes. En la primera parte, colaboradores sanos o «pseudopacientes» (tres mujeres y ocho hombres) simularon alucinaciones acústicas para ser internados en doce hospitales psiquiátricos de cinco estados de los Estados Unidos. Todos fueron efectivamente admitidos y diagnosticados con enfermedades psiquiátricas. Después de ser internados, los pseudopacientes se comportaron con normalidad y comunicaron a los responsables de los establecimientos que se encontraban bien y que no habían sufrido más alucinaciones. Los responsables médicos no solo no detectaron a ninguno de los pseudopacientes, sino que creyeron que manifestaban síntomas de enfermedad mental real. Varios permanecieron recluidos durante meses. Todos fueron obligados a reconocer que padecían alguna enfermedad mental y a aceptar medicarse con antipsicóticos como condición para ser dados de alta. La segunda parte se llevó a cabo cuando uno de los establecimientos psiquiátricos desafió a Rosenhan a enviar pseudopacientes a su hospital para que su personal los detectara. Rosenhan aceptó y en las siguientes semanas, de los 193 pacientes que el hospital atendió, identificó a 41 como posibles pseudopacientes, 19 de los cuales habían levantado las sospechas de al menos un psiquiatra y otro miembro del personal. En realidad, Rosenhan no había enviado a nadie al hospital. El estudio concluyó: «Está claro que en los hospitales psiquiátricos no podemos distinguir a los cuerdos de los locos». Igualmente, ilustró los peligros de la despersonalización y del etiquetaje en las instituciones psiquiátricas. El estudio sugirió que el uso de instalaciones comunitarias para la salud mental que se preocuparan de problemas específicos más que de establecer etiquetas psiquiátricas podía ser una solución y recomendó educar a los trabajadores para hacerlos más conscientes de la psicología social implícita en esas instalaciones. (es)
- Das Rosenhan-Experiment war eine Untersuchung zur Zuverlässigkeit von psychiatrischen Diagnosen, die zwischen 1968 und 1972 von David Rosenhan, Professor für Psychologie an der Stanford University durchgeführt wurde und zu Reformen in der US-amerikanischen Psychiatrie und Diagnosestellung führte. Die Ergebnisse wurden 1973 unter dem Titel On Being Sane in Insane Places im Science-Magazin veröffentlicht (Titel der deutschen Übersetzung: Gesund in kranker Umgebung) und erregten weit über die Fachwelt hinaus Aufsehen. Seit 2019 wird allerdings bezweifelt, ob Rosenhan das Experiment tatsächlich wie geschildert durchgeführt hat. Der Psychologe Robert Rosenthal führte 1965 mit Lehrpersonal vergleichbare Experimente an US-Grundschulen durch (Pygmalion-Effekt). (de)
- En psychologie, l’expérience de Rosenhan, menée par le psychologue David Rosenhan en 1973, porte sur la validité du diagnostic psychiatrique. Son étude a été publiée dans la revue Science sous le titre « On Being Sane in Insane Places » (« Être sain dans des lieux qui ne le sont pas »). Elle est considérée comme une critique importante et influente des diagnostics psychiatriques, d'où sa renommée. L'étude de Rosenhan est composée de deux parties. La première implique la participation d'associés en bonne santé mentale, les « pseudo-patients », qui simulent des hallucinations auditives brèves dans le but d'être admis dans douze hôpitaux psychiatriques des États-Unis, répartis dans cinq États différents du pays. Ils ont tous été admis et reconnus souffrant de désordres psychiatriques. Après leur admission, ils agissent normalement et déclarent au personnel soignant qu'ils se sentent bien, et n'ont plus d'hallucination du tout. Le personnel de l'hôpital échoue dans chaque cas à détecter la supercherie, et reste au contraire persuadé que tous les pseudo-patients montrent les symptômes d'une maladie mentale. La seconde partie consiste à demander au personnel d'un hôpital psychiatrique d'identifier de faux patients dans un groupe qui n'en comporte pas. Le personnel soignant détecte faussement comme imposteurs un grand nombre de vrais malades. La conclusion de l'étude est que les humains ne peuvent pas distinguer les personnes saines des personnes atteintes de pathologies mentales dans les hôpitaux psychiatriques. Elle illustre également les dangers de la déshumanisation et de l'étiquetage dans les établissements psychiatriques. L'étude suggère de remettre en cause la nature du diagnostic porté par les personnels de santé dans les hôpitaux psychiatriques, en prenant en compte les effets induits de l’institution sur les sujets concernés. (fr)
- Percobaan Rosenhan adalah sebuah percobaan yang dilakukan oleh psikolog David Rosenhan pada 1973. Percobaan ini dilakukan untuk mengetahui apakah psikiater dapat membedakan antara pasien yang benar-benar menderita gangguan jiwa dengan yang tidak. Kepercayaan yang dianut sebelumnya adalah bahwa pasien akan memperlihatkan gejala-gejala dan gejala tersebut dapat dikategorikan sehingga orang yang waras dapat dibedakan dengan orang yang sakit jiwa. Ide ini mulai dipertanyakan karena diagnosa psikis dibuat berdasarkan pemikiran dari si pengamat dan bukan merupakan karakteristik yang sahih yang diperlihatkan oleh pasien. (in)
- The Rosenhan experiment or Thud experiment was an experiment conducted to determine the validity of psychiatric diagnosis. The participants feigned hallucinations to enter psychiatric hospitals but acted normally afterwards. They were diagnosed with psychiatric disorders and were given antipsychotic medication. The study was conducted by psychologist David Rosenhan, a Stanford University professor, and published by the journal Science in 1973 under the title "On Being Sane in Insane Places". It is considered an important and influential criticism of psychiatric diagnosis, and broached the topic of wrongful involuntary commitment. Rosenhan along with 8 other people (5 men and 3 women) went into these 12 hospitals across 5 states along the West coast of the US. The pseudo-patients who were only admitted for a short period of time went to a different hospital, hence they went to 12 hospitals but there were only 9 participants altogether. Rosenhan's study was done in two parts. The first part involved the use of healthy associates or "pseudopatients" (three women and six men, including Rosenhan himself) who briefly feigned auditory hallucinations in an attempt to gain admission to 12 psychiatric hospitals in five states in the United States. All were admitted and diagnosed with psychiatric disorders. After admission, the pseudopatients acted normally and told staff that they no longer experienced any additional hallucinations. As a condition of their release, all the patients were forced to admit to having a mental illness and had to agree to take antipsychotic medication. The average time that the patients spent in the hospital was 19 days. All but one were diagnosed with schizophrenia "in remission" before their release. The second part of his study involved a hospital administration challenging Rosenhan to send pseudopatients to its facility, whose staff asserted that they would be able to detect the pseudopatients. Rosenhan agreed, and in the following weeks 41 out of 193 new patients were identified as potential pseudopatients, with 19 of these receiving suspicion from at least one psychiatrist and one other staff member. Rosenhan sent no pseudopatients to the hospital. While listening to a lecture by R. D. Laing, who was associated with the anti-psychiatry movement, Rosenhan conceived of the experiment as a way to test the reliability of psychiatric diagnoses. The study concluded "it is clear that we cannot distinguish the sane from the insane in psychiatric hospitals" and also illustrated the dangers of dehumanization and labeling in psychiatric institutions. It suggested that the use of community mental health facilities which concentrated on specific problems and behaviors rather than psychiatric labels might be a solution, and recommended education to make psychiatric workers more aware of the social psychology of their facilities. (en)
- 로젠한 실험(Rosenhan experiment, Thud experiment)은 정신의학 진단의 정확성을 평가하기 위해 수행된 실험이었다. 실험자들은 가짜 환자들을 정신병원에 들어가게 하여 이후 스스로 정상 퇴원할 수 있게 하였다. 이들은 정신 질환을 진단받았으며 항정신병제제를 투여받았다. 이 연구는 스탠포드 대학교 교수 심리학자 데이비드 로젠한이 수행하였으며 1973년 사이언스지에 정신병원에서 정상으로 살아가기(On Being Sane in Insane Places)라는 제목의 논문을 출간하였다. 심리의학 진단의 중요하고 영향력있는 비판으로 간주된다. 로젠한의 연구는 8개 부분으로 완수되었다. 첫 부분은 건강한 가짜 환자들(3명의 여성과 로젠한을 포함한 5명의 남성)이 미국 5개주의 12개 정신병원에 입원하는 것이었다. 모두가 입원되어 정신 질환 진단을 받았다. 입원 후 가짜 환자들은 정상적으로 행동했으며 직원에게 자신들은 상태가 괜찮다고 느끼며 더 이상 어떠한 환청을 경험하지 못한다고 이야기하였다. 모두가 정신 질환을 지니고 있다고 인정하도록 강요받았으며 질환을 이유로 정신의약품 섭취를 동의해야 했다. 환자가 병동에서 보낸 평균 시간은 19일이었다. 한 명을 제외한 모든 사람이 퇴원 전 병에 차도가 있는 조현병 진단을 받았다. (ko)
- ローゼンハン実験（ローゼンハンじっけん、Rosenhan experiment）は、心理学者のデイビッド・ローゼンハンによって行われた精神障害の診断の有効性についての実験であり、1973年雑誌サイエンスに『狂気の場所の正気の存在（"On being sane in insane places"）』の題名で掲載。この実験は、精神障害の診断について重要な研究と見做されている。 「精神科医が、正常な人と精神障害を持つ人を見分けられない」という実験である。 (ja)
- L'esperimento Rosenhan fu un famoso esperimento sulla validità della diagnosi psichiatrica, diretto dallo psicologo David Rosenhan nel 1973. Fu pubblicato sul giornale Science con il titolo "On being sane in insane places" (in italiano: "Sull'esser sani in luoghi folli"). Lo studio è considerato una critica importante e influente delle diagnosi psichiatriche. Lo studio di Rosenhan si svolse in due fasi. La prima fase coinvolse collaboratori sani o "pseudopazienti" (tre donne e cinque uomini) che simularono brevemente allucinazioni uditive nel tentativo di ottenere il ricovero in 12 diversi ospedali psichiatrici di cinque diversi stati in varie località degli Stati Uniti d'America. Furono tutti quanti ricoverati e vennero loro diagnosticati dei disturbi psichici. Dopo il ricovero gli pseudopazienti tornarono a comportarsi normalmente e dissero agli operatori che si sentivano bene e che non percepivano più allucinazioni. Tutti furono costretti ad ammettere di avere una malattia mentale e accettare di prendere farmaci antipsicotici come condizione del loro rilascio. Il tempo medio che gli utenti trascorsero negli ospedali fu di 19 giorni. A tutti tranne uno fu diagnosticata schizofrenia "in remissione" prima del loro rilascio. La seconda parte del suo studio riguardò un ospedale, tra quelli precedentemente coinvolti, che sfidava Rosenhan a inviare alla struttura alcuni pseudopazienti, che dovevano essere riconosciuti dagli operatori. Nelle settimane seguenti, su 193 nuovi pazienti dell'ospedale, gli operatori identificarono 41 pseudopazienti potenziali, con 19 di questi che ricevettero i sospetti di almeno uno psichiatra e un altro membro dello staff degli operatori. In realtà Rosenhan non aveva mandato all'ospedale nessuno pseudopaziente. Lo studio concluse "È chiaro che non possiamo distinguere i sani dai pazzi negli ospedali psichiatrici" e mostrava inoltre il pericolo della e dell'etichettamento nelle istituzioni psichiatriche. Suggerì che l'uso di strutture comunitarie di salute mentale focalizzate su problemi e comportamenti specifici piuttosto che su etichette psichiatriche poteva essere una soluzione e formulò raccomandazioni agli operatori in campo psichiatrico affinché fossero più coscienti della psicologia sociale delle loro strutture. Tuttavia lo studio è stato criticato e accusato di essere pseudoscienza presentata come scienza. (it)
- Eksperyment Rosenhana – eksperyment amerykańskiego psychologa Davida Rosenhana z 1972 r. sprawdzający adekwatność i rzetelność diagnoz medycznych psychiatrów. Został opublikowany w czasopiśmie Science w artykule On being sane in insane places (O byciu zdrowym umysłowo w niezdrowych miejscach). Badanie składało się z dwóch części. W pierwszą część zaangażowani byli asystenci Rosenhana, którym polecono symulowanie halucynacji celem uzyskania dostępu do szpitali psychiatrycznych. Wykorzystano w tym celu różne szpitale w pięciu stanach USA. Druga część polegała na próbie wyszukiwania przez personel medyczny „fałszywych pacjentów”, którzy mieli zostać wysłani do placówek przez Rosenhana. W pierwszej części lekarze nie byli w stanie wykryć, że „pacjenci” są w rzeczywistości zdrowymi uczestnikami eksperymentu. W drugiej części personel uznał dużą liczbę prawdziwych pacjentów za symulantów. Badanie to jest uznawane za ważny głos w krytyce diagnozowania psychiatrycznego (zob. antypsychiatria). Zdaniem Rosenhana, różnica między stanem zdrowia i zaburzeniem psychicznym jest co najmniej bardzo trudna do ustalenia. (pl)
- Rosenhan-experimentet brukar en undersökning kallas som den amerikanske psykologen David Rosenhan (1929-2012) skildrade i en artikel i tidskriften Science 1973. Åtta friska personer hade uppsökt psykiatriska sjukhus och kliniker och uppgett att de led av hörselhallucinationer. Samtliga blev inlagda, oftast med diagnosen schizofreni. Med experimentet ville Rosenhan undersöka hur välgrundade psykiatriska diagnoser var. Artikeln väckte mycket debatt både i USA och utomlands och ledde till förändringar inom psykiatrisk diagnostik och vård. (sv)
- O Experimento de Rosenhan foi um experimento sobre a validade do diagnóstico psiquiátrico que realizou o psicólogo em 1972. Os resultados foram publicados na revista Science com o título "On Being Sane in Insane Places" ("Sobre Estar Sadio em Lugares Insanos"). O estudo de Rosenhan teve duas partes. A primeira usou colaboradores sadios, chamados de pseudopacientes, os quais simularam alucinações auditivas, numa tentativa de obter a admissão em doze conceituados hospitais psiquiátricos de cinco estados dos Estados Unidos.A segunda parte consistiu em pedir às instituições psiquiátricas que tentassem detetar os pseudopacientes. No primeiro caso, nenhum pseudopaciente foi detectado. No segundo, o hospital catalogou de impostores ou suspeitos, uma grande quantidade de pacientes reais. O estudo é considerado como uma importante crítica ao diagnóstico psiquiátrico. (pt)
- Эксперимент Розенхана (англ. Rosenhan experiment) — известный эксперимент, проведённый в 1973 году в США психологом Дэвидом Розенханом и поставивший под сомнение надёжность психиатрической диагностики. По его результатам Розенхан опубликовал статью «Психически здоровые на месте сумасшедших» (англ. On being sane in insane places) в журнале Science, которая стала важной критикой субъективности психиатрических диагнозов. Эксперимент Розенхана проходил в два этапа. Первый этап включал привлечение психически здоровых «псевдопациентов», которые симулировали наличие непродолжительных слуховых галлюцинаций с целью попасть в 12 различных психиатрических больниц, расположенных в пяти различных американских штатах. Все они были госпитализированы, и у всех были выявлены психические расстройства. После госпитализации псевдопациенты вели себя адекватно и сообщали персоналу о том, что чувствуют себя хорошо и уже не испытывают никаких галлюцинаций. Тем, кто работал в больнице, не удалось выявить ни одного псевдопациента, и они, напротив, полагали, что у всех псевдопациентов обнаруживается симптоматика протекающего психического заболевания. Некоторые из них провели в условиях изоляции несколько месяцев. Всех их заставили признать наличие психического заболевания и согласиться принимать антипсихотические препараты — это было условием их выхода из психиатрической больницы. Второй этап эксперимента состоял в том, что перед персоналом психиатрической больницы ставили задачу выявить симулянтов. Персонал ошибочно принял за симулянтов 41 реального больного (при этом Розенхан никого в клинику не отправлял). Этот эксперимент дал основание сделать следующий вывод: «Очевидно, что в психиатрических больницах мы не можем отличить здоровых от нездоровых», а также продемонстрировал опасности, связанные с необоснованной стигматизацией и нивелированием личности в психиатрических учреждениях. Эксперимент Розенхана сформировал мнение, что осознанию и решению социально-психологических проблем, выявленных посредством этого эксперимента и свойственных психиатрическим учреждениям, могут способствовать обучение их работников и создание общественных служб психиатрической помощи, для которых работа с психическими и поведенческими отклонениями была бы приоритетнее задачи выставить психиатрический диагноз. (ru)
- 罗森汉恩实验（Rosenhan Experiment）是1973年美国心理学家大卫·罗森汉恩关于检验美国精神病患鉴定标准的一项著名实验，并当年发布在《科学》杂志上。这项研究被认为是对精神病患鉴定标准的重要批判。 (zh)
- Експеримент Розенхана (англ. Rosenhan experiment) — відомий експеримент, проведений в 1973 в США психологом , що поставив під сумнів надійність психіатричної діагностики. Його результати опублікував журнал Science у статті «Психічно здорові на місці божевільних». Дана публікація вважається важливою і значущою критичною статтею про психіатричні діагнози. Експеримент проходив у два етапи. Перший етап включав залучення психічно здорових «псевдопаціентів», які симулювали наявність нетривалих слухових галюцинацій з метою потрапити в 12 різних психіатричних лікарень, розташованих у п'яти різних американських штатах. Всі вони були госпіталізовані, і у всіх них були виявлені психічні розлади. Після госпіталізації псевдопаціенти поводилися адекватно і повідомляли персоналу про те, що відчувають себе добре і вже не відчувають жодних галюцинацій. Тим, хто працював у лікарні, не вдалося виявити жодного псевдопаціента, і вони, навпаки, вважали, що у всіх псевдопаціентів виявляється симптоматика протікання психічного захворювання. Деякі з них провели в умовах ізоляції кілька місяців. Усіх їх змусили визнати наявність психічного захворювання і погодитися приймати антипсихотичні препарати — це було умовою їх виходу з психіатричної лікарні. Другий етап експерименту полягав у тому, що перед персоналом психіатричної лікарні ставили завдання виявити симулянтів. Персонал помилково прийняв за симулянтів значну кількість реальних хворих. У підсумку серед 193 пацієнтів цієї лікарні лікарі виявили 41 симулянта, і ще 42 людей в цьому помилково запідозрили. Насправді Розенхана не відправляв жодного «псевдопацієнта» у цю лікарню, і всі запідозрені, насправді були хворими. На Розенхана посипалась критика, перш за все зі сторони психіатрів. Багато з них вважали що експеримент був проведений некоректно. Роберт Спітцер, автор класифікації психічних розладів DSM-II, заявив: «Якби я випив літр крові, і приховавши це, з кров'яною рвотою з'явився в лікарні, то поведінка персоналу була б передбачуваною. Якби вони поставили мені діагноз і призначили лікування, як при язві шлунку, навряд чи я б зміг довести відсутність у медичній науці знань про діагностику цього захворювання.» 1980 року Спітцер створив нову класифікацію DSM-III, в якій діагнози базувались на конкретному переліку симптомів, їх частоті і тривалості їх прояву. Спітцер вважав, що виправлена версія є захистом медичної моделі яка застосовується до психіатрії. Через 40 років психолог та журналістка Лорін Слейтер вирішила повторити експеримент Розенхана. У першій лікарні, психіатр виявив у неї симптоми психозу і виписав їй антипсихотичні засоби. Пізніше Слейтер відвідала ще 8 лікарень, в більшості їй поставили діагноз «депресія з елементами психозу». За час експерименту Лорін отримала 25 рецептів на антипсихотичні засоби, і 60 на антидепресанти. Бесіда з психіатром не тривала більше 12.5 хвилин. Слейтер розповіла про свій досвід Роберту Спітцеру, який здався після довгого супротиву ідеї Розенхана. Він сказав: «Я розчарований. Думаю, лікарі просто не люблять говорити. Я не знаю». Експеримент дав підставу зробити такий висновок: «Очевидно, що в психіатричних лікарнях ми не можемо відрізнити здорових від хворих», а також продемонстрував небезпеки, пов'язані з необґрунтованою стигматизацією і нівелюванням особистості в психіатричних закладах. Експеримент Розенхана сформував думку, що усвідомлення й вирішення соціально-психологічних проблем, виявлених за допомогою цього експерименту та властивих психіатричним закладам, можуть сприяти навчанню їх працівників та створення громадських служб психіатричної допомоги, для яких робота з психічними та поведінковими відхиленнями була б приоритетнішою завданню виставити психіатричний діагноз. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Rosenhanův experiment je převratný experiment zpochybňující praktiky psychiatrické vědy. V roce 1972 americký právník, psycholog a žurnalista provedl experiment, ke kterému ho podnítily případy předstíraných duševních poruch branců vietnamské války. Se svými kolegy zpozoroval, že jsou branci schopni předstírat symptomy natolik přesvědčivě, že se dokázali vyhnout vojenské službě. Tento experiment proběhl v době, kdy již byly známé výsledky experimentu z roku 1966 o sebenaplňující předpovědi a kdy vyšla kniha Thomase Szasze Mýtus duševní nemoci (The Myth of Mental Illness). Rosenhan se rozhodl ověřit schopnost psychiatrů rozeznat skutečný stav duševního zdraví pacienta. (cs)
- Το πείραμα Ρόζενχαν είναι ένα διάσημο πείραμα για την εγκυρότητα της ψυχιατρικής διάγνωσης, το οποίο οργάνωσε και πραγματοποίησε το 1972 ο Αμερικανός καθηγητής ψυχολογίας (David Rosenhan, 1929-2012). Τα αποτελέσματα της έρευνάς του δημοσιεύτηκαν το 1973 στο επιστημονικό περιοδικό Science σε άρθρο με τίτλο "Υγιείς σε μέρη για παράφρονες" [On Being Sane in Insane Places], το οποίο προκάλεσε αίσθηση στην κοινή γνώμη και συζητήσεις μεταξύ των ειδικών: Ο Ρόζενχαν στο άρθρο του αμφισβητούσε ευθέως την εγκυρότητα της ψυχιατρικής διαγνωστικής διαδικασίας και, επιπροσθέτως, κατήγγειλε την απανθρωποίηση και τον στιγματισμό που υφίσταντο οι νοσηλευόμενοι σε ψυχιατρικά νοσοκομεία ασθενείς. (el)
- Percobaan Rosenhan adalah sebuah percobaan yang dilakukan oleh psikolog David Rosenhan pada 1973. Percobaan ini dilakukan untuk mengetahui apakah psikiater dapat membedakan antara pasien yang benar-benar menderita gangguan jiwa dengan yang tidak. Kepercayaan yang dianut sebelumnya adalah bahwa pasien akan memperlihatkan gejala-gejala dan gejala tersebut dapat dikategorikan sehingga orang yang waras dapat dibedakan dengan orang yang sakit jiwa. Ide ini mulai dipertanyakan karena diagnosa psikis dibuat berdasarkan pemikiran dari si pengamat dan bukan merupakan karakteristik yang sahih yang diperlihatkan oleh pasien. (in)
- ローゼンハン実験（ローゼンハンじっけん、Rosenhan experiment）は、心理学者のデイビッド・ローゼンハンによって行われた精神障害の診断の有効性についての実験であり、1973年雑誌サイエンスに『狂気の場所の正気の存在（"On being sane in insane places"）』の題名で掲載。この実験は、精神障害の診断について重要な研究と見做されている。 「精神科医が、正常な人と精神障害を持つ人を見分けられない」という実験である。 (ja)
- Rosenhan-experimentet brukar en undersökning kallas som den amerikanske psykologen David Rosenhan (1929-2012) skildrade i en artikel i tidskriften Science 1973. Åtta friska personer hade uppsökt psykiatriska sjukhus och kliniker och uppgett att de led av hörselhallucinationer. Samtliga blev inlagda, oftast med diagnosen schizofreni. Med experimentet ville Rosenhan undersöka hur välgrundade psykiatriska diagnoser var. Artikeln väckte mycket debatt både i USA och utomlands och ledde till förändringar inom psykiatrisk diagnostik och vård. (sv)
- 罗森汉恩实验（Rosenhan Experiment）是1973年美国心理学家大卫·罗森汉恩关于检验美国精神病患鉴定标准的一项著名实验，并当年发布在《科学》杂志上。这项研究被认为是对精神病患鉴定标准的重要批判。 (zh)
- تجربة روزنهان تجربة علمية هامة في تحديد مدى صلاحية وصحة وشرعية تشخيص الأمراض النفسية، التي أجراها عالم النفس ديفيد روسنهن (22 نوفمبر 1929م - 6 فبراير 2012م)، وهو أستاذ في جامعة ستانفورد، وقد نشرت التجربة مجلة (العلوم)ساينس العلمية في عام 1973 تحت عنوان «ان تكون عاقل في أماكن مجنونة» (بالإنجليزية: On Being Sane in Insane Places). وتعتبر الدراسة انتقادا مهماً ومؤثراً على تشخيص الأمراض النفسية. تظاهر المجربون بالهلوسة لدخول مستشفيات الأمراض النفسية، وتصرفوا بشكل طبيعي بعد ذلك. تم تشخيصهم باضطرابات نفسية وتم إعطائهم عقاقير مضادات نفسية. (ar)
- L'experiment de Rosenhan va ser una prova sobre la validesa del que va portar a terme el 1972. Va ser publicat a la revista Science sota el títol "On being sane in insane places" ("Sobre estar lúcid en centres per a bojos"). L'estudi de va consistir en dues parts. La primera va utilitzar col·laboradors sans o "", que havien de simular al·lucinacions sonores en un intent d'obtenir l'admissió en 12 hospitals psiquiàtrics de cinc estats dels Estats Units. (ca)
- Das Rosenhan-Experiment war eine Untersuchung zur Zuverlässigkeit von psychiatrischen Diagnosen, die zwischen 1968 und 1972 von David Rosenhan, Professor für Psychologie an der Stanford University durchgeführt wurde und zu Reformen in der US-amerikanischen Psychiatrie und Diagnosestellung führte. Die Ergebnisse wurden 1973 unter dem Titel On Being Sane in Insane Places im Science-Magazin veröffentlicht (Titel der deutschen Übersetzung: Gesund in kranker Umgebung) und erregten weit über die Fachwelt hinaus Aufsehen. (de)
- El experimento de Rosenhan fue un famoso experimento sobre la validez del diagnóstico psiquiátrico que llevó a cabo el psicólogo David Rosenhan entre los años 1968 y 1972. Fue publicado en 1973 en la revista Science bajo el título «On being sane in insane places» («Estar cuerdo en lugares dementes»). El estudio está considerado como una importante e influyente crítica a la diagnosis psiquiátrica. (es)
- The Rosenhan experiment or Thud experiment was an experiment conducted to determine the validity of psychiatric diagnosis. The participants feigned hallucinations to enter psychiatric hospitals but acted normally afterwards. They were diagnosed with psychiatric disorders and were given antipsychotic medication. The study was conducted by psychologist David Rosenhan, a Stanford University professor, and published by the journal Science in 1973 under the title "On Being Sane in Insane Places". It is considered an important and influential criticism of psychiatric diagnosis, and broached the topic of wrongful involuntary commitment. Rosenhan along with 8 other people (5 men and 3 women) went into these 12 hospitals across 5 states along the West coast of the US. The pseudo-patients who were o (en)
- En psychologie, l’expérience de Rosenhan, menée par le psychologue David Rosenhan en 1973, porte sur la validité du diagnostic psychiatrique. Son étude a été publiée dans la revue Science sous le titre « On Being Sane in Insane Places » (« Être sain dans des lieux qui ne le sont pas »). Elle est considérée comme une critique importante et influente des diagnostics psychiatriques, d'où sa renommée. (fr)
- 로젠한 실험(Rosenhan experiment, Thud experiment)은 정신의학 진단의 정확성을 평가하기 위해 수행된 실험이었다. 실험자들은 가짜 환자들을 정신병원에 들어가게 하여 이후 스스로 정상 퇴원할 수 있게 하였다. 이들은 정신 질환을 진단받았으며 항정신병제제를 투여받았다. 이 연구는 스탠포드 대학교 교수 심리학자 데이비드 로젠한이 수행하였으며 1973년 사이언스지에 정신병원에서 정상으로 살아가기(On Being Sane in Insane Places)라는 제목의 논문을 출간하였다. 심리의학 진단의 중요하고 영향력있는 비판으로 간주된다. (ko)
- L'esperimento Rosenhan fu un famoso esperimento sulla validità della diagnosi psichiatrica, diretto dallo psicologo David Rosenhan nel 1973. Fu pubblicato sul giornale Science con il titolo "On being sane in insane places" (in italiano: "Sull'esser sani in luoghi folli"). Lo studio è considerato una critica importante e influente delle diagnosi psichiatriche. Lo studio di Rosenhan si svolse in due fasi. (it)
- Eksperyment Rosenhana – eksperyment amerykańskiego psychologa Davida Rosenhana z 1972 r. sprawdzający adekwatność i rzetelność diagnoz medycznych psychiatrów. Został opublikowany w czasopiśmie Science w artykule On being sane in insane places (O byciu zdrowym umysłowo w niezdrowych miejscach). (pl)
- O Experimento de Rosenhan foi um experimento sobre a validade do diagnóstico psiquiátrico que realizou o psicólogo em 1972. Os resultados foram publicados na revista Science com o título "On Being Sane in Insane Places" ("Sobre Estar Sadio em Lugares Insanos"). (pt)
- Эксперимент Розенхана (англ. Rosenhan experiment) — известный эксперимент, проведённый в 1973 году в США психологом Дэвидом Розенханом и поставивший под сомнение надёжность психиатрической диагностики. По его результатам Розенхан опубликовал статью «Психически здоровые на месте сумасшедших» (англ. On being sane in insane places) в журнале Science, которая стала важной критикой субъективности психиатрических диагнозов. (ru)
- Експеримент Розенхана (англ. Rosenhan experiment) — відомий експеримент, проведений в 1973 в США психологом , що поставив під сумнів надійність психіатричної діагностики. Його результати опублікував журнал Science у статті «Психічно здорові на місці божевільних». Дана публікація вважається важливою і значущою критичною статтею про психіатричні діагнози. (uk)
|
