| dbo:abstract
|
- Der Rhyme-as-reason-Effekt bezeichnet eine kognitive Verzerrung, bei welcher Aussagen, insbesondere Aphorismen, als eher zutreffend und wahr betrachtet werden, wenn diese gereimt sind. Geltende Theorie zur Herleitung des Rhyme-as-reason-Effektes ist die „-Heuristik“ (nach dem britischen Dichter John Keats), in der subjektiv ästhetische Formulierungen (beispielsweise anhand eines Reimschemas gebildete Sätze) als eher zutreffend eingestuft werden.Wird die „“ (vom Englischen fluent = flüssig) als Grundlage genommen, werden Reime deswegen bevorzugt, weil sie schneller verarbeitet werden können als vergleichbare, nicht reimende Formulierungen. Dieses schneller, flüssiger oder glatter prozessierte Gedankenobjekt gibt einem Satz grundlegend höheren Wert – selbst wenn offensichtlich kein erkennbarer logischer oder angewandter Wert in der Aussage vermittelt wird. (de)
- The rhyme-as-reason effect, or Eaton-Rosen phenomenon, is a cognitive bias whereupon a saying or aphorism is judged as more accurate or truthful when it is rewritten to rhyme. In experiments, subjects judged variations of sayings which did and did not rhyme, and tended to evaluate those that rhymed as more truthful (controlled for meaning). For example, the saying "What sobriety conceals, alcohol reveals" was judged more accurate on average than: "What sobriety conceals, alcohol unmasks", sampling across separate groups of subjects (who each assessed the accuracy of only one of these statements). The effect could be caused by the , according to which a statement's truth is evaluated according to aesthetic qualities; or the fluency heuristic, according to which things could be preferred due their ease of cognitive processing. (en)
- 압운의 이성적 설득효과(Rhyme as reason effect)는 문장이 처음과 중간, 마지막 부분의 글자가 운이 맞춰져 있으면 그 문장 내용에 감명을 받거나 문장을 기억하고 내용을 받아들이기 쉽다는 효과이다. 이 효과의 압운은 사람들이 노랫말의 라임을 얘기할 때 쓰는 외래어의 한국어 표현이며 압운에 대한 자세한 설명은 압운이란 용어를 참고하면 된다. (ko)
- Ефект "рима як підстава" (або феномен Ітона-Розена) описує когнітивне спотворення, при якому вислови (особливо афоризми) вважаються більш влучними та правдивими, якщо римуються. В основі ефекту "рима як підстава" лежить теорія з так званої евристики Кітса (названої на честь британського поета Джона Кітса). За нею формулювання, що здаються нам більш естетичними (наприклад, римовані речення), сприймаються як більш влучні. А за евристикою легкості сприйняття рими мають перевагу над їх неримованими відповідниками, оскільки на розумове опрацювання перших потрібно менше часу. Ми вважаємо такі формулювання ціннішими, навіть якщо вони не мають особливого практичного значення. (uk)
|
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 2222 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- 압운의 이성적 설득효과(Rhyme as reason effect)는 문장이 처음과 중간, 마지막 부분의 글자가 운이 맞춰져 있으면 그 문장 내용에 감명을 받거나 문장을 기억하고 내용을 받아들이기 쉽다는 효과이다. 이 효과의 압운은 사람들이 노랫말의 라임을 얘기할 때 쓰는 외래어의 한국어 표현이며 압운에 대한 자세한 설명은 압운이란 용어를 참고하면 된다. (ko)
- Ефект "рима як підстава" (або феномен Ітона-Розена) описує когнітивне спотворення, при якому вислови (особливо афоризми) вважаються більш влучними та правдивими, якщо римуються. В основі ефекту "рима як підстава" лежить теорія з так званої евристики Кітса (названої на честь британського поета Джона Кітса). За нею формулювання, що здаються нам більш естетичними (наприклад, римовані речення), сприймаються як більш влучні. А за евристикою легкості сприйняття рими мають перевагу над їх неримованими відповідниками, оскільки на розумове опрацювання перших потрібно менше часу. Ми вважаємо такі формулювання ціннішими, навіть якщо вони не мають особливого практичного значення. (uk)
- Der Rhyme-as-reason-Effekt bezeichnet eine kognitive Verzerrung, bei welcher Aussagen, insbesondere Aphorismen, als eher zutreffend und wahr betrachtet werden, wenn diese gereimt sind. Geltende Theorie zur Herleitung des Rhyme-as-reason-Effektes ist die „-Heuristik“ (nach dem britischen Dichter John Keats), in der subjektiv ästhetische Formulierungen (beispielsweise anhand eines Reimschemas gebildete Sätze) als eher zutreffend eingestuft werden.Wird die „“ (vom Englischen fluent = flüssig) als Grundlage genommen, werden Reime deswegen bevorzugt, weil sie schneller verarbeitet werden können als vergleichbare, nicht reimende Formulierungen. Dieses schneller, flüssiger oder glatter prozessierte Gedankenobjekt gibt einem Satz grundlegend höheren Wert – selbst wenn offensichtlich kein erkennbar (de)
- The rhyme-as-reason effect, or Eaton-Rosen phenomenon, is a cognitive bias whereupon a saying or aphorism is judged as more accurate or truthful when it is rewritten to rhyme. In experiments, subjects judged variations of sayings which did and did not rhyme, and tended to evaluate those that rhymed as more truthful (controlled for meaning). For example, the saying "What sobriety conceals, alcohol reveals" was judged more accurate on average than: "What sobriety conceals, alcohol unmasks", sampling across separate groups of subjects (who each assessed the accuracy of only one of these statements). (en)
|
| rdfs:label
|
- Rhyme-as-reason-Effekt (de)
- 압운의 이성적 설득효과 (ko)
- Rhyme-as-reason effect (en)
- Ефект «рима як підстава» (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
