| dbo:abstract
|
- Pachygenelus ist eine ausgestorbene Gattung der Tritheledontidae, eine Familie der Cynodontia und lebte im „unteren“ Unterjura (Hettangium – Sinemurium) vor ca. 201,3 bis 190,8 Millionen Jahren. Entsprechende Fossilien wurden in der Karoo-Supergruppe in Südafrika und der oberen in Nova Scotia (Kanada) gefunden. Die Zuordnung von Funden aus der Obertrias von Texas zu Pachygenelus („Pachygenelus milleri“) durch Chatterjee, 1983 ist hingegen umstritten und zweifelhaft. (de)
- Pachygenelus es un género extinto de cinodonte tritelodóntido. Se han encontrado sus fósiles en la cuenca Karoo en Sudáfrica que se remontan a comienzos del Jurásico y en el Triásico Superior de América del Norte. Pachygenelus tenía un articulado y una unión de mandíbula escamosal dental, ambas características de los ictidosaurios. Solo los mamíferos tienen una articulación escamosal dental, mientras que todos los otros tetrápodos tienen la típica articulación cuadrado-articular. Por lo tanto la mandíbula de Pachygenelus puede ser considerada como una transición entre los sinápsidos no-mamíferos y los mamíferos verdaderos. Otra característica de Pachygenelus que es compartida con los mamíferos es el esmalte prismático plesiomórfico, o esmalte organizado en forma de prismas rectos. Las filas de dientes superiores e inferiores se ocluyen entre sí, aunque no en forma tan evidente como se observa en los mamíferos verdaderos. Se observan marcas de desgaste en los laterales linguales de los lados externos de los dientes postcaninos inferiores, y son consideradas evidencias de la oclusión. A pesar de todas las adaptaciones derivadas que se observan en sus dientes, se cree que la dentición de Pachygenelus fue la menos especializada de entre todos los tritelodóntidos. El género fue nombrado en 1913 sobre la base de un trozo de mandíbula inferior hallada en Sudáfrica, la especie tipo fue denominada P. monus. Una especie nueva, P. milleri, fue denominada en 1983 y se la distinguió de las especie tipo por cuanto posee una cúspide accesoria posterior en los postcaninos inferiores. Esta especie procede de los estratos del Triásico Superior del Grupo Dockum en Texas, Estados Unidos. El uso de la familia Tritheledontidae para incluir a Pachygenelus y varios otros chiniquodontoides ha sido puesto en duda, y se ha sugerido que sólo Trithelodon cumple con las cualidades requeridas de un tritelodóntido verdadero. El autor del trabajo que primero propuso la idea sugirió que todos los otros tritelodóntidos fueran reasignados a una nueva familia denominada Pachygenelidae, nombrada en referencia al Pachygenelus. (es)
- Pachygenelus is an extinct genus of tritheledontid cynodonts. Fossils have been found from the Karoo basin in South Africa and date back to the Early Jurassic. Pachygenelus had both an articular-quadrate and dentary-squamosal jaw joint characteristic of ictidosaurs. Only mammals possess the dentary-squamosal articulation, while all other tetrapods possess the typical arcticular-quadrate articulation. Thus the jaw of Pachygenelus can be seen as transitional between non-mammalian synapsids and true mammals. Another feature of Pachygenelus that is shared with mammals is plesiomorphic prismatic enamel, or enamel arranged into strengthened prisms. The upper and lower tooth rows occluded with one another, although not as close as what is seen in true mammals. Wear facets are present on the lingual sides of the upper and external faces of the lower postcanines, and are seen as evidence for the occlusion. Despite all of the derived adaptation seen in its teeth, the dentition of Pachygenelus is believed to have been the least specialized of all tritheledontids. The genus was named in 1913 on the basis of a partial lower jaw found from South Africa, with the type species being named P. monus. A new species, P. milleri, was named in 1983 and distinguished from the type species in possessing an accessory posterior cusp on the lower postcanines. The use of the family Tritheledontidae to include Pachygenelus and several other chiniquodontoids has been questioned, and it has been suggested that only Tritheledon meets the qualifications required for a true tritheledontid. The authors of the paper that first proposed the idea suggested that all other tritheledontids be reassigned to a new family called Pachygenelidae, named after Pachygenelus. (en)
- Il pachigenelo (gen. Pachygenelus) è un tetrapode estinto, appartenente ai terapsidi. Visse tra il Triassico superiore e il Giurassico inferiore (Retico - Hettangiano, circa 202 - 197 milioni di anni fa) e i suoi resti fossili sono stati ritrovati in Sudafrica e in Nordamerica. (it)
- Pachygenelus — вимерлий рід трителедонтидових цинодонтів. Скам'янілості були знайдені в басейні Кару в Південній Африці і датуються ранньою юрою. Pachygenelus мав як суглобово-квадратний, так і зубо-сквамозний щелепний суглоб, характерний для ictidosaurs. Лише ссавці мають зубчасто-плоскоподібне зчленування, тоді як усі інші чотириногі мають типове суглобово-квадратне зчленування. Отже, щелепу Pachygenelus можна розглядати як перехідну між синапсидами нессавців і справжніми ссавцями. Іншою особливістю Pachygenelus, яка є спільною з ссавцями, є плезіоморфна призматична емаль, або емаль, розташована у зміцнених призмах. Верхній і нижній ряди зубів змикалися один з одним, хоча й не так близько, як у справжніх ссавців. Фасетки зносу присутні на язикових сторонах верхньої та зовнішньої поверхонь нижніх іклів і розглядаються як доказ оклюзії. Попри всі похідні адаптації, які можна побачити в його зубах, вважається, що зубний ряд Pachygenelus був найменш спеціалізованим з усіх трителедонтидових. Рід був названий у 1913 році на основі часткової нижньої щелепи, знайденої в Південній Африці, з типовим видом, названим P. monus. Новий вид, P. milleri, був названий у 1983 році та відрізнявся від типового виду тим, що мав додатковий задній бугор на нижніх щічних зубах. Використання родини Tritheledontidae для включення Pachygenelus та кількох інших chiniquodontoids було поставлене під сумнів, і було припущено, що тільки Tritheledont відповідає вимогам, необхідним для справжнього tritheledontid. Автори статті, яка вперше запропонувала цю ідею, запропонували віднести всіх інших трителедонтидів до нової родини під назвою Pachygenelidae, названої на честь Pachygenelus. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Pachygenelus ist eine ausgestorbene Gattung der Tritheledontidae, eine Familie der Cynodontia und lebte im „unteren“ Unterjura (Hettangium – Sinemurium) vor ca. 201,3 bis 190,8 Millionen Jahren. Entsprechende Fossilien wurden in der Karoo-Supergruppe in Südafrika und der oberen in Nova Scotia (Kanada) gefunden. Die Zuordnung von Funden aus der Obertrias von Texas zu Pachygenelus („Pachygenelus milleri“) durch Chatterjee, 1983 ist hingegen umstritten und zweifelhaft. (de)
- Il pachigenelo (gen. Pachygenelus) è un tetrapode estinto, appartenente ai terapsidi. Visse tra il Triassico superiore e il Giurassico inferiore (Retico - Hettangiano, circa 202 - 197 milioni di anni fa) e i suoi resti fossili sono stati ritrovati in Sudafrica e in Nordamerica. (it)
- Pachygenelus es un género extinto de cinodonte tritelodóntido. Se han encontrado sus fósiles en la cuenca Karoo en Sudáfrica que se remontan a comienzos del Jurásico y en el Triásico Superior de América del Norte. (es)
- Pachygenelus is an extinct genus of tritheledontid cynodonts. Fossils have been found from the Karoo basin in South Africa and date back to the Early Jurassic. Pachygenelus had both an articular-quadrate and dentary-squamosal jaw joint characteristic of ictidosaurs. Only mammals possess the dentary-squamosal articulation, while all other tetrapods possess the typical arcticular-quadrate articulation. Thus the jaw of Pachygenelus can be seen as transitional between non-mammalian synapsids and true mammals. Another feature of Pachygenelus that is shared with mammals is plesiomorphic prismatic enamel, or enamel arranged into strengthened prisms. The upper and lower tooth rows occluded with one another, although not as close as what is seen in true mammals. Wear facets are present on the lingu (en)
- Pachygenelus — вимерлий рід трителедонтидових цинодонтів. Скам'янілості були знайдені в басейні Кару в Південній Африці і датуються ранньою юрою. Pachygenelus мав як суглобово-квадратний, так і зубо-сквамозний щелепний суглоб, характерний для ictidosaurs. Лише ссавці мають зубчасто-плоскоподібне зчленування, тоді як усі інші чотириногі мають типове суглобово-квадратне зчленування. Отже, щелепу Pachygenelus можна розглядати як перехідну між синапсидами нессавців і справжніми ссавцями. Іншою особливістю Pachygenelus, яка є спільною з ссавцями, є плезіоморфна призматична емаль, або емаль, розташована у зміцнених призмах. Верхній і нижній ряди зубів змикалися один з одним, хоча й не так близько, як у справжніх ссавців. Фасетки зносу присутні на язикових сторонах верхньої та зовнішньої поверхон (uk)
|
