| dbo:abstract
|
- En física de partícules, la regla d'OZI (o regla Okubo-Zweig-Iizuka) és una condició predita per la teoria de la interacció forta, cromodinàmica quàntica (QCD) per a explicar per què certs modes de desintegració d'hadrons apareixen menys freqüentment del que hom podria esperar simplement per arguments de massa de les partícules "filles". La regla va ser proposada independentment per Susumu Okubo, George Zweig i Jugoro Iizuka en els anys 1960.La regla afirma que qualsevol procés mediat per la interacció forta té una probabilitat reduïda d'ocórrer quan, després d'eliminar tota línia interna de gluons, els seus diagrames de Feynman poden ser separats en dos diagrames desconnectats: l'un contenint totes les partícules de l'estat inicial i l'altre totes les de l'estat final. Un exemple de decaïment suprimit és el del mesó Phi en pions: φ → π+ + π− + π0 . S'esperaria que aquest canal de desintegració dominés sobre d'altres, com φ → K+ + K− , amb molt més baixos. En canvi el meso φ decau en kaons amb una probabilitat del 84%, tot confirmant que la seva desintegració en pions és suprimida. La regla d'OZI pot ser en part explicada com a deguda a la dependència de la desintegració en la constant d'acoblament de la QCD (αs). En els canals suprimits per la regla OZI, el procés té 3 gluons i la seva probabilitat és proporcional a αs3 mentre que els no-suprimits són proporcionals a αs² que és un nombre ≈3 vegades menys petit (car αs ≈ 0.3). Una altra explicació de la regla d'OZI ve del límit de la teoria de la QCD per a un gran nombre de colors (Nc). Els processos suprimits de tipus OZI tenen un nombre superior de bucles de fermions independents comparats amb els processos no suprimits, i els seus diagrames de Feynman associats són suprimits per un factor 1⁄Nc pel nombre de bucles. Un explicació més llunyana es pot donar a partir dels decaïments dels estats de charmonium (estat lligat de quark i antiquark encantats). Per a estats més lleugers que els mesons D carregats, la desintegració ha de tenir lloc de forma igual al cas dels tres pions mencionat més amunt, mitjançant tres gluons virtuals cadascú dels quals ha de tenir prou energia com per a produir un parell quark-antiquark. Però per sobre del llindar de producció de mesons D, els quarks de valència originals necessiten no anihilar-se, per tal de propagar-se fins als estats finals. En aquest cas, només dos gluons són requerits, els quals comparteixen l'energia del parell de quark-antiquark lleugers (u, d, s) que és produït espontàniament. Aquest cas te doncs una energia inferior que la dels tres gluons amb anihilació OZI suprimida. La supressió sorgeix d'ambdós fetsː els valors més petits de l'acoblament QCD a altes energies, així com el nombre més gran de vèrtexs d'interacció. (ca)
- Die OZI-Regel oder Zweig-Regel ist eine Regel der Quantenchromodynamik und erklärt, warum manche Teilchenzerfälle seltener als erwartet auftreten. Sie wurde unabhängig von Susumu Ōkubo, George Zweig und Jugoro Iizuka in den 1960ern vorgeschlagen. Sie besagt, dass jeder Prozess der Starken Wechselwirkung unterdrückt ist, dessen Feynman-Diagramm in zwei Teile aufgeteilt werden kann, die nur durch die internen Linien von Gluonen verbunden sind. Ein Beispiel dafür ist der Zerfall des φ-Mesons in drei Pionen, . Man würde erwarten, dass dieser die anderen Zerfälle des φ-Mesons mit niedrigeren Energieüberträgen wie z. B. den Zerfall in zwei Kaonen, , dominiert. Experimentell stellt man jedoch fest, dass das φ-Meson in 84 % aller Fälle in Kaonen zerfällt, der Zerfall in Pionen also unterdrückt ist. Ein weiteres Beispiel ist das J/ψ-Meson, das in 25 % der Fälle elektromagnetisch zerfällt, weil die normalerweise weitaus dominante starke Wechselwirkung OZI-unterdrückt ist. Eine Erklärung für die OZI-Regel kann man aus der laufenden Kopplungskonstante der QCD ableiten. Die „Konstante“ nimmt mit zunehmender Energie ab, und für die in der OZI-Regel genannten Zerfälle benötigen die Gluonen hohe Energien (zumindest die Energie der Massen der Hadronen, die aus ihnen entstehen). (de)
- La regla OZI es una consecuencia de la cromodinámica cuántica (QCD) que explica por qué ciertos modos de desintegración resultan ser menos frecuentes de lo que cabría esperar. Fue propuesta de forma independiente por Susumu Okubo, George Zweig y en la década de 1960. La regla de OZI establece que cualquier proceso fuerte será suprimido si, al eliminar únicamente la líneas gluónicas internas, su diagrama de Feynman queda separado en dos diagramas no conexos: uno con los estados iniciales y otro con los finales. (es)
- The OZI rule is a consequence of quantum chromodynamics (QCD) that explains why certain decay modes appear less frequently than otherwise might be expected. It was independently proposed by Susumu Okubo, George Zweig and in the 1960s.It states that any strongly occurring process will be suppressed if, through only the removal of internal gluon lines, its Feynman diagram can be separated into two disconnected diagrams: one containing all of the initial-state particles and one containing all of the final-state particles. An example of such a suppressed decay is the Phi meson into pions: φ → π+ + π− + π0 . It would be expected that this decay mode would dominate over other decay modes such as φ → K+ + K− , which have much lower Q values. In actuality, it is seen that φ decays to kaons 84% of the time, suggesting the decay path to pions is suppressed. An explanation of the OZI rule can be seen from the decrease of the coupling constant in QCD with increasing energy (or momentum transfer). For the OZI suppressed channels, the gluons must have high q2 (at least as much as the rest mass energies of the quarks into which they decay) and so the coupling constant will appear small to these gluons. Another explanation of the OZI rule comes from the large-Nc limit, in which the number of colors Nc is assumed to be infinite. The OZI suppressed processes have a higher ratio of vertices (which contribute factors of 1⁄Nc) to independent fermion loops (which contribute factors of Nc) when compared to the non-suppressed processes, and so these processes are much less common. A further example is given by the decays of excited states of charmonium (bound state of charm quark and antiquark).For states lighter than the charged D mesons, the decay must proceed just like the above example into three pions, with three virtual gluons mediating the interaction, each of which must have enough energy to produce a quark-antiquark pair. But above the D meson threshold, the original valence quarks need not annihilate; they can propagate into the final states. In this case, only two gluons are required, which share the energy of the light quark-antiquark pair that is spontaneously nucleated. They are thus lower in energy than the three gluons of the OZI-suppressed annihilation. The suppression arises from both the smaller values of the QCD coupling constant at high energies, as well as the greater number of interaction vertices. (en)
- La regola di OZI è una conseguenza della QCD che spiega il motivo per cui alcuni canali di decadimento compaiono in modo meno frequente di quanto ci si aspetta. Venne proposta in modo indipendente dai fisici Susumu Okubo, George Zweig e Jugoro Iizuka negli anni '60. La regola di OZI afferma che saranno soppressi i processi forti (dovuti a interazione forte) rappresentati da un diagramma di Feynman che può essere diviso in due tagliando soltanto le linee interne dei gluoni. Diagramma di Feynman del processo soppresso Un esempio di decadimento soppresso è : ci si aspetterebbe che questo canale di decadimento sia preferito rispetto al canale , che ha un valore più basso di impulso trasferito. Sperimentalmente si trova che l'83% dei decadimenti avviene in kaoni, il che indica che il canale di decadimento in pioni è soppresso. Un altro esempio di decadimento soppresso è , raffigurato a lato. Una spiegazione della regola di OZI può essere data considerando che la costante di accoppiamento nella QCD diminuisce con l'aumentare dell'energia trasferita (o del momento trasferito). In questi processi soppressi i gluoni dovrebbero avere un grande valore di impulso trasferito (grande almeno quanto la massa a riposo dei quark in cui decadono) e così la costante di accoppiamento di questi gluoni sarebbe minore. Un ulteriore esempio è dato dai decadimenti degli stati eccitati del charmonium (stati legati di quark e antiquark charm). Per gli stati ad energia minore dell'energia dei mesoni carichi D, il decadimento andrà nel canale a tre pioni, con tre gluoni virtuali a mediare il processo, ognuno dei quali avrà abbastanza energia da produrre una coppia quark-antiquark. Ma al di sopra della soglia di energia dei mesoni carichi D, i quark di valenza originali non dovranno annichilire, ma potranno restare nello stato finale. In questo caso interverrebbero solo due gluoni, che condividerebbero l'energia della coppia quark-antiquark che viene generata.Questi avrebbero energia così bassa da essere paragonabile a quella dei tre gluoni del processo soppresso di OZI. La soppressione si genera sia da piccoli valori della costante di accoppiamento QCD ad alte energie, sia in presenza di un alto numero di vertici di interazione. (it)
- Reguła OZI – reguła, według której silne rozpady mezonów związane z nieciągłymi liniami kwarkowymi są tłumione. Została sformułowana po raz pierwszy przez , George’a Zweiga i w latach 60. XX wieku. Wiąże się z faktem, że stała sprzężenia (siła oddziaływania, która mimo że jest nazywana stałą, zależy od energii) oddziaływań silnych maleje dla wysokich energii. Ta reguła sprawia, że lekkie stany czarmonium i bottomonium (lżejsze niż odpowiednio dwa mezony D i dwa mezony B) są stosunkowo trwałe, gdyż mogą się rozpadać tylko w ten sposób. Powoduje też, że mezon φ rozpada się raczej na parę kaonów niż na trzy piony, mimo że ten drugi rozpad odpowiada większej różnicy masy i jest preferowany ze względu na czynnik przestrzeni fazowej. (pl)
- Правило Окубо-Цвейга-Ізуки (правило ОЦІ, англ. OZI rule) є наслідком квантової хромодинаміки (КХД), яке пояснює, чому певні канали розпаду адронів трапляються рідше, ніж можна було б очікувати. Це правило самостійно запропонували Сусуму Окубо, Джордж Цвейг та Джугоро Іізука в 1960-х роках. Правило стверджує, що будь-який процес, що проходить під дією сильної взаємодії, буде пригнічений, якщо діаграму Фейнмана цього процесу можна розділити на дві окремі частини лише шляхом видалення внутрішніх ліній глюонів: одну частину, що містить усі частинки початкового стану, і іншу частину, що містить усі кінцеві частинки. Прикладом такого пригніченого розпаду є розпад фі-мезона на піони: φ → π+ + π− + π0 . Можна очікувати, що цей розпад буде домінувати над іншими, такими як φ → K+ + K− , що має дуже малу різницю мас початкового і кінцевого станів (енергію реакції) і через це мав би бути пригнічений. Насправді експериментально встановлено, що φ-мезон розпадається на каони в 84% випадків, що значно частіше, ніж розпад на піони. Пояснення правила ОЦІ в сучасній квантовій хромодинаміці витікає із зменшення константи зв'язку в КХД зі збільшенням енергії процесу. Для ОЦІ-придушених каналів глюони мають високі значення енергії реакції, і тому константа зв’язку є малою для цих глюонів. Інший приклад можна знайти у розпадах станів чармонію (зв’язаний стан c-кварка та c-антикварка). Для станів, легших за масу двох D-мезонів, розпад повинен відбуватись так само, як у наведеному вище прикладі, що є пригніченим розпадом. Однак, для станів з масою вищою за подвійну масу D-мезона, початкові валентні c-кварки не повинні анігілювати: вони можуть перейти в кінцеві стани у вигляді двох D-мезонів. У цьому випадку потрібні лише два глюони, які ділять енергію легкої пари кварк-антикварк, яка спонтанно зароджується; вони нижчі за енергією, ніж глюони ОЦІ-пригніченої анігіляції. Через це, стани чармонію з високою масою значно більш короткоживучі за легші стани. (uk)
- OZI规则（OZI rule）是量子色动力学中的一条规则，可以解释某些的压低。它在20世纪60年代由大久保進、喬治·茨威格和飯塚重五郎独立提出。 OZI规则说，如果一个强相互作用过程的费曼图可以通过切断胶子内线的方式而将初态粒子和末态粒子分开那么该过程将受到压低。 一个例子是介子的衰变，。 尽管三个的质量之和要小得多，实验上观测到的主要却是衰变成两个K介子。 对OZI规则的一个解释是，对于那些受到OZI压低的过程，被切断的胶子必须带有较大的，从而耦合常数较小。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La regla OZI es una consecuencia de la cromodinámica cuántica (QCD) que explica por qué ciertos modos de desintegración resultan ser menos frecuentes de lo que cabría esperar. Fue propuesta de forma independiente por Susumu Okubo, George Zweig y en la década de 1960. La regla de OZI establece que cualquier proceso fuerte será suprimido si, al eliminar únicamente la líneas gluónicas internas, su diagrama de Feynman queda separado en dos diagramas no conexos: uno con los estados iniciales y otro con los finales. (es)
- OZI规则（OZI rule）是量子色动力学中的一条规则，可以解释某些的压低。它在20世纪60年代由大久保進、喬治·茨威格和飯塚重五郎独立提出。 OZI规则说，如果一个强相互作用过程的费曼图可以通过切断胶子内线的方式而将初态粒子和末态粒子分开那么该过程将受到压低。 一个例子是介子的衰变，。 尽管三个的质量之和要小得多，实验上观测到的主要却是衰变成两个K介子。 对OZI规则的一个解释是，对于那些受到OZI压低的过程，被切断的胶子必须带有较大的，从而耦合常数较小。 (zh)
- En física de partícules, la regla d'OZI (o regla Okubo-Zweig-Iizuka) és una condició predita per la teoria de la interacció forta, cromodinàmica quàntica (QCD) per a explicar per què certs modes de desintegració d'hadrons apareixen menys freqüentment del que hom podria esperar simplement per arguments de massa de les partícules "filles". La regla va ser proposada independentment per Susumu Okubo, George Zweig i Jugoro Iizuka en els anys 1960.La regla afirma que qualsevol procés mediat per la interacció forta té una probabilitat reduïda d'ocórrer quan, després d'eliminar tota línia interna de gluons, els seus diagrames de Feynman poden ser separats en dos diagrames desconnectats: l'un contenint totes les partícules de l'estat inicial i l'altre totes les de l'estat final. (ca)
- Die OZI-Regel oder Zweig-Regel ist eine Regel der Quantenchromodynamik und erklärt, warum manche Teilchenzerfälle seltener als erwartet auftreten. Sie wurde unabhängig von Susumu Ōkubo, George Zweig und Jugoro Iizuka in den 1960ern vorgeschlagen. Sie besagt, dass jeder Prozess der Starken Wechselwirkung unterdrückt ist, dessen Feynman-Diagramm in zwei Teile aufgeteilt werden kann, die nur durch die internen Linien von Gluonen verbunden sind. (de)
- The OZI rule is a consequence of quantum chromodynamics (QCD) that explains why certain decay modes appear less frequently than otherwise might be expected. It was independently proposed by Susumu Okubo, George Zweig and in the 1960s.It states that any strongly occurring process will be suppressed if, through only the removal of internal gluon lines, its Feynman diagram can be separated into two disconnected diagrams: one containing all of the initial-state particles and one containing all of the final-state particles. (en)
- La regola di OZI è una conseguenza della QCD che spiega il motivo per cui alcuni canali di decadimento compaiono in modo meno frequente di quanto ci si aspetta. Venne proposta in modo indipendente dai fisici Susumu Okubo, George Zweig e Jugoro Iizuka negli anni '60. La regola di OZI afferma che saranno soppressi i processi forti (dovuti a interazione forte) rappresentati da un diagramma di Feynman che può essere diviso in due tagliando soltanto le linee interne dei gluoni. Diagramma di Feynman del processo soppresso (it)
- Reguła OZI – reguła, według której silne rozpady mezonów związane z nieciągłymi liniami kwarkowymi są tłumione. Została sformułowana po raz pierwszy przez , George’a Zweiga i w latach 60. XX wieku. Wiąże się z faktem, że stała sprzężenia (siła oddziaływania, która mimo że jest nazywana stałą, zależy od energii) oddziaływań silnych maleje dla wysokich energii. (pl)
- Правило Окубо-Цвейга-Ізуки (правило ОЦІ, англ. OZI rule) є наслідком квантової хромодинаміки (КХД), яке пояснює, чому певні канали розпаду адронів трапляються рідше, ніж можна було б очікувати. Це правило самостійно запропонували Сусуму Окубо, Джордж Цвейг та Джугоро Іізука в 1960-х роках. Правило стверджує, що будь-який процес, що проходить під дією сильної взаємодії, буде пригнічений, якщо діаграму Фейнмана цього процесу можна розділити на дві окремі частини лише шляхом видалення внутрішніх ліній глюонів: одну частину, що містить усі частинки початкового стану, і іншу частину, що містить усі кінцеві частинки. (uk)
|
