| dbo:abstract
|
- O Νούμμος ή νούμμιο, λατιν. nummus = χρήματα, ήταν το πιο μικρό χάλκινο ρωμαϊκό νόμισμα που κυκλοφόρησαν οι επίγονοι του Κωνσταντίνου Α΄ από το 337. Η λέξη προέρχεται από την ελληνική νόμος και στη δυτική δωρική διάλεκτο της Μεγάλης Ελλάδας νούμμος σήμαινε το νόμιμο βάρος, το νόμισμα. Στην περίοδο της ύστερης Δημοκρατίας και της πρώιμης Αυτοκρατορίας η λέξη χρησιμοποιόταν για να δηλώσει γενικά τα νομίσματα ή τους σηστέρτιους, τη βασική μονάδα λογαριασμών. (el)
- El numo fue moneda de cobre o dinero antiguo romano que valía un as y tenía las mismas fracciones que aquel. También hubo en Roma numos de plata y de oro:
* al de plata le llamaban nummus argenteus, bigatus o quadrigatus según la efigie que había en el reverso de su cuño que era un carro con dos caballos de frente (bigatus) o 4 idem (quadrigatus): valió 10 ases de cobre y luego se aumentó a 16 y equivalía a unos 10 sueldos torneses
* al de oro le llamaron nummus aureus: valió 10 de los de plata y luego aumentó hasta 25 o 100 sextercios y equivalía a unos 25 sueldos torneses. (es)
- Nummus (pluriel nummi) est un mot latin signifiant « pièce de monnaie ». Il désigne essentiellement une série de pièces de monnaie de faible valeur en cuivre émises par les empires romain et byzantin pendant l'Antiquité tardive. Vers 294, pendant la tétrarchie, une nouvelle pièce de monnaie en bronze, pesant dix grammes et mesurant trois centimètres de diamètre, apparaît. Son nom officiel est, semble-t-il, nummus, mais elle est connue des numismates modernes sous le nom de follis. Le terme nummus est donc le plus souvent réservé aux pièces byzantines émises entre le Ve et le VIIe siècle. Celles-ci sont petites, mal frappées, pèsent moins d'un gramme et constituent la plus petite dénomination de la monnaie byzantine. Leur valeur est officiellement de 1⁄7 200 d'un solidus en or, mais plus usuellement échangées à 1⁄6 000 ou 1⁄12 000. Le nummus porte en général le profil de l'empereur régnant sur l'avers et le monogramme impérial sur le revers. Cependant, certaines pièces de Justinien Ier (527-565) affichent leur valeur à l'aide du chiffre grec A. En 498, l'empereur Anastase Ier (491-518) réforme la monnaie en introduisant des multiples du nummus, avec des dénominations de quarante nummi (aussi connue sous le nom de follis), vingt nummi (semifollis) et dix nummi (decanummium, δεκανούμμιον). Ces pièces sont également marquées de chiffres grecs : M pour le follis, K pour le semifollis et I pour le decanummium. D'autre part, l'écoulement du simple nummus est interrompu. En 513, les poids de ces pièces sont doublés, le pentanummium (πεντανούμμιον, de cinq nummi marqué d'un E) est créé et le nummus n'est plus frappé. En 538/539, Justinien modifie le follis pour augmenter son poids à vingt-cinq grammes. Il passe à 22,5 g en 541/542 et d'autres réductions suivent jusqu'à la fin du siècle. À ce moment, une nouvelle pièce de trente nummi (maquée d'un Λ ou avec XXX) est introduite. Le follis n'est plus frappé à Constantinople mais perdure dans l'exarchat de Carthage jusqu'au VIIe siècle. Pendant le VIIe siècle, les différentes crises militaires et financières mènent à une réduction de la masse des pièces et à une perte de qualité de la frappe des monnaies de bronze. Sous Constant II (641-668), un follis ne pèse que trois grammes. Il s'ensuit que les dénominations inférieures au semifollis sont, en pratiques, impossibles à frapper et abandonnées. Par la suite, le terme nummus reste en usage notionnel pour désigner un six-millième de solidus et, dans le langage familier, désigne de la menue monnaie. (fr)
- Nummus (Greek: νοῦμμος, noummos), plural nummi (νοῦμμοι) is a Latin term meaning "coin", but used technically by modern writers for a range of low-value copper coins issued by the Roman and Byzantine empires during Late Antiquity. It comes from the Greek nomos via its Western Doric form noummos, which was used to describe a coin in some parts of southern Italy. The word was also used during the later years of the Roman Republic and the early Empire, either as a general word for a coin, or to describe the sestertius, which was the standard unit for keeping accounts. (en)
- Nummus: (bahasa Yunani: νουμμίον, noummion), jamak nummi (νοῦμμοι) adalah sebuah istilah Latin yang artinya "koin", tetapi secara teknis digunakan oleh para penulis modern untuk serangkaian koin tembaga bernilai rendah yang dikeluarkan oleh kekaisaran Romawi dan Bizantium pada Zaman Kuno Akhir. Kata tersebut berasal dari kata Yunani "nomos", yang digunakan untuk menyebut sebuah koin di beberapa bagian selatan Italia. Kata tersebut juga digunakan pada tahun-tahun akhir Republik dan awal Kekaisaran Romawi, sebagai kata umum untuk koin, atau untuk menyebut sestertius, yang merupakan unit standard unit untuk menyimpan catatan. (in)
- Il nummo (dal latino nummus, che significa moneta) è una moneta di bronzo di piccole dimensioni (circa 8-10mm di diametro) che aveva corso legale durante l'Impero bizantino. Per fare un solido ci volevano 5760 nummi. Fu una moneta scomoda, visto che quando si riscuotevano anche tasse di piccola entità veniva richiesta una grande quantità di nummi. (it)
- Numo (em grego: νουμμίον; romaniz.: noummion; em latim: nummus; plural: νοῦμμοι, nummi) é um termo latino que significa "moeda", usado tecnicamente para uma série de moedas de cobre emitidas pelos imperadores romano e bizantinos durante a Antiguidade Tardia. (pt)
- Nummus (plural nummi, egentligen helt enkelt mynt på latin) är en beteckning för räknemynt under republiken och äldre kejsartiden, senare motsvarande en Sestertie. Begreppet nummus efter inflationen på 200-talet e. Kr. är omtvistat. På bysantinska kopparmynt från omkring 500 till mitten av 800-talet angavs genom siffror hur många nummus som gick på detsamma. (sv)
- Нуммий, нуммиум, также нуммион (лат. nummus, греч. νοῦμμος) — латинское обозначение, название монет незначительной стоимости, часто медных или бронзовых, бывших в употреблении во времена поздней Римской империи. (ru)
- Нуммій, нумміон, нуммус, нуммо (грец. vουμμίον, noummion, nummi (νοῦμμοι)) — латинське позначення, назва монет незначної вартості, часто мідних чи бронзових, що були у вжитку в часи пізньої Римської імперії. У 294 році під час Тетрархії у вжиток введено бронзову монету близько 20 грамів вагою та 30 мм у діаметрі. Її офіційна назва — нуммій (nummus), хоча часто нумізмати її називають фоліс. Термін nummus зазвичай застосовується виключно до візантійських монет V−VII століть. Це були маленькі, погано карбовані монети, вагою менше 1 грама. Вони були оцінені офіційно на 1/7,200 золотого солідусу, але звичайно їх рахували у 1/6,000 або 1/12,000. На аверсі нуммія звичайно карбували профіль імператора, а на реверсі його монограму. Хоча на нумміях Юстиніана І (правління 527—565 років) замість профіля карбували лише грецьку літеру «A». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- O Νούμμος ή νούμμιο, λατιν. nummus = χρήματα, ήταν το πιο μικρό χάλκινο ρωμαϊκό νόμισμα που κυκλοφόρησαν οι επίγονοι του Κωνσταντίνου Α΄ από το 337. Η λέξη προέρχεται από την ελληνική νόμος και στη δυτική δωρική διάλεκτο της Μεγάλης Ελλάδας νούμμος σήμαινε το νόμιμο βάρος, το νόμισμα. Στην περίοδο της ύστερης Δημοκρατίας και της πρώιμης Αυτοκρατορίας η λέξη χρησιμοποιόταν για να δηλώσει γενικά τα νομίσματα ή τους σηστέρτιους, τη βασική μονάδα λογαριασμών. (el)
- El numo fue moneda de cobre o dinero antiguo romano que valía un as y tenía las mismas fracciones que aquel. También hubo en Roma numos de plata y de oro:
* al de plata le llamaban nummus argenteus, bigatus o quadrigatus según la efigie que había en el reverso de su cuño que era un carro con dos caballos de frente (bigatus) o 4 idem (quadrigatus): valió 10 ases de cobre y luego se aumentó a 16 y equivalía a unos 10 sueldos torneses
* al de oro le llamaron nummus aureus: valió 10 de los de plata y luego aumentó hasta 25 o 100 sextercios y equivalía a unos 25 sueldos torneses. (es)
- Nummus (Greek: νοῦμμος, noummos), plural nummi (νοῦμμοι) is a Latin term meaning "coin", but used technically by modern writers for a range of low-value copper coins issued by the Roman and Byzantine empires during Late Antiquity. It comes from the Greek nomos via its Western Doric form noummos, which was used to describe a coin in some parts of southern Italy. The word was also used during the later years of the Roman Republic and the early Empire, either as a general word for a coin, or to describe the sestertius, which was the standard unit for keeping accounts. (en)
- Nummus: (bahasa Yunani: νουμμίον, noummion), jamak nummi (νοῦμμοι) adalah sebuah istilah Latin yang artinya "koin", tetapi secara teknis digunakan oleh para penulis modern untuk serangkaian koin tembaga bernilai rendah yang dikeluarkan oleh kekaisaran Romawi dan Bizantium pada Zaman Kuno Akhir. Kata tersebut berasal dari kata Yunani "nomos", yang digunakan untuk menyebut sebuah koin di beberapa bagian selatan Italia. Kata tersebut juga digunakan pada tahun-tahun akhir Republik dan awal Kekaisaran Romawi, sebagai kata umum untuk koin, atau untuk menyebut sestertius, yang merupakan unit standard unit untuk menyimpan catatan. (in)
- Il nummo (dal latino nummus, che significa moneta) è una moneta di bronzo di piccole dimensioni (circa 8-10mm di diametro) che aveva corso legale durante l'Impero bizantino. Per fare un solido ci volevano 5760 nummi. Fu una moneta scomoda, visto che quando si riscuotevano anche tasse di piccola entità veniva richiesta una grande quantità di nummi. (it)
- Numo (em grego: νουμμίον; romaniz.: noummion; em latim: nummus; plural: νοῦμμοι, nummi) é um termo latino que significa "moeda", usado tecnicamente para uma série de moedas de cobre emitidas pelos imperadores romano e bizantinos durante a Antiguidade Tardia. (pt)
- Nummus (plural nummi, egentligen helt enkelt mynt på latin) är en beteckning för räknemynt under republiken och äldre kejsartiden, senare motsvarande en Sestertie. Begreppet nummus efter inflationen på 200-talet e. Kr. är omtvistat. På bysantinska kopparmynt från omkring 500 till mitten av 800-talet angavs genom siffror hur många nummus som gick på detsamma. (sv)
- Нуммий, нуммиум, также нуммион (лат. nummus, греч. νοῦμμος) — латинское обозначение, название монет незначительной стоимости, часто медных или бронзовых, бывших в употреблении во времена поздней Римской империи. (ru)
- Nummus (pluriel nummi) est un mot latin signifiant « pièce de monnaie ». Il désigne essentiellement une série de pièces de monnaie de faible valeur en cuivre émises par les empires romain et byzantin pendant l'Antiquité tardive. (fr)
- Нуммій, нумміон, нуммус, нуммо (грец. vουμμίον, noummion, nummi (νοῦμμοι)) — латинське позначення, назва монет незначної вартості, часто мідних чи бронзових, що були у вжитку в часи пізньої Римської імперії. На аверсі нуммія звичайно карбували профіль імператора, а на реверсі його монограму. Хоча на нумміях Юстиніана І (правління 527—565 років) замість профіля карбували лише грецьку літеру «A». (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}