| dbo:abstract
|
- Mridanga (hindsky मृदंग, tamilsky மிருதங்கம், kannadsky ಮೃದಂಗ, skt. mṛd hlína, anga tělo.), jinak také mridungam, mritanga, mrdangam, khol, khole, jeindický hudební bicí nástroj hojně užívaný v hudbě severní a jižní Indie. Mridanga bayan (cs)
- Mridangam (Tamil மிருதங்கம்), auch mrdangam, mirdang, miruthangam, ist eine zweifellige Doppelkonustrommel, die in der südindischen Musik gespielt wird. Die mridangam ist das wichtigste begleitende Rhythmusinstrument der karnatischen Musik und von der Funktion vergleichbar mit der tabla in der klassischen . Die zu den Röhrentrommeln zählende Form mit einem charakteristischen Knick in der Mitte entspricht der nordindischen pakhawaj, der nordostindischen khol, der maddale von Karnataka und der nepalesischen pashchima. Die in Manipur gespielte schlankere Trommel pung trägt nach ihr den Zweitnamen Manipuri mridang. In Sri Lanka ist die gata bera der mridangam ähnlich. Das Wort mridangam ist die südindische Variante der Sanskrit-Wörter mrida (Ton oder Erde) und anga (Körper). Während das Instrument früher aus gebranntem Ton hergestellt wurde, findet inzwischen meistens Holz wegen seiner höheren Dauerhaftigkeit Verwendung. In jüngster Zeit wird auch ein Klangkörper aus Glasfaser verwendet. Dieser ist viel leichter als der sonst übliche Holzkorpus. Mit der Entwicklung des Instruments einhergehend verfeinerte sich auch das System der Talas (in südindischen Sprachen talam) und wurde zu einem der komplexesten Systeme von Rhythmik in klassischer Musik. Die mridangam ist eine zweiseitig bespannte Trommel, deren Korpus aus einem ausgehöhlten Stück Jackfruchtholz besteht. Die Wände sind etwa zweieinhalb Zentimeter dick. Die beiden Öffnungen sind mit Ziegenhäuten bespannt und diese sind miteinander durch Hautstreifen verbunden. Auf diese Weise werden die beiden Membranen gespannt. Zur leichteren Stimmbarkeit sind bei einer anderen Bauart die Felle mit verstellbaren Stahlhaken im Korpus befestigt. Die Breite der Membranen ist auf beiden Seiten verschieden, wodurch zwei verschiedene Klangfarben (thoppi, tiefer Ton links und valandalai, höherer Ton rechts) erzeugt werden können. Durch Befeuchten des Ziegenleders und Aufbringen einer Paste aus Weizengrieß (sooji) und Wasser in der Mitte der Membran stimmt der Spieler das linke Fell vor einem Auftritt. Das rechte Fell wird durch Spannen oder Lösen der Befestigung grob vorgestimmt. Dann wird durch Schlagen mit einem Holzstück und traditionell mit einem Stein das Fell auf der gesamten Rundung auf die gleiche Tonhöhe gebracht. Die mridangam wird auf dem Fuß und Bein des Musikers liegend gespielt, ein Rechtshänder schlägt die kleinere Membran mit seiner rechten Hand, die größere mit der linken, ein Linkshänder umgekehrt. Durch spezielle Anschlagtechniken können vor allem auf der rechten Seite mehrere definierte Tonhöhen erzeugt werden. Die mridangam ist damit eines der wenigen Schlaginstrumente, die außer rhythmischer Komplexität auch melodische Elemente darstellen können. Die mridangam wird vor allem in der klassischen Musik und zur Begleitung des indischen Tempeltanzes Bharata Natyam eingesetzt. Die mridangam fand und findet auch bei Prozessionen und religiösen Festen Verwendung. In der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts veränderten Palghat Mani Iyer (1912–1981) und Phalani Subramanya Pillai (1908–1962) die Spielweise. Sie hörten auf, rein rhythmisch begleitend zu spielen und umspielten auf komplexe Art den Fluss der Melodieinstrumente. Aus dieser Zeit stammen auch die ersten Solokonzerte. Weitere berühmte Mridangam-Spieler sind Palghat Raghu (1928–2009), Umayalapuram Sivaraman (* 1935), Srimushnam V. Raja Rao (* 1955), Karaikudi R. Mani (* 1945), Trichy Sankaran (* 1942), Trichy B. Harikumar, Anantha R. Krishnan und T. A. S. Mani. (de)
- Mridangamo - kanare ಮೃದಂಗ, malajale മൃദംഗം (mridangam) - estas frapinstrumento el suda Barato. Temas pri la plej grava akompana ritma muzikilo de la karnatika muziko de suda Barato kaj kompareblas al la signifo de la muzikilo tabla-o por la muzio de norda Barato. La vorto „mridangam“ estas la sudbarata variaĵo de la sanskritaj vortoj „mrida“ (argilo aŭ tero) kaj „anga“ (korpo). Dum la instrumento historie produktiĝis el bakita argilo, intertempe - pro la tiel pli longa vivdaŭro de la instrumento - por la produktado nur uziĝas ligno. Plej ofte uziĝas la ligno de jakvo. Lige al la evoluo de la muzikilo ankaŭ plifajniĝis la sistemo de talaoj, sistemo de kompleksaj ritmoj en la klasika barata muziko. La mridrangamo estas tubo el kavigita trunkopeco de jakvo-arbo, kiu ambaŭflanke estas fermita per membranoj el kapra ledo, tiel ke ekestas kvazaŭ "duobla tamburo". La ligno dikas proksimume 25 milimetrojn, kaj la du membranoj interligiĝas per ledaj ŝnuroj, tiel ke ili tensiiĝas. La du membranoj havas malsaman grandecon, tiel ke la frapado de la membranoj kreas jen pli altan, jen pli malaltan sonon. Per humidigo de la kapra ledo (plej ofte de la pli eta membrano) kaj apliko de pasto el riza faruno kaj akvo centre de la membrano la muzikisto agordigas sian instrumenton antaŭ muzika prezento. La mridangamo ludiĝas kuŝante sur unu piedo de la surplanke sidanta muzikisto. La pli lerta mano de la muzikisto batas la pli etan membranon, la alia mano la pli grandan. La muzikilo historie kaj ankaŭ nuntempe ankaŭ uziĝas en muzikaj procesioj kaj en religiaj festivaloj de suda Barato. Tiam kompreneble necesas, ke la muzikisto staras kaj paŝas, kaj la muzikilo teniĝas per leda zono portata sur ŝultro. (eo)
- Para el tambor usado en kirtans hinduistas, véase mridanga El mridangam es un instrumento de percusión de madera del sur de la India. Es el instrumento rítmico base de los conjuntos de música carnática. El tablá es un derivado de este instrumento (aunque algunos investigadores sostienen que es al contrario: el mridanga habría derivado del tablá). No se debe confundir con el mridanga bengalí de terracota. Es nombrado como instrumento de percusión en el texto épico Majábharata (siglo III a. C.). (es)
- The mridangam is a percussion instrument of ancient origin. It is the primary rhythmic accompaniment in a Carnatic music ensemble. In Dhrupad, a modified version, the pakhawaj, is the primary percussion instrument. A related instrument is the Kendang, played in Maritime Southeast Asia. During a percussion ensemble, the mridangam is often accompanied by the ghatam, the kanjira, and the morsing. (en)
- Le mridang est un instrument de musique d’Inde faisant partie des tambours en tonneau à percussions digitales, de forme oblongue, à deux faces. Ce terme sanskrit, utilisé aussi bien en musique carnatique qu'hindoustanie, désigne une famille d'instruments similaires n'existant que dans le sous-continent indien. Cette particularité provient de la pastille noire (soru, karanai ou syâhi) appliquée sur la face aiguë, permettant un accord des harmoniques, et la présence d'une pâte (ravai) de farine ou de semoule sur la face grave, permettant l'accord avec l'autre. La présence de celles-ci indique que l'instrument est destiné à jouer la musique des dieux ; d'après la légende, Brahmâ serait le créateur du mridang et Ganesh son premier instrumentiste. Hanumân est aussi réputé pour en jouer. Le mridang est ainsi l'instrument des dieux : Deva vaadyam. Comme il est sacré, on le « nourrit » en lui donnant des offrandes alimentaires, on l'habille de tissus chamarrés, et on fait une prière avant de le toucher tout en allumant un bâton d'encens pour purifier l'atmosphère : ce rituel est universel aujourd'hui encore. On dénombre sept types de mridang, joués soit en solo soit en ensemble, soit accompagnant musique ou danse : (fr)
- Il mridangam (in tamil: மிருதங்கம்) è uno strumento a percussione indiano, utilizzato principalmente nella musica carnatica e formato da due membrane che producono rispettivamente un suono più grave e un suono più acuto. (it)
- ムリダンガム（Mridangam）は、南インドの太鼓の一種である。現在の形は木をくりぬいた両面太鼓だが、一説によると、もともとは土（ムリド）で胴（アンガム）が作られていたという。演奏者は、両手でそれぞれの面を打つことで音を鳴らす。右手側の高音と左手側の低音を複雑に組み合わせることで、さまざまなリズムを奏でる。伝統的な（Carnatic）でも用いられる。 (ja)
- Mrydanga (dewanagari मृदंग, trl. mṛdanga) – jeden z najstarszych instrumentów perkusyjnych. Składa się z glinianego korpusu, dwóch membran i naciągu. Membrany są różnych rozmiarów i podobnie jak naciąg są skórzane. Mrydanga jest tradycyjnym instrumentem używanym na terenie Indii i Bangladeszu. W Bengalu i Manipur mrydanga znana jest jako khol. (pl)
- Mridangam med alternativa språkformer och stavningar mridanga, mrudangam, mrdangam och mrithangam är ett slagverk från södra Indien. Denna artikel om ett musikinstrument saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- O Mridangam é um instrumento de percussão da Índia, especialmente do sul. O instrumento é Conhecido como "Deva Vaadyam", ou "instrumento dos deuses". Ao longo dos anos, o mridangam evoluiu para ser feita de diferentes tipos de madeira, devido à sua maior durabilidade. (pt)
- Мрида́нга (санскр. mṛdanga — от мрид («глина» или «земля») + анг («часть тела»), там. மிருதங்கம், канн. :ಮೃದಂಗ, малаял. മൃദംഗം) — индийский музыкальный инструмент (барабан), распространён в основном в Южной и Восточной Индии. В индуистской религиозной традиции гаудия-вайшнавизма почитается как один из восьми священных музыкальных инструментов. Бенгальский тип мриданги также называется кхол. (ru)
- Мриданґа (санскр. mṛdanga, там. மிருதங்கம், малая. മൃദംഗം) — індійський музичний інструмент (барабан), поширений в основному в Південній і Східній Індії. Назва походить від санскритських слів «мрид» («глина» або «земля») і «анґ» («тіло»). Мриданґу також називають мриданґам, мруданґам, мрданґам, мританґам, мірутанґам або мірудганґам. Мриданґа шанується як один з восьми священних музичних інструментів, і індуїсти навіть проводять їй пуджу (обряд поклоніння). Мриданґа це барабан з глини. Це дуже давня форма барабану з досконалою акустикою. Найдавніші згадки про мриданґу зустрічаються задовго до початку нашої ери. У «Надья-шастрі» вона згадується як основний барабан і докладно описана. Вказується також те, як готувати і накладати річкову глину на мембрани мриданґи. Сама назва «мриданґа» є загальним для всіх основних барабанів. Мембрани мриданґи зроблені зі шкіри корів або буйволів, що померли природною смертю. Для кращого резонансу на шкіряну основу наноситься спеціальна суміш з глини, особливого каменю і рису. Існує така байка про появу мриданґи в цьому світі. Крішна, який ніколи не розстається зі своєю флейтою, вирішив зійти на Землю у вигляді Чайтан'ї Махапрабгу, щоб навчити людей оспівувати Святі Імена Бога. Коли флейта дізналася про це, вона почала плакати: «О Господи, я ніколи не розлучалася з Тобою. Чому ж Ти хочеш кинути мене зараз?». Крішна відповів: «Не хвилюйся, Я візьму тебе з Собою, але в іншому вигляді». Так флейта Крішни перетворилася на мриданґу. Саме тому її звук є таким привабливим для сердець людей. Ліва сторона мриданґи уособлює безмежну силу і міць Бога, права — висока і солодка сторона — уособлює енергію насолоди Бога. Корпус мриданґи — це сам Бог, а 32 ремінця, що з'єднують дві сторони інструменту, — це 32 склади Харе Крішна мантри, що складається з імен Бога. Цей інструмент спеціально призначений для прославлення Бога. На мриданзі можна отримати 108 різноманітних звуків. Особливо солодкі глибокі «булькаючі» звуки на великій стороні. Ці звуки впливають на повітряні потоки в тілі і радують серце. Мриданґа є барабаном стилю «Карнатак». Однак, її можна використовувати для гри і в деяких інших стилях. При навчанні гри на цьому інструменті учні повторюють різноманітні навчальні мантри, що складаються із складів які відповідають ударам на інструменті. Існують кілька традиційних шкіл гри на цьому інструменті. Для того щоб зрозуміти всю солодкість мриданґи, потрібно почути її в руках досвідченого музиканта. Як сказано в молитві, зверненій до мриданґи: сурасананта-раґая — «нескінченні ритми сповнені всіх прекрасних духовних смаків». Молитва Мриданзі: (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Mridanga (hindsky मृदंग, tamilsky மிருதங்கம், kannadsky ಮೃದಂಗ, skt. mṛd hlína, anga tělo.), jinak také mridungam, mritanga, mrdangam, khol, khole, jeindický hudební bicí nástroj hojně užívaný v hudbě severní a jižní Indie. Mridanga bayan (cs)
- Para el tambor usado en kirtans hinduistas, véase mridanga El mridangam es un instrumento de percusión de madera del sur de la India. Es el instrumento rítmico base de los conjuntos de música carnática. El tablá es un derivado de este instrumento (aunque algunos investigadores sostienen que es al contrario: el mridanga habría derivado del tablá). No se debe confundir con el mridanga bengalí de terracota. Es nombrado como instrumento de percusión en el texto épico Majábharata (siglo III a. C.). (es)
- The mridangam is a percussion instrument of ancient origin. It is the primary rhythmic accompaniment in a Carnatic music ensemble. In Dhrupad, a modified version, the pakhawaj, is the primary percussion instrument. A related instrument is the Kendang, played in Maritime Southeast Asia. During a percussion ensemble, the mridangam is often accompanied by the ghatam, the kanjira, and the morsing. (en)
- Il mridangam (in tamil: மிருதங்கம்) è uno strumento a percussione indiano, utilizzato principalmente nella musica carnatica e formato da due membrane che producono rispettivamente un suono più grave e un suono più acuto. (it)
- ムリダンガム（Mridangam）は、南インドの太鼓の一種である。現在の形は木をくりぬいた両面太鼓だが、一説によると、もともとは土（ムリド）で胴（アンガム）が作られていたという。演奏者は、両手でそれぞれの面を打つことで音を鳴らす。右手側の高音と左手側の低音を複雑に組み合わせることで、さまざまなリズムを奏でる。伝統的な（Carnatic）でも用いられる。 (ja)
- Mrydanga (dewanagari मृदंग, trl. mṛdanga) – jeden z najstarszych instrumentów perkusyjnych. Składa się z glinianego korpusu, dwóch membran i naciągu. Membrany są różnych rozmiarów i podobnie jak naciąg są skórzane. Mrydanga jest tradycyjnym instrumentem używanym na terenie Indii i Bangladeszu. W Bengalu i Manipur mrydanga znana jest jako khol. (pl)
- Mridangam med alternativa språkformer och stavningar mridanga, mrudangam, mrdangam och mrithangam är ett slagverk från södra Indien. Denna artikel om ett musikinstrument saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- O Mridangam é um instrumento de percussão da Índia, especialmente do sul. O instrumento é Conhecido como "Deva Vaadyam", ou "instrumento dos deuses". Ao longo dos anos, o mridangam evoluiu para ser feita de diferentes tipos de madeira, devido à sua maior durabilidade. (pt)
- Мрида́нга (санскр. mṛdanga — от мрид («глина» или «земля») + анг («часть тела»), там. மிருதங்கம், канн. :ಮೃದಂಗ, малаял. മൃദംഗം) — индийский музыкальный инструмент (барабан), распространён в основном в Южной и Восточной Индии. В индуистской религиозной традиции гаудия-вайшнавизма почитается как один из восьми священных музыкальных инструментов. Бенгальский тип мриданги также называется кхол. (ru)
- Mridangam (Tamil மிருதங்கம்), auch mrdangam, mirdang, miruthangam, ist eine zweifellige Doppelkonustrommel, die in der südindischen Musik gespielt wird. Die mridangam ist das wichtigste begleitende Rhythmusinstrument der karnatischen Musik und von der Funktion vergleichbar mit der tabla in der klassischen . Die zu den Röhrentrommeln zählende Form mit einem charakteristischen Knick in der Mitte entspricht der nordindischen pakhawaj, der nordostindischen khol, der maddale von Karnataka und der nepalesischen pashchima. Die in Manipur gespielte schlankere Trommel pung trägt nach ihr den Zweitnamen Manipuri mridang. In Sri Lanka ist die gata bera der mridangam ähnlich. (de)
- Mridangamo - kanare ಮೃದಂಗ, malajale മൃദംഗം (mridangam) - estas frapinstrumento el suda Barato. Temas pri la plej grava akompana ritma muzikilo de la karnatika muziko de suda Barato kaj kompareblas al la signifo de la muzikilo tabla-o por la muzio de norda Barato. La mridangamo ludiĝas kuŝante sur unu piedo de la surplanke sidanta muzikisto. La pli lerta mano de la muzikisto batas la pli etan membranon, la alia mano la pli grandan. (eo)
- Le mridang est un instrument de musique d’Inde faisant partie des tambours en tonneau à percussions digitales, de forme oblongue, à deux faces. Ce terme sanskrit, utilisé aussi bien en musique carnatique qu'hindoustanie, désigne une famille d'instruments similaires n'existant que dans le sous-continent indien. Cette particularité provient de la pastille noire (soru, karanai ou syâhi) appliquée sur la face aiguë, permettant un accord des harmoniques, et la présence d'une pâte (ravai) de farine ou de semoule sur la face grave, permettant l'accord avec l'autre. (fr)
- Мриданґа (санскр. mṛdanga, там. மிருதங்கம், малая. മൃദംഗം) — індійський музичний інструмент (барабан), поширений в основному в Південній і Східній Індії. Назва походить від санскритських слів «мрид» («глина» або «земля») і «анґ» («тіло»). Мриданґу також називають мриданґам, мруданґам, мрданґам, мританґам, мірутанґам або мірудганґам. Молитва Мриданзі: (uk)
|
