| dbo:abstract
|
- El maxixe és un ball de parella d'esperit irreverent procedent de Brasil. És una barreja de xotis, polca i masurca, que ressorgeix més tard en forma de lambada. Hi ha qui el considera el tango brasiler per la complexitat de les seves figures. Derivaria de la ciuytat moçambiquesa de Maxixe i generalment s'instrumenta amb ritme violent. Va sorgir en la dècada de 1870 a Rio de Janeiro, sent la compositora Chiquita Gonzaga(1835-1935). És un dels primers balls brasilers a arribar a Europa (any 1922). (ca)
- Der Maxixe (gelegentlich auch Machiche oder Matchiche geschrieben) ist ein brasilianischer Tanz im 2/4-Takt, der auch als Brasilianischer Tango bekannt geworden ist. Er entstand zwischen 1870 und 1880 in Rio de Janeiro aus Vorläufern des Tango Argentino (Candombe und Milonga), aus der kubanischen Habanera und beeinflusst von der Polka und dem afrobrasilianischen Lundu. Der Maxixe gilt als erster städtischer Modetanz Brasiliens. Wie der Tango wurde auch der Maxixe in den USA und in Europa zu Beginn des 20. Jahrhunderts populär. Heute ist der Maxixe kaum noch verbreitet, da er vom Samba verdrängt wurde, den er auch beeinflusst hat. Ein Maxixe des Komponisten Agustín Barrios Mangoré wurde Anfang des 20. Jahrhunderts so populär, dass er sogar in Werken der klassischen Musik wie Ein Amerikaner in Paris von George Gershwin (1928) oder dem Klavierkonzert von Francis Poulenc (1949) zitiert wurde. Ein Berliner Subtext zu diesem Maxixe lautet: Wenn meine Frau sich auszieht,Wie die dann aussieht,Dann hat sie krumme BeeneUnd falsche Zähne. Eine Variante dieses Textes wird in dem Schauspiel Der Hauptmann von Köpenick (1930) von Carl Zuckmayer zitiert. Er lautet: Wenn meine Frau sich auszieht,Wie die denn aussieht,Die Beene wie zwee Kiepen,Et is zum Piepen. (de)
- Brazila tango aŭ maŝiŝo (portugala: maxixe, foje ankaŭ skribata machiche aŭ matchiche) estas brazila danco en 2/4-a takto. Ĝi ekestis inter 1870 kaj 1880 en Rio-de-Ĵanejro el antaŭuloj de argentina tango (kandombleo kaj milongo), el la kuba habanero kaj influate de polko kaj afrikobrazila lunduo. Maŝiŝo validas kiel unua urba mododanco de Brazilo. Same kiel la argentina ankaŭ aŭ brazila tango populariĝis en Usono kaj en Eŭropo je la komenco de la 20-a jarcento. Nun maŝiŝo preskaŭ ne plu eksonas, ĉar ĝin forŝovis la sambo, kiun ĝi ankaŭ estis influinta. Maxixe de komponisto Agustín Barrios Mangoré fariĝis je la komenco de la 20-a jarcento tiel populara, ke eĉ verkoj de la klasika muziko ĉitas ĝin, ekzemple Usonano en Parizo de George Gershwin (1928) aŭ la pianokonĉerto de Francis Poulenc el 1949. (eo)
- El maxixe, hispanizado como machicha (y también conocido como tango brasileño), es un tipo de que se baila en pareja. El término define tanto a la forma de bailarlo como a la forma musical. Estaba de moda entre fines de siglo XIX y principios de siglo XX, contemporánea de la polka y de los orígenes del choro y contó con compositores como Ernesto Nazareth, Pixinguinha y . La compositora más prominente de maxixes fue Chiquinha Gonzaga. Según el Diccionario de la Real Academia, es «de ritmo moderado y parecido al tango», y «se puso de moda en Europa y América a principios del siglo xx». Aunque se practicó como baile de salón, es de origen popular y en Brasil recibió el influjo de las danzas de los negros añadiendo pasos enérgicos. Los compositores Gerónimo Giménez y Amadeo Vives compusieron una para su humorada en un acto La gatita blanca (1905), y Sara Montiel cantó una. Se bailaba sobre todo en las fiestas carnavalescas. En Francia lo llamaban matchiche. José Vasconcelos le dedicó uno de los ensayos reunidos en su La Raza cósmica: misión de la raza iberoamericana (1920). (es)
- The maxixe (Portuguese pronunciation: [maˈʃiʃi]), occasionally known as the Brazilian tango, is a dance, with its accompanying music (often played as a subgenre of choro), that originated in the Brazilian city of Rio de Janeiro in 1868, at about the same time as the tango was developing in neighbouring Argentina and Uruguay. It is a dance developed from Afro-Brazilian dances (mainly the lundu) and from European dances (mainly the polka). Like the tango, the maxixe travelled to Europe and the United States in the early years of the 20th century. The music was influenced by various other forms including the Spanish tango, lundu, polka and habanera, and is danced to a rapid 2/4 time. Pianist Ernesto Nazareth composed many Brazilian tangos; he was known for blending folk influences into his tangos, polkas and waltzes. He resisted using folk terms for his compositions; he preferred Brazilian Tango to maxixe. The maxixe was one of the dances that contributed to samba dance styles (such as samba de gafieira) and lambada. Vernon Castle said of the maxixe in his 1914 book Modern Dancing, "The steps themselves are not difficult; on the contrary, they are childishly simple; it is the easiest dance of all to do, and I think the hardest of all to do well." Troy Kinney (1914) wrote the following about the Maxixe: This is, virtually, a revival of the Two-step, plus certain Tango steps and enchainements (step sequences). Instead of the Tango's touch-and-turn-in of the foot, it employs a device of resting the heel on the floor, the foot pointed upward, while the body assumes a bent-over posture not particularly attractive. (en)
- La matchiche, mattchiche ou maxixe, parfois appelé tango brésilien, est un genre de musique et danse née à Rio de Janeiro au Brésil en 1868, à peu près au moment où le tango se développait en Argentine et en Uruguay. Dérivée de la batuque, c'est une danse afro-brésilienne développée par les esclaves noirs de l'ethnie Chopi originaire du Mozambique, où il y a une ville nommée Maxixe qui, sensiblement, donna son nom à la danse. Comme le tango, la matchiche s'est exportée en Europe et aux États-Unis au début du XXe siècle. La musique accompagnant la matchiche a été influencée par diverses formes de danses, comme le tango, le lundu, la polka et la habanera. La matchiche est l'une des danses qui a influencé la samba et la lambada. Le mot est devenu très célèbre en France grâce à la chanson La Matchiche chantée par Félix Mayol dès 1905. Raymond Queneau évoque la Matchiche dans une reprise de la fable de La Fontaine, La fourmi et la cigale: "(...) eh dit-elle point n'est la saisondes sports alpinistes(vous ne vous êtes pas fait mal j'espère ?)et maintenant dansons dansonsune bourrée ou la matchiche."Elle est mentionnée aussi dans le roman russe Le Veau d'or (1931) par Ilf et Petrov. Dans "Mort à crédit", Céline fait aussi référence à cette chanson. La Houppa chante et danse « La Mattiche » dans le film Le Mensonge de Nina Petrovnade 1937. Récemment, une boite à musique en forme de cochon ayant appartenu à la journaliste de mode, Edith Rosenbaum, survivante du naufrage du Titanic, a été retrouvé dans l'épave du paquebot et restaurée (numériquement). Les chercheurs ne connaissant pas la musique produite par la boite, l'ont soumise aux internautes par le biais d'un clip vidéo . Nombreux sont ceux qui ont reconnu la matchiche dans sa version européenne. (fr)
- 마시스(포르투갈어: Maxixe)는 브라질에서 일어난 사교춤의 하나이다. 브라질 탱고라고도 부른다. 강약의 2박자 리듬에 맞춰 절도있게 춘다. 마시시가 올바른 발음이다 (ko)
- Maxixe (wymowa: maˈʃiʃi) – brazylijski taniec powstały w latach 70. XIX wieku w Rio de Janeiro, o umiarkowanym tempie i rytmie synkopowanym, podobny do . Popularny jeszcze w pierwszej połowie XX wieku. Nazwa prawdopodobnie wywodzi się od miasta Maxixe w Mozambiku. Taniec ten, przez Ernesto Nazaretha nazywany brazylijskim tangiem, w Europie i Stanach Zjednoczonych pojawił się około 1890. (pl)
- O maxixe ou tango brasileiro, é um tipo de dança de salão brasileira criada por afrodescendentes que esteve em moda entre o fim do século XIX e o início do século XX. Teve a sua origem no Rio de Janeiro na segunda metade do século XIX, mais ou menos quando o tango também dava os seus primeiros passos na Argentina e no Uruguai, do qual sofreria algumas influências. Dançada a um ritmo rápido de 2/4, notam-se também influências do lundu, das polcas e das habaneras. Por isso mesmo, o maxixe é chamado por alguns de tango brasileiro. Alguns relatos afirmam também uma diferença com relação à harmonia, sendo a do tango brasileiro (como os de Ernesto Nazareth) um pouco mais complexa do que de seu "irmão", o maxixe. Foi criado pelos chorões, conjuntos instrumentais de choro, fazendo uma variante altamente sincopada da habanera, gênero cubano que também era chamado tango-habanera (o primeiro uso da palavra "tango" é datado de 1823, em Havana,) e que, na sua variante brasileira, passou a ser chamado "tango brasileiro". Até o advento do samba, o maxixe foi o gênero dançante mais importante do Rio de Janeiro. (pt)
- Матчи́ш (Маши́ше) (порт. maxixe, [ma′ʃiʃə]) — бразильский городской парный танец, а также музыкальный жанр, известный как «». Движения машише носят откровенный эротический характер. Важную составляющую несут элементы флирта и импровизации. Музыкальный размер танца — 2/4. Возник в Рио-де-Жанейро во второй половине XIX века. Пока самба кариока не обрела популярность, машише был самым распространённым танцевальным жанром в Рио-де-Жанейро. Под названием матчиш (la Mattchiche) с начала XX века обрёл широкую известность в Европе и США.По одной из версий назван в честь города Машише в Мозамбике. (ru)
- Маші́ші, бразильське танго (порт. maxixe, МФА: [maˈʃiʃi])) — бразильський танець і мелодія африканського походження. Музичний розмір машіші — 2/4. Виконується у дуже швидкому темпі. Хореографічно насичений підстрибуваннями. Танцю притаманний власний своєрідний акомпанемент, який проте багато запозичив від танго і хабанери. Машіші виник у бразильському місті Ріо-де-Жанейро в 1868 році, тобто приблизно в той же, час, що і танго, що розвинулось у міських осередках Аргентини та Уругваю. Машіші є танцем бразильських негрів, навіть назву отримав на честь міста в Мозамбіку. Як і танго, машіші на початку ХХ століття став відомий у Північній Америці та Європі. Вважається, що машіші є одним з танців, які значно вплинули на формування сучасних самби і ламбади. (uk)
- 玛嬉喜舞（Maxixe，又译又译玛茜茜舞或马克西克斯舞），有时候也称为巴西探戈（Brazilian Tango）， 1870年左右在巴西逐渐形成的一种舞厅舞。第一次世界大战前风靡全球。这是一种哈巴涅拉、波尔卡以及巴西和非洲农村黑人舞糅合尔成的舞蹈。成对男女呈舞厅舞姿势进行表演，往往有即兴的花样。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El maxixe és un ball de parella d'esperit irreverent procedent de Brasil. És una barreja de xotis, polca i masurca, que ressorgeix més tard en forma de lambada. Hi ha qui el considera el tango brasiler per la complexitat de les seves figures. Derivaria de la ciuytat moçambiquesa de Maxixe i generalment s'instrumenta amb ritme violent. Va sorgir en la dècada de 1870 a Rio de Janeiro, sent la compositora Chiquita Gonzaga(1835-1935). És un dels primers balls brasilers a arribar a Europa (any 1922). (ca)
- 마시스(포르투갈어: Maxixe)는 브라질에서 일어난 사교춤의 하나이다. 브라질 탱고라고도 부른다. 강약의 2박자 리듬에 맞춰 절도있게 춘다. 마시시가 올바른 발음이다 (ko)
- Maxixe (wymowa: maˈʃiʃi) – brazylijski taniec powstały w latach 70. XIX wieku w Rio de Janeiro, o umiarkowanym tempie i rytmie synkopowanym, podobny do . Popularny jeszcze w pierwszej połowie XX wieku. Nazwa prawdopodobnie wywodzi się od miasta Maxixe w Mozambiku. Taniec ten, przez Ernesto Nazaretha nazywany brazylijskim tangiem, w Europie i Stanach Zjednoczonych pojawił się około 1890. (pl)
- Матчи́ш (Маши́ше) (порт. maxixe, [ma′ʃiʃə]) — бразильский городской парный танец, а также музыкальный жанр, известный как «». Движения машише носят откровенный эротический характер. Важную составляющую несут элементы флирта и импровизации. Музыкальный размер танца — 2/4. Возник в Рио-де-Жанейро во второй половине XIX века. Пока самба кариока не обрела популярность, машише был самым распространённым танцевальным жанром в Рио-де-Жанейро. Под названием матчиш (la Mattchiche) с начала XX века обрёл широкую известность в Европе и США.По одной из версий назван в честь города Машише в Мозамбике. (ru)
- 玛嬉喜舞（Maxixe，又译又译玛茜茜舞或马克西克斯舞），有时候也称为巴西探戈（Brazilian Tango）， 1870年左右在巴西逐渐形成的一种舞厅舞。第一次世界大战前风靡全球。这是一种哈巴涅拉、波尔卡以及巴西和非洲农村黑人舞糅合尔成的舞蹈。成对男女呈舞厅舞姿势进行表演，往往有即兴的花样。 (zh)
- Der Maxixe (gelegentlich auch Machiche oder Matchiche geschrieben) ist ein brasilianischer Tanz im 2/4-Takt, der auch als Brasilianischer Tango bekannt geworden ist. Er entstand zwischen 1870 und 1880 in Rio de Janeiro aus Vorläufern des Tango Argentino (Candombe und Milonga), aus der kubanischen Habanera und beeinflusst von der Polka und dem afrobrasilianischen Lundu. Der Maxixe gilt als erster städtischer Modetanz Brasiliens. Wie der Tango wurde auch der Maxixe in den USA und in Europa zu Beginn des 20. Jahrhunderts populär. Heute ist der Maxixe kaum noch verbreitet, da er vom Samba verdrängt wurde, den er auch beeinflusst hat. (de)
- Brazila tango aŭ maŝiŝo (portugala: maxixe, foje ankaŭ skribata machiche aŭ matchiche) estas brazila danco en 2/4-a takto. Ĝi ekestis inter 1870 kaj 1880 en Rio-de-Ĵanejro el antaŭuloj de argentina tango (kandombleo kaj milongo), el la kuba habanero kaj influate de polko kaj afrikobrazila lunduo. Maŝiŝo validas kiel unua urba mododanco de Brazilo. Same kiel la argentina ankaŭ aŭ brazila tango populariĝis en Usono kaj en Eŭropo je la komenco de la 20-a jarcento. Nun maŝiŝo preskaŭ ne plu eksonas, ĉar ĝin forŝovis la sambo, kiun ĝi ankaŭ estis influinta. (eo)
- El maxixe, hispanizado como machicha (y también conocido como tango brasileño), es un tipo de que se baila en pareja. El término define tanto a la forma de bailarlo como a la forma musical. Estaba de moda entre fines de siglo XIX y principios de siglo XX, contemporánea de la polka y de los orígenes del choro y contó con compositores como Ernesto Nazareth, Pixinguinha y . La compositora más prominente de maxixes fue Chiquinha Gonzaga. (es)
- La matchiche, mattchiche ou maxixe, parfois appelé tango brésilien, est un genre de musique et danse née à Rio de Janeiro au Brésil en 1868, à peu près au moment où le tango se développait en Argentine et en Uruguay. Dérivée de la batuque, c'est une danse afro-brésilienne développée par les esclaves noirs de l'ethnie Chopi originaire du Mozambique, où il y a une ville nommée Maxixe qui, sensiblement, donna son nom à la danse. Comme le tango, la matchiche s'est exportée en Europe et aux États-Unis au début du XXe siècle. La matchiche est l'une des danses qui a influencé la samba et la lambada. (fr)
- The maxixe (Portuguese pronunciation: [maˈʃiʃi]), occasionally known as the Brazilian tango, is a dance, with its accompanying music (often played as a subgenre of choro), that originated in the Brazilian city of Rio de Janeiro in 1868, at about the same time as the tango was developing in neighbouring Argentina and Uruguay. It is a dance developed from Afro-Brazilian dances (mainly the lundu) and from European dances (mainly the polka). Like the tango, the maxixe travelled to Europe and the United States in the early years of the 20th century. (en)
- O maxixe ou tango brasileiro, é um tipo de dança de salão brasileira criada por afrodescendentes que esteve em moda entre o fim do século XIX e o início do século XX. Teve a sua origem no Rio de Janeiro na segunda metade do século XIX, mais ou menos quando o tango também dava os seus primeiros passos na Argentina e no Uruguai, do qual sofreria algumas influências. Dançada a um ritmo rápido de 2/4, notam-se também influências do lundu, das polcas e das habaneras. Por isso mesmo, o maxixe é chamado por alguns de tango brasileiro. Alguns relatos afirmam também uma diferença com relação à harmonia, sendo a do tango brasileiro (como os de Ernesto Nazareth) um pouco mais complexa do que de seu "irmão", o maxixe. (pt)
- Маші́ші, бразильське танго (порт. maxixe, МФА: [maˈʃiʃi])) — бразильський танець і мелодія африканського походження. Музичний розмір машіші — 2/4. Виконується у дуже швидкому темпі. Хореографічно насичений підстрибуваннями. Танцю притаманний власний своєрідний акомпанемент, який проте багато запозичив від танго і хабанери. Машіші виник у бразильському місті Ріо-де-Жанейро в 1868 році, тобто приблизно в той же, час, що і танго, що розвинулось у міських осередках Аргентини та Уругваю. Машіші є танцем бразильських негрів, навіть назву отримав на честь міста в Мозамбіку. (uk)
|
