| dbo:abstract
|
- Le Guide musical (English: The Music Guide) was a weekly French-language Belgian and French classical music periodical founded 1 March 1855 in Brussels by Peter Bernhard Schott (1821–1873), of the Brussels music publishing house Schott frères (Schott brothers). (en)
- «Le guide musical» (с фр. — «Музыкальный путеводитель») — франко-бельгийский еженедельный музыкальный журнал, выходивший в 1855—1917 гг. Журнал был основан в Брюсселе , владельцем бельгийского отделения известного немецкого музыкального издательства Schott. Руководителем издания стал Феликс Деласс. Первоначально журнал был весьма скромным и носил локальный характер, наиболее заметным событием в его истории этого этапа стала публикация серии писем Петера Бенуа о новой фламандской музыке. Положение начало улучшаться с 1873 года, когда Артюр Пужен стал делать для журнала репортажи о событиях парижской музыкальной жизни. Расцвет журнала связан, прежде всего, с именем Мориса Куфферата, дебютировавшего на страницах издания в 1873 году, а в 1887 году ставшего преемником Деласса. В отличие от большинства сотрудников журнала на первом этапе, Куфферат был поклонником более серьёзной музыки и прежде всего Рихарда Вагнера. В 1889 году сын Петера Шотта перенёс редакцию журнала в Париж, и Куфферат не последовал за ним, продолжая в то же время публиковать свои материалы в каждом номере. Переезд, однако, обернулся для издания финансовой катастрофой, и в 1892 г. Куфферат выкупил «Le guide musical» у новых собственников. Он оставался у руля журнала на всём протяжении его существования, находясь в Брюсселе и подписывая номера как директор, главный редактор или администратор; при этом парижский офис журнала также сохранился, и его возглавлял, также в должности главного редактора, сперва в 1894—1905 гг. Юг Имбер, а после его смерти — Анри де Кюрзон. В 1901—1906 гг. должность директора-распорядителя журнала (в Брюсселе) занимал Нельсон Ле Ким. В августе 1914 года издание журнала было приостановлено в связи с Первой мировой войной; попытка восстановить его в 1916 г. оказалась неудачной, вышло всего несколько номеров. В разные годы корреспондентами журнала были, в частности, , Эдуард Шюре, Ги Ропарц, Жак-Далькроз, Мишель Кальвокоресси, Цезарь Кюи и др. (ru)
- «Le guide musical» («Музичний гід») — франко-бельгійський щотижневий музичний журнал, що виходив у 1855—1917 роках. Журнал був заснований в Брюсселі Петером Шоттом, власником бельгійського відділення відомого німецького музичного видавництва Schott. Керівником видання став Фелікс Деласс. Спочатку журнал був вельми скромним і носив локальний характер, найпомітнішою подією в його історії цього етапу стала публікація серії листів Петера Бенуа про нову фламандську музику. Ситуація почала поліпшуватися з 1873 року, коли Артюр Пужен став робити для журналу репортажі про події паризького музичного життя. Розквіт журналу пов'язаний, перш за все, з ім'ям Моріса Куфферата, який дебютував на сторінках видання в 1873 році, а в 1887 році став наступником Деласса. На відміну від більшості співробітників журналу на першому етапі, Куфферат були шанувальником більш серйозної музики і перш за все Ріхарда Вагнера. У 1889 році син Петера Шотта переніс редакцію журналу в Париж, і Куфферат не послідував за ним, продовжуючи в той же час публікувати свої матеріали в кожному номері. Переїзд, однак, обернувся для видання фінансовою катастрофою, і 1892 року Куфферат викупив «Le guide musical» у нових власників. Він залишався біля керма журналу протягом усього його існування, перебуваючи в Брюсселі і підписуючи номера як директор, головний редактор або адміністратор; при цьому паризький офіс журналу також зберігся, і його очолював, також на посаді головного редактора, спершу в 1894—1905 роках Юг Імбер, а після його смерті — Анрі де Кюрзон. У 1901—1906 роках посаду директора-розпорядника журналу (у Брюсселі) займав Нельсон Ле Кім. У серпні 1914 року видання журналу було припинене у зв'язку з Першою світовою війною; спроба відновити його в 1916 році виявилася невдалою, вийшло всього кілька номерів. У різні роки кореспондентами журналу були, зокрема, Едмонд ван дер Стратен, Едуард Шюре, Гі Ропарц, Жак-Далькроз, Мішель Кальвокорессі, Цезар Кюї та ін. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Le Guide musical (English: The Music Guide) was a weekly French-language Belgian and French classical music periodical founded 1 March 1855 in Brussels by Peter Bernhard Schott (1821–1873), of the Brussels music publishing house Schott frères (Schott brothers). (en)
- «Le guide musical» (с фр. — «Музыкальный путеводитель») — франко-бельгийский еженедельный музыкальный журнал, выходивший в 1855—1917 гг. Журнал был основан в Брюсселе , владельцем бельгийского отделения известного немецкого музыкального издательства Schott. Руководителем издания стал Феликс Деласс. Первоначально журнал был весьма скромным и носил локальный характер, наиболее заметным событием в его истории этого этапа стала публикация серии писем Петера Бенуа о новой фламандской музыке. Положение начало улучшаться с 1873 года, когда Артюр Пужен стал делать для журнала репортажи о событиях парижской музыкальной жизни. (ru)
- «Le guide musical» («Музичний гід») — франко-бельгійський щотижневий музичний журнал, що виходив у 1855—1917 роках. Журнал був заснований в Брюсселі Петером Шоттом, власником бельгійського відділення відомого німецького музичного видавництва Schott. Керівником видання став Фелікс Деласс. Спочатку журнал був вельми скромним і носив локальний характер, найпомітнішою подією в його історії цього етапу стала публікація серії листів Петера Бенуа про нову фламандську музику. Ситуація почала поліпшуватися з 1873 року, коли Артюр Пужен став робити для журналу репортажі про події паризького музичного життя. (uk)
|
