| dbo:abstract
|
- Ivan Vyhovský (ukrajinsky: Іван Виговський, polsky: Iwan Wyhowski / Jan Wyhowski) (po roce 1600, Vyhov u Korosteně – 1664, Korsuň-Ševčenkivskyj) byl hejtmanem ukrajinských kozáků během tří let (1657–59) rusko-polské války (1654–1667) . Byl nástupcem slavného hejtmana a vůdce povstalců Bohdana Chmelnického, jenže jako hejtman byl naopak znám svojí orientací na Polsko, která nakonec vedla k jeho porážce pro-ruskou kozáckou frakcí. (cs)
- Iwan Ostafijowytsch Wyhowskyj (ukrainisch Іван Остафійович Виговський; * 1608 in Owrutsch; † 16. März 1664 in Wilchowez) war zwischen 1657 und 1659 ein Hetman der ukrainischen Kosaken und zwischen 1659 und 1664 Wojewode der Wojewodschaft Kiew. (de)
- Ivan Vyhovsky (Ukrainian: Іван Виговський; Polish: Iwan Wyhowski / Jan Wyhowski; date of birth unknown, died 1664) was Ukrainian military, political and statesman; hetman of the Zaporizhian Host and Cossack Hetmanate during three years (1657–59) of the Russo-Polish War (1654–1667). He was the successor to the famous hetman and rebel leader Bohdan Khmelnytsky (see Hetmans of Ukrainian Cossacks). His time as hetman was characterized by his generally pro-Polish policies, which led to his defeat by pro-Russian faction among the Cossacks. Vyhovsky belongs to the Orthodox noble family of Vyhovsky coat of arms Abdank. (en)
- Ivan Vyhovsky (en ukrainien : Іван Виговський) est né env. 1608 et mort en 1664 à Vilchovec en Ukraine. Il est désigné hetman des cosaques d'Ukraine de 1657 à 1659. (fr)
- Iván Vihovski (en ucraniano, Іван Виговський) fue un hetman cosaco del siglo XVII que sucedió en el cargo a Bohdán Jmelnitski. (es)
- イヴァン・ヴィホーウシキー（ウクライナ語：Іва́н Виго́вський；? ‐1664年3月27日）は、ウクライナの政治家、軍人。ドニプロ・ウクライナを中心としてコサック国家の元首、ザポロージャ・コサックの将軍（1657年‐1659年）。正教徒のルーシ系の貴族、の当主。の息子。 (ja)
- Ива́н Евстафьевич Выго́вский (иногда Остафьевич) (укр. Іван Остафійович Виговський, польск. Iwan Wyhowski; умер 1664) — казацкий военный деятель, гетман Войска Запорожского с 1657 по 1659 год, генеральный писарь (1648—1657), киевский шляхтич. Преемник Богдана Хмельницкого, попытавшийся резко изменить внешнеполитический курс Гетманщины в сторону Речи Посполитой, вызвав этим мощную оппозицию и положив начало длительной гражданской войне, ставшей известной как Руина. Поборник преобразования Речи Посполитой в триединую державу (Королевство Польское, Великое княжество Литовское, Великое княжество Русское), проект которой был описан в Гадячском договоре (1658), но был отвергнут сеймом Речи Посполитой. В союзе с крымскими татарами и коронным войском противостоял России и лояльной ей части казачества. После кровавого подавления восстания Барабаша и Пушкаря и ряда безуспешных попыток взять Киев одержал победу над царско-казацким войском в битве под Конотопом, но в результате широкого недовольства, которое вызывала его пропольская политика, был лишён гетманства. Через некоторое время в борьбе за власть со своим зятем, правобережным гетманом Павлом Тетерей, впал у поляков в немилость и был ими казнён. (ru)
- Iwan Wyhowski (ukr. Іван Виговський) (zm. 16 marca 1664 roku w Rokitnem) – szlachcic, pisarz wojska zaporoskiego, następnie hetman kozacki i w końcu wojewoda kijowski, starosta lubomelski, starosta barski w 1658 roku. (pl)
- Ivan Vygovskij (äv. Vyhovsky) (Ukrainska: Іван Виговський, Polska: Iwan Wyhowski), död 1664, var hetman för zaporizjakosackerna under tre år (1657-1659) under det pågående polsk-ryska kriget 1654-1667. Han tog över efter sin berömde föregångare rebelledaren Bohdan Chmelnytskyj under vilken han tjänstgjorde som hans personliga skrivare. Vygovskijs tid som hetman kännetecknades av en brytning med ryssarna och samarbete med polackerna och krimtatarerna. Han tecknade ett avtal med polackerna (det s.k. Hadjatjavtalet) där den kosackiska toppen skulle få samma rättigheter och privilegier som den polska adeln (szlachtan). För majoriteten av de övriga kosackerna innebar avtalet en återgång till tidigare förhållanden (d.v.s. det polska feodalsystemets överhöghet). 1659 deltog Vygovskij i slaget vid Konotop, där en mindre rysk kavalleristyrka besegrades av den förenade armén och där mellan 20 000 till 30 000 ryssar föll i slaget. Slaget ledde dock inte till fler framgångar för Vygovskij, och när krimkhanen avföll (p.g.a. inhemska problem) blev Vygovskij lämnad för sig själv. Efter ytterligare ett försök att invadera det östra Lillryssland som slogs tillbaka av ryssarna gick Vygovskij så småningom i polsk tjänst. Slutet för Vygovskij blev att han 1664 blev anklagad för samröre med ryssarna och avrättad av polackerna. (sv)
- 伊凡·维霍夫斯基（烏克蘭語：Іван Виговський，波蘭語：Iwan Wyhowski，？－1664年）是1654年至1667年间的俄波战争时的乌克兰哥萨克酋长，在位3年（1657年-1659年）。他是著名酋长与起义领导人博格丹·赫梅利尼茨基的继任者（参见）。他在担任酋长时以其大体上的亲波政策而著称，但这也让他被亲俄哥萨克击败。 (zh)
- Іва́н Виго́вський (Іван Остапович Виговський) (бл. 1608 — 17 (27) березня 1664) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658—1659). Представник православного шляхетського роду Виговських гербу Абданк. Працював у київському і луцькому судах, був намісником . Згодом вступив до кварцяного війська Речі Посполитої, де потім став ротмістром. На початку Хмельниччини брав участь у битві під Жовтими водами (1648) на боці польських військ. У ході битви потрапив до татарського полону, але був викуплений гетьманом Богданом Хмельницьким. Після переходу на бік козаків-повстанців працював особистим писарем гетьмана, а в 1650 отримав посаду військового генерального писаря. Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані — Генеральну військову канцелярію. Брав участь у воєнних операціях при Пилявцях (1648), під Збаражем та Зборовом (1649), Берестечком (1651), Батогом (1652), Жванцем (1653), Охматовом та Львовом (1655). Займався розробкою та був присутнім при укладанні Зборівського, Білоцерківського та Переяславського договорів. У квітні 1657 року при тяжкохворому гетьманові та після смерті Хмельницького став регентом при його малолітньому синові — гетьманові Юрієві. 26 серпня того ж року обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія, а 26 жовтня знову переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні. Вступив у конфлікт із Запорозькою Січчю та Полтавським полком, який вилився у заколот під проводом Мартина Пушкаря і Якова Барабаша. Як і опоненти, намагався, залучити на свій бік московський уряд. 31 травня 1658 розбив заколотників і жорстоко покарав полтавську старшину, однак не зміг спинити подальші виступи опозиції, що поклали початок Руїні. В умовах загрози війни з Московією, яка виступила на боці антигетьманських сил, у 1658 уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, за яким козацька Україна перетворювалася на Велике князівство Руське — третю федеративну складову оновленої Речі Посполитої. За договором проголошувався Гетьманом військ Руських і чигиринським старостою. Під час козацько-московської війни 1658—1659 вщент розбив московитів у битві під Конотопом за допомоги кримського хана Мехмеда IV. Проте поступово втратив підтримку оточення через невдоволення козаків Гадяцьким договором. У вересні 1659 передав булаву Юрієві Хмельницькому, після чого виїхав до Речі Посполитої. Решту життя провів на Волині та Галичині, обіймаючи посаду київського воєводи (1659—1664). У 1660 брав участь у Чуднівській кампанії у складі війська Речі Посполитої. 1662 року вступив до Львівського братства. У 1663, після зречення Юрія Хмельницького, намагався повернути собі гетьманство, але програв Павлові Тетері. Був одним із таємних співорганізаторів антипольського повстання, що спалахнуло в 1664 на Правобережній Україні під проводом . Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Мошковського «Тетері». Страчений у ніч з 16 (26) на 17 (27) березня поблизу села Вільховець. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ivan Vyhovský (ukrajinsky: Іван Виговський, polsky: Iwan Wyhowski / Jan Wyhowski) (po roce 1600, Vyhov u Korosteně – 1664, Korsuň-Ševčenkivskyj) byl hejtmanem ukrajinských kozáků během tří let (1657–59) rusko-polské války (1654–1667) . Byl nástupcem slavného hejtmana a vůdce povstalců Bohdana Chmelnického, jenže jako hejtman byl naopak znám svojí orientací na Polsko, která nakonec vedla k jeho porážce pro-ruskou kozáckou frakcí. (cs)
- Iwan Ostafijowytsch Wyhowskyj (ukrainisch Іван Остафійович Виговський; * 1608 in Owrutsch; † 16. März 1664 in Wilchowez) war zwischen 1657 und 1659 ein Hetman der ukrainischen Kosaken und zwischen 1659 und 1664 Wojewode der Wojewodschaft Kiew. (de)
- Ivan Vyhovsky (en ukrainien : Іван Виговський) est né env. 1608 et mort en 1664 à Vilchovec en Ukraine. Il est désigné hetman des cosaques d'Ukraine de 1657 à 1659. (fr)
- Iván Vihovski (en ucraniano, Іван Виговський) fue un hetman cosaco del siglo XVII que sucedió en el cargo a Bohdán Jmelnitski. (es)
- イヴァン・ヴィホーウシキー（ウクライナ語：Іва́н Виго́вський；? ‐1664年3月27日）は、ウクライナの政治家、軍人。ドニプロ・ウクライナを中心としてコサック国家の元首、ザポロージャ・コサックの将軍（1657年‐1659年）。正教徒のルーシ系の貴族、の当主。の息子。 (ja)
- Iwan Wyhowski (ukr. Іван Виговський) (zm. 16 marca 1664 roku w Rokitnem) – szlachcic, pisarz wojska zaporoskiego, następnie hetman kozacki i w końcu wojewoda kijowski, starosta lubomelski, starosta barski w 1658 roku. (pl)
- 伊凡·维霍夫斯基（烏克蘭語：Іван Виговський，波蘭語：Iwan Wyhowski，？－1664年）是1654年至1667年间的俄波战争时的乌克兰哥萨克酋长，在位3年（1657年-1659年）。他是著名酋长与起义领导人博格丹·赫梅利尼茨基的继任者（参见）。他在担任酋长时以其大体上的亲波政策而著称，但这也让他被亲俄哥萨克击败。 (zh)
- Ivan Vyhovsky (Ukrainian: Іван Виговський; Polish: Iwan Wyhowski / Jan Wyhowski; date of birth unknown, died 1664) was Ukrainian military, political and statesman; hetman of the Zaporizhian Host and Cossack Hetmanate during three years (1657–59) of the Russo-Polish War (1654–1667). He was the successor to the famous hetman and rebel leader Bohdan Khmelnytsky (see Hetmans of Ukrainian Cossacks). His time as hetman was characterized by his generally pro-Polish policies, which led to his defeat by pro-Russian faction among the Cossacks. (en)
- Ivan Vygovskij (äv. Vyhovsky) (Ukrainska: Іван Виговський, Polska: Iwan Wyhowski), död 1664, var hetman för zaporizjakosackerna under tre år (1657-1659) under det pågående polsk-ryska kriget 1654-1667. Han tog över efter sin berömde föregångare rebelledaren Bohdan Chmelnytskyj under vilken han tjänstgjorde som hans personliga skrivare. Slutet för Vygovskij blev att han 1664 blev anklagad för samröre med ryssarna och avrättad av polackerna. (sv)
- Ива́н Евстафьевич Выго́вский (иногда Остафьевич) (укр. Іван Остафійович Виговський, польск. Iwan Wyhowski; умер 1664) — казацкий военный деятель, гетман Войска Запорожского с 1657 по 1659 год, генеральный писарь (1648—1657), киевский шляхтич. (ru)
- Іва́н Виго́вський (Іван Остапович Виговський) (бл. 1608 — 17 (27) березня 1664) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658—1659). Представник православного шляхетського роду Виговських гербу Абданк. Решту життя провів на Волині та Галичині, обіймаючи посаду київського воєводи (1659—1664). У 1660 брав участь у Чуднівській кампанії у складі війська Речі Посполитої. 1662 року вступив до Львівського братства. (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
