| dbo:abstract
|
- Hojōjutsu oder Torinawajutsu (beides jap. 捕縄術, dt. „Fesseltechnik, -kunst“) ist die – u. a. durch die japanische Polizei ausgeübte – Technik der Fesselung und Überwältigung von Gefangenen. Spätestens ab dem japanischen Mittelalter (Sengoku-Zeit) wurden Gefangene mit Hilfe von Hojōjutsu gefesselt, um sie transportieren zu können oder dem gemeinen Volk zur Abschreckung vorzuführen. Auch bei Exekutionen waren die Gefangenen gefesselt. Daneben wurde Hojōjutsu auch bei peinlichen Befragungen (z. B. Suruga doi) als Folter verwendet. Vermutet wird, dass es je nach Rang und Stellung des Gefesselten Regeln des Bindens gab. Als gesichert gilt, dass es für Kinder, Männer, Soldaten und Frauen jeweils andere Techniken gegeben hat. Da Gemeine und Soldaten (Samurai) in der japanischen Gesellschaft klare Statusunterschiede trennte, ist sehr wahrscheinlich, dass diese Unterschiede hier Beachtung fanden. Es kann davon ausgegangen werden, dass es mindestens zwei selbstständige Schulen (Ryu) gab, die Hojōjutsu als Bestandteil ihrer Kampfkünste lehrten. Nur eine dieser Schulen existiert bis heute. Die meisten Hojo-Techniken können somit als verschollen gelten. Nur wenige Aufzeichnungen überlebten die Sengoku-Periode. Und auch bei diesen Aufzeichnungen ist fraglich, ob und inwieweit diese authentische – also wirklich zum Einsatz gekommene – Fesselungen zeigen. Fesseltechniken wurden – wahrscheinlich ab der Meiji-Periode − auch in die Sexualgewohnheiten der Japaner übernommen und stellen eine Quelle des späteren japanischen Bondage dar. In der westlichen Kultur ist diese Art des Bondage meist unter den Begriffen „Shibari“ oder „Kinbaku“ bekannt. (de)
- Hojōjutsu (捕縄術, lit. "Restraining Rope Technique") or Torinawajutsu (捕縄術, lit. "Restraining Rope Technique") or just Nawajutsu (縄術, lit. "Rope Technique"), is the traditional Japanese martial art of restraining a person using cord or rope (called Nawa (縄, lit. "Rope") in Japanese), as a precursor to modern-day handcuffs. Encompassing many different materials, techniques and methods from many different schools, Hojōjutsu is a quintessentially Japanese art that is a unique product of Japanese history and culture. As a martial arts practice, Hojōjutsu is seldom if ever taught on its own but as part of a curriculum under the aegis of the body of study encompassed by a larger school of bugei or budō, often as an advanced study in jujutsu. Regardless of the source, Hojōjutsu techniques and methods are seldom demonstrated outside Japan. (en)
- Hojōjutsu (捕縄術) o nawajutsu, (縄術) es el arte marcial tradicional de Japón en el cual se ataba a un oponente, un prisionero de guerra, o un detenido usando una cuerda. El Nawa (cuerda) es parte del llamado Torimono Dougu o técnicas de arresto y detención. Realizada con diferentes materiales, técnicas y métodos en los diferentes estilos, épocas y regiones, tanto si es parte del currículo de diferentes bugei o parte del estudio avanzado del jujutsu representa una parte fundamental de la historia de las artes marciales japonesas. (es)
- L'hojōjutsu (捕縄術), également nommé torinawajutsu (捕縄術) ou encore plus simplement nawajutsu (縄術), est l'art martial traditionnel japonais qui consiste à ligoter une personne à l'aide de cordes.« La corde au Japon est un symbole fort, synonyme d'anéantissement de l'individu. Souvent, dans les films historiques, on utilise l'expression onawa ni naru (devenir d'une corde) : cela veut dire que si vous commettez une mauvaise action, vous finirez attaché avec une corde. » L'hojōjutsu est typiquement un produit de la culture japonaise quel que soit le matériel, la technique ou la méthode employés en fonction de l'enseignement dispensé dans des écoles spécialisées. En tant qu'art martial, l’hojōjutsu est rarement sinon jamais le fruit d'un auto apprentissage mais il est plutôt enseigné dans des écoles d'arts martiaux (budō) comme un complément perfectionné du ju-jitsu. Quelle que soit leur origine, les techniques et méthodes de l’hojōjutsu sont rarement divulguées hors du Japon. Pour cette raison et contrairement à son cousin, le bondage sexuel japonais (Shibari), il est moins bien connu malgré l'Internet. Beaucoup le considèrent comme un art moribond. (fr)
- 捕縄術（ほじょうじゅつ/とりなわじゅつ）は、日本の武術の一つ。敵を縄で捕縛・緊縛する技術である。 (ja)
- L'hojojutsu (捕縄術 Hojōjutsu?) (o nawajutsu (縄術 Nawajutsu?)) è l'arte tradizionale giapponese di imprigionare una persona mediante corde o funi. Comprendente molti materiali diversi, tecniche e metodi di scuole differenti, l'hojōjutsu è un prodotto sui generis della storia e della cultura giapponese. In quanto arte marziale, l'hojōjutsu è raramente, o mai, insegnato da solo, bensì come parte di un programma di studi di bugei o budō, spesso fra gli studi avanzati del jūjutsu. Le tecniche e i metodi dell'hojōjutsu sono raramente dimostrati al di fuori del Giappone. Le principali regole dell'hojōjutsu sono quattro: 1.
* Non lasciare che il prigioniero sciolga le legature. 2.
* Non causare nessun danno fisico o mentale. 3.
* Non lasciare che gli altri osservino le tue tecniche. 4.
* Fa in modo che il risultato sia corretto anche esteticamente. (it)
- Ходзёдзю́цу (яп. 捕縄術 ходзё:дзюцу) или навадзю́цу (яп. 縄術) — традиционное японское искусство связывания при помощи верёвки. Применялось на поле боя для захвата и конвоирования пленных, а в мирное время — при аресте преступников. В практике боевых искусств ходзёдзюцу крайне редко выступало в качестве единственной изучаемой дисциплины, однако его можно было встретить как одну из частей учебной программы различных комплексных школ будо, зачастую в качестве углублённого изучения принципов и техник дзюдзюцу. (ru)
- Hojōjutsu é a arte de prender e amarrar um prisioneiro, usando uma corda. Desenvolvida no Japão feudal, era praticada pela classe dos samurais. A palavra Hojō é formada pelos kanji ho, que também é pronunciado tori, e significa capturar, prender; e jō, que também é pronunciado nawa, e significa corda. A palavra jutsu significa arte, habilidade. A principal razão de se atar alguém veio da necessidade de se prender, manter vivo ou impedir a fuga de determinado indivíduo. Era o caso do período feudal no Japão, quando o inimigo era capturado para fornecer informações, ou ser utilizado em troca de alguém importante que fora capturado do outro lado. Há várias outras razões pelas quais o hojōjutsu era utilizado. Uma delas era segurar um prisioneiro a ser apresentado a alguma autoridade por crimes cometidos. Assim, os japoneses destacam-se por terem desenvolvido um sofisticado sistema de uso de corda para amarrar pessoas. A policia moderna do Japão ainda transporta cordas consigo para conter os prisioneiros, além das algemas. As técnicas de hojōjutsu eram usadas nas antigas escolas de jujutsu, sendo a escola de jujutsu takenouchi-ryū a mais especializada nesta área. (pt)
- Ходзьодзюцу (яп. 捕縄術) — японське бойове мистецтво зв'язування мотузкою. Застосовувалося самураями на полі бою для захоплення і конвоювання полонених, а в мирний час — під час арешту злочинців. Слово «ходзьодзюцу» складається з трьох частин: «хо» (цей ієрогліф також читається «торі»), що означає «ловити», «заарештовувати», «захоплювати», «дзе» (ієрогліф також читається «нава») - «мотузка», і, звичайно, «дзюцу» - «мистецтво» , «вміння». Таким чином, ієрогліфи, складові слово «ходзьодзюцу», можна прочитати і як «торінава-дзюцу». Кожну людину треба було пов'язати з урахуванням його статури, соціального статусу, особливостей одягу, професійних навичок. Тому були розроблені спеціальні прийоми зв'язування для придворних аристократів, самураїв, селян, торговців, ремісників, ченців, жебраків тощо. Крім того, були враховані відмінності анатомічної будови чоловіків і жінок. Для зв'язування застосовувалися спеціальні шнури різної довжини і товщини. Більш короткий і товстий шнур, який використовували ддя початкового зв'язування, називався хаянава — «швидка мотузка». Ним легко і швидко скручували жертву, що опиралася. Потім, коли противник вже був знерухомлений, використовувалася хоннава — «основна мотузка», яка була на пару метрів довша і тонша (чим тонша мотузка, тим важче розв'язати вузол). Підготовлений належним чином самурай міг зв'язати свою жертву з вражаючою швидкістю і ефективністю. Техніку ходзьодзюцу вивчали практично у всіх школах джіу-джитсу. Найдавнішою школою, що канонізовала техніку, вважається Такеноуті-рю. Ходзьодзюцу знайшло застосування і в сучасній поліції. Головну роль в цьому зіграв Симідзу Такадзі, який працював в поліцейській технічної комісії і виступив з ініціативою пристосувати деякі традиційні прийоми для потреб поліції. У 1931 році Симідзу став інструктором токійської поліції по ходзьодзюцу і організував навчання цій техніці всіх патрульних поліцейських. Спеціальні дослідження, проведені самим Симідзу в післявоєнні роки, принесли деякі зміни в класичні методи ходзьодзюцу, зробивши їх більш придатними в сучасних умовах. Основу сучасного поліцейського ходзьодзюцу становить техніка школи . Використовуються сім базових прийомів: три прийоми зв'язування спереду, чотири прийоми зв'язування ззаду. Різні методи забезпечують різну ступінь контролю над противником. Наприклад, існують методи, що обмежують рух рук, не позбавляючи їх повної рухливості; дозволяють повільно ходити, але не бігати; способи повного знерухомлення. Одні вузли болять жертві, якщо заарештований намагається бігти, а інші при спробі втечі ведуть до втрати свідомості. (uk)
- 捕繩術（日语：捕縄術／ほじょうじゅつ/とりなわじゅつ）是日本武術的一種，是關於如何使用繩捕縛敵人的技術，有時爲了防止敵人使用“破繩術”逃脫，會在繩子兩端綁上鐵鉤或鐵環。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Hojōjutsu (捕縄術) o nawajutsu, (縄術) es el arte marcial tradicional de Japón en el cual se ataba a un oponente, un prisionero de guerra, o un detenido usando una cuerda. El Nawa (cuerda) es parte del llamado Torimono Dougu o técnicas de arresto y detención. Realizada con diferentes materiales, técnicas y métodos en los diferentes estilos, épocas y regiones, tanto si es parte del currículo de diferentes bugei o parte del estudio avanzado del jujutsu representa una parte fundamental de la historia de las artes marciales japonesas. (es)
- 捕縄術（ほじょうじゅつ/とりなわじゅつ）は、日本の武術の一つ。敵を縄で捕縛・緊縛する技術である。 (ja)
- Ходзёдзю́цу (яп. 捕縄術 ходзё:дзюцу) или навадзю́цу (яп. 縄術) — традиционное японское искусство связывания при помощи верёвки. Применялось на поле боя для захвата и конвоирования пленных, а в мирное время — при аресте преступников. В практике боевых искусств ходзёдзюцу крайне редко выступало в качестве единственной изучаемой дисциплины, однако его можно было встретить как одну из частей учебной программы различных комплексных школ будо, зачастую в качестве углублённого изучения принципов и техник дзюдзюцу. (ru)
- 捕繩術（日语：捕縄術／ほじょうじゅつ/とりなわじゅつ）是日本武術的一種，是關於如何使用繩捕縛敵人的技術，有時爲了防止敵人使用“破繩術”逃脫，會在繩子兩端綁上鐵鉤或鐵環。 (zh)
- Hojōjutsu oder Torinawajutsu (beides jap. 捕縄術, dt. „Fesseltechnik, -kunst“) ist die – u. a. durch die japanische Polizei ausgeübte – Technik der Fesselung und Überwältigung von Gefangenen. Spätestens ab dem japanischen Mittelalter (Sengoku-Zeit) wurden Gefangene mit Hilfe von Hojōjutsu gefesselt, um sie transportieren zu können oder dem gemeinen Volk zur Abschreckung vorzuführen. Auch bei Exekutionen waren die Gefangenen gefesselt. Daneben wurde Hojōjutsu auch bei peinlichen Befragungen (z. B. Suruga doi) als Folter verwendet. (de)
- Hojōjutsu (捕縄術, lit. "Restraining Rope Technique") or Torinawajutsu (捕縄術, lit. "Restraining Rope Technique") or just Nawajutsu (縄術, lit. "Rope Technique"), is the traditional Japanese martial art of restraining a person using cord or rope (called Nawa (縄, lit. "Rope") in Japanese), as a precursor to modern-day handcuffs. Encompassing many different materials, techniques and methods from many different schools, Hojōjutsu is a quintessentially Japanese art that is a unique product of Japanese history and culture. (en)
- L'hojojutsu (捕縄術 Hojōjutsu?) (o nawajutsu (縄術 Nawajutsu?)) è l'arte tradizionale giapponese di imprigionare una persona mediante corde o funi. Comprendente molti materiali diversi, tecniche e metodi di scuole differenti, l'hojōjutsu è un prodotto sui generis della storia e della cultura giapponese. In quanto arte marziale, l'hojōjutsu è raramente, o mai, insegnato da solo, bensì come parte di un programma di studi di bugei o budō, spesso fra gli studi avanzati del jūjutsu. Le tecniche e i metodi dell'hojōjutsu sono raramente dimostrati al di fuori del Giappone. (it)
- L'hojōjutsu (捕縄術), également nommé torinawajutsu (捕縄術) ou encore plus simplement nawajutsu (縄術), est l'art martial traditionnel japonais qui consiste à ligoter une personne à l'aide de cordes.« La corde au Japon est un symbole fort, synonyme d'anéantissement de l'individu. Souvent, dans les films historiques, on utilise l'expression onawa ni naru (devenir d'une corde) : cela veut dire que si vous commettez une mauvaise action, vous finirez attaché avec une corde. » (fr)
- Hojōjutsu é a arte de prender e amarrar um prisioneiro, usando uma corda. Desenvolvida no Japão feudal, era praticada pela classe dos samurais. A palavra Hojō é formada pelos kanji ho, que também é pronunciado tori, e significa capturar, prender; e jō, que também é pronunciado nawa, e significa corda. A palavra jutsu significa arte, habilidade. A policia moderna do Japão ainda transporta cordas consigo para conter os prisioneiros, além das algemas. As técnicas de hojōjutsu eram usadas nas antigas escolas de jujutsu, sendo a escola de jujutsu takenouchi-ryū a mais especializada nesta área. (pt)
- Ходзьодзюцу (яп. 捕縄術) — японське бойове мистецтво зв'язування мотузкою. Застосовувалося самураями на полі бою для захоплення і конвоювання полонених, а в мирний час — під час арешту злочинців. Слово «ходзьодзюцу» складається з трьох частин: «хо» (цей ієрогліф також читається «торі»), що означає «ловити», «заарештовувати», «захоплювати», «дзе» (ієрогліф також читається «нава») - «мотузка», і, звичайно, «дзюцу» - «мистецтво» , «вміння». Таким чином, ієрогліфи, складові слово «ходзьодзюцу», можна прочитати і як «торінава-дзюцу». (uk)
|
