| dbo:abstract
|
- Hesperocyoninae jsou podčeledí psovitých šelem (Canidae), přičemž představují jejich nejstarší radiaci. (cs)
- Οι Εσπεροκυνίνες είναι υποοικογένεια εξαφανισμένων κυνιδών. (el)
- Hesperocyoninae es una subfamilia extinta de cánidos endémicos de América del Norte. A esta subfamilia pertenecen los primeros cánidos, que surgieron y se diversificaron en Norteamérica en el Eoceno superior. Tuvieron su apogeo entre finales del Oligoceno y el Mioceno temprano, cuando numerosas formas de pequeño tamaño poblaron las llanuras norteamericanas y las Montañas Rocosas. (es)
- The extinct Hesperocyoninae are one of three subfamilies found within the canid family. The other two canid subfamilies are the extinct Borophaginae and extant Caninae. (en)
- Les Hesperocyoninae sont une sous-famille éteinte et fossile de canidés. (fr)
- Hesperocyoninae is een uitgestorven onderfamilie van de Canidae (hondachtigen). De groep bestond van het Laat-Eoceen tot het Midden-Mioceen. Hesperocyon is waarschijnlijk het primitiefste geslacht van de groep. De groep was behoorlijk veelzijdig. Zij telde 10 genera en 26 soorten. Alle leefden in Noord-Amerika. De vroegste genera, zoals Hesperocyon, leken nog het meest op civetkatten. (nl)
- Gli esperocionini (Hesperocyoninae, Martin, 1989) sono una sottofamiglia di canidi estinti che vissero in Nordamerica dall'Eocene superiore fino al Miocene medio, durando quasi 25 milioni di anni. È la stirpe di canidi più antica, e probabilmente diede luce alle altre sottofamiglie: i borofagini estinti e i canini odierni. Tutti gli esperocionini dispongono di carnassiali inferiori a forma cuneo e molari superiori sottili. Contrariamente ai borofagini e ai canini, gli esperocionini sono quasi tutte specie ipercarnivore (animali con diete composte al 75 per cento di carne). Secondo un'analisi dei reperti fossili dei mammiferi carnivori nordamericani, l'estinzione degli esperocionini fu dovuta alla concorrenza con i felidi e i borofagini. (it)
- Hesperocyoninae (лат.) — вымершее подсемейство псовых (наряду с вымершим Borophaginae и ныне существующим Caninae). (ru)
- Hesperocyoninae — вимерла підродина хижих ссавців із родини псових. Наразі відомо 26 видів. Hesperocyoninae — це базальні псові, які дали початок двом іншим підродинам псових, Borophaginae і Caninae. Ця підродина була ендемічною для Північної Америки, живучи там приблизно 20 мільйонів років. Згідно з аналізом скам'янілостей північноамериканських викопних м'ясоїдних тварин, занепад Hesperocyoninae до вимирання протягом періоду приблизно від 20 мільйонів років тому був викликаний конкуренцією з котовими й борофагінами. Усі Hesperocyoninae мають клиноподібні нижні зуби та тонкі верхні моляри. На відміну від борофагів і псів, у Hesperocyoninae майже всі види гіперм'ясоїдні (тварини, раціон яких на 75% складається з м'яса). Наприкінці еоцену, 37 мільйонів років тому, з'явився рід Hesperocyon, псовий розміром з лисицю. У нього все ще були примітивні риси, такі як п'ять пальців на ногах, усе ще частково тверда постава та збереження деревної поведінки. Цей рід був дуже вдалим і під час нижнього олігоцену (34 мільйони років тому) породив численні нові роди. Наступною групою, яка виникла приблизно в той же час, була клада Mesocyon-Sunkahetanka-Enhydrocyon, яка стала найрізноманітнішою групою Hesperocyoninae з 11 видами. Представники цієї клади продемонстрували поступове збільшення розмірів тіла та пристосування до гіперм'ясоїдності. Насправді премоляри зміцніли настільки, що могли перемелювати кістки. Першими з цієї групи з'явилися Mesocyon — хижаки розміром із сучасних койотів. Вершина цієї еволюції до гіперхижачості представлена Enhydrocyon, першим псовим, який отримав великі розміри і взяв на себе роль альфа-хижака в своїй екосистемі. Цей рід вимер протягом міоцену, 22 мільйони років тому. Остання лінія цієї групи, Osbornodon, яка включала найбільший вид Hesperocyoninae, пристосувалася до всеїдної дієти, подібної до раціону сучасних псових і борофагів. Hesperocyoninae в цей період переживали період занепаду, оскільки конкурували зі своїми родичами-борофагами. Прибуття котових і барбурофелідів з Азії погіршило ситуацію. Зі зникненням Osbornodon ≈ 15 мільйонів років тому Hesperocyoninae вимерли. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 4951 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:align
| |
| dbp:imageCaption
|
- Skull of Mesocyon coryphaeus (en)
|
| dbp:subdivision
|
- * †Cynodesmus
* †Caedocyon
* †Ectopocynus
* †Enhydrocyon
* †Hesperocyon
* †Mesocyon
* †Osbornodon
* †Paraenhydrocyon
* †Philotrox
* †Sunkahetanka (en)
|
| dbp:subdivisionRanks
| |
| dbp:taxon
| |
| dbp:title
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Hesperocyoninae jsou podčeledí psovitých šelem (Canidae), přičemž představují jejich nejstarší radiaci. (cs)
- Οι Εσπεροκυνίνες είναι υποοικογένεια εξαφανισμένων κυνιδών. (el)
- Hesperocyoninae es una subfamilia extinta de cánidos endémicos de América del Norte. A esta subfamilia pertenecen los primeros cánidos, que surgieron y se diversificaron en Norteamérica en el Eoceno superior. Tuvieron su apogeo entre finales del Oligoceno y el Mioceno temprano, cuando numerosas formas de pequeño tamaño poblaron las llanuras norteamericanas y las Montañas Rocosas. (es)
- The extinct Hesperocyoninae are one of three subfamilies found within the canid family. The other two canid subfamilies are the extinct Borophaginae and extant Caninae. (en)
- Les Hesperocyoninae sont une sous-famille éteinte et fossile de canidés. (fr)
- Hesperocyoninae is een uitgestorven onderfamilie van de Canidae (hondachtigen). De groep bestond van het Laat-Eoceen tot het Midden-Mioceen. Hesperocyon is waarschijnlijk het primitiefste geslacht van de groep. De groep was behoorlijk veelzijdig. Zij telde 10 genera en 26 soorten. Alle leefden in Noord-Amerika. De vroegste genera, zoals Hesperocyon, leken nog het meest op civetkatten. (nl)
- Hesperocyoninae (лат.) — вымершее подсемейство псовых (наряду с вымершим Borophaginae и ныне существующим Caninae). (ru)
- Gli esperocionini (Hesperocyoninae, Martin, 1989) sono una sottofamiglia di canidi estinti che vissero in Nordamerica dall'Eocene superiore fino al Miocene medio, durando quasi 25 milioni di anni. È la stirpe di canidi più antica, e probabilmente diede luce alle altre sottofamiglie: i borofagini estinti e i canini odierni. Tutti gli esperocionini dispongono di carnassiali inferiori a forma cuneo e molari superiori sottili. Contrariamente ai borofagini e ai canini, gli esperocionini sono quasi tutte specie ipercarnivore (animali con diete composte al 75 per cento di carne). (it)
- Hesperocyoninae — вимерла підродина хижих ссавців із родини псових. Наразі відомо 26 видів. Hesperocyoninae — це базальні псові, які дали початок двом іншим підродинам псових, Borophaginae і Caninae. Ця підродина була ендемічною для Північної Америки, живучи там приблизно 20 мільйонів років. Згідно з аналізом скам'янілостей північноамериканських викопних м'ясоїдних тварин, занепад Hesperocyoninae до вимирання протягом періоду приблизно від 20 мільйонів років тому був викликаний конкуренцією з котовими й борофагінами. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Hesperocyoninae (cs)
- Εσπεροκυνίνες (el)
- Hesperocyoninae (es)
- Hesperocyoninae (en)
- Hesperocyoninae (it)
- Hesperocyoninae (fr)
- Hesperocyoninae (nl)
- Hesperocyoninae (ru)
- Hesperocyoninae (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
