| dbo:abstract
|
- نموذج النظام الإيكولوجي هو تمثيل تجريدي، ورياضي عادة، النظام البيئي (يتراوح النطاق بين مجموعة سكانية فردية، إلى مجتمع بيئي، أو حتى إلى إقليم أحيائي كامل)، التي تتم دراستها لفهم النظام الحقيقي بشكل أفضل. باستخدام البيانات التي تم جمعها من الحقل الميداني، يتم اشتقاق العلاقات البيئية - مثل علاقة ضوء الشمس وتوافر المياه بمعدل التمثيل الضوئي، أو العلاقة بين الحيوانات المفترسة والفرائس - ويتم دمجها لتشكيل نماذج النظام البيئي. ثم يتم دراسة هذه الأنظمة النموذجية من أجل عمل تنبؤات حول ديناميكيات النظام الحقيقي. في كثير من الأحيان، ستؤدي دراسة عدم الدقة في النموذج (عند مقارنتها بالملاحظات التجريبية) إلى توليد فرضيات حول العلاقات البيئية المحتملة غير المعروفة أو المفهومة جيدًا حتى الآن. تمكّن النماذج الباحثين من محاكاة تجارب واسعة النطاق قد تكون مكلفة للغاية أو غير أخلاقية لإجراءها على نظام بيئي حقيقي. كما أنها تمكن من محاكاة العمليات البيئية على فترات زمنية طويلة جدًا (أي محاكاة عملية تستغرق قرونًا في الواقع، يمكن إجراؤها في غضون دقائق في نموذج الكمبيوتر).نماذج النظم الإيكولوجية لها تطبيقات في مجموعة متنوعة من التخصصات، مثل إدارة الموارد الطبيعية، السموم البيئية والصحة البيئية، الزراعة، والحفاظ على الحياة البرية. تم تطبيق النمذجة البيئية على علم الآثار بدرجات متفاوتة من النجاح، على سبيل المثال، الدمج مع النماذج الأثرية لشرح تنوع الأدوات الحجرية وتنقلها. (ar)
- An ecosystem model is an abstract, usually mathematical, representation of an ecological system (ranging in scale from an individual population, to an ecological community, or even an entire biome), which is studied to better understand the real system. Using data gathered from the field, ecological relationships—such as the relation of sunlight and water availability to photosynthetic rate, or that between predator and prey populations—are derived, and these are combined to form ecosystem models. These model systems are then studied in order to make predictions about the dynamics of the real system. Often, the study of inaccuracies in the model (when compared to empirical observations) will lead to the generation of hypotheses about possible ecological relations that are not yet known or well understood. Models enable researchers to simulate large-scale experiments that would be too costly or unethical to perform on a real ecosystem. They also enable the simulation of ecological processes over very long periods of time (i.e. simulating a process that takes centuries in reality, can be done in a matter of minutes in a computer model). Ecosystem models have applications in a wide variety of disciplines, such as natural resource management, ecotoxicology and environmental health, agriculture, and wildlife conservation. Ecological modelling has even been applied to archaeology with varying degrees of success, for example, combining with archaeological models to explain the diversity and mobility of stone tools. (en)
- Die Ökologische Modellierung ist ein Teil der naturwissenschaftlichen Ökologie. Mit ihr können Entwicklungen und Szenarien von Individuen, in Lebensräumen oder auf globaler Ebene analysiert und simuliert werden, um die Auswirkungen z. B. zukünftiger Entwicklungen vorhersagen zu können. Die Ökologische Modellierung entwickelte sich aus der , gepaart mit stärker werdenden Rechnerleistungen und einer immer größer werdenden Menge von Datenmaterial aus natürlichen Systemen. In der internationalen Wissenschaftslandschaft ist der Trend hin zu immer komplexeren Modellen zur Beantwortung von globalen Fragen aus den Umweltwissenschaften, der Makroökologie, Klimatologie und anderen Naturwissenschaften zu beobachten. Teilweise ist die Sinnhaftigkeit, Validität und Notwendigkeit von Modellierungsansätzen nicht immer klar. (de)
- Un modelo de ecosistema es una representación abstracta, generalmente matemática, de un sistema ecológico (que varía en escala de una población individual a una comunidad ecológica, o incluso a un bioma completo), que se estudia para comprender mejor el sistema real. Utilizando los datos recopilados del campo, se derivan las relaciones ecológicas, como la relación de la luz solar y la disponibilidad de agua con la tasa fotosintética, o entre las poblaciones de depredadores y presas, y se combinan para formar modelos de ecosistemas. Estos sistemas modelo se estudian para hacer predicciones sobre la dinámica del sistema real. A menudo, el estudio de imprecisiones en el modelo (en comparación con las observaciones empíricas) conducirá a la generación de hipótesis sobre posibles relaciones ecológicas que aún no se conocen o no se comprenden bien. Los modelos permiten a los investigadores simular experimentos a gran escala que serían demasiado costosos o poco éticos para realizar en un ecosistema real. También permiten la simulación de procesos ecológicos durante períodos de tiempo muy largos (es decir, simular un proceso que lleva siglos en realidad, se puede hacer en cuestión de minutos en un modelo de computadora). Los modelos de ecosistemas tienen aplicaciones en una amplia variedad de disciplinas, como la gestión de recursos naturales ecotoxicología y salud ambiental, agricultura y . El modelado ecológico incluso se ha aplicado a la arqueología con diversos grados de éxito, por ejemplo, combinándose con modelos arqueológicos para explicar la diversidad y movilidad de las herramientas de piedra. (es)
- Математичне моделювання широко застосовується для вирішення багатьох актуальних задач екології та біології. Довгострокові екологічні прогнози, дослідження антропогенного впливу на навколишнє середовище, моделі походження життя, вивчення людського організму, завдання генетики — ось далеко не повний перелік завдань, вирішення яких в даний час немислимо без застосування математичного моделювання. Одним з важливих напрямків в цих дослідженнях є математичне моделювання біологічних популяцій. Воно застосовується для вирішення таких завдань, як збереження зникаючих і рідкісних видів, прогнозування чисельності промислових популяцій і розробка оптимальних стратегій промислу, вивчення впливу антропогенних факторів на чисельність біологічних видів, і інших. Перші дослідження в області популяційного моделювання з'явилися в 20-і роки XX століття. Ключовими роботами, які дали потужний поштовх подальшим дослідженням, були дослідження А. Лотки і В. Вольтера (створені незалежно один від одного), в яких розглядалася. модель взаємодії двох популяцій «хижак-жертва». Але бурхливий розвиток цей напрям отримав, починаючи з 1950-х років, що, безумовно, пов'язано з появою і швидким розвитком обчислювальної техніки. Серед великої кількості різноманітних моделей, розроблених на першому етапі, можна виділити такі класи моделей, як моделі з віковою структурою, просторово-розподілені моделі, дискретні відображення, статистичні моделі. Незважаючи на отримані цікаві результати, при переході від показу можливостей математичних моделей до наближення їх до біологічних реалій виникли серйозні труднощі. Пошук нових підходів призвів, зокрема, до створення моделі біосферних процесів В. А. Костіцина, при побудові якої він спирався на гіпотезу про можливість використання системи диференціальних рівнянь першого порядку для опису широкого кола явищ (гіпотеза Вольтерра-Костіцина). Також, до побудови А. Н. Колмогоровим (1936–1972), власної версії моделі «хижак-жертва». Подальші етапи застосування математичного моделювання, в тому числі і зазначені вище роботи, істотно розвивали підходи В. Вольтерра, підготували ґрунт для використання сучасної обчислювальної техніки. Але біологами вони були сприйняті як спроба відходу від пошуку адекватних моделей до експериментально-теоретичного аналізу еколого-біологічних систем, як свідчення розбіжностей і невпевненості математиків, і навіть як доказ непристосованості точних наук для опису еколого-біологічних явищ. У свою чергу, недовіра до математичних моделей призвело до посилення тенденцій по наданню екологічним моделям загальносистемного значення, що характерне для зазначених вище робіт. Відродження кількісної екології, її сучасний етап розвитку пов'язаний із суспільним резонансом, викликаним діяльністю «Римського клубу», з моделлю Дж. Форрестера «Світова динаміка» (1971,1978), з привнесеною ним у біологічні дослідження культурою використання комп'ютерів, побудови моделей великої розмірності — імітаційних моделей. Імітаційні моделі мають ряд можливостей, яких немає у аналітичних моделей:
* дозволяють використовувати в моделі залежності, які не виражаються в аналітичній формі
* дозволяють програвати різні сценарії
* дозволяють враховувати часові та просторові неоднорідності При цьому непараметричне подавання інформації (генерування сценаріїв) — нова, некласична діяльність в математичному моделюванні. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- نموذج النظام الإيكولوجي هو تمثيل تجريدي، ورياضي عادة، النظام البيئي (يتراوح النطاق بين مجموعة سكانية فردية، إلى مجتمع بيئي، أو حتى إلى إقليم أحيائي كامل)، التي تتم دراستها لفهم النظام الحقيقي بشكل أفضل. (ar)
- An ecosystem model is an abstract, usually mathematical, representation of an ecological system (ranging in scale from an individual population, to an ecological community, or even an entire biome), which is studied to better understand the real system. (en)
- Die Ökologische Modellierung ist ein Teil der naturwissenschaftlichen Ökologie. Mit ihr können Entwicklungen und Szenarien von Individuen, in Lebensräumen oder auf globaler Ebene analysiert und simuliert werden, um die Auswirkungen z. B. zukünftiger Entwicklungen vorhersagen zu können. Die Ökologische Modellierung entwickelte sich aus der , gepaart mit stärker werdenden Rechnerleistungen und einer immer größer werdenden Menge von Datenmaterial aus natürlichen Systemen. (de)
- Un modelo de ecosistema es una representación abstracta, generalmente matemática, de un sistema ecológico (que varía en escala de una población individual a una comunidad ecológica, o incluso a un bioma completo), que se estudia para comprender mejor el sistema real. (es)
- Математичне моделювання широко застосовується для вирішення багатьох актуальних задач екології та біології. Довгострокові екологічні прогнози, дослідження антропогенного впливу на навколишнє середовище, моделі походження життя, вивчення людського організму, завдання генетики — ось далеко не повний перелік завдань, вирішення яких в даний час немислимо без застосування математичного моделювання. Імітаційні моделі мають ряд можливостей, яких немає у аналітичних моделей: При цьому непараметричне подавання інформації (генерування сценаріїв) — нова, некласична діяльність в математичному моделюванні. (uk)
|
