| dbo:abstract
|
- La llei de Dulong i Petit és una llei empírica que relaciona les calors específiques dels elements químics sòlids i la seva massa molar. Fou fonamental per establir correctament els valors de les masses atòmiques d'elements químics sòlids durant el segle xix. El seu enunciat és: «El producte de les calors específiques, , dels elements químics sòlids, amb l'excepció del carboni, bor, beril·li i silici, mesurades a la pressió atmosfèrica, per la seva massa molar són aproximadament iguals a 6,4 cal/mol·°C o 25 J/mol·°C, a temperatures ordinàries.» La capacitat calorífica molar (en cal/mol·°C) és la calor intercanviada per un mol d'un element químic sòlid quan la seva temperatura varia un 1 °C i és igual al producte de la calor específica de l'element (en cal/g·°C) per la seva la massa molar (en g/mol). Com el nombre d'àtoms contingut en un mol de substància és el mateix (nombre d'Avogadro) per a tots els elements, s'infereix que es requereix aproximadament la mateixa quantitat de calor per àtom per a produir el mateix augment de temperatura en tots els sòlids. En altres paraules, la calor necessària per elevar la temperatura d'una certa massa de sòlid depèn només del nombre d'àtoms continguts en ella, sent independent de la massa de cada un d'ells. (ca)
- قانون دولون-بتي في الكيمياء (بالإنجليزية:Dulong-Petit law) يقول أن الحرارة النوعية المولية لمادة صلبة مكونة من ذرات منفردة تصل إلى قيمة ثابتة عامة (لجميع المواد) ، وهي ثلاثة أضعاف ثابت الغازات العام أي 3R . تبين من نتائج التجارب التي أجراها العالمان الفرنسيان بيير دولون وألكسي تيريز بتي على مواد صلبة مختلفة أن حرارتها النوعية المولية متساوية ، وقاما عام 1819 بنشر رسالة علمية معتقدين أنها تنطبق على جميع المواد. وتبين طرق الإحصاء الكلاسيكية في الديناميكا الحرارية (والتي لا تأخذ التأثيرات الكمومية في الحسبان) أن الحرارة النوعية المولية للمواد الصلبة المكونة من ذرات متماثلة تصل فعلا إلى قيمة ثابتة مقدارها 3R. وقد سميت تلك النتيجة باسم أصحابها وتعرف بقانون دولون-بتي". ثم تبين مع مطلع القرن العشرين أن قانون دولون-بتي ينطبق فقط في حيز درجة حرارة عالية ، وأنه يحتاج إلى تعديل لتغطية باقي درجات الحرارة ومن ضمنها درجات الحرارة المنخفضة. أدى ذلك إلى أخذ تأثيرات نظرية الكم في الاعتبار. (ar)
- Ο νόμος Ντυλόνγκ-Πετί (Dulong–Petit) είναι ένας κανόνας της Θερμοδυναμικής που προτάθηκε το 1819 από τους Γάλλους φυσικούς (Pierre Louis Dulong) και (Alexis Thérèse Petit) και ο οποίος περιγράφει την γραμμομοριακή θερμοχωρητικότητα ενός στερεού κρυσταλλικής μορφής. Οι δυο επιστήμονες βρήκαν πειραματικά πως η γραμμομοριακή θερμοχωρητικότητα (the mole-specific heat capacity) για έναν αριθμό τέτοιων υλικών προσεγγίζει μια σταθερή τιμή, όταν πολλαπλασιαστεί με έναν αριθμό που αντιπροσωπεύει το υποτιθέμενο "σχετικό ατομικό βάρος" του υλικού. Αυτά τα "σχετικά ατομικά βάρη" είχαν προταθεί λίγο πριν από τον Τζων Ντάλτον (John Dalton). Στην σύγχρονη ορολογία, οι Ντυλόνγκ και Πετί βρήκαν πως η θερμοχωρητικότητα ενός mol πολλών στερεών υλικών ισούται με 3R, όπου R είναι μια σταθερά που ονομάζεται Παγκόσμια Σταθερά των Αερίων. Οι Ντυλόνγκ και Πετί δε γνώριζαν τότε τη σχέση με το R, γιατί αυτή η σταθερά δεν είχε ακόμη προσδιοριστεί, αλλά προσδιορίστηκε αργότερα από τον Βικτόρ Ρενιώ και την Κινητική θεωρία των αερίων. Η τιμή του 3R είναι περίπου 25 τζάουλ ανά βαθμό Κέλβιν, και οι Ντυλόνγκ και Πετί ουσιαστικά βρήκαν πως αυτή ήταν η θερμοχωρητικότητα των κρυστάλλων ανά γραμμομόριο ατόμων που περιείχαν. Η σύγχρονη θεωρία της θερμοχωρητικότητας των στερεών ορίζει πως αυτό οφείλεται στις κατά πλάτος ταλαντώσεις των ατόμων μέσα στο στερεό, και προέκυψε για πρώτη φορά από την υπόθεση του Άλμπερτ Αϊνστάιν (Albert Einstein), το 1907. Το έδωσε τότε για πρώτη φορά μια αιτιολογία στο ερώτημα: γιατί ο νόμος των Ντυλόνγκ-Πετί που μιλάει για στερεά σώματα (κρυστάλλους) περιγράφεται με όρους της κλασικής θεωρίας της θερμοχωρητικότητας των αερίων. (el)
- Das Dulong-Petit-Gesetz (nach Pierre Louis Dulong und Alexis Thérèse Petit) besagt, dass die molare Wärmekapazität eines aus einzelnen Atomen zusammengesetzten Festkörpers einen universalen und konstanten Wert habe, nämlich das Dreifache der universellen Gaskonstante R: Die beiden Namensgeber stellten experimentell fest, dass zahlreiche von ihnen untersuchte Substanzen praktisch dieselbe molare Wärmekapazität haben, und veröffentlichten 1819 die Vermutung, es handle sich hierbei um eine allgemeine Gesetzmäßigkeit. Die klassische statistische Thermodynamik (die noch keine Quanteneffekte kannte), fand später für die molare Wärmekapazität monoatomarer (das heißt aus gleichartigen Atomen aufgebauter) Festkörper tatsächlich den konstanten Wert . Auf größere Temperaturbereiche ausgedehnte Messungen und theoretische Untersuchungen unter Berücksichtigung quantenmechanischer Prinzipien zeigen jedoch, dass dieses Gesetz nur näherungsweise gültig ist. (de)
- The Dulong–Petit law, a thermodynamic law proposed by French physicists Pierre Louis Dulong and Alexis Thérèse Petit, states that the classical expression for the molar specific heat capacity of certain chemical elements is constant for temperatures far from the absolute zero. In modern terms, Dulong and Petit found that the heat capacity of a mole of many solid elements is about 3R, where R is the universal gas constant. The modern theory of the heat capacity of solids states that it is due to lattice vibrations in the solid. (en)
- Dulong-Petiten legea, fisikako lege bat da, Pierre Louis Dulong eta 1819an aurkitua. bakunen masa atomikoa bero espezifikoaz biderkatu ondoko emaitza berdintsua da gorputz guztientzat, eta batez besteko balioa 3R da, non R gasen konstante unibertsala den. (eu)
- El calor específico de los sólidos (igual que el de los gases y líquidos) es función creciente de la temperatura, tendiendo a cero cuando esta se aproxima a los 0 K. El crecimiento de este calor a partir de 0 K es inicialmente muy rápido, haciéndose después más lento hasta que se alcanza una temperatura que puede corresponder a la de fusión, a la de descomposición o a un cambio de estructura. En 1819, los físicos y químicos franceses Pierre Louis Dulong (1785-1835) y Alexis Thérèse Petit (1791-1820) establecieron la ley que lleva sus nombres. (es)
- En thermodynamique, la loi de Dulong et Petit est une loi empirique selon laquelle « la capacité thermique isobare molaire des éléments solides est voisine de », soit 25 J K‑1 mol−1. Pour la plupart des éléments elle est assez bien vérifiée à température ambiante. (fr)
- Hukum Dulong dan Petit adalah hukum yang menyatakan hubungan antara massa atom dengan kalor jenisnya. Hal ini didasarkan dari hasil penyelidikan Pierre Louis Dulong dan terhadap kalor jenis dari beberapa unsur logam, mereka menyimpulkan bahwa atom yang memiliki massa atom yang besar memiliki kalor jenis yang kecil. Hal ini dikarenakan semakin berat massa suatu atom energi yang diperlukan untuk menggerakkannya juga semakin besar. Untuk beberapa unsur, hasil perkalian antara kalor jenis dan massa atom relatifnya adalah mendekati enam. Namun hukum ini hanya berlaku untuk unsur yang memiliki massa atom berat. (in)
- 응집물질물리학에서 뒬롱-프티 법칙(Dulong–Petit law)은 모든 결정의 몰비열용량이 온도에 관계없이 기체 상수의 세 배라는 법칙이다. 비교적 높은 온도에서는 정확하지만, 낮은 온도에서는 정확하지 않다. (ko)
- La legge di Dulong e Petit determina l'espressione classica del calore specifico molare di un solido cristallino dovuto alle vibrazioni reticolari (modi acustici). Tale legge fu proposta da Pierre Louis Dulong e Alexis Thérèse Petit nel 1819. Il modello si basa sul fatto che la temperatura in un solido, a livello microscopico, è determinata dall'ampiezza delle vibrazioni reticolari del solido. In particolare gli unici modi che sono eccitati all'equilibrio termodinamico sono quelli normali. Si chiamanomodi normali quei modi di vibrazione che hanno una lunghezza d'onda sottomultiplo delle dimensioni fisiche del cristallo stesso. Infatti solo i modi normali non interferiscono distruttivamente. Questo vuole dire che se ho atomi nel cristallo avrò la possibilità di modi normali (due onde trasversali e una longitudinale). Tali modi hanno una energia cinetica e una energia potenziale in media di (a causa del teorema di equipartizione dell'energia), dove è la costante di Boltzmann. Quindi l'energia interna del cristallo, considerando tutti i modi normali, vale: Moltiplicando e dividendo per il numero di Avogadro: Dove R è la costante dei gas. La derivata dell'energia interna rispetto alla temperatura divisa per la densità numerica è il calore specifico molecolare: Moltiplicando per il numero di Avogadro si trova il calore specifico molare: Il risultato della legge è che tale calore specifico sia una costante eguale per tutti i solidi.A temperatura ambiente la maggior parte dei solidi rispetta tale legge. Le uniche eccezioni sono alcuni materiali ad alta temperaturadi fusione che hanno un calore specifico molare inferiore a quello previsto da tale legge, esempi di tali eccezioni sono il diamante e in misura minore il silicio. Notiamo sperimentalmente che a temperatura sufficientemente alta tutte le sostanze, compresi isolidi ad alta temperatura di fusione tipo il diamante, rispettano perfettamente la legge di Dulong e Petit. Il modello su cui si basa la legge di Dulong e Petit è puramente classico. Ma quando non si possa più trascurare la quantizzazione dell'ampiezza delle vibrazioni reticolari, come succede a bassa temperatura, bisogna utilizzare il modello di Debye che comprende come caso limite la legge di Dulong e Petit. (it)
- デュロン＝プティの法則 (英: Dulong–Petit law) とは、固体元素の定積モル比熱 が常温付近（デバイ温度より大きい領域）ではどれもほとんど等しく、 （ = 5.96 cal/mol・K、 , , はそれぞれ気体定数、アヴォガドロ定数とボルツマン定数）であるという法則。 1819年にフランスの物理学者であり化学者でもあるピエール・ルイ・デュロンと (Alexis Thérèse Petit) が独立に実験的に見出して発表した。その後1871年にルートヴィッヒ・ボルツマンがエネルギー等配分の法則より理論的な説明を与えた。 (ja)
- De wet van Dulong en Petit is een naar Pierre Louis Dulong en Alexis Thérèse Petit genoemde wet, die zegt dat alle vaste stoffen per mol eenzelfde warmtecapaciteit c hebben, namelijk Hierin stelt R de algemene gasconstante voor. Dit verband is voor het eerst getoond in 1819. De meeste vaste stoffen volgen de wet redelijk goed, alleen diamant heeft een vier keer lagere warmtecapaciteit en voor silicium is de waarde ook lager. De oorzaak van de afwijkingen is dat effecten van kwantummechanica voor die stoffen nog sterk meespelen bij kamertemperatuur. Als voorbeeld enkele chemische elementen: (nl)
- Prawo Dulonga-Petita – empiryczne prawo dotyczące ciepeł molowych pierwiastków chemicznych, które głosi że: pierwiastki w stanie stałym wykazują molową pojemność cieplną równą ok. 26 J/(mol·K). Wielkość ta odpowiada w przybliżeniu trzykrotnej stałej gazowej. Prawo sformułowali w roku w 1819 Pierre Louis Dulong i Alexis Thérèse Petit. W warunkach normalnych zgadza się to w pewnym przybliżeniu z wartością wyznaczoną eksperymentalnie dla większości pierwiastków chemicznych znanych w czasie formułowania tego prawa. Od powyższej reguły znacznie odbiegają przede wszystkim pierwiastki lekkie, np. wodór (10 J·mol−1·K−1), bor (11 J·mol−1·K−1) i węgiel (7,5 J·mol−1·K−1). Niezależnie od tego, zależą od temperatury – w niskich temperaturach molowe ciepło atomowe zbliża się asymptotycznie do zera. Teoretyczne wyjaśnienie tego prawa opiera się na zasadach termodynamiki statystycznej i przyjęciu założenia, że wszystkie atomy w krysztale zachowują się jak oscylatory harmoniczne. Ze względu na odchylenia atomów od tego modelu (są ), słuszność ustaleń Dulonga-Petita załamuje się dla niskich temperatur oraz dla pierwiastków, które tworzą kryształy z nierównocennymi wiązaniami chemicznymi - np. grafit. Pierwsze teoretyczne wyjaśnienie podał Albert Einstein w latach 1905–1907 opierając sięna teorii kwantowej Maxa Plancka. Wyjaśnienie to uzupełnił w r. 1912 Peter Debye. Oparł się on, podobnie jak Einstein, na hipotezie drgań atomów w ciele stałym, ale uwzględnił trzy stopnie swobody tych drgań. Dowolne ciało stałe przedstawia środowisko drgających atomów, wypełnione mnóstwem fal stojących o różnej długości, czyli o różnej częstotliwości.Amplituda tych drgań jest wprawdzie bardzo niewielka, ale zakres częstotliwości bardzo obszerny. Obejmuje on głównie dwa pasy: częstotliwości niskie (dźwiękowe i ultradźwiękowe) i częstotliwości wysokie (sięgające do podczerwieni). W roku 1946 teoria Debye'a została skorygowana przez francuskiego fizyka Léona Brillouina, a wkrótce również przez szereg innych fizyków, którzy zaczęli uwzględniać w widmie drgań tzw. efekty anharmoniczne. Dzięki tym efektom widmo drgań rozszerza się bardzo wybitnie, głównie w kierunku fal długich, zatem częstotliwości radiowych. (pl)
- Dulong–Petits lag är i termodynamiken en fysikalisk lag föreslagen 1819 av de franska fysikerna Pierre Louis Dulong och Alexis Thérèse Petit som beskriver det klassiska uttrycket för den specifika värmekapaciteten för ett givet kemiskt ämne. Lagen innebär att den specifika värmekapaciteten är proportionell mot molmassan för ett ämne. Mer specifikt innebär Dulong–Petits lag att 1 mol av ett ämne har ungefär den konstanta värmekapaciteten , där betecknar den allmänna gaskonstanten. Under 1900-talet utvecklades nya modeller för att beskriva värmekapaciteten för fasta ämnen. 1907 utvecklade Albert Einstein en modell, , som beskriver hur fononvibrationer i ett ämne ger upphov till en temperaturberoende värmekapacitet. För höga temperaturer sammanfaller Einsteinmodellens resultat med Dulong–Petits lag. 1912 utvecklades Debyemodellen som även ger det karaktäristiska sambandet vid låga temperaturer och samtidigt reproducerar resultaten från Dulong–Petits lag vid höga temperaturer. (sv)
- Зако́н Дюлонга — Пті визначає питому теплоємність металу в твердому стані за формулою де c — питома теплоємність, R — універсальна газова стала, M — молярна маса. Закон Дюлонга—Пті справедливий при температурах вищих за температуру Дебая. За оригінальним формулюванням П'єра Дюлонга і Алексіса Пті 1819 року, добуток атомної ваги на питому теплоємність (тобто молярна теплоємність) металу в твердому стані є приблизно сталою величиною, 26 Дж·град‑1·моль‑1 в сучасній системі одиниць. В першій половині XIX ст. це правило знаходило застосування для оцінки значення атомної маси деяких металів. (uk)
- A Lei de Dulong-Petit decorre da observação experimental realizada pelos franceses Pierre Louis Dulong e Alexis Thérèse Petit, e foi enunciada em 1819. (pt)
- Закон Дюлонга — Пти (закон Дюлонга и Пти, закон постоянства теплоёмкости) — эмпирический закон, согласно которому молярная теплоёмкость простых твёрдых тел при комнатной температуре близка к 3R: где — универсальная газовая постоянная. Закон выводится в предположении, что кристаллическая решётка тела состоит из атомов, каждый из которых совершает гармонические колебания в трёх направлениях, определяемыми структурой решётки, причём колебания по различным направлениям абсолютно независимы друг от друга. При этом получается, что каждый атом представляет три осциллятора с энергией , определяемой следующей формулой: Формула вытекает из теоремы о равнораспределении энергии по степеням свободы. Так как каждый осциллятор имеет одну степень свободы, то его средняя кинетическая энергия равна , а так как колебания происходят гармонически, то средняя потенциальная энергия равна средней кинетической, а полная энергия — соответственно их сумме. Число осцилляторов в одном моле вещества составляет , производная их суммарной энергии по абсолютной температуре равна теплоёмкости твёрдого тела; отсюда и вытекает закон Дюлонга — Пти. Приведём таблицу экспериментальных значений молярной теплоёмкости ряда химических элементов для нормальных температур: Данный закон выведен из классических представлений и с определённой точностью справедлив лишь для нормальных температур (примерно от 15 °C до 100 °C). Зависимость теплоёмкости от температуры в широком диапазоне температур объясняется в моделях Эйнштейна и Дебая.При этом модель Дебая содержит наиболее полное описание и хорошо согласуется с экспериментом. (ru)
- 杜隆-珀蒂定律（英語：Dulong-Petit law）是物理学中描述结晶态固体由于晶格振动而具有的比热容的经典定律，由法国化学家皮埃尔·路易·杜隆（Pierre Louis Dulong）和（Alexis Thérèse Petit）于1819年提出。 定律的内容为：许多固体其比热容（单位焦耳／(开尔文· 千克)）均为3R/M，其中R为普适气体常数（单位焦耳／(开尔文·摩尔)）M为摩尔质量（单位千克／摩尔）。换言之，晶体的无量纲热容恒等于3，其中C为总热容，n为摩尔数，N为包含的原子总数，k为玻尔兹曼常数。 尽管杜隆-珀蒂定律形式极为简单，但它多数晶体在高温下（300K以上）热容的描述仍是十分精确的。在低温下，由于量子效应逐渐明显，本定律不再适用。对晶体低温热容较好的描述是固体物理学中的德拜模型（德拜T3定律）。固体热容的现代理论认为，热容来自固体中晶格的振动。这是爱因斯坦首先提出来的。因此，杜隆-珀蒂定律陈述的是气体经典热容。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- The Dulong–Petit law, a thermodynamic law proposed by French physicists Pierre Louis Dulong and Alexis Thérèse Petit, states that the classical expression for the molar specific heat capacity of certain chemical elements is constant for temperatures far from the absolute zero. In modern terms, Dulong and Petit found that the heat capacity of a mole of many solid elements is about 3R, where R is the universal gas constant. The modern theory of the heat capacity of solids states that it is due to lattice vibrations in the solid. (en)
- Dulong-Petiten legea, fisikako lege bat da, Pierre Louis Dulong eta 1819an aurkitua. bakunen masa atomikoa bero espezifikoaz biderkatu ondoko emaitza berdintsua da gorputz guztientzat, eta batez besteko balioa 3R da, non R gasen konstante unibertsala den. (eu)
- El calor específico de los sólidos (igual que el de los gases y líquidos) es función creciente de la temperatura, tendiendo a cero cuando esta se aproxima a los 0 K. El crecimiento de este calor a partir de 0 K es inicialmente muy rápido, haciéndose después más lento hasta que se alcanza una temperatura que puede corresponder a la de fusión, a la de descomposición o a un cambio de estructura. En 1819, los físicos y químicos franceses Pierre Louis Dulong (1785-1835) y Alexis Thérèse Petit (1791-1820) establecieron la ley que lleva sus nombres. (es)
- En thermodynamique, la loi de Dulong et Petit est une loi empirique selon laquelle « la capacité thermique isobare molaire des éléments solides est voisine de », soit 25 J K‑1 mol−1. Pour la plupart des éléments elle est assez bien vérifiée à température ambiante. (fr)
- Hukum Dulong dan Petit adalah hukum yang menyatakan hubungan antara massa atom dengan kalor jenisnya. Hal ini didasarkan dari hasil penyelidikan Pierre Louis Dulong dan terhadap kalor jenis dari beberapa unsur logam, mereka menyimpulkan bahwa atom yang memiliki massa atom yang besar memiliki kalor jenis yang kecil. Hal ini dikarenakan semakin berat massa suatu atom energi yang diperlukan untuk menggerakkannya juga semakin besar. Untuk beberapa unsur, hasil perkalian antara kalor jenis dan massa atom relatifnya adalah mendekati enam. Namun hukum ini hanya berlaku untuk unsur yang memiliki massa atom berat. (in)
- 응집물질물리학에서 뒬롱-프티 법칙(Dulong–Petit law)은 모든 결정의 몰비열용량이 온도에 관계없이 기체 상수의 세 배라는 법칙이다. 비교적 높은 온도에서는 정확하지만, 낮은 온도에서는 정확하지 않다. (ko)
- デュロン＝プティの法則 (英: Dulong–Petit law) とは、固体元素の定積モル比熱 が常温付近（デバイ温度より大きい領域）ではどれもほとんど等しく、 （ = 5.96 cal/mol・K、 , , はそれぞれ気体定数、アヴォガドロ定数とボルツマン定数）であるという法則。 1819年にフランスの物理学者であり化学者でもあるピエール・ルイ・デュロンと (Alexis Thérèse Petit) が独立に実験的に見出して発表した。その後1871年にルートヴィッヒ・ボルツマンがエネルギー等配分の法則より理論的な説明を与えた。 (ja)
- De wet van Dulong en Petit is een naar Pierre Louis Dulong en Alexis Thérèse Petit genoemde wet, die zegt dat alle vaste stoffen per mol eenzelfde warmtecapaciteit c hebben, namelijk Hierin stelt R de algemene gasconstante voor. Dit verband is voor het eerst getoond in 1819. De meeste vaste stoffen volgen de wet redelijk goed, alleen diamant heeft een vier keer lagere warmtecapaciteit en voor silicium is de waarde ook lager. De oorzaak van de afwijkingen is dat effecten van kwantummechanica voor die stoffen nog sterk meespelen bij kamertemperatuur. Als voorbeeld enkele chemische elementen: (nl)
- Зако́н Дюлонга — Пті визначає питому теплоємність металу в твердому стані за формулою де c — питома теплоємність, R — універсальна газова стала, M — молярна маса. Закон Дюлонга—Пті справедливий при температурах вищих за температуру Дебая. За оригінальним формулюванням П'єра Дюлонга і Алексіса Пті 1819 року, добуток атомної ваги на питому теплоємність (тобто молярна теплоємність) металу в твердому стані є приблизно сталою величиною, 26 Дж·град‑1·моль‑1 в сучасній системі одиниць. В першій половині XIX ст. це правило знаходило застосування для оцінки значення атомної маси деяких металів. (uk)
- A Lei de Dulong-Petit decorre da observação experimental realizada pelos franceses Pierre Louis Dulong e Alexis Thérèse Petit, e foi enunciada em 1819. (pt)
- 杜隆-珀蒂定律（英語：Dulong-Petit law）是物理学中描述结晶态固体由于晶格振动而具有的比热容的经典定律，由法国化学家皮埃尔·路易·杜隆（Pierre Louis Dulong）和（Alexis Thérèse Petit）于1819年提出。 定律的内容为：许多固体其比热容（单位焦耳／(开尔文· 千克)）均为3R/M，其中R为普适气体常数（单位焦耳／(开尔文·摩尔)）M为摩尔质量（单位千克／摩尔）。换言之，晶体的无量纲热容恒等于3，其中C为总热容，n为摩尔数，N为包含的原子总数，k为玻尔兹曼常数。 尽管杜隆-珀蒂定律形式极为简单，但它多数晶体在高温下（300K以上）热容的描述仍是十分精确的。在低温下，由于量子效应逐渐明显，本定律不再适用。对晶体低温热容较好的描述是固体物理学中的德拜模型（德拜T3定律）。固体热容的现代理论认为，热容来自固体中晶格的振动。这是爱因斯坦首先提出来的。因此，杜隆-珀蒂定律陈述的是气体经典热容。 (zh)
- قانون دولون-بتي في الكيمياء (بالإنجليزية:Dulong-Petit law) يقول أن الحرارة النوعية المولية لمادة صلبة مكونة من ذرات منفردة تصل إلى قيمة ثابتة عامة (لجميع المواد) ، وهي ثلاثة أضعاف ثابت الغازات العام أي 3R . تبين من نتائج التجارب التي أجراها العالمان الفرنسيان بيير دولون وألكسي تيريز بتي على مواد صلبة مختلفة أن حرارتها النوعية المولية متساوية ، وقاما عام 1819 بنشر رسالة علمية معتقدين أنها تنطبق على جميع المواد. (ar)
- La llei de Dulong i Petit és una llei empírica que relaciona les calors específiques dels elements químics sòlids i la seva massa molar. Fou fonamental per establir correctament els valors de les masses atòmiques d'elements químics sòlids durant el segle xix. El seu enunciat és: «El producte de les calors específiques, , dels elements químics sòlids, amb l'excepció del carboni, bor, beril·li i silici, mesurades a la pressió atmosfèrica, per la seva massa molar són aproximadament iguals a 6,4 cal/mol·°C o 25 J/mol·°C, a temperatures ordinàries.» (ca)
- Ο νόμος Ντυλόνγκ-Πετί (Dulong–Petit) είναι ένας κανόνας της Θερμοδυναμικής που προτάθηκε το 1819 από τους Γάλλους φυσικούς (Pierre Louis Dulong) και (Alexis Thérèse Petit) και ο οποίος περιγράφει την γραμμομοριακή θερμοχωρητικότητα ενός στερεού κρυσταλλικής μορφής. Οι δυο επιστήμονες βρήκαν πειραματικά πως η γραμμομοριακή θερμοχωρητικότητα (the mole-specific heat capacity) για έναν αριθμό τέτοιων υλικών προσεγγίζει μια σταθερή τιμή, όταν πολλαπλασιαστεί με έναν αριθμό που αντιπροσωπεύει το υποτιθέμενο "σχετικό ατομικό βάρος" του υλικού. Αυτά τα "σχετικά ατομικά βάρη" είχαν προταθεί λίγο πριν από τον Τζων Ντάλτον (John Dalton). (el)
- Das Dulong-Petit-Gesetz (nach Pierre Louis Dulong und Alexis Thérèse Petit) besagt, dass die molare Wärmekapazität eines aus einzelnen Atomen zusammengesetzten Festkörpers einen universalen und konstanten Wert habe, nämlich das Dreifache der universellen Gaskonstante R: (de)
- La legge di Dulong e Petit determina l'espressione classica del calore specifico molare di un solido cristallino dovuto alle vibrazioni reticolari (modi acustici). Tale legge fu proposta da Pierre Louis Dulong e Alexis Thérèse Petit nel 1819. Moltiplicando e dividendo per il numero di Avogadro: Dove R è la costante dei gas. La derivata dell'energia interna rispetto alla temperatura divisa per la densità numerica è il calore specifico molecolare: Moltiplicando per il numero di Avogadro si trova il calore specifico molare: (it)
- Prawo Dulonga-Petita – empiryczne prawo dotyczące ciepeł molowych pierwiastków chemicznych, które głosi że: pierwiastki w stanie stałym wykazują molową pojemność cieplną równą ok. 26 J/(mol·K). Wielkość ta odpowiada w przybliżeniu trzykrotnej stałej gazowej. Prawo sformułowali w roku w 1819 Pierre Louis Dulong i Alexis Thérèse Petit. W warunkach normalnych zgadza się to w pewnym przybliżeniu z wartością wyznaczoną eksperymentalnie dla większości pierwiastków chemicznych znanych w czasie formułowania tego prawa. (pl)
- Dulong–Petits lag är i termodynamiken en fysikalisk lag föreslagen 1819 av de franska fysikerna Pierre Louis Dulong och Alexis Thérèse Petit som beskriver det klassiska uttrycket för den specifika värmekapaciteten för ett givet kemiskt ämne. Lagen innebär att den specifika värmekapaciteten är proportionell mot molmassan för ett ämne. Mer specifikt innebär Dulong–Petits lag att 1 mol av ett ämne har ungefär den konstanta värmekapaciteten , där betecknar den allmänna gaskonstanten. (sv)
- Закон Дюлонга — Пти (закон Дюлонга и Пти, закон постоянства теплоёмкости) — эмпирический закон, согласно которому молярная теплоёмкость простых твёрдых тел при комнатной температуре близка к 3R: где — универсальная газовая постоянная. Приведём таблицу экспериментальных значений молярной теплоёмкости ряда химических элементов для нормальных температур: Данный закон выведен из классических представлений и с определённой точностью справедлив лишь для нормальных температур (примерно от 15 °C до 100 °C). (ru)
|
