| dbo:abstract
|
- In der Festkörperphysik beschreibt der De-Haas-van-Alphen-Effekt gewisse Änderungen der magnetischen Eigenschaften eines Metalls bei einem angelegten statischen Magnetfeld. Er ist sehr nützlich bei Detailuntersuchungen der elektronischen Bandstruktur. Nach der theoretischen Vorhersage durch Landau im Juni 1930 wurde der Effekt erstmals im Dezember 1930 von Wander Johannes de Haas und bei Bismut beobachtet; seine Bedeutung für Bandstrukturuntersuchungen wurde aber erst 1952 von Lars Onsager erkannt. Bei tiefen Temperaturen und sehr reinen Proben wird eine Schwankung der magnetischen Suszeptibilität als Funktion des angelegten Magnetfelds beobachtet: Als Funktion der inversen Feldstärke zeigt die magnetische Suszeptibilität eine Überlagerung periodischer Oszillationen. (de)
- The De Haas–Van Alphen effect, often abbreviated to DHVA, is a quantum mechanical effect in which the magnetic susceptibility of a pure metal crystal oscillates as the intensity of the magnetic field B is increased. It can be used to determine the Fermi surface of a material. Other quantities also oscillate, such as the electrical resistivity (Shubnikov–de Haas effect), specific heat, and sound attenuation and speed. It is named after Wander Johannes de Haas and his student Pieter M. van Alphen. The DHVA effect comes from the orbital motion of itinerant electrons in the material. An equivalent phenomenon at low magnetic fields is known as Landau diamagnetism. (en)
- El efecto de de Haas–van Alphen, a menudo abreviado a dHvA, es un efecto mecánico cuántico en el cual la susceptibilidad magnética de un cristal de metal puro oscila al aumentar la intensidad de un campo magnético aplicado B. Otras cantidades también oscilan, como la resistividad eléctrica, el calor específico y la atenuación del sonido y la velocidad. Su nombre es en honor a Wander Johannes de Haas y su estudiante Pieter M. van Alphen. Las oscilaciones de la susceptibilidad cuándo se representan frente a , tienen un periodo (en teslas-1 ), que es inversamente proporcional al área de la órbita extremal de la superficie de Fermi (en m-2), en la dirección del campo aplicado, esto es , dónde es la constante de Planck y es la carga elemental. La formulación moderna permite la determinación experimental de la superficie de Fermi de un metal a partir de medidas realizadas con orientaciones diferentes del campo magnético alrededor de la muestra. El efecto dHvA proviene del movimiento orbital de los electrones itinerantes en el material. Un fenómeno equivalente para campos magnéticos bajos es el diamagnetismo de Landau en metales. (es)
- L'effet De Haas–Van Alphen, souvent abrégé à dHvA, est un effet de la mécanique quantique dans lequel la susceptibilité magnétique d'un cristal de métal pur oscille à mesure que l'intensité du champ magnétique B augmente. Il peut être utilisé pour déterminer la surface de Fermi d'un matériau. D'autres quantités oscillent également, comme la résistivité électrique, la chaleur spécifique, ou encore l'atténuation du volume et de la vitesse du son. L'effet a été nommé en l'honneur de Wander Johannes de Haas et son étudiant Pieter M. van Alphen. L'effet dHvA provient du mouvement orbital des électrons itinérants dans le matériau. Il ne doit pas être confondu avec le diamagnétisme de Landau, qui est provoqué par des champs magnétiques d'intensité bien plus faibles. (fr)
- 더 하스-판 알펀 효과(de Haas–van Alphen effect)란 금속의 자화율이 (충분히 낮은 온도, 매우 센 자기장, 결정성이 좋은 깨끗한 시료에서) 자기장의 역수에 비례하여 진동하는 양자역학적 현상이다. (ko)
- ドハース・ファンアルフェン効果（ドハース・ファンアルフェンこうか、英語: de Haas–van Alphen effect、dHvA効果）は、金属の磁化率（帯磁率）が、（十分に低温では）磁場の逆数に比例して振動する現象。この現象は1930年に（en:Wander Johannes de Haas）と（PM van Alphen）によって実験で発見された。同年、レフ・ランダウは、実験のことは知らずに、この現象を理論的に予測した。 dHvA効果による磁化率の振動成分の周期は、 である。 ここでは磁場に垂直な、フェルミ面の極値断面積（半径aのフェルミ球ならば）である。 電子散乱による効果を考慮すると、 の係数が磁化率にかかる（ディングル因子）。 ここでは平均衝突時間であり、m*は電子の有効質量（サイクロトロン質量）を表す。 物性物理学の分野においては、重い電子系など、電子の有効質量やフェルミ面の劇的な変化に関連した分野に置いて盛んに用いられる手法の一つとなっている。測定については電気伝導度の比較的高い物質の単結晶が適している。 (ja)
- Het de Haas-van Alphen-effect (dHvA) werd in 1930 ontdekt door Wander de Haas en . Het dHvA-effect beschrijft aan de hand van de kwantummechanica oscillaties in een metaalkristal als functie van een extern magnetisch veld. Dit is een gevolg van de splitsing van energie-niveaus in een magnetisch veld. De energieniveaus worden gegeven door een , waarbij met de cyclotronfrequentie. Op het absolute nulpunt van temperatuur worden de elektronen opgevuld tot aan het Fermi-niveau, voor sommige waarden van het B-veld wordt daarmee precies een aantal energieniveaus geheel gevuld en is de energie gelijk aan die zonder het B-veld. Voor tussenliggende waarden voor B is het energieniveau hoger. Daarom oscilleert de Fermi-energie als functie van het magnetisch veld. Daarmee oscilleren ook alle fysische grootheden die van de Fermi-energie afhangen op dezelfde manier, bijvoorbeeld de magnetische susceptibiliteit. Het effect is alleen meetbaar bij zuivere kristallen (anders wordt het effect vervaagd door interacties) in sterk magnetische velden (anders is de splitsing te klein) en bij lage temperaturen (anders kunnen elektronen te makkelijk door thermische activatie van niveau wisselen). (nl)
- O efeito Haas-Van Alphen é uma variação periódica de suscetibilidade diamagnética dos elétrons da banda de condução de certos metais. Este efeito ocorre a baixas temperaturas em conseqüência de variação da componente perpendicular ao eixo principal de um cristal presente no campo magnético. (pt)
- Эффект де Хааза — ван Альфена (в русском языке также распространено написание Эффект де Гааза — ван Альфена) — явление периодического изменения магнитной восприимчивости с ростом магнитного поля при низких температурах. Впервые обнаружен де Хаазом и ван Альфеном в 1930 году. (ru)
- de Haas-van Alphen-effekten (dHvA-effekten) uppträder i metaller, i vilka graden av magnetisering oscillerar med ett pålagt magnetfälts styrka. Perioden i dessa svängningar beror även på hur stor den maximala vinkelrätt mot det pålagda fältet är, och effekten kan därigenom användas för att förfina beskrivningar av denna. Den upptäctes 1930 av och Effekten finns hela tiden närvarande, men för att den skall kunna observeras krävs det mycket extrema betingelser.
* Extremt rena provmaterial.
* Extremt starka magnetfält (30 tesla och uppåt).
* Extremt låga temperaturer. Detta beror på att man vill undvika störningar i materialet som annars skulle påverka resultaten. Effekten beror på att uppstår i elektronenergin, och kräver en kvantmekanisk behandling för att kunna förstås. (sv)
- 德哈斯-范阿尔芬效应（英文: De Haas-van Alphen effect);是指纯金属晶体的磁化强度随外加磁场的增加而发生振荡的现象。它是一种量子力学效应。产生这种效应的物理原因是由于金属晶体的电子能态的“朗道量子化”引起的。此时金属的电子在磁场中，只能以一系列状态存在；由于电子占有朗道量子化状态的数目随磁场而改变，因此，移动磁场，就可观察到金属晶体的磁化强度随磁场倒数而周期振荡。 德哈斯-范阿尔芬效应是由万德尔·德哈斯和他的学生于1930年发现的。 要在高磁场强度和低温下，金属才会出现德哈斯-范阿尔芬效应。在这样的条件下，金属的其它一些性能，如电阻（称为舒伯尼科夫-德哈斯效应）和比热等也发生振荡。 (zh)
- Ефект де Гааза-ван Альфена — осциляції намагніченості металів в залежності від величини прикладеного магнітного поля. Спостерігається при низьких температурах в чистих металах. Необхідні сильні магнітні поля. Використовується для вивчення поверхні Фермі в металах. Причиною виникнення осциляцій намагніченості є квантування Ландау для електронів. Збільшення намагніченості виникає тоді, коли рівень Фермі збігається з одним із рівнів Ландау. Ефект названий на честь Вандера Йоганнеса де Гааза та його учня Пітера ван Альфена. (uk)
|
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 10209 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdfs:comment
|
- The De Haas–Van Alphen effect, often abbreviated to DHVA, is a quantum mechanical effect in which the magnetic susceptibility of a pure metal crystal oscillates as the intensity of the magnetic field B is increased. It can be used to determine the Fermi surface of a material. Other quantities also oscillate, such as the electrical resistivity (Shubnikov–de Haas effect), specific heat, and sound attenuation and speed. It is named after Wander Johannes de Haas and his student Pieter M. van Alphen. The DHVA effect comes from the orbital motion of itinerant electrons in the material. An equivalent phenomenon at low magnetic fields is known as Landau diamagnetism. (en)
- L'effet De Haas–Van Alphen, souvent abrégé à dHvA, est un effet de la mécanique quantique dans lequel la susceptibilité magnétique d'un cristal de métal pur oscille à mesure que l'intensité du champ magnétique B augmente. Il peut être utilisé pour déterminer la surface de Fermi d'un matériau. D'autres quantités oscillent également, comme la résistivité électrique, la chaleur spécifique, ou encore l'atténuation du volume et de la vitesse du son. L'effet a été nommé en l'honneur de Wander Johannes de Haas et son étudiant Pieter M. van Alphen. L'effet dHvA provient du mouvement orbital des électrons itinérants dans le matériau. Il ne doit pas être confondu avec le diamagnétisme de Landau, qui est provoqué par des champs magnétiques d'intensité bien plus faibles. (fr)
- 더 하스-판 알펀 효과(de Haas–van Alphen effect)란 금속의 자화율이 (충분히 낮은 온도, 매우 센 자기장, 결정성이 좋은 깨끗한 시료에서) 자기장의 역수에 비례하여 진동하는 양자역학적 현상이다. (ko)
- ドハース・ファンアルフェン効果（ドハース・ファンアルフェンこうか、英語: de Haas–van Alphen effect、dHvA効果）は、金属の磁化率（帯磁率）が、（十分に低温では）磁場の逆数に比例して振動する現象。この現象は1930年に（en:Wander Johannes de Haas）と（PM van Alphen）によって実験で発見された。同年、レフ・ランダウは、実験のことは知らずに、この現象を理論的に予測した。 dHvA効果による磁化率の振動成分の周期は、 である。 ここでは磁場に垂直な、フェルミ面の極値断面積（半径aのフェルミ球ならば）である。 電子散乱による効果を考慮すると、 の係数が磁化率にかかる（ディングル因子）。 ここでは平均衝突時間であり、m*は電子の有効質量（サイクロトロン質量）を表す。 物性物理学の分野においては、重い電子系など、電子の有効質量やフェルミ面の劇的な変化に関連した分野に置いて盛んに用いられる手法の一つとなっている。測定については電気伝導度の比較的高い物質の単結晶が適している。 (ja)
- O efeito Haas-Van Alphen é uma variação periódica de suscetibilidade diamagnética dos elétrons da banda de condução de certos metais. Este efeito ocorre a baixas temperaturas em conseqüência de variação da componente perpendicular ao eixo principal de um cristal presente no campo magnético. (pt)
- Эффект де Хааза — ван Альфена (в русском языке также распространено написание Эффект де Гааза — ван Альфена) — явление периодического изменения магнитной восприимчивости с ростом магнитного поля при низких температурах. Впервые обнаружен де Хаазом и ван Альфеном в 1930 году. (ru)
- 德哈斯-范阿尔芬效应（英文: De Haas-van Alphen effect);是指纯金属晶体的磁化强度随外加磁场的增加而发生振荡的现象。它是一种量子力学效应。产生这种效应的物理原因是由于金属晶体的电子能态的“朗道量子化”引起的。此时金属的电子在磁场中，只能以一系列状态存在；由于电子占有朗道量子化状态的数目随磁场而改变，因此，移动磁场，就可观察到金属晶体的磁化强度随磁场倒数而周期振荡。 德哈斯-范阿尔芬效应是由万德尔·德哈斯和他的学生于1930年发现的。 要在高磁场强度和低温下，金属才会出现德哈斯-范阿尔芬效应。在这样的条件下，金属的其它一些性能，如电阻（称为舒伯尼科夫-德哈斯效应）和比热等也发生振荡。 (zh)
- Ефект де Гааза-ван Альфена — осциляції намагніченості металів в залежності від величини прикладеного магнітного поля. Спостерігається при низьких температурах в чистих металах. Необхідні сильні магнітні поля. Використовується для вивчення поверхні Фермі в металах. Причиною виникнення осциляцій намагніченості є квантування Ландау для електронів. Збільшення намагніченості виникає тоді, коли рівень Фермі збігається з одним із рівнів Ландау. Ефект названий на честь Вандера Йоганнеса де Гааза та його учня Пітера ван Альфена. (uk)
- In der Festkörperphysik beschreibt der De-Haas-van-Alphen-Effekt gewisse Änderungen der magnetischen Eigenschaften eines Metalls bei einem angelegten statischen Magnetfeld. Er ist sehr nützlich bei Detailuntersuchungen der elektronischen Bandstruktur. (de)
- El efecto de de Haas–van Alphen, a menudo abreviado a dHvA, es un efecto mecánico cuántico en el cual la susceptibilidad magnética de un cristal de metal puro oscila al aumentar la intensidad de un campo magnético aplicado B. Otras cantidades también oscilan, como la resistividad eléctrica, el calor específico y la atenuación del sonido y la velocidad. Su nombre es en honor a Wander Johannes de Haas y su estudiante Pieter M. van Alphen. , dónde es la constante de Planck y es la carga elemental. (es)
- Het de Haas-van Alphen-effect (dHvA) werd in 1930 ontdekt door Wander de Haas en . Het dHvA-effect beschrijft aan de hand van de kwantummechanica oscillaties in een metaalkristal als functie van een extern magnetisch veld. Dit is een gevolg van de splitsing van energie-niveaus in een magnetisch veld. De energieniveaus worden gegeven door een , waarbij (nl)
- de Haas-van Alphen-effekten (dHvA-effekten) uppträder i metaller, i vilka graden av magnetisering oscillerar med ett pålagt magnetfälts styrka. Perioden i dessa svängningar beror även på hur stor den maximala vinkelrätt mot det pålagda fältet är, och effekten kan därigenom användas för att förfina beskrivningar av denna. Den upptäctes 1930 av och Effekten finns hela tiden närvarande, men för att den skall kunna observeras krävs det mycket extrema betingelser.
* Extremt rena provmaterial.
* Extremt starka magnetfält (30 tesla och uppåt).
* Extremt låga temperaturer. (sv)
|
| rdfs:label
|
- De-Haas-van-Alphen-Effekt (de)
- Efecto de Haas–van Alphen (es)
- De Haas–Van Alphen effect (en)
- Effet De Haas–Van Alphen (fr)
- ドハース・ファンアルフェン効果 (ja)
- 더 하스-판 알펀 효과 (ko)
- De Haas-van Alphen-effect (nl)
- Efeito De Haas-Van Alphen (pt)
- Эффект де Хааза — ван Альфена (ru)
- De Haas-van Alphen-effekten (sv)
- Ефект де Гааза-ван Альфена (uk)
- 德哈斯-范阿尔芬效应 (zh)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:knownFor
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:knownFor
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
