| dbo:abstract
|
- Boundary-value analysis is a software testing technique in which tests are designed to include representatives of boundary values in a range. The idea comes from the boundary. Given that we have a set of test vectors to test the system, a topology can be defined on that set. Those inputs which belong to the same equivalence class as defined by the equivalence partitioning theory would constitute the basis. Given that the basis sets are neighbors, there would exist a boundary between them. The test vectors on either side of the boundary are called boundary values. In practice this would require that the test vectors can be ordered, and that the individual parameters follows some kind of order (either partial order or total order). (en)
- Bij het testen van software is de grenswaardenanalyse nauw verbonden met equivalentieklassen. Bij een grenswaardenanalyse wordt gekeken of het systeemgedrag verandert zodra een waarde van een parameter een bepaalde grens overschrijdt, terwijl bij equivalentieklassen meer wordt gekeken naar het systeemgedrag bij een voorkomen van een vastgesteld waardebereik. Veel voorkomende programmeerfouten worden gemaakt bij de grenswaarden, doordat de programmeur bijvoorbeeld ">" (groter dan) heeft ingevoerd in plaats van ">=" (groter dan of gelijk aan). De techniek voor het uitvoeren van een grenswaardenanalyse gaat als volgt: 1.
* Bepaal de grenswaarde bij de conditie 2.
* Afhankelijk van de gewenste dekking worden de bijbehorende testgevallen bepaald. De normale dekking betreft drie testgevallen: op de grens, direct boven en direct onder. Wat verstaan wordt onder direct is afhankelijk van de situatie. In geval van leeftijd in jaren (bijvoorbeeld <18) gaat het om 17, 18, 19 etc., terwijl in geval van bedragen met twee cijfers achter de komma het gaat om bedrag, bedrag + 0,01 en bedrag - 0,01.Daarnaast is ook een lichte variant mogelijk, waarbij twee testgevallen opgesteld wordt; welke is afhankelijk van de operator. Grenswaardenanalyse is niet altijd toepasbaar op condities, omdat niet altijd sprake is van een grens. Neem bijvoorbeeld het gegeven geslacht die de waarden Man, Vrouw en Onbekend kan bevatten. Dit geldt in het algemeen voor codes en andere typeringen. (nl)
- Análise do Valor Limite é uma técnica de teste de software utilizada para exercitar os limites do domínio de entrada. Considerada um complemento do (ou classes de equivalência), focalizando a seleção de Casos de Teste nas bordas da classe, ou seja, nos valores próximos às extremidades das classes. A análise do valor-limite considera também o domínio de saída para derivar Casos de Teste. Utiliza as regras de faixa de valores, valor específico entre outros limites, como tamanho das estruturas de dados. (pt)
- Аналіз граничного значення - це техніка тестування програмного забезпечення, згідно якої тести розроблено таким чином, щоб включати представників граничних значень в діапазоні. Назва походить від слів ‘границя’, ‘межа’. Враховуючи, що є набір тестових векторів для тестування системи, топологія може бути визначена на цьому наборі. Основою стануть ті вхідні дані, які належать до одного класу еквівалентності, визначеної теорією еквівалентних класів. Оскільки, основою є сусідні значення, то між ними існує межа. Тестові вектори по обидві сторони границі називаються граничними значеннями. На практиці вимагається, щоб тестові вектори були впорядковані та окремі параметри відповідали певному порядку (частковий або загальний порядок). Формальне визначення Нижче наведено формальне визначення граничних значень: Нехай є тестові вектори . Припустимо, що між ними існує упорядковане відношення <=. Нехай - два еквівалентні класи. Припустимо, що тестовий вектор та . Якщо чи , тоді класи знаходяться по сусідству та значення є граничними значеннями. Простіше кажучи, тестують на мінімальному і максимальному значеннях в межах одного еквівалентного класу. Ці значення можуть бути вхідними чи вихідними діапазонами компоненту програмного забезпечення, також можуть бути внутрішньою реалізацією. Оскільки ці значення є розповсюдженими місцями помилок, що призводять до несправностей програмного забезпечення, тому вони часто використовуються під час тестування. Додаток Очікувані вхідні і вихідні значення компоненту програмного забезпечення повинні бути вилучені із специфікації компонента. Значення потім згруповані в набори з ідентифікованими межами. Кожен набір чи розділ містить значення, які очікуються бути опрацьованими компонентом таким самим чином. Розбиття тестових даних на діапазони пояснюється в техніці тестування ‘поділ на еквівалентні класи’. При розробці тестових випадків важливо розглядати як дійсні, так і недійсні розділи. Візуально це можна представити функцією, що написана на мові програмування С: int safe_add( int a, int b ){ int c = a + b ; if ( a >= 0 && b >= 0 && c < 0 ) { fprintf ( stderr, "Overflow!
"); } if ( a < 0 && b < 0 && c >= 0 ) { fprintf ( stderr, "Underflow!
"); } return c;} В основі коду розділені вектори [a, b]. Блоки, що повинні бути протестовані, знаходяться над, під та між лініями. З огляду коду випливає три еквівалентні класи. Зазначимо, що є фіксована величина цілого, отже: INT_MIN ≤ x + y ≤ INT_MAX. Також зазначимо, що обидва вхідні параметри a та b є цілими, отже, для них існує впорядкована множина. Коли ми обчислимо вирази: x + y = INT_MAX та INT_MIN = x + y, то ми повертаємо значення, що знаходяться на границі, включно, тобто ці пари (a, b) є дійсними комбінаціями, і для них не відбувається нестача або переповнення. З іншого боку: x + y = INT_MAX + 1 повертає пари (a, b), які є недійсними комбінаціями і для них відбудеться переповнення.x + y = INT_MIN - 1 повертає пари (a, b), які є недійсними комбінаціями і для них відбудеться нестача. Граничні значення (намальовані тільки для випадку переповнення) відображені помаранчевою лінією в правій частині малюнка. Розглянемо інший приклад. Якщо вважати вхідними значеннями місяці року, що представлені у вигляді цілих чисел, то вхідний параметр ‘місяць’ матиме наступні розділи: -1 0 1 ... 12 13 14 Межа між двома розділами - це місце, де змінюється поведінка програми і вона не є реальним числом. Граничне значення - це мінімальне (або максимальне) значення, яке знаходиться на межі. Число 0 - це максимальне число в першому розділі, число 1 - це мінімальне значення у другому розділі, проте обидва є граничними значеннями. Тестові випадки повинні бути згенеровані таким чином, щоб потрапляти по обидві сторони від межі. Тестові випадки на кожній із сторін межі також повинні мати найменший приріст значення. Наприклад, якщо це ціле число, то це 1. Якщо це десяткове число, то приріст повинен бути 0.01. На наведеному вище прикладі, граничними значеннями є 0,1 та 12, 13, кожне з яких повинно бути тестовано. Техніка аналізу граничних значень не вимагає тестування недійсних розділів. Розглянемо приклад: нагрівач вмикається, якщо температура становить 10 градусів чи нижче. То в даному прикладі є два розділи (температура <=10, температура >10) і два граничних значення для тестування (температура =10, температура = 11). В тих випадках, коли граничне значення потрапляє в недійсний розділ, то тестовий випадок розробляється, щоб запевнитись, що система коректно реагує на введення недійсного значення. Аналіз граничного значення може використовуватись протягом всього циклу тестування та однаково застосований на всіх етапах тестування. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Boundary-value analysis is a software testing technique in which tests are designed to include representatives of boundary values in a range. The idea comes from the boundary. Given that we have a set of test vectors to test the system, a topology can be defined on that set. Those inputs which belong to the same equivalence class as defined by the equivalence partitioning theory would constitute the basis. Given that the basis sets are neighbors, there would exist a boundary between them. The test vectors on either side of the boundary are called boundary values. In practice this would require that the test vectors can be ordered, and that the individual parameters follows some kind of order (either partial order or total order). (en)
- Análise do Valor Limite é uma técnica de teste de software utilizada para exercitar os limites do domínio de entrada. Considerada um complemento do (ou classes de equivalência), focalizando a seleção de Casos de Teste nas bordas da classe, ou seja, nos valores próximos às extremidades das classes. A análise do valor-limite considera também o domínio de saída para derivar Casos de Teste. Utiliza as regras de faixa de valores, valor específico entre outros limites, como tamanho das estruturas de dados. (pt)
- Bij het testen van software is de grenswaardenanalyse nauw verbonden met equivalentieklassen. Bij een grenswaardenanalyse wordt gekeken of het systeemgedrag verandert zodra een waarde van een parameter een bepaalde grens overschrijdt, terwijl bij equivalentieklassen meer wordt gekeken naar het systeemgedrag bij een voorkomen van een vastgesteld waardebereik. Veel voorkomende programmeerfouten worden gemaakt bij de grenswaarden, doordat de programmeur bijvoorbeeld ">" (groter dan) heeft ingevoerd in plaats van ">=" (groter dan of gelijk aan). (nl)
- Аналіз граничного значення - це техніка тестування програмного забезпечення, згідно якої тести розроблено таким чином, щоб включати представників граничних значень в діапазоні. Назва походить від слів ‘границя’, ‘межа’. Враховуючи, що є набір тестових векторів для тестування системи, топологія може бути визначена на цьому наборі. Основою стануть ті вхідні дані, які належать до одного класу еквівалентності, визначеної теорією еквівалентних класів. Оскільки, основою є сусідні значення, то між ними існує межа. Тестові вектори по обидві сторони границі називаються граничними значеннями. На практиці вимагається, щоб тестові вектори були впорядковані та окремі параметри відповідали певному порядку (частковий або загальний порядок). (uk)
|
