| dbo:abstract
|
- Boris Nikolajevič Ponomarjov (rusky Борис Николаевич Пономарёв; 4. lednajul. / 17. lednagreg. 1905 Zarajsk – 21. prosince 1995 Moskva) byl ruský historik a vysoký sovětský stranický činitel: kandidát politbyra ÚV KSSS (1972–86), tajemník ÚV KSSS pro styky se zahraničím (1961–86), člen-korespondent AV SSSR (1958), akademik AV SSSR (1962), (1975). (cs)
- Boris Nikolajewitsch Ponomarjow (russisch Борис Николаевич Пономарёв; auch als Ponomarew zitiert; * 4. Januarjul. / 17. Januar 1905greg. in Saraisk; † 21. Dezember 1995 in Moskau) war ein sowjetischer Historiker und Politiker. (de)
- Boris Nikolayevich Ponomarev (Russian: Бори́с Никола́евич Пономарёв) (17 January 1905 – 21 December 1995) was a Soviet politician, ideologist, historian and member of the Secretariat of the Communist Party of the Soviet Union. His patron in his rise to the Politburo was Mikhail Suslov. His name would more accurately be transliterated as "Ponomaryov," though the form "Ponomarev" has become more frequent. (en)
- Borís Nikoláyevich Ponomariov (en ruso: Борис Николаевич Пономарëв, transliterado académicamente como Borís Nikolájevič Ponomarjov, 17 de enero de 1905 - 21 de diciembre de 1995) fue un político, historiador y, sobre todo, ideólogo soviético, miembro de la Secretaría del Partido Comunista de la URSS (PCUS). (es)
- Boris Nikolaevič Ponomarëv (in russo: Борис Николаевич Пономарёв?; Zarajsk, 17 gennaio 1905, 4 gennaio del calendario giuliano – Mosca, 21 dicembre 1995) è stato un politico e storico sovietico. (it)
- ボリス・ニコライエヴィチ・ポノマリョフ （ロシア語: Бори́с Никола́евич Пономарёв、1905年1月17日 - 1995年12月21日）は、ソビエト連邦の政治家、歴史家、理論家である。国際共産主義運動やソビエト連邦共産党史の分野で大きな役割を果たした。 (ja)
- Boris Nikołajewicz Ponomariow (ros. Бори́с Никола́евич Пономарёв, ur. 4 stycznia?/ 17 stycznia 1905 w Zarajsku, zm. 21 grudnia 1995 w Moskwie) – radziecki polityk, członek KC KPZR (1956–1989), sekretarz KC KPZR (1961–1986), Bohater Pracy Socjalistycznej (1975). Od 1919 w RKP(b), 1919–1920 w Armii Czerwonej, 1920–1923 sekretarz powiatowego komitetu Komsomołu w Zarajsku i członek Gubernialnego Biura Komsomołu w Riazaniu. 1926 ukończył studia na Uniwersytecie Moskiewskim, a 1932 Instytut Czerwonej Profesury. 1926–1928 w pracy partyjnej w Donbasie i Turkmeńskiej SRR, od 1932 profesor, 1932–1934 zastępca dyrektora Historyczno-Partyjnego Instytutu Czerwonej Profesury, kierownik katedry historii partii Historyczno-Partyjnego Instytutu Czerwonej Profesury/Akademii Nauk Społecznych przy KC WKP(b)/KPZR. 1934–1937 dyrektor Instytutu Historii Partii przy Moskiewskim Komitecie WKP(b), 1936–1943 polityczny referent Sekretariatu Komitetu Wykonawczego Kominternu, równocześnie 1937–1943 pomocnik przewodniczącego KW MK Georgi Dimitrowa. 1944–1946 zastępca dyrektora Instytutu Marksa-Engelsa-Lenina-Stalina przy KC WKP(b), równocześnie zastępca kierownika Wydziału Informacji Międzynarodowej KC WKP(b), od 24 lipca 1946 do 25 lipca 1947 I zastępca przewodniczącego, a od 25 lipca 1947 do 1949 przewodniczący agencji Sowinformbiuro. 1948–1955 I zastępca przewodniczącego Komisji Polityki Zagranicznej/Wydziału ds. Kontaktów z Zagranicznymi Partiami Komunistycznymi KC KPZR, od 14 października 1952 do 14 lutego 1956 zastępca członka, a od 25 lutego 1956 do 25 kwietnia 1956 członek KC KPZR. Od 18 października 1952 do 5 marca 1954 członek Stałej Komisji Spraw Zagranicznych przy Prezydium KC KPZR, 1955–1986 kierownik Wydziału ds. Kontaktów z Zagranicznymi Partiami Komunistycznymi/Wydziału Międzynarodowego KC KPZR. Od 31 października 1961 do 25 lutego 1986 sekretarz KC KPZR, od 19 maja 1972 do 25 lutego 1986 zastępca członka Biura Politycznego KC KPZR, od 1986 na emeryturze. Od 20 czerwca 1958 członek korespondent Akademii Nauk ZSRR – Wydziału Nauk Historycznych, od 29 czerwca 1962 akademik Akademii Nauk ZSRR. Deputowany do Rady Najwyższej ZSRR od 5 do 11 kadencji, delegat na Zjazdy KPZR od XIX do XXVII. Pochowany na Cmentarzu Kuncewskim w Moskwie. (pl)
- Бори́с Микола́йович Пономарьо́в (4 (17) січня 1905 року, місто Зарайськ, Рязанська губернія, тепер Московська область — 21 грудня 1995 року, місто Москва) — радянський партійний діяч, ідеолог, академік АН СРСР з 29 червня 1962 року (член-кореспондент з 20 червня 1958, професор з 1932 року). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках, член ЦК КПРС у 1956—1989 роках. Секретар ЦК КПРС (з 31 жовтня 1961 до 25 лютого 1986). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (з 19 травня 1972 до 25 лютого 1986). Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань (1958—1989) від РРФСР. Герой Соціалістичної Праці (17.01.1975). (uk)
- Бори́с Никола́евич Пономарёв (4 (17) января 1905 года, г. Зарайск, Рязанская губерния, — 21 декабря 1995 года, г. Москва) — советский партийный деятель, кандидат в члены Политбюро ЦК КПСС (1972—1986), секретарь ЦК КПСС (1961—1986), академик АН СССР (29 июня 1962 года, член-корреспондент с 20 июня 1958 года), Герой Социалистического Труда (1975). (ru)
- 鮑里斯·尼古拉耶維奇·波諾馬廖夫（Борис Николаевич Пономарёв，1905年1月17日－1995年12月21日），苏联政治家，曾长期担任苏共中央国际部部长。是列昂尼德·伊里奇·勃列日涅夫执政时期苏联共产党第三号人物，其拥有的权力地位仅次于苏共政权第二号人物米哈伊尔·安德列耶维奇·苏斯洛夫。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Boris Nikolajevič Ponomarjov (rusky Борис Николаевич Пономарёв; 4. lednajul. / 17. lednagreg. 1905 Zarajsk – 21. prosince 1995 Moskva) byl ruský historik a vysoký sovětský stranický činitel: kandidát politbyra ÚV KSSS (1972–86), tajemník ÚV KSSS pro styky se zahraničím (1961–86), člen-korespondent AV SSSR (1958), akademik AV SSSR (1962), (1975). (cs)
- Boris Nikolajewitsch Ponomarjow (russisch Борис Николаевич Пономарёв; auch als Ponomarew zitiert; * 4. Januarjul. / 17. Januar 1905greg. in Saraisk; † 21. Dezember 1995 in Moskau) war ein sowjetischer Historiker und Politiker. (de)
- Boris Nikolayevich Ponomarev (Russian: Бори́с Никола́евич Пономарёв) (17 January 1905 – 21 December 1995) was a Soviet politician, ideologist, historian and member of the Secretariat of the Communist Party of the Soviet Union. His patron in his rise to the Politburo was Mikhail Suslov. His name would more accurately be transliterated as "Ponomaryov," though the form "Ponomarev" has become more frequent. (en)
- Borís Nikoláyevich Ponomariov (en ruso: Борис Николаевич Пономарëв, transliterado académicamente como Borís Nikolájevič Ponomarjov, 17 de enero de 1905 - 21 de diciembre de 1995) fue un político, historiador y, sobre todo, ideólogo soviético, miembro de la Secretaría del Partido Comunista de la URSS (PCUS). (es)
- Boris Nikolaevič Ponomarëv (in russo: Борис Николаевич Пономарёв?; Zarajsk, 17 gennaio 1905, 4 gennaio del calendario giuliano – Mosca, 21 dicembre 1995) è stato un politico e storico sovietico. (it)
- ボリス・ニコライエヴィチ・ポノマリョフ （ロシア語: Бори́с Никола́евич Пономарёв、1905年1月17日 - 1995年12月21日）は、ソビエト連邦の政治家、歴史家、理論家である。国際共産主義運動やソビエト連邦共産党史の分野で大きな役割を果たした。 (ja)
- Бори́с Микола́йович Пономарьо́в (4 (17) січня 1905 року, місто Зарайськ, Рязанська губернія, тепер Московська область — 21 грудня 1995 року, місто Москва) — радянський партійний діяч, ідеолог, академік АН СРСР з 29 червня 1962 року (член-кореспондент з 20 червня 1958, професор з 1932 року). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках, член ЦК КПРС у 1956—1989 роках. Секретар ЦК КПРС (з 31 жовтня 1961 до 25 лютого 1986). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (з 19 травня 1972 до 25 лютого 1986). Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань (1958—1989) від РРФСР. Герой Соціалістичної Праці (17.01.1975). (uk)
- Бори́с Никола́евич Пономарёв (4 (17) января 1905 года, г. Зарайск, Рязанская губерния, — 21 декабря 1995 года, г. Москва) — советский партийный деятель, кандидат в члены Политбюро ЦК КПСС (1972—1986), секретарь ЦК КПСС (1961—1986), академик АН СССР (29 июня 1962 года, член-корреспондент с 20 июня 1958 года), Герой Социалистического Труда (1975). (ru)
- 鮑里斯·尼古拉耶維奇·波諾馬廖夫（Борис Николаевич Пономарёв，1905年1月17日－1995年12月21日），苏联政治家，曾长期担任苏共中央国际部部长。是列昂尼德·伊里奇·勃列日涅夫执政时期苏联共产党第三号人物，其拥有的权力地位仅次于苏共政权第二号人物米哈伊尔·安德列耶维奇·苏斯洛夫。 (zh)
- Boris Nikołajewicz Ponomariow (ros. Бори́с Никола́евич Пономарёв, ur. 4 stycznia?/ 17 stycznia 1905 w Zarajsku, zm. 21 grudnia 1995 w Moskwie) – radziecki polityk, członek KC KPZR (1956–1989), sekretarz KC KPZR (1961–1986), Bohater Pracy Socjalistycznej (1975). (pl)
|
