| dbo:abstract
|
- Blokový kód je v teorii kódování způsobem kódování . Zvyšuje redundanci přenášené zprávy, což umožňuje, aby příjemce zprávu dekódoval s minimálním (teoreticky nulovým) počtem chyb. To platí za předpokladu, že není překročena (maximální množství informací přenášených za jednotku času). Nejdůležitější vlastností blokového kódu je pevná délka vstupu a výstupu: blokový kód zpracovává informační řetězec o délce k a převádí jej na kódové slovo o délce n, přičemž obě tyto délky jsou pro daný kód konstantní. Tím se liší například od Huffmanovy metody kódování nebo od konvolučních kódů. (cs)
- Blockcodes sind eine Art der Kanalkodierung der Familie der (fehlererkennenden und) fehlerkorrigierenden Codes. Sie zeichnen sich durch eine feste Blockgröße aus Symbolen eines festen Alphabets (bei Binärcodes ) aus. Einzelne Blocks werden im Gegensatz zu Faltungscodes unabhängig voneinander kodiert und dekodiert. Wichtige Eigenschaften eines Blockcodes sind die Informationsrate (das Verhältnis aus enthaltener Informationsmenge zur Gesamt-Datenmenge ) sowie seine Korrekturrate (d. h. die Fähigkeit Fehler zu erkennen und/oder zu korrigieren). Beide Eigenschaften beeinflussen einander gegenseitig und spannen eine gemeinsame, unüberwindbare Schranke auf. Durch Optimierung kann man sich der Schranke nähern, erhält aber lange und aufwändig zu dekodierende Codes. Hier hat sich das Kaskadieren von Codes als praktikablere Lösung erwiesen. Obwohl Blockcodes häufig nicht optimal im Sinne einer minimalen mittleren Codewortlänge sind, schränkt man sich oft auf Blockcodes ein. Eine weitere Spezialisierung stellen lineare Codes und systematische Codes dar. (de)
- In coding theory, block codes are a large and important family of error-correcting codes that encode data in blocks.There is a vast number of examples for block codes, many of which have a wide range of practical applications. The abstract definition of block codes is conceptually useful because it allows coding theorists, mathematicians, and computer scientists to study the limitations of all block codes in a unified way.Such limitations often take the form of bounds that relate different parameters of the block code to each other, such as its rate and its ability to detect and correct errors. Examples of block codes are Reed–Solomon codes, Hamming codes, Hadamard codes, Expander codes, Golay codes, and Reed–Muller codes. These examples also belong to the class of linear codes, and hence they are called linear block codes. More particularly, these codes are known as algebraic block codes, or cyclic block codes, because they can be generated using boolean polynomials. Algebraic block codes are typically hard-decoded using algebraic decoders. The term block code may also refer to any error-correcting code that acts on a block of bits of input data to produce bits of output data . Consequently, the block coder is a memoryless device. Under this definition codes such as turbo codes, terminated convolutional codes and other iteratively decodable codes (turbo-like codes) would also be considered block codes. A non-terminated convolutional encoder would be an example of a non-block (unframed) code, which has memory and is instead classified as a tree code. This article deals with "algebraic block codes". (en)
- Los códigos de bloque son técnicas utilizadas para transformar un conjunto de datos binarios "N" en otro un poco más largo "K" donde se agregan unos bits de más para dar redundancia al código saliente K, donde (K>N). El número de dígitos de comprobación o redundancia será M=K-N; donde M son la cantidad dígitos adicionados. El principio que se utiliza en los códigos de bloque consiste en estructurar los datos en bloques de longitud fija y añadir a cada bloque un cierto número de bits llamados bits de redundancia. Solo ciertas combinaciones de bits son aceptables y forman una colección de palabras de código válidas. Cuando los datos se transmiten al receptor, hay dos posibilidades:
* Que la palabra que se recibe sea una palabra de código válido.
* Que la palabra que se recibe no sea un código válido, en cuyo caso hay dos posibilidades:
* El receptor puede recrear el bloque original FEC (Forward Error Correction o código autocorrector).
* El receptor puede pedir que se retransmita el bloque ARQ (Automatic Repeat reQuest o código de autochequeo).
* Datos: Q884707 (es)
- 수학과 컴퓨터 과학에서 블록 부호(block符號, 영어: block code 블록 코드[*])는 데이터를 중복해서 “블록”으로 부호화하되, 각 비트 또는 블록의 성분이 전송 과정에서 노이즈를 겪어 바뀌는 것을 일부 경우 교정할 수 있게 하는 부호화 체계이다. (ko)
- ブロック符号（ブロックふごう、英: Block code）は、符号理論における伝送路符号の種類である。メッセージに冗長性を加えることで、受信側でなるべく誤りのない復号を可能にしつつ、通信路容量を越えない情報レート（1秒間当たりの転送情報の量をビットで表したもの）を提供する。 ブロック符号の特徴は、固定長の符号である点にあり、ハフマン符号のような情報源符号や畳み込み符号のような伝送路符号とは異なる。一般に、k桁の情報語を入力とし、n桁の符号語を生成する。 ブロック符号は、初期の携帯電話で伝送路符号として使われた。 (ja)
- I codici a blocco sono codici senza memoria, cioè le parole di codice, di n cifre, dipendono solo dal corrispondente blocco di k bit generato dalla sorgente; vengono solitamente indicati con la coppia (n,k). La classe più importante di codici a blocco è rappresentata dai codici a controllo di parità, nei quali gli elementi della parola di codice sono un insieme di n controlli eseguiti sulle k cifre d'informazione. Un codice è detto sistematico se i primi k bit della parola di codice sono una semplice ripetizione dei bit generati dalla sorgente (questa definizione è valida per qualsiasi tipo di codice), mentre il controllo di parità è costituito solamente dalle restanti n - k cifre. (it)
- In de coderingstheorie is een blokcode een met als belangrijkste kenmerk dat de gegevens in blokken met een vaste lengte worden verdeeld, waarna elk blok gecodeerd wordt. Blokcodes nemen een belangrijke plaats in binnen de kanaalcodering en als onderdeel daarvan binnen de foutcorrigerende codes. Blokcodes worden als abstract concept bestudeerd. Daarmee is het bijvoorbeeld mogelijk gemeenschappelijke kenmerken vast te stellen, zoals grenzen aan het maximale aantal fouten dat gedetecteerd of hersteld kan worden. Er zijn allerlei soorten blokcodes met veel praktische toepassingen. Enkele voorbeelden van blokcodes zijn Reed-Solomoncodes, Hammingcodes en Reed-Mullercodes. Deze codes zijn bovendien lineair. Bij alle foutcorrigerende codes wordt een blok met een vast aantal ingevoerde bits in een ander blok, ook met een vast aantal bits, omgezet. Er worden daarbij een of meer pariteitsbits toegevoegd die de correctie naderhand mogelijk maken. Dat zorgt dus voor een vorm van redundantie. Soms wordt iedere foutcorrigerende code een blokcode genoemd. Met deze definitie zijn bijvoorbeeld turbocodes ook te rekenen tot de blokcodes. Dit artikel behandelt de algebraïsche blokcodes, dat wil zeggen blokcodes waarbij blokken gegevens onafhankelijk van elkaar gecodeerd worden, wat niet het geval is bij turbocodes. (nl)
- Блочный код — в информатике тип канального кодирования. Он увеличивает избыточность сообщения так, чтобы в приёмнике можно было расшифровать его с минимальной (теоретически нулевой) погрешностью, при условии, что скорость передачи информации (количество передаваемой информации в битах в секунду) не превысила бы . Главная характеристика блочного кода состоит в том, что это — канальный код фиксированной длины (в отличие от такой схемы кодирования источника данных, как кодирование Хаффмана, и в отличие от таких методов канального кодирования, как конволюционное кодирование («сверточное» кодирование)). Обычно система блочного кодирования получает на входе k-значное кодовое слово W, и преобразовывает его в n-значное кодовое слово C(W). Это кодовое слово и называется блоком. Блочное кодирование было главным типом кодирования, используемого в ранних системах мобильной коммуникации. (ru)
- 分組碼（block code），又名塊碼，是頻道編碼（channel coding）技術的一種。它在傳送端發送的原始訊息中，以位元率不會超過頻道容量為前提下，加入額外的位元（），使接收端能夠以最小（理論值為0）的錯誤率解碼。 分組碼主要的特性為它的密碼長度固定（有別於使用的霍夫曼編碼（Huffman Coding））。一般來說分組碼會將包含了k位數的資訊字符s，轉換到包含n位數的編碼字符C(s)；即分組碼長度（block length）為n。 分組編碼是早期（mobile communication）系統中，使用的主要頻道編碼（channel coding）方式。 (zh)
- Блоковий код в інформатиці — тип канального кодування. Він збільшує надмірність повідомлення так, щоб в приймачі можна було розшифрувати його з мінімальною (теоретично нульовою) похибкою, за умови, що швидкість передачі інформації (кількість передаваної інформації в бітах за секунду) не перевищила б канальну продуктивність. Головна характеристика блокового коду полягає в тому, що це — канальний код фіксованої довжини (на відміну від такої схеми кодування джерела даних, як код Хаффмана, і таких методів канального кодування, як конволюційне кодування («згортальне» кодування)). Зазвичай, система блокового кодування отримує на вході k-знакове кодове слово w, і перетворює його в n-знакове кодове слово c(W) . Це кодове слово і називається блоком. Блокове кодування було головним типом кодування, використовуваного в ранніх системах мобільної комунікації. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Blokový kód je v teorii kódování způsobem kódování . Zvyšuje redundanci přenášené zprávy, což umožňuje, aby příjemce zprávu dekódoval s minimálním (teoreticky nulovým) počtem chyb. To platí za předpokladu, že není překročena (maximální množství informací přenášených za jednotku času). Nejdůležitější vlastností blokového kódu je pevná délka vstupu a výstupu: blokový kód zpracovává informační řetězec o délce k a převádí jej na kódové slovo o délce n, přičemž obě tyto délky jsou pro daný kód konstantní. Tím se liší například od Huffmanovy metody kódování nebo od konvolučních kódů. (cs)
- 수학과 컴퓨터 과학에서 블록 부호(block符號, 영어: block code 블록 코드[*])는 데이터를 중복해서 “블록”으로 부호화하되, 각 비트 또는 블록의 성분이 전송 과정에서 노이즈를 겪어 바뀌는 것을 일부 경우 교정할 수 있게 하는 부호화 체계이다. (ko)
- ブロック符号（ブロックふごう、英: Block code）は、符号理論における伝送路符号の種類である。メッセージに冗長性を加えることで、受信側でなるべく誤りのない復号を可能にしつつ、通信路容量を越えない情報レート（1秒間当たりの転送情報の量をビットで表したもの）を提供する。 ブロック符号の特徴は、固定長の符号である点にあり、ハフマン符号のような情報源符号や畳み込み符号のような伝送路符号とは異なる。一般に、k桁の情報語を入力とし、n桁の符号語を生成する。 ブロック符号は、初期の携帯電話で伝送路符号として使われた。 (ja)
- 分組碼（block code），又名塊碼，是頻道編碼（channel coding）技術的一種。它在傳送端發送的原始訊息中，以位元率不會超過頻道容量為前提下，加入額外的位元（），使接收端能夠以最小（理論值為0）的錯誤率解碼。 分組碼主要的特性為它的密碼長度固定（有別於使用的霍夫曼編碼（Huffman Coding））。一般來說分組碼會將包含了k位數的資訊字符s，轉換到包含n位數的編碼字符C(s)；即分組碼長度（block length）為n。 分組編碼是早期（mobile communication）系統中，使用的主要頻道編碼（channel coding）方式。 (zh)
- Blockcodes sind eine Art der Kanalkodierung der Familie der (fehlererkennenden und) fehlerkorrigierenden Codes. Sie zeichnen sich durch eine feste Blockgröße aus Symbolen eines festen Alphabets (bei Binärcodes ) aus. Einzelne Blocks werden im Gegensatz zu Faltungscodes unabhängig voneinander kodiert und dekodiert. Obwohl Blockcodes häufig nicht optimal im Sinne einer minimalen mittleren Codewortlänge sind, schränkt man sich oft auf Blockcodes ein. Eine weitere Spezialisierung stellen lineare Codes und systematische Codes dar. (de)
- In coding theory, block codes are a large and important family of error-correcting codes that encode data in blocks.There is a vast number of examples for block codes, many of which have a wide range of practical applications. The abstract definition of block codes is conceptually useful because it allows coding theorists, mathematicians, and computer scientists to study the limitations of all block codes in a unified way.Such limitations often take the form of bounds that relate different parameters of the block code to each other, such as its rate and its ability to detect and correct errors. (en)
- Los códigos de bloque son técnicas utilizadas para transformar un conjunto de datos binarios "N" en otro un poco más largo "K" donde se agregan unos bits de más para dar redundancia al código saliente K, donde (K>N). El número de dígitos de comprobación o redundancia será M=K-N; donde M son la cantidad dígitos adicionados. El principio que se utiliza en los códigos de bloque consiste en estructurar los datos en bloques de longitud fija y añadir a cada bloque un cierto número de bits llamados bits de redundancia. Cuando los datos se transmiten al receptor, hay dos posibilidades: (es)
- I codici a blocco sono codici senza memoria, cioè le parole di codice, di n cifre, dipendono solo dal corrispondente blocco di k bit generato dalla sorgente; vengono solitamente indicati con la coppia (n,k). (it)
- In de coderingstheorie is een blokcode een met als belangrijkste kenmerk dat de gegevens in blokken met een vaste lengte worden verdeeld, waarna elk blok gecodeerd wordt. Blokcodes nemen een belangrijke plaats in binnen de kanaalcodering en als onderdeel daarvan binnen de foutcorrigerende codes. Blokcodes worden als abstract concept bestudeerd. Daarmee is het bijvoorbeeld mogelijk gemeenschappelijke kenmerken vast te stellen, zoals grenzen aan het maximale aantal fouten dat gedetecteerd of hersteld kan worden. (nl)
- Блочный код — в информатике тип канального кодирования. Он увеличивает избыточность сообщения так, чтобы в приёмнике можно было расшифровать его с минимальной (теоретически нулевой) погрешностью, при условии, что скорость передачи информации (количество передаваемой информации в битах в секунду) не превысила бы . Блочное кодирование было главным типом кодирования, используемого в ранних системах мобильной коммуникации. (ru)
- Блоковий код в інформатиці — тип канального кодування. Він збільшує надмірність повідомлення так, щоб в приймачі можна було розшифрувати його з мінімальною (теоретично нульовою) похибкою, за умови, що швидкість передачі інформації (кількість передаваної інформації в бітах за секунду) не перевищила б канальну продуктивність. Блокове кодування було головним типом кодування, використовуваного в ранніх системах мобільної комунікації. (uk)
|
