| dbo:abstract
|
- El beriozka (transcripció del rus берёзка 'bedoll'), o patró mimètic esglaonat, és un patró mimètic soviètic –i, alhora, un grup de patrons--, de la família clapejada, que sobre fons llis presenta clapes més clares suggerint fulles, essent el contorn de les clapes d'un traç esglaonat molt característic que als ulls actuals fa efecte de pixelat, tot i no ser-ho en origen. (ca)
- Berjoska (russisch Берёзка „Birklein“, nach dem russischen Nationalbaum; offiziell verwendete Transkription in Lateinschrift Beriozka) waren Einzelhandelsgeschäfte in der Russischen SFSR, die ab 1964 gegen Valuta Artikel an Ausländer oder unter strikten Voraussetzungen an bestimmte Gruppen sowjetischer Bürger verkaufte. Außerhalb dieser Geschäfte war das Angebot in der Sowjetunion entweder nicht erhältlich oder sehr teuer. Vorläufer der Berjoska-Geschäfte waren die Torgsin in den 1930er Jahren und die sehr ineffizienten WneschPossylTorg-Abteilungen der staatlichen Warenhäuser in vielen sowjetischen Großstädten, die nach dem Vorbild des Moskauer Warenhauses GUM organisiert waren. Gegen Valuta konnte man dort Waren per Post bestellen. Die Handelskette WneschPossylTorg existierte speziell für Sowjetbürger, die einen Teil ihres Gehalts in Fremdwährungen erhielten. Sie wurden genötigt diese gegen Rubel-Schecks einzutauschen, um dort Waren kaufen zu können. Die Berjoska-Geschäftskette vertrieb dieselben Artikel gegen Valuta und sogenannte „D-Serien-Schecks“ der Wneschtorgbank. In anderen Unionsrepubliken gab es ebenfalls Geschäfte dieser Kette, die jedoch gewöhnlich nach dem jeweiligen „nationalen Baum“ oder anderem Symbol benannt waren, so Kaschtan („Kastanie“) in der Ukrainischen, Tschinara („Platane“) in der Aserbaidschanischen, Dzintars („Bernstein“) in der Lettischen SSR etc. Die Läden durften theoretisch nur von Ausländern (und bestimmten sowjetischen Bürgern, wie hohen Parteimitgliedern oder auch nicht der Partei angehörenden sowjetischen Staatsbürgern, die im Ausland langfristig beruflich tätig waren) betreten werden, da der private Besitz von ausländischen, konvertierbaren Währungen verboten war. In den letzten Jahren des Bestehens der Sowjetunion und damit der Berjoska-Geschäfte wurden diese Einschränkungen jedoch zunehmend locker gehandhabt. Daneben bestanden in sowjetischen Hafenstädten Albatros-Geschäfte für heimkehrende Seeleute, deren Waren gegen TorgMorTrans-Schecks, ausgegeben vom Marineamt gegen Heuer in konvertierbarer Fremdwährung, abgegeben wurden. Nachdem Anfang der 1990er Jahre der Rubel konvertierbar wurde, waren die Berjoska-Geschäfte obsolet. Sie wurden privatisiert und meldeten später vielfach Konkurs an. (de)
- Beriozka (Russian: Берёзка, lit. "little birch tree") was the overall name applied to two chains of state-run retail stores in the Soviet Union that sold goods in exchange for foreign currency. Beriozkas sold luxury goods such as chocolate and caviar that were often unavailable or unaffordable in traditional Soviet markets and shops. In English-language advertisements and signs, the spelling was always "Beriozka" rather than the more conventional transliteration "Beryozka." Beryozka existed between 1964 and 1990 up to the point of the Soviet Union dissolution. (en)
- Beriozka, ou Beryezka (Russe: Берёзка, littéralement petit bouleau) était une chaîne de magasins de la Russie soviétique, destinée aux hauts fonctionnaires, aux touristes étrangers, et ultérieurement à tout citoyen soviétique ayant les moyens, qui vendait des biens généralement indisponibles contre des devises fortes. (fr)
- La Berëzka, spesso traslitterata come Beriozka o Beryozka (in russo: Берёзка - lett. Betulla) è stata una catena di negozi di proprietà statale presente nell'Unione Sovietica che vendeva al dettaglio prodotti acquistabili con valuta estera e di solito introvabili nei negozi regolari. Si suddivideva in due rami gestiti da due diverse agenzie di stato:
* il ramo appartenente al (società per il commercio e la posta estera), venne concepito per venire incontro ai cittadini sovietici che avevano ricevuto delle entrate con una valuta diversa dal rublo. Alcuni di questi venivano costretti a cambiare le loro valute in buoni emessi dal Vnešposyltorg, mentre altri ricevevano direttamente i loro pagamenti dall'estero in buoni attraverso degli intermediari sovietici;
* un ulteriore ramo di negozi accettava solo pagamenti in valuta straniera e con assegni di serie D emessi dalla Vneštorgbank. Ai cittadini sovietici (ad eccezione degli ufficiali e dei alti membri del partito) non era permesso entrare in questi negozi ed era proibito dalla legge il possesso di moneta straniera. I negozi che accettavano valuta straniera si chiamavano Berëzka solo nel territorio della RSFS Russa, mentre le altre repubbliche dell'Unione sovietica possedevano negozi simili chiamati di solito con il nome dei loro "alberi nazionali". Per esempio, nella RSS ucraina venivano chiamati Kaštan (castagno), Çinara (platano orientale) in Azerbaijan e Dzintars (ambra) in Lettonia. I Berëzka erano presenti solo nelle città più importanti e principalmente a Mosca. Esistevano anche dei negozi detti Albatross situati nelle città portuali come Vladivostok, che vendevano i propri prodotti ai marinai sovietici di ritorno dall'estero. Per fare acquisti, dovevano cambiare la propria somma di valuta estera in buoni emessi dal Dipartimento della Flotta Navale. I Berëzka vennero aperti nel 1964, preceduti dai degli anni '30 e i fallimentari uffici del Vnešposyltorg per i grandi magazzini sovietici (per esempio quello del GUM) che permettevano ai clienti di ordinare via posta un catalogo dall'estero e pagare con una valuta forte. I Berëzka diventarono obsoleti agli inizi degli anni novanta, quando divenne legale il cambio tra il rublo e le monete straniere. I negozi vennero privatizzati e molti chiusero a metà degli anni novanta per la loro scarsa competitività. Molti altri paesi hanno avuto delle istituzioni simili come gli Intershops della Repubblica democratica tedesca, i della Cina ed i Pewex in Polonia, sebbene alcuni di questi negozi non accettavano la valuta straniera. (it)
- «Бєрьо́зка» — в брежнівську епоху державні інвалютні елітні магазини (універмаги) роздрібної торгівлі в великих містах РРФСР, в яких рубль не був валютою, а товари продавали за заборонену валюту або іноземцям, або певним групам радянських громадян, або за спеціальні сертифікати (або чеки) і «Зовнішторгбанку». За межами цих магазинів пропонований крам в Радянському Союзі був або відсутній, або дуже дорогий. Лише в «Бєрьозках», не рахуючи чорного ринку, можна було купити все, або майже все. Ці магазини розділили населення на клани і касти, оскільки доступ до них мав далеко не кожен радянський громадянин. За продаж або обмін закордонної валюти загрожувала в'язниця. Частина «Берьозок» продавали товари безпосередньо за іноземну валюту іноземцям, інша частина «Берьозок» належала «Зовнішпосилторгу» і призначалися для радянських громадян, які отримали певний дохід у (валюта повинна була бути обміняна на рублеві чеки «Зовнішпосилторгу» (рос. Внешпосилторг)). Універмаги «Берьозка» були двох типів: звичайні туристичні магазини і закритого типу. Ціни на імпортні товари були досить високі, а на місцеві ремісничі художні вироби, такі як ювелірні вироби та прикраси з бурштину, а також ікру, однак, були відносно низькі. Магазини розташовувались в нецентральних районах міста, щоб не привертати увагу громадськості; вітрин в магазинах не було. Через відсутність конкуренції у валютних магазинах ціни були завищені в 2-10 разів. (uk)
- «Берёзка» — сеть фирменных розничных магазинов в СССР, реализовывавших пищевые продукты и потребительские товары за иностранную валюту (иностранцам) либо за сертификаты, позднее — чеки Внешпосылторга и Внешторгбанка (советским загранработникам — дипломатическим, военным и техническим специалистам, в частности специалистам «» и членам их семей). Существовала сеть «Берёзок», принимавших чеки серии «Д» для обслуживания дипломатического корпуса, а также сеть магазинов и киосков при гостиницах «Интуриста», принимавших иностранную валюту (продажа сувениров, мехов, продуктов, напитков и сигарет). Магазины этой торговой сети существовали в Москве, Ленинграде, столицах союзных республик, крупных областных центрах и в некоторых портовых и курортных городах (в Сочи, Севастополе, Волгограде, Ялте, Новороссийске, Измаиле, Выборге и Находке). (ru)
- 小白樺商店（俄語：Берёзка）是苏联政府设立的使用外汇购买商品的商店。该商店一般仅为外国人服務，但也能給苏联政府官员等特权阶层提供稀缺食品和外国享乐用品，是「红色贵族」的象征。戈爾巴喬夫上臺後廢除了小白樺商店。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El beriozka (transcripció del rus берёзка 'bedoll'), o patró mimètic esglaonat, és un patró mimètic soviètic –i, alhora, un grup de patrons--, de la família clapejada, que sobre fons llis presenta clapes més clares suggerint fulles, essent el contorn de les clapes d'un traç esglaonat molt característic que als ulls actuals fa efecte de pixelat, tot i no ser-ho en origen. (ca)
- Beriozka (Russian: Берёзка, lit. "little birch tree") was the overall name applied to two chains of state-run retail stores in the Soviet Union that sold goods in exchange for foreign currency. Beriozkas sold luxury goods such as chocolate and caviar that were often unavailable or unaffordable in traditional Soviet markets and shops. In English-language advertisements and signs, the spelling was always "Beriozka" rather than the more conventional transliteration "Beryozka." Beryozka existed between 1964 and 1990 up to the point of the Soviet Union dissolution. (en)
- Beriozka, ou Beryezka (Russe: Берёзка, littéralement petit bouleau) était une chaîne de magasins de la Russie soviétique, destinée aux hauts fonctionnaires, aux touristes étrangers, et ultérieurement à tout citoyen soviétique ayant les moyens, qui vendait des biens généralement indisponibles contre des devises fortes. (fr)
- 小白樺商店（俄語：Берёзка）是苏联政府设立的使用外汇购买商品的商店。该商店一般仅为外国人服務，但也能給苏联政府官员等特权阶层提供稀缺食品和外国享乐用品，是「红色贵族」的象征。戈爾巴喬夫上臺後廢除了小白樺商店。 (zh)
- Berjoska (russisch Берёзка „Birklein“, nach dem russischen Nationalbaum; offiziell verwendete Transkription in Lateinschrift Beriozka) waren Einzelhandelsgeschäfte in der Russischen SFSR, die ab 1964 gegen Valuta Artikel an Ausländer oder unter strikten Voraussetzungen an bestimmte Gruppen sowjetischer Bürger verkaufte. Außerhalb dieser Geschäfte war das Angebot in der Sowjetunion entweder nicht erhältlich oder sehr teuer. Nachdem Anfang der 1990er Jahre der Rubel konvertierbar wurde, waren die Berjoska-Geschäfte obsolet. Sie wurden privatisiert und meldeten später vielfach Konkurs an. (de)
- La Berëzka, spesso traslitterata come Beriozka o Beryozka (in russo: Берёзка - lett. Betulla) è stata una catena di negozi di proprietà statale presente nell'Unione Sovietica che vendeva al dettaglio prodotti acquistabili con valuta estera e di solito introvabili nei negozi regolari. Si suddivideva in due rami gestiti da due diverse agenzie di stato: I Berëzka diventarono obsoleti agli inizi degli anni novanta, quando divenne legale il cambio tra il rublo e le monete straniere. I negozi vennero privatizzati e molti chiusero a metà degli anni novanta per la loro scarsa competitività. (it)
- «Берёзка» — сеть фирменных розничных магазинов в СССР, реализовывавших пищевые продукты и потребительские товары за иностранную валюту (иностранцам) либо за сертификаты, позднее — чеки Внешпосылторга и Внешторгбанка (советским загранработникам — дипломатическим, военным и техническим специалистам, в частности специалистам «» и членам их семей). Существовала сеть «Берёзок», принимавших чеки серии «Д» для обслуживания дипломатического корпуса, а также сеть магазинов и киосков при гостиницах «Интуриста», принимавших иностранную валюту (продажа сувениров, мехов, продуктов, напитков и сигарет). (ru)
- «Бєрьо́зка» — в брежнівську епоху державні інвалютні елітні магазини (універмаги) роздрібної торгівлі в великих містах РРФСР, в яких рубль не був валютою, а товари продавали за заборонену валюту або іноземцям, або певним групам радянських громадян, або за спеціальні сертифікати (або чеки) і «Зовнішторгбанку». За межами цих магазинів пропонований крам в Радянському Союзі був або відсутній, або дуже дорогий. Лише в «Бєрьозках», не рахуючи чорного ринку, можна було купити все, або майже все. Ці магазини розділили населення на клани і касти, оскільки доступ до них мав далеко не кожен радянський громадянин. (uk)
|
