| dbo:abstract
|
- بيريف إيه -50 (بالإنجليزية: Beriev A-50) هي طائرة نظام الإنذار المبكر والتحكم أنتجت أصلًا في الاتحاد السوفيتي. من صناعة بيريف. تستخدم بشكل أساسي من قبل القوات الجوية الروسية. كان أول طيران لها في 19 ديسمبر 1978. دخلت الخدمة في 1984، ومازالت في الخدمة حتى الآن. صنع منها 40 طائرة. (ar)
- Berijev A-50 (kód NATO "Mainstay") je sovětský, resp. ruský letoun včasné výstrahy (AWACS) založený na draku nákladního letounu Iljušin Il-76. Vyvinut byl jako náhrada za stroje Tupolev Tu-126 "Moss" a první vzlétl v roce 1978. Do služby vstoupil roku 1984 a do roku 1992 bylo vyrobeno asi 40 kusů. A-50 mohou být použity k detekci a sledování vzdušných cílů, ale i hladinových plavidel. Získané informace jsou následně poskytovány automatizovaným systémem řídících a velitelských stanovišť ruských ozbrojených sil. (cs)
- Die Berijew A-50 Schmel (russisch Бериев А-50 Шмель, NATO-Codename: „Mainstay“) ist ein in der Sowjetunion entwickeltes vierstrahliges Frühwarnflugzeug, das auf dem Transportflugzeug Iljuschin Il-76 basiert. Sie bildet das Gegenstück zur US-amerikanischen Boeing E-3 Sentry. Die Berijew A-50 wird bisweilen fälschlicherweise als Iljuschin Il-82 bezeichnet. In Russland wird eine erheblich modernisierte Version unter dem Namen Berijew A-100 entwickelt, deren Erstflug am 18. November 2017 war. (de)
- Το Beriev A-50 (Ρωσικά:Шмель,Shmel, μέλισσα), (κωδικός NATO: Mainstay) είναι ένα Ρωσικό αεροσκάφος εναέριας προειδοποίησης, βασισμένο στο στρατιωτικό μεταφορικό Ilyushin Il-76. Σχεδιάστηκε ως αντικαταστάτης του (παραλλαγή του βομβαρδιστικού Tupolev Tu-95). Το Α-50 πέταξε για πρώτη φορά το 1980 και εντάχθηκε στην Αεροπορία της Σοβιετικής Ένωσης το 1984. Μέχρι το 1992, 40 αεροσκάφη είχαν κατασκευαστεί. (el)
- The Beriev A-50 (NATO reporting name: Mainstay) is a Soviet airborne early warning and control (AEW&C) aircraft based on the Ilyushin Il-76 transport. Developed to replace the Tupolev Tu-126 "Moss", the A-50 first flew in 1978. Its existence was revealed to the Western Bloc in 1980 by Adolf Tolkachev. It entered service in 1984, with about 40 produced by 1992. (en)
- El Beriev A-50 «Shmel» (en ruso: Бериев A-50 «Шмель», designación OTAN: Mainstay) es un avión ruso de alerta temprana y control aerotransportado (AEW&C) construido por el fabricante soviético Beriev. El diseño de la aeronave está basado en el avión de transporte Ilyushin Il-76. Fue desarrollado para reemplazar del servicio al Tupolev Tu-126 Moss, volando por primera vez en el año 1978. (es)
- L'Iliouchine A-50 ou Beriev A-50 (code OTAN : Mainstay) est un avion de détection et de commandement aéroporté quadriréacteur en service depuis 1984. (fr)
- Beriev A-50 ( nama pelaporan NATO "Mainstay") adalah pesawat peringatan udara dan sistem kontrol (AWACS) Soviet berdasarkan pada pesawat transportasi Ilyushin Il-76. Dikembangkan untuk menggantikan pesawat Tupolev Tu-126 "Moss", A-50 pertama kali terbang pada tahun 1978. Beriev A-50 ini mulai beroperasi pada tahun 1984, dengan sekitar 40 diproduksi tahun 1992. (in)
- A-50(ロシア語:А-50アー・ピジシャート)は、ソ連及びロシア連邦の早期警戒管制機(Самолет ДРЛО)である。 北大西洋条約機構(NATO)は、「メインステイ」(Mainstay：大黒柱の意)というNATOコードネームを割り当てた。 (ja)
- A-50 메인스테이는 러시아의 조기경보기이다. 나토명 메인스테이. 중국도 최근 이를 국산화하여 KJ-2000 조기경보기를 개발하였다. 일류신 Il-76 수송기에 조기경보 레이다를 장착한 것이다. 이전의 조기경보기(나토명 모스)를 대체하였다. 1978년 초도비행하여, 1992년까지 40대 정도가 생산되었다. A-50 메인스테이는 최대이륙중량 170톤으로 175톤인 E-767과 동급이다. 일본은 4대의 E-767을 보유하고 있다. 중국은 KJ-2000 조기경보기를 5대 보유하고 있는데, 서방 군당국은 이것이 중국 독자개발이라기 보다는 A-50 메인스테이라고 보고 있다. 역시 최대이륙중량 170톤급이다. 러시아, 중국, 일본이 170톤급 조기경보기를 보유한 반면에, 한국은 최근 77톤의 E-737 4대를 미국에 주문했다. (ko)
- Il Beriev A-50, nome in codice NATO Mainstay (spina dorsale), è un AWACS sviluppato a partire dall'Ilyushin Il-76 dall'ufficio progettazione Beriev di Taganrog (noto anche per i suoi idrovolanti) e costituisce l'equivalente russo del Boeing E-3 Sentry. È ben riconoscibile a causa del rotodome (radome rotante) che contiene l'antenna radar. La versione cinese è denominata KJ-2000. Effettuato il primo volo nel 1978, è entrato in servizio nel 1984 e nel 1992 ne risultavano prodotti circa 40 esemplari. Verrà sostituito gradualmente dal più moderno Beriev A-100. (it)
- De Beriev A-50 Sjmel (Russisch: A-50 Шмель; "hommel") (NAVO-codenaam: Mainstay) is de opvolger van de Tupolev Tu-126 Moss, een van de eerste AWACS systemen van de USSR. Het toestel is de Russische tegenhanger van de Amerikaanse Boeing E-3. Het toestel is gebaseerd op de transportversie van de Iljoesjin Il-76 en is de vervanger van de verouderde Tupolev Tu-126. Er zijn tot 1992 43 stuks van geproduceerd en de operationele inzet van dit toestel duurt voort tot op heden. De 15 koppige bemanning werkt met een -rondzoekradar gemonteerd in een draaibare radome. Met deze radar is de Mainstay in staat tot het controleren en begeleiden van 10 jachtvliegtuigen. Het toestel beschikt ook over een volgradar waarmee het in staat is tot het gelijktijdig volgen van 50 doelen in een straal van 230 km. Grotere doelen zoals schepen kunnen vanaf 400 km rondom worden gevolgd. (nl)
- Berijew Iljuszyn A-50 Szmiel (ros. Шмель – trzmiel) – radziecki, czterosilnikowy samolot wczesnego ostrzegania zbudowany na podstawie transportowego Ił-76 przy współpracy Iljuszyna i Berijewa. W nomenklaturze NATO określany jako Mainstay. (pl)
- O Beriev A-50 (OTAN "Mainstay") é uma aeronave Soviética equipada de Sistema Aéreo de Alerta e Controle baseada no Ilyushin Il-76. Desenvolvido para substituir o Tupolev Tu-126 "Moss", o A-50 voou pela primeira vez em 1978. Entrou em serviço em 1984, com cerca de 40 aeronaves produzidas até 1992. (pt)
- Beriev A-50 (Ryska: Шмель "Humlan") (Nato-rapporteringsnamn: Mainstay) är ett ryskt radarspaningsplan utvecklat av Sovjetunionen under 1980-talet. Planet är baserat på det sovjetiska transportflygplanet Iljusjin Il-76 och togs för första gången i tjänst 1984. Planet bär på en roterande radar med en diameter på 9 meter. Denna kan spåra upp till 50 föremål inom en radie på 230 km. Stora föremål, som till exempel större ytfartyg, kan spåras på upp till 400 km avstånd. Fram till Sovjetunionens upplösning 1992 producerades 40 st A-50-flygplan, idag finns cirka 25 flygplan i ryska flygvapnet. (sv)
- А-50 (изделие «А», по кодификации НАТО: Mainstay — «Оплот») — советский и российский самолёт дальнего радиолокационного обнаружения и управления. Создан на базе военно-транспортного самолёта Ил-76 на Таганрогском авиационном научно-техническом комплексе им. Г. М. Бериева совместно с НПО «Вега» (Московский научно-исследовательский институт приборостроения), на замену устаревшему на тот момент самолёту Ту-126.Вместе с радиотехническим комплексом «Шмель», установленным на нём, образует авиационный комплекс радиолокационного дозора и наведения А-50. А-50 может применяться для обнаружения и сопровождения воздушных и надводных целей, оповещения командных пунктов автоматизированных систем управления видов Вооружённых Сил о воздушной и надводной обстановке, применяться для управления самолётами истребительной и ударной авиации при их наведении на воздушные, наземные и морские цели, а также служить воздушным командным пунктом. Принят на вооружение в 1989 году. Серийное производство осуществлялось в Ташкенте на заводе им. В. П. Чкалова.Впервые был показан на МАКС-95. Участвовал в военных парадах 9 мая 2009, 2010, 2013, 2014, 2015, 2016 и 2020 годов в Москве. (ru)
- A-50「熊蜂」預警機（俄語：А-50 «Шмель»；北約代號：支柱，Mainstay）是以伊留申-76運輸機為基礎，由別里耶夫設計局生產的預警機。 (zh)
- А-50 (виріб «А», за кодифікацією НАТО: Mainstay — «Опора») — радянський і російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління. Створено на базі військово-транспортного літака Іл-76 на авіаційному Таганрозькому науково-технічному комплексі ім. Г. М. Берієва спільно з НВО «Вега» (Московський науково-дослідний інститут приладобудування), на заміну застарілому на той момент літаку Ту-126. Разом з радіотехнічним комплексом «Джміль» (Шмель), встановленим на ньому, утворює авіаційний комплекс радіолокаційного дозору та наведення А-50. А-50 може застосовуватися для виявлення та супроводження повітряних та надводних цілей, оповіщення командних пунктів автоматизованих систем управління видів Збройних Сил про повітряну та надводну обстановку, застосовуватися для управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а також служити повітряним командним пунктом. Прийнятий на озброєння у 1989 році. Серійне виробництво здійснювалося у Ташкенті на заводі ім. В. П. Чкалова. Вперше було показано на МАКС-95. Брав участь у військових парадах 9 травня 2009, 2010, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2020 років у Москві. (uk)
|
| dbo:manufacturer
| |
| dbo:numberBuilt
|
- 40 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:predecessor
| |
| dbo:productionEndYear
| |
| dbo:productionStartYear
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:type
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 13803 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:airfoil
|
- root: TsAGI P-151 ; tip: TsAGI P-151 (en)
|
| dbp:ceilingM
| |
| dbp:crew
| |
| dbp:developedFrom
| |
| dbp:developedInto
| |
| dbp:emptyWeightKg
| |
| dbp:eng1Kn
| |
| dbp:eng1Name
| |
| dbp:eng1Number
| |
| dbp:eng1Type
| |
| dbp:firstFlight
| |
| dbp:heightM
| |
| dbp:introduced
| |
| dbp:lengthM
| |
| dbp:manufacturer
| |
| dbp:maxSpeedKmh
| |
| dbp:maxTakeoffWeightKg
| |
| dbp:moreUsers
| |
| dbp:numberBuilt
| |
| dbp:primaryUser
| |
| dbp:primeUnits?_
| |
| dbp:produced
| |
| dbp:rangeKm
| |
| dbp:spanM
| |
| dbp:status
| |
| dbp:type
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:wingAreaSqm
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- بيريف إيه -50 (بالإنجليزية: Beriev A-50) هي طائرة نظام الإنذار المبكر والتحكم أنتجت أصلًا في الاتحاد السوفيتي. من صناعة بيريف. تستخدم بشكل أساسي من قبل القوات الجوية الروسية. كان أول طيران لها في 19 ديسمبر 1978. دخلت الخدمة في 1984، ومازالت في الخدمة حتى الآن. صنع منها 40 طائرة. (ar)
- Berijev A-50 (kód NATO "Mainstay") je sovětský, resp. ruský letoun včasné výstrahy (AWACS) založený na draku nákladního letounu Iljušin Il-76. Vyvinut byl jako náhrada za stroje Tupolev Tu-126 "Moss" a první vzlétl v roce 1978. Do služby vstoupil roku 1984 a do roku 1992 bylo vyrobeno asi 40 kusů. A-50 mohou být použity k detekci a sledování vzdušných cílů, ale i hladinových plavidel. Získané informace jsou následně poskytovány automatizovaným systémem řídících a velitelských stanovišť ruských ozbrojených sil. (cs)
- Die Berijew A-50 Schmel (russisch Бериев А-50 Шмель, NATO-Codename: „Mainstay“) ist ein in der Sowjetunion entwickeltes vierstrahliges Frühwarnflugzeug, das auf dem Transportflugzeug Iljuschin Il-76 basiert. Sie bildet das Gegenstück zur US-amerikanischen Boeing E-3 Sentry. Die Berijew A-50 wird bisweilen fälschlicherweise als Iljuschin Il-82 bezeichnet. In Russland wird eine erheblich modernisierte Version unter dem Namen Berijew A-100 entwickelt, deren Erstflug am 18. November 2017 war. (de)
- Το Beriev A-50 (Ρωσικά:Шмель,Shmel, μέλισσα), (κωδικός NATO: Mainstay) είναι ένα Ρωσικό αεροσκάφος εναέριας προειδοποίησης, βασισμένο στο στρατιωτικό μεταφορικό Ilyushin Il-76. Σχεδιάστηκε ως αντικαταστάτης του (παραλλαγή του βομβαρδιστικού Tupolev Tu-95). Το Α-50 πέταξε για πρώτη φορά το 1980 και εντάχθηκε στην Αεροπορία της Σοβιετικής Ένωσης το 1984. Μέχρι το 1992, 40 αεροσκάφη είχαν κατασκευαστεί. (el)
- The Beriev A-50 (NATO reporting name: Mainstay) is a Soviet airborne early warning and control (AEW&C) aircraft based on the Ilyushin Il-76 transport. Developed to replace the Tupolev Tu-126 "Moss", the A-50 first flew in 1978. Its existence was revealed to the Western Bloc in 1980 by Adolf Tolkachev. It entered service in 1984, with about 40 produced by 1992. (en)
- El Beriev A-50 «Shmel» (en ruso: Бериев A-50 «Шмель», designación OTAN: Mainstay) es un avión ruso de alerta temprana y control aerotransportado (AEW&C) construido por el fabricante soviético Beriev. El diseño de la aeronave está basado en el avión de transporte Ilyushin Il-76. Fue desarrollado para reemplazar del servicio al Tupolev Tu-126 Moss, volando por primera vez en el año 1978. (es)
- L'Iliouchine A-50 ou Beriev A-50 (code OTAN : Mainstay) est un avion de détection et de commandement aéroporté quadriréacteur en service depuis 1984. (fr)
- Beriev A-50 ( nama pelaporan NATO "Mainstay") adalah pesawat peringatan udara dan sistem kontrol (AWACS) Soviet berdasarkan pada pesawat transportasi Ilyushin Il-76. Dikembangkan untuk menggantikan pesawat Tupolev Tu-126 "Moss", A-50 pertama kali terbang pada tahun 1978. Beriev A-50 ini mulai beroperasi pada tahun 1984, dengan sekitar 40 diproduksi tahun 1992. (in)
- A-50(ロシア語:А-50アー・ピジシャート)は、ソ連及びロシア連邦の早期警戒管制機(Самолет ДРЛО)である。 北大西洋条約機構(NATO)は、「メインステイ」(Mainstay：大黒柱の意)というNATOコードネームを割り当てた。 (ja)
- A-50 메인스테이는 러시아의 조기경보기이다. 나토명 메인스테이. 중국도 최근 이를 국산화하여 KJ-2000 조기경보기를 개발하였다. 일류신 Il-76 수송기에 조기경보 레이다를 장착한 것이다. 이전의 조기경보기(나토명 모스)를 대체하였다. 1978년 초도비행하여, 1992년까지 40대 정도가 생산되었다. A-50 메인스테이는 최대이륙중량 170톤으로 175톤인 E-767과 동급이다. 일본은 4대의 E-767을 보유하고 있다. 중국은 KJ-2000 조기경보기를 5대 보유하고 있는데, 서방 군당국은 이것이 중국 독자개발이라기 보다는 A-50 메인스테이라고 보고 있다. 역시 최대이륙중량 170톤급이다. 러시아, 중국, 일본이 170톤급 조기경보기를 보유한 반면에, 한국은 최근 77톤의 E-737 4대를 미국에 주문했다. (ko)
- Il Beriev A-50, nome in codice NATO Mainstay (spina dorsale), è un AWACS sviluppato a partire dall'Ilyushin Il-76 dall'ufficio progettazione Beriev di Taganrog (noto anche per i suoi idrovolanti) e costituisce l'equivalente russo del Boeing E-3 Sentry. È ben riconoscibile a causa del rotodome (radome rotante) che contiene l'antenna radar. La versione cinese è denominata KJ-2000. Effettuato il primo volo nel 1978, è entrato in servizio nel 1984 e nel 1992 ne risultavano prodotti circa 40 esemplari. Verrà sostituito gradualmente dal più moderno Beriev A-100. (it)
- Berijew Iljuszyn A-50 Szmiel (ros. Шмель – trzmiel) – radziecki, czterosilnikowy samolot wczesnego ostrzegania zbudowany na podstawie transportowego Ił-76 przy współpracy Iljuszyna i Berijewa. W nomenklaturze NATO określany jako Mainstay. (pl)
- O Beriev A-50 (OTAN "Mainstay") é uma aeronave Soviética equipada de Sistema Aéreo de Alerta e Controle baseada no Ilyushin Il-76. Desenvolvido para substituir o Tupolev Tu-126 "Moss", o A-50 voou pela primeira vez em 1978. Entrou em serviço em 1984, com cerca de 40 aeronaves produzidas até 1992. (pt)
- Beriev A-50 (Ryska: Шмель "Humlan") (Nato-rapporteringsnamn: Mainstay) är ett ryskt radarspaningsplan utvecklat av Sovjetunionen under 1980-talet. Planet är baserat på det sovjetiska transportflygplanet Iljusjin Il-76 och togs för första gången i tjänst 1984. Planet bär på en roterande radar med en diameter på 9 meter. Denna kan spåra upp till 50 föremål inom en radie på 230 km. Stora föremål, som till exempel större ytfartyg, kan spåras på upp till 400 km avstånd. Fram till Sovjetunionens upplösning 1992 producerades 40 st A-50-flygplan, idag finns cirka 25 flygplan i ryska flygvapnet. (sv)
- A-50「熊蜂」預警機（俄語：А-50 «Шмель»；北約代號：支柱，Mainstay）是以伊留申-76運輸機為基礎，由別里耶夫設計局生產的預警機。 (zh)
- De Beriev A-50 Sjmel (Russisch: A-50 Шмель; "hommel") (NAVO-codenaam: Mainstay) is de opvolger van de Tupolev Tu-126 Moss, een van de eerste AWACS systemen van de USSR. Het toestel is de Russische tegenhanger van de Amerikaanse Boeing E-3. Het toestel is gebaseerd op de transportversie van de Iljoesjin Il-76 en is de vervanger van de verouderde Tupolev Tu-126. Er zijn tot 1992 43 stuks van geproduceerd en de operationele inzet van dit toestel duurt voort tot op heden. (nl)
- А-50 (виріб «А», за кодифікацією НАТО: Mainstay — «Опора») — радянський і російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління. Створено на базі військово-транспортного літака Іл-76 на авіаційному Таганрозькому науково-технічному комплексі ім. Г. М. Берієва спільно з НВО «Вега» (Московський науково-дослідний інститут приладобудування), на заміну застарілому на той момент літаку Ту-126. Разом з радіотехнічним комплексом «Джміль» (Шмель), встановленим на ньому, утворює авіаційний комплекс радіолокаційного дозору та наведення А-50. (uk)
- А-50 (изделие «А», по кодификации НАТО: Mainstay — «Оплот») — советский и российский самолёт дальнего радиолокационного обнаружения и управления. Создан на базе военно-транспортного самолёта Ил-76 на Таганрогском авиационном научно-техническом комплексе им. Г. М. Бериева совместно с НПО «Вега» (Московский научно-исследовательский институт приборостроения), на замену устаревшему на тот момент самолёту Ту-126.Вместе с радиотехническим комплексом «Шмель», установленным на нём, образует авиационный комплекс радиолокационного дозора и наведения А-50. (ru)
|
| rdfs:label
|
- بيريف إيه -50 (ar)
- Berijev A-50 (cs)
- Berijew A-50 (de)
- Beriev A-50 (el)
- Beriev A-50 (es)
- Beriev A-50 (en)
- Beriev A-50 (in)
- Iliouchine A-50 (fr)
- Beriev A-50 (it)
- A-50 (航空機) (ja)
- A-50 메인스테이 (ko)
- Beriev A-50 (nl)
- Berijew A-50 (pl)
- Beriev A-50 (pt)
- А-50 (ru)
- Beriev A-50 (sv)
- A-50預警機 (zh)
- А-50 (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:aircraftElectronic
of | |
| is dbo:aircraftTransport
of | |
| is dbo:successor
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:aircraftElectronic
of | |
| is dbp:aircraftTransport
of | |
| is dbp:variantsWithTheirOwnArticles
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
