| dbo:abstract
|
- Androció (en grec antic: Ἀνδροτίων; en llatí: Androtion) era un orador atenès, fill d'Andró. Fou deixeble d'Isòcrates d'Atenes i contemporani de Demòstenes, segons que diu Suides. No se sap quina tendència política tenia, però Ulpià diu que va ser un dels principals demagogs del seu temps, i que els seus discursos mostraven una especial elegància i habilitat. Segons Aulus Gel·li, entre els discursos de Demòstenes n'hi havia un contra Androció, que va pronunciar quan tenia vint-i-set anys, on imitava les formes elegants d'Isòcrates i del mateix Androció. Pel que sembla, el seu discurs anava contra les lleis i el costum. Es va demanar la privació de la ciutadania a Androció per aquestes propostes i per la seva mala conducta en altres aspectes. El discurs de Demòstenes era de suport a aquesta proposta, però no és conegut com va acabar l'afer. (ca)
- Androtion (altgriechisch Ἀνδροτίων Androtíōn; * um 410 v. Chr.; † nach 343 v. Chr.) war ein gemäßigt-demokratischer athenischer Staatsmann, Redner und Atthidograph (Verfasser einer Geschichte Athens). Er lebte im 4. Jahrhundert v. Chr. (de)
- Ο Ανδροτίων ο Αθηναίος ήταν αρχαίος Έλληνας Ατθιδογράφος και ρήτορας του 4ου αιώνα π.Χ., ένας από τους σημαντικότερους. (el)
- Androtion (Ancient Greek: Ἀνδροτίων, gen.: Ἀνδροτίωνος; before 405 – after 346 BC), was a Greek orator, and one of the leading politicians of his time. He was born between 415 and 405 BC, the son of Andron, who was a member of the Four Hundred and an associate of Theramenes. Androtion was probably Andron's first son, and seems to have inherited his fortune. In the late 390s or early 380s BC, he studied under Isocrates. He may have been the author of a work on agriculture which survives in fragmentary form. Androtion began his political career not long before 385, and the first position we can place him as holding is that of epistates, some time in the 370s BC. Androtion held various other positions during his career, including governing Arkesine on Amorgos for at least two years up to 357–6, and being a member of the boule in 356/5 BC. In 355–4, Androtion was brought to trial by Euktemon and Diodorus, accused of illegally proposing a crown be awarded to the Council of Five Hundred at the end of its term of office. The prosecution speech, composed by Demosthenes, survives as speech "Against Androtion", and it is a major source of information about his career up to this point. Androtion was acquitted, and was appointed as an ambassador to Mausolus, the ruler of Caria. He is said to have gone into exile at Megara, and to have composed an Atthis, or annalistic account of Attica from the earliest times to his own days (Pausanias vi. 7; x. 8). It is disputed whether the annalist and orator are identical. Professor Gaetano De Sanctis (in L'Attide di Androzione e un papiro di Oxyrhynchos, Turin, 1908) attributes to Androtion, the Atthidographer, a 4th-century historical fragment, discovered by B. P. Grenfell and A. S. Hunt (Oxyrhynchus Papyri, vol. v.). Strong arguments against this view are set forth by E. M. Walker in the Classical Review, May 1908. (en)
- Androción (en griego, Ἀνδροτίων; genitivo: Ἀνδροτίωνος; ca. 410-340 a. C.), fue un orador y atidógrafo ateniense, dirigente político, discípulo de Isócrates y contemporáneo de Demóstenes. Es conocido, principalmente, por el discurso de Demóstenes, en el que fue acusado de ilegalidad al proponer el honor de dar una corona al Consejo de los Quinientos a la expiración de su magistratura. Androción ocupó varios puestos importantes, y durante la Guerra Social fue nombrado comisario extraordinario para cobrar los atrasos de determinados impuestos. Demóstenes y Aristóteles hablan favorablemente de sus cualidades de orador. Según María Cruz Herrero Ingelmo, se opuso a Demóstenes en la cuestión de una alianza contra Macedonia y fue partidario de combinar una política exterior moderadamente conservadora con una enérgica política exterior contra Persia. Se dice que estuvo exiliado en Megara, donde compuso un Atthís en ocho libros, anales del Ática, desde los primeros tiempos hasta su época. Se ha discutido si el cronista y el orador son la misma persona, pero un Androción que escribió sobre agricultura es sin duda una persona diferente. Gaetano De Sanctis atribuye a Androción el Atidógrafo, un fragmento del siglo IV a. C., descubierto por B. P. Grenfell y A. S. Hunt. Fuertes argumentos en contra de este punto fueron establecidos por E. M. Walker en la publicación Classical Review, en la edición de mayo de 1908. Parte de las obras fueron publicadas por Müller en su obra Fragmente der griechischen Historiker (1841). (es)
- Androtion (en grec ancien Ἀνδροτίων) est un historien, politicien et atthidographe grec, né à Athènes vers -410 et mort après -346, contemporain de la Guerre sociale, période pendant laquelle il fut influent. (fr)
- Androzione del demo di Gargetto (in greco antico: Ἀνδροτίων, Androtìōn; 410 a.C. – 340 a.C.) è stato un politico e storico ateniese. (it)
- Androcião (em grego clássico: Ἀνδροτίων, genitivo: Ἀνδροτίωνος; c. 410 a. C. — 340 a. C.) foi um orador e atidógrafo grego, e uma das lideranças políticas de seu tempo, foi discípulo de Isócrates e contemporâneo de Demóstenes. (pt)
- Андротіон (дав.-гр. Ἀνδροτίων, бл. 410—340 років до н. е.) — афінський політик, оратор і IV століття до н. е. Андротіон був старшим і, можливо, єдиним сином Андрона, онуком Андротіона, з дема аттичної філи . Батько Андротіона Андрон двічі згаданий в діалогах Платона серед учнів знаменитих софістів. Навчання в давній Елладі було платним. На підставі зіставлення цих фактів сучасні історики припускають, що Андротіон мав походження з багатої сім'ї. У 411 році до н. е. Андрон входив до складу короткочасного уряду «олігархії чотирьохсот» в Афінах. Також він був близьким з державним діячем Фераменом. У тому ж 411 році до н. е. Андрон ініціював судовий процес проти філософа Антифона, сина Софіла, за звинуваченням у державній зраді. За рішенням суду Антифона стратили. У молодості Андротіон навчався риторики в Ісократа. Демосфен охарактеризував його як «майстра говорити», так як «цій справі [він] присвятив все своє життя». Незадовго до Союзницької війни (357—355 років до н. е.) Андротіон був одним з афінських послів до Мавсола в Галікарнас. Після завершення війни протягом року командував афінським гарнізоном в на острові Аморгос. У наступному році зайняв посаду члена Ради п'ятисот. Згідно з даними епіграфіки в цей час на один день був призначений епістатом. Також увійшов до складу колегії з десяти чоловік по стягненню заборгованості з афінян по військовому податку . На цей час припадає діяльність Андротіона по наповненню державної скарбниці, шляхом переплавки храмових судин і золотих вінків. По завершенню терміну повноважень Ради п'ятисот Андротіон виступив перед Народними зборами з пропозицією їх нагородити. Однак недоброзичливі люди Андротіона подали на нього в суд. Від імені Евтекмона з обвинуваченою промовою виступив Демосфен. Андротіона виправдали. Згодом його все-таки вигнали з Афін. Перебуваючи на засланні в місті Мегара, Андротіон написав 10-томну історичну працю «Аттіка», яку використовував, зокрема, Арістотель при написанні «Афінської політії». На сьогоднішній день збереглося лише 68 фрагментів з цієї праці. (uk)
- Андротион (др.-греч. Ἀνδροτίων, около 410—340 годов до н. э.) — афинский политик, оратор и IV века до н. э. Андротион был старшим и, возможно, единственным сыном Андрона, внуком Андротиона, из дема аттической филы . Отец Андротиона Андрон дважды упомянут в диалогах Платона среди учеников знаменитых софистов. Обучение в древней Элладе было платным. На основании сопоставления этих фактов современные историки подчёркивают, что Андротион происходил из богатой семьи. В 411 году до н. э. Андрон входил в состав кратковременного правительства «олигархии четырёхсот» в Афинах. Также он был близок к государственному деятелю Ферамену. В том же 411 году до н. э. Андрон инициировал судебный процесс против философа Антифона, сына Софила, по обвинению в государственной измене. По решению суда Антифона казнили. В молодости Андротион обучался риторике у Исократа. Демосфен охарактеризовал его как «мастера говорить», так как «этому делу [он] посвятил всю свою жизнь». Незадолго до Союзнической войны (357—355 годов до н. э.) Андротион был одним из афинских послов к Мавсолу в Галикарнас. По окончании войны в течение года командовал афинским гарнизоном в на острове Аморгос. В следующем году занял должность члена Совета Пятисот. Согласно данным эпиграфики в это время на один день был назначен эпистатом. Также вошёл в состав коллегии из десяти человек по взиманию задолженности с афинян по военному налогу . К этому времени относится деятельность Андротиона по наполнению государственной казны путём переплавки храмовых сосудов и золотых венков. По окончании срока полномочий Совета Пятисот Андротион выступил перед Народным собранием с предложением их наградить. Однако недоброжелатели Андротиона подали на него в суд. От имени Эвтекмона с обвинительной речью выступил Демосфен. Андротиона оправдали. Впоследствии его всё-таки изгнали из Афин. Находясь в ссылке в городе Мегара, Андротион написал 10-томный исторический труд «Аттика», который использовал, в частности, Аристотель при написании «Афинской политии». На сегодняшний день сохранилось лишь 68 фрагментов из этого труда. (ru)
- 安德罗提翁（英語：Androtion，前410年－前340年），雅典政治家，伊索克拉底门徒，反对德摩斯提尼及与波斯结盟抵御马其顿的观点。同盟战争期间（公元前357年—公元前355年），他出使卡里亚，拜谒王；公元前355年，在一攻打波斯的备战委员会任职。公元前354年至公元前353年，他因违宪提案而被控，后被流放到麦加拉。他于此完成一部八卷本的《Atthis》（公元前343年）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Androtion (altgriechisch Ἀνδροτίων Androtíōn; * um 410 v. Chr.; † nach 343 v. Chr.) war ein gemäßigt-demokratischer athenischer Staatsmann, Redner und Atthidograph (Verfasser einer Geschichte Athens). Er lebte im 4. Jahrhundert v. Chr. (de)
- Ο Ανδροτίων ο Αθηναίος ήταν αρχαίος Έλληνας Ατθιδογράφος και ρήτορας του 4ου αιώνα π.Χ., ένας από τους σημαντικότερους. (el)
- Androtion (en grec ancien Ἀνδροτίων) est un historien, politicien et atthidographe grec, né à Athènes vers -410 et mort après -346, contemporain de la Guerre sociale, période pendant laquelle il fut influent. (fr)
- Androzione del demo di Gargetto (in greco antico: Ἀνδροτίων, Androtìōn; 410 a.C. – 340 a.C.) è stato un politico e storico ateniese. (it)
- Androcião (em grego clássico: Ἀνδροτίων, genitivo: Ἀνδροτίωνος; c. 410 a. C. — 340 a. C.) foi um orador e atidógrafo grego, e uma das lideranças políticas de seu tempo, foi discípulo de Isócrates e contemporâneo de Demóstenes. (pt)
- 安德罗提翁（英語：Androtion，前410年－前340年），雅典政治家，伊索克拉底门徒，反对德摩斯提尼及与波斯结盟抵御马其顿的观点。同盟战争期间（公元前357年—公元前355年），他出使卡里亚，拜谒王；公元前355年，在一攻打波斯的备战委员会任职。公元前354年至公元前353年，他因违宪提案而被控，后被流放到麦加拉。他于此完成一部八卷本的《Atthis》（公元前343年）。 (zh)
- Androció (en grec antic: Ἀνδροτίων; en llatí: Androtion) era un orador atenès, fill d'Andró. Fou deixeble d'Isòcrates d'Atenes i contemporani de Demòstenes, segons que diu Suides. No se sap quina tendència política tenia, però Ulpià diu que va ser un dels principals demagogs del seu temps, i que els seus discursos mostraven una especial elegància i habilitat. Segons Aulus Gel·li, entre els discursos de Demòstenes n'hi havia un contra Androció, que va pronunciar quan tenia vint-i-set anys, on imitava les formes elegants d'Isòcrates i del mateix Androció. (ca)
- Androtion (Ancient Greek: Ἀνδροτίων, gen.: Ἀνδροτίωνος; before 405 – after 346 BC), was a Greek orator, and one of the leading politicians of his time. He was born between 415 and 405 BC, the son of Andron, who was a member of the Four Hundred and an associate of Theramenes. Androtion was probably Andron's first son, and seems to have inherited his fortune. In the late 390s or early 380s BC, he studied under Isocrates. He may have been the author of a work on agriculture which survives in fragmentary form. (en)
- Androción (en griego, Ἀνδροτίων; genitivo: Ἀνδροτίωνος; ca. 410-340 a. C.), fue un orador y atidógrafo ateniense, dirigente político, discípulo de Isócrates y contemporáneo de Demóstenes. Es conocido, principalmente, por el discurso de Demóstenes, en el que fue acusado de ilegalidad al proponer el honor de dar una corona al Consejo de los Quinientos a la expiración de su magistratura. se opuso a Demóstenes en la cuestión de una alianza contra Macedonia y fue partidario de combinar una política exterior moderadamente conservadora con una enérgica política exterior contra Persia. (es)
- Андротион (др.-греч. Ἀνδροτίων, около 410—340 годов до н. э.) — афинский политик, оратор и IV века до н. э. Андротион был старшим и, возможно, единственным сыном Андрона, внуком Андротиона, из дема аттической филы . Отец Андротиона Андрон дважды упомянут в диалогах Платона среди учеников знаменитых софистов. Обучение в древней Элладе было платным. На основании сопоставления этих фактов современные историки подчёркивают, что Андротион происходил из богатой семьи. В 411 году до н. э. Андрон входил в состав кратковременного правительства «олигархии четырёхсот» в Афинах. Также он был близок к государственному деятелю Ферамену. В том же 411 году до н. э. Андрон инициировал судебный процесс против философа Антифона, сына Софила, по обвинению в государственной измене. По решению суда Антифона к (ru)
- Андротіон (дав.-гр. Ἀνδροτίων, бл. 410—340 років до н. е.) — афінський політик, оратор і IV століття до н. е. Андротіон був старшим і, можливо, єдиним сином Андрона, онуком Андротіона, з дема аттичної філи . Батько Андротіона Андрон двічі згаданий в діалогах Платона серед учнів знаменитих софістів. Навчання в давній Елладі було платним. На підставі зіставлення цих фактів сучасні історики припускають, що Андротіон мав походження з багатої сім'ї. У 411 році до н. е. Андрон входив до складу короткочасного уряду «олігархії чотирьохсот» в Афінах. Також він був близьким з державним діячем Фераменом. У тому ж 411 році до н. е. Андрон ініціював судовий процес проти філософа Антифона, сина Софіла, за звинуваченням у державній зраді. За рішенням суду Антифона стратили. (uk)
|
