| dbo:abstract
|
- Abelamové jsou papuánský kmen v Papui Nové Guineji žijící severně od středního toku Sepiku (asi 30 000 osob). Jazyk má řadu dialektů a patří do rodiny ndu. Jsou usedlí zemědělci. Výhradně mužskou záležitostí je pěstování jamů, které je spojeno s řadou tabu. Abelamové nemají vůdce. Jejich hlavou je tzv. velký muž, kterého jednou za pět let volí právem silnějšího. (cs)
- The Abelam are a people who live in East Sepik Province of Papua New Guinea. They are a farming society in which giant yams play a significant role. They live in the Prince Alexander Mountains near the north coast of the island. Their language belongs to the Sepik language family. (en)
- Die Abelam sind eine zirka 30.000 Personen umfassende Bevölkerungsgruppe auf Papua-Neuguinea. Ihr Siedlungsraum liegt im Hinterland der Nordküste, in der East Sepik Province, in einer der am dichtesten besiedelten Regionen Neuguineas. Unmittelbare Nachbarn sind die verhältnismäßig gut erforschten Arapesh. Seit den 1930er-Jahren gilt die Region als „befriedet“, seit 1938 existieren zwei katholische Missionsstationen. Die Dörfer der Abelam sind in Weiler aufgeteilt, deren Aufteilung die soziale Situation widerspiegelt. Die Weiler, welche wiederum aus zwei Dorfeinheiten, den Zeremonialgruppen, bestehen, sind wesentlich für Tauschbeziehungen oder auch Heiratsregeln und stehen zueinander im ständigen Wettbewerbsverhältnis. Alle Mitglieder eines Weilers gelten als miteinander verwandt und werden einem Klan zugerechnet. Den Mittelpunkt jedes Weilers bildet das Kulthaus, das auch als politisches und religiöses Zentrum aufgefasst wird. Die Abelam leben vom Gartenbau, wobei das wichtigste Nahrungsmittel und Bestandteil von Zeremonien die Knollenpflanze Yams ist. Neben Yams werden Taro, Bananen und Zuckerrohr angebaut. Außerdem werden an Tieren Hunde, Hühner und Schweine domestiziert. Yams wird einerseits von den Frauen als Nahrungsmittel für die Familie angebaut, andererseits von den Männern als Zeremonialyams, außerhalb jeder ernährungstechnischen Rolle, aber mit hohem Prestigewert. Die Bedeutung des Yams geht auf die mythische Urahnin der Abelam zurück, die ursprünglich eine Kasuar-Frau war, sich in eine Menschenfrau verwandelte, heiratete und zwei Söhne gebar. Auf ihr Geheiß, einen Kasuar zu töten widersetzte sich der erste Sohn, der zweite folgte dem Befehl. Vorab hatte sie sich in einen Kasuar zurückverwandelt und wurde selbst getötet. Sie erschien ihren Kindern im Traum und bat darum ungestört und eingezäunt bis auf die Knochen verwesen zu dürfen. Aus den Knochen entstand der erste Yams, die fortan wichtigste Nutzpflanze. Die Abelam führen ihre kunstvollen Malereien nicht, wie andere Kulturen auf Neuguinea, als Körpermalerei aus, sondern verzieren ihre Kulthäuser (tambaran-Häuser) mit Malereien. Die Netztaschen der Abelam (Bilum) sind ein Spiegel der sozialen Rollenverteilung. Bei den Männern dienen sie als „Werkzeugtasche“ und als Schmuck, bei den Frauen als Transport- und Tragemittel sowie als Kinderwiege. Sie werden aus Pflanzenfasern nur von Frauen geflochten und haben verschiedene Bedeutung je nach Ausschmückung. Die Taschen sind ein Teil der weiblichen Kleidung und sind eng mit der Beurteilung von Arbeitskraft und Fähigkeiten der Frauen verbunden. Als Symbol für Weiblichkeit und Fruchtbarkeit spielen sie bei der Initiation eine Rolle. (de)
- アベラム族（アベラムぞく、Abelam）は、パプアニューギニアに住む少数民族。彫り物細工と絵が有名である。 (ja)
- Абелам — папуасский народ, обитающий на северо-востоке Папуа — Новой Гвинеи, к северо-западу от среднего течения реки Сепик. Выделяются субэтнические группы: северная (маприк) и южная (возера). Общая численность — более 70 тысяч человек (1992). Говорят на языке абелам среднесепикской группы семьи сепик-раму. Диалекты: маприк, собственно абелам и возера. Распространены также ток-писин, английский языки. Абелам — христиане (католики и протестанты), сохраняются традиционные верования. Основа хозяйства — ручное подсечно-огневое земледелие (ямс, таро, бананы, кокосовая и арековая пальмы, сахарный тростник), разведение свиней, кур, добывание саго. Занимаются собирательством, а также охотой на диких свиней, древесного кенгуру, казуара, летучих собак и птиц. Огромную роль в культуре занимает выращивание ямса, в частности его гигантских форм. Основное оружие — копьё, лук. Из ремёсел развиты плетение, изготовление тапы, лепной керамики, резьба по дереву и кости. Поселения северных абелам располагаются на вершинах холмов, вытянутых вдоль улицы. Дома наземные, каркасно-столбовой конструкции, с крышами до земли из листьев саговой пальмы. Южные абелам живут на равнинах в свайных домах. Общественный и культовый центр поселения — мужской дом (тамбаран, на языке ток-писин) и площадь перед ним (амай). Треугольный фасад тамбарана, достигающий 30 м высоты, украшен панно, расписанным минеральными красками (жёлтая, красная, чёрная и белая) на прогрунтованных глиной влагалищах листа саговой пальмы. Балки и столбы мужского дома представляют резные многофигурные композиции, изображающие предков. Система родства ирокезского типа. Делятся на патрилинейные тотемические кланы (кум, гем), не имеющие наследственных вождей. Лидерство в клане определяется личными достоинствами. Мужчины деревни делятся на две группы (ара) ритуальных партнёров по церемониальному обмену ямсом и свиньями. Мужчины одной ара производят инициации подростков другой ара. Семья моногамная. Допускается полигиния. Мужчины носили фаллокрипт, женщины ходили обнажёнными; праздничная мужская одежда — юбочка из окрашенных растительных волокон, плетённые и раковинные браслеты (ручные и ножные), серьги, гребни, головные украшения из перьев казуара или плетёные, ожерелья из цветов, плодов, раковин; распространено окрашивание лица и тела. Праздничная женская одежда — кусок белой тапы и плетёная сумка, крепящаяся к голове, расшитая кольцами из раковин. Основа пищи — растительная. (ru)
- Абела́м — папуаський народ, що мешкає на північному сході Папуа Нової Гвінеї, на північний захід від середньої течії річки Сепік. Виділяються етнографічні групи: північна (мапрік) і південна (возера). Загальна чисельність — понад 70 тисяч осіб (станом на 1992 рік). Розмовляють на мові абелам середньосепіцької групи сім'ї сепік-раму. Діалекти: мапрік, власне абелам і возера. Поширені також ток-пісін, англійська мова. Абелам — християни (католики і протестанти), зберігаються традиційні вірування. Основа господарства — ручне підсічно-вогневе землеробство (ямс, таро, банани, кокосова і арекова пальми, цукрова тростина), розведення свиней, курей, добування саго. Займаються збиральництвом, а також полюванням на диких свиней, деревного кенгуру, казуара, летючих собак і птахів. Величезну роль в культурі займає вирощування ямсу, зокрема його гігантських форм. Основна зброя — спис, лук. З ремесел розвинені плетіння, виготовлення , ліпної кераміки, різьблення по дереву і кісці. Поселення північних абелам розташовуються на вершинах пагорбів, витягнутих уздовж головної вулиці. Будинки наземні, каркасно-стовпової конструкції, з дахами до землі з листя сагової пальми. Південні абелам живуть на рівнинах в пальових будинках. Громадський і культовий центр поселення — чоловічий будинок (тамбаран, на мові ток-пісін) і площа перед ним (амай). Трикутний фасад тамбарану, що досягає 30 метрів висоти, прикрашений панно, розписаним мінеральними фарбами (жовта, червона, чорна і біла) на проґрунтованих глиною піхвах листа саговаї пальми. Балки і стовпи чоловічого будинку представляють різьблені багатофігурні композиції, що зображують предків. Система спорідненості ірокезького типу. Діляться на патрилінійні тотемичні клани (кум, гем), що не мають спадкових вождів. Лідерство в клані визначається особистими перевагами. Чоловіки села діляться на дві групи (ара) ритуальних партнерів по церемоніальному обміну ямсом і свинями. Чоловіки однієї ара проводять ініціації підлітків інших ара. Сім'я моногамна. Допускається полігінія. Чоловіки носили фалокрипт, жінки ходили оголеними; святковий чоловічий одяг — спідничка з забарвлених рослинних волокон, плетені і раковинні браслети (ручні і ніжні), сережки, гребені, головні прикраси з пір'я казуара або плетені, намиста з квітів, плодів, раковин; поширене фарбування обличчя і тіла. Святковий чоловічий одяг — шматок білої тапи і плетена сумка, що кріпиться до голови, розшита кільцями з раковин. Основа їжі — рослинна. (uk)
|
