| dbo:abstract
|
- Mastigonemata (eingedeutschte Mehrzahl auch Mastigonemen; von altgriechisch μάστιξ mástix „Peitsche, Geißel“, Genitiv μάστιγος mástigos) sind die härchenförmigen Flimmern an den Geißeln (Flagellen) einiger einzelliger eukaryotischer Lebewesen. Sie machen die damit besetzten Geißeln zu Zuggeißeln. Geißeln dieser Ausprägung sind fiederartig mit den Mastigonemen besetzt (z. B. bei den Cryptophyceae und Heterokontae). Letztere haben zwei ungleich lange Geißeln, davon ist nur die längere der beiden Geißeln, die Flimmergeißel, mit Mastigonemen besetzt. Die kürzere, glatte Geißel wird Schleppgeißel genannt. Mastigonemen bestehen aus Basis, Schaft und einem bis mehreren terminalen dünnen Härchen. Sie werden durch das endoplasmatische Reticulum (ER) gebildet und bestehen aus Glycoprotein. Mastigonemen gibt es nur auf den Geißeln einiger einzelliger Algen und Protozoen, nicht jedoch auf den begeißelten Zellen anderer Lebewesen. Dabei unterscheiden sich die Mastigonemen der einzelligen Algen von denen der Protozoen durch den tubulären Aufbau ihres Schaftes. Auch innerhalb der einzelnen Gruppen können die Mastigonemen zur systematischen Klassifizierung herangezogen werden: Manche Geißeln sind nur mit einer Reihe Flimmern versehen (stichonematisch), andere mit zwei Reihen (pantonematisch). (de)
- Las mastigonemas son las fibrillas que a modo de peine salen de los flagelos de algunos organismos, por ejemplo, de los protistas heterocontos y algas criptófitas. En biología celular, se dice que un flagelo está mastigonemado cuando posee mastigonemas. Se supone que estas estructuras sirven para asistir u orientar el movimiento, incrementando el área del flagelo. (es)
- Mastigonemes are lateral "hairs" that attach to protistan flagella. Flimsy hairs attach to the flagella of euglenid flagellates, while stiff hairs occur in stramenopile and cryptophyte protists. Stramenopile hairs are approximately 15 nm in diameter, and usually consist of flexible basal part that inserts into the cell membrane, a tubular shaft that itself terminates in smaller "hairs". They reverse the thrust caused when a flagellum beats. The consequence is that the cell is drawn into the water and particles of food are drawn to the surface of heterotrophic species. Typology of flagella with hairs:
* whiplash flagella (= smooth, acronematic flagella): without hairs but may have extensions , e.g., in Opisthokonta
* hairy flagella (= tinsel, flimmer, pleuronematic flagella): with hairs (= mastigonemes sensu lato), divided in:
* with fine hairs (= non tubular, or simple hairs): occurs in Euglenophyceae, Dinoflagellata, some Haptophyceae (Pavlovales)
* with stiff hairs (= tubular hairs, retronemes, mastigonemes sensu stricto), divided in:
* bipartite hairs: with two regions. Occurs in Cryptophyceae, Prasinophyceae, and some Heterokonta
* tripartite (= straminipilous) hairs: with three regions (a base, a tubular shaft, and one or more terminal hairs). Occurs in most Heterokonta/Stramenopiles Observations of mastigonemes using light microscopy dates from the nineteenth century. Considered artifacts by some, their existence would be confirmed with electron microscopy. (en)
- Les mastigonèmes (au pluriel car il y en a toujours plusieurs) sont de fines digitations (prolongements tubulaires) de la membrane d'un flagelle. Ils sont distribués en simples ou en doubles rangées. Tous les organismes ne possèdent pas de mastigonèmes sur leurs flagelles : on en trouve notamment sur l'un des deux flagelles du zoïde (une cellule reproductrice) des Straménopiles, ainsi que chez les Euglénophycées. Ces digitations, appelées aussi « poils latéraux », s'attachent aux flagelles du protiste. Des poils fragiles s'attachent aux flagelles des organismes flagellés euglénidés, tandis que des poils raides apparaissent chez les protistes straménopiles et cryptophytes. Les poils de straménopile mesurent environ 15 nm de diamètre et sont généralement constitués d'une partie basale flexible qui s'insère dans la membrane cellulaire, une tige tubulaire qui se termine elle-même par des "poils" plus petits. Leur rôle est d'inverser la poussée provoquée par le battement d'un flagelle, avec pour conséquence l'entraînement de la cellule dans l'eau, et attirant les particules de nourriture vers la surface des organismes hétérotrophes. (fr)
- Mastygonemy – cienkie, delikatne włoski, pokrywające wici niektórych ruchliwych wiciowców (Flagellata) oraz glonów (Algae). Powstają na pęcherzykach aparatu Golgiego. Są strukturami homologicznymi do łusek na wiciach. (pl)
- Mastigonema é a designação dada em biologia celular à fibrilhas em forma de pente que ocorrem nos flagelos de alguns organismos, por exemplo, dos protistas heterocontes e algas criptófitas. Em biologia celular diz-se que um flagelo é «mastigonemado» quando apresenta mastigonemas. Supõe-se que estas estruturas servem para assistir ou orientar o movimento do organismo, incrementando a área de contacto do flagelo com a água. (pt)
- Мастигоне́мы (от др.-греч. μάστιξ — «бич» и νῆμα — «нить») — тонкие придатки жгутика некоторых эукариотических клеток. Имеют разнообразное строение и размеры. Служат для улучшения сцепления жгутика со средой. Своеобразные мастигонемы страменопил приводят к движению клетки в обратном направлении по сравнению с такой же клеткой без мастигонем. Мастигонемы делятся на трубчатые и простые; трубчатые состоят, как правило, из двух или трёх отделов. Трёхчленные мастигонемы встречаются главным образом у страменопил, двучленные — у криптофитовых водорослей, а простые — и у этих, и у ряда других групп. У клеток, имеющих много жгутиков, а также у клеток с ресничками и у паразитических форм мастигонем нет. Длина мастигонем — порядка микрометра, толщина — единицы или десятки нанометров. Трубчатые мастигонемы более толстые (обычно >15 нм) и жёсткие, чем простые. И те и другие (в случаях, когда их состав известен) состоят из гликопротеинов (у большинства организмов) или полисахаридов (у зелёных и харофитовых водорослей). (ru)
- Мастигонеми (грец. mastix — батіг, nema — нитка) — тонкі придатки джгутика деяких еукаріотних клітин (бокові вирости на поверхні джгутиків у вигляді субмікроскопічних волосків). Мають різноманітну будову та розмір. Слугують для покращення зчеплення джгутика з середовищем. Своєрідні мастигонеми (продукт діяльності апарату Гольджі) страменопілів призводять до руху клітини у зворотному напрямку порівняно з такою ж самою клітиною без мастигонем. Мастигонеми ділять на трубчасті та прості; трубчасті складаються, зазвичай, з 2 чи 3 відділів. Тричленні мастигонеми трапляються, головним чином, у страменопілів, двочленні — у криптофітових водоростей, а прості — і в тих, і в низки інших груп. У клітин, які мають багато джгутиків, а також у клітин з війками й у паразитичних форм мастигонем немає. Довжина мастигонеми — порядку мікрометра, товщина — одиниці чи десятки нанометрів. Трубчасті мастигонеми товстіші (зазвичай >15 нм) і жорсткіші, ніж прості. І ті, й інші складаються із глікопротеїнів або полісахаридів (у зелених і харофітових водоростей). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Las mastigonemas son las fibrillas que a modo de peine salen de los flagelos de algunos organismos, por ejemplo, de los protistas heterocontos y algas criptófitas. En biología celular, se dice que un flagelo está mastigonemado cuando posee mastigonemas. Se supone que estas estructuras sirven para asistir u orientar el movimiento, incrementando el área del flagelo. (es)
- Mastygonemy – cienkie, delikatne włoski, pokrywające wici niektórych ruchliwych wiciowców (Flagellata) oraz glonów (Algae). Powstają na pęcherzykach aparatu Golgiego. Są strukturami homologicznymi do łusek na wiciach. (pl)
- Mastigonema é a designação dada em biologia celular à fibrilhas em forma de pente que ocorrem nos flagelos de alguns organismos, por exemplo, dos protistas heterocontes e algas criptófitas. Em biologia celular diz-se que um flagelo é «mastigonemado» quando apresenta mastigonemas. Supõe-se que estas estruturas servem para assistir ou orientar o movimento do organismo, incrementando a área de contacto do flagelo com a água. (pt)
- Mastigonemata (eingedeutschte Mehrzahl auch Mastigonemen; von altgriechisch μάστιξ mástix „Peitsche, Geißel“, Genitiv μάστιγος mástigos) sind die härchenförmigen Flimmern an den Geißeln (Flagellen) einiger einzelliger eukaryotischer Lebewesen. Sie machen die damit besetzten Geißeln zu Zuggeißeln. Mastigonemen bestehen aus Basis, Schaft und einem bis mehreren terminalen dünnen Härchen. Sie werden durch das endoplasmatische Reticulum (ER) gebildet und bestehen aus Glycoprotein. (de)
- Les mastigonèmes (au pluriel car il y en a toujours plusieurs) sont de fines digitations (prolongements tubulaires) de la membrane d'un flagelle. Ils sont distribués en simples ou en doubles rangées. Tous les organismes ne possèdent pas de mastigonèmes sur leurs flagelles : on en trouve notamment sur l'un des deux flagelles du zoïde (une cellule reproductrice) des Straménopiles, ainsi que chez les Euglénophycées. (fr)
- Mastigonemes are lateral "hairs" that attach to protistan flagella. Flimsy hairs attach to the flagella of euglenid flagellates, while stiff hairs occur in stramenopile and cryptophyte protists. Stramenopile hairs are approximately 15 nm in diameter, and usually consist of flexible basal part that inserts into the cell membrane, a tubular shaft that itself terminates in smaller "hairs". They reverse the thrust caused when a flagellum beats. The consequence is that the cell is drawn into the water and particles of food are drawn to the surface of heterotrophic species. (en)
- Мастигоне́мы (от др.-греч. μάστιξ — «бич» и νῆμα — «нить») — тонкие придатки жгутика некоторых эукариотических клеток. Имеют разнообразное строение и размеры. Служат для улучшения сцепления жгутика со средой. Своеобразные мастигонемы страменопил приводят к движению клетки в обратном направлении по сравнению с такой же клеткой без мастигонем. (ru)
- Мастигонеми (грец. mastix — батіг, nema — нитка) — тонкі придатки джгутика деяких еукаріотних клітин (бокові вирости на поверхні джгутиків у вигляді субмікроскопічних волосків). Мають різноманітну будову та розмір. Слугують для покращення зчеплення джгутика з середовищем. Своєрідні мастигонеми (продукт діяльності апарату Гольджі) страменопілів призводять до руху клітини у зворотному напрямку порівняно з такою ж самою клітиною без мастигонем. (uk)
|
