An Entity of Type: WikicatKnowledgeRepresentationLanguages, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Description logics (DL) are a family of formal knowledge representation languages. Many DLs are more expressive than propositional logic but less expressive than first-order logic. In contrast to the latter, the core reasoning problems for DLs are (usually) decidable, and efficient decision procedures have been designed and implemented for these problems. There are general, spatial, temporal, spatiotemporal, and fuzzy description logics, and each description logic features a different balance between expressive power and reasoning complexity by supporting different sets of mathematical constructors.

Property Value
dbo:abstract
  • Beschreibungslogiken (engl. description logics), gelegentlich auch terminologische Logiken genannt, sind eine Familie von Sprachen zur Wissensrepräsentation. Der Name soll einerseits den primären Einsatzzweck verdeutlichen, einen Weltausschnitt mit seinen Objekten und ihren Beziehungen untereinander zu beschreiben. Andererseits soll deutlich werden, dass sie im Unterschied zu ihren Vorgängern Frames und Semantischen Netzwerken auf formaler Logik basieren. Die meisten Beschreibungslogiken sind Fragmente der Prädikatenlogik erster Stufe und sind eng verwandt mit Modallogiken. Viele Beschreibungslogiken können sogar als direkte Notationsvarianten bekannter Modallogiken angesehen werden. Ein wichtiger Unterschied zur Prädikatenlogik ist jedoch, dass viele beschreibungslogische Sprachen entscheidbar sind.Dies ermöglicht über eine Beschreibungslogik zu schließen, d. h. implizites Wissen durch Schlussfolgerung aus einer Wissensbasis abzuleiten. Formal unterteilt man eine Beschreibungslogik in der Regel in drei Teile: Eine Konzeptsprache oder Beschreibungssprache, in der die Ausdrucksmittel festgelegt werden, die zur Formulierung von Fakten erlaubt sind, ein Terminologischer Formalismus (die TBox) und ein Assertionaler Formalismus (die ABox). Die TBox enthält hierbei das Wissen über die Konzepte der Domäne, also das terminologische Wissen. Hier wird definiert, welche Klassen von Objekten es in der Domäne gibt und welche Eigenschaften sie haben. Im einfachsten Fall handelt es sich um eine Taxonomie von Konzepten, also zum Beispiel, dass die Menge der Elefanten eine Untermenge der Säugetiere ist.Die ABox hingegen enthält das Wissen über eine konkrete Instanz einer Domäne. Sie enthält Fakten über die Individuen und deren Eigenschaften sowie ihrer Beziehungen untereinander. In diesem Sinne repräsentiert sie den Zustand der modellierten Welt. Eine häufig gemachte Annahme ist, dass das terminologische Wissen in der TBox fest ist und sich nicht oder nur selten ändert, während das assertionale Wissen häufigeren oder sogar konstanten Änderungen unterliegt. Gemeint ist, dass Elefanten immer auch Säugetiere sein werden, die Menge der lebenden Elefanten sich jedoch ständig ändert. Beschreibungslogiken erlangen eine Bedeutung im Zusammenhang mit Ontologien und dem Semantic Web. Ontologiesprachen wie DAML+OIL und OWL besitzen – ebenso wie Beschreibungslogiken – eine wohl-definierte Syntax, die sich zum Beispiel auf die Beschreibungslogik SHOIN(D) abbilden lässt.Mit der Beschreibungslogik als Basis lässt sich daher über Ontologien schließen, was für den Einsatz von Ontologien im Semantic Web unerlässlich ist. Ein anderer Anwendungsfall findet sich im Bereich des Feature Oriented Programming, wo Beschreibungslogiken zur Beschreibung von Software-Konfigurationen verwendet werden. Das Aufkommen des Namens „Beschreibungslogik“ ist auf die frühen 1980er zu datieren. Frühere Namen sind (chronologisch): * Terminologische Systeme, * Terminologische Logiken, * Konzeptsprachen. Das erste Beschreibungslogik-basierte System war KL-ONE (1985). Weitere Systeme folgten, unter ihnen (1987), (1988), (1991), (1991), (1998), (2001) und zuletzt KAON 2 (2005). (de)
  • Description logics (DL) are a family of formal knowledge representation languages. Many DLs are more expressive than propositional logic but less expressive than first-order logic. In contrast to the latter, the core reasoning problems for DLs are (usually) decidable, and efficient decision procedures have been designed and implemented for these problems. There are general, spatial, temporal, spatiotemporal, and fuzzy description logics, and each description logic features a different balance between expressive power and reasoning complexity by supporting different sets of mathematical constructors. DLs are used in artificial intelligence to describe and reason about the relevant concepts of an application domain (known as terminological knowledge). It is of particular importance in providing a logical formalism for ontologies and the Semantic Web: the Web Ontology Language (OWL) and its profiles are based on DLs. The most notable application of DLs and OWL is in biomedical informatics where DL assists in the codification of biomedical knowledge. (en)
  • Deskribapen logika (DL, ingelesez Description Logic), lengoaia formalen talde bat da. DL lengoaiak adimen artifizialean erabiltzen dira esparru konkretu baten kontzeptuekin arrazonamendu formalak egiteko. DL lengoaiek, OWL bereziki, web semantikoaren funtsa osatzen dute. (eu)
  • Les logiques de description aussi appelées logiques descriptives (LD) sont une famille de langages de représentation de connaissance qui peuvent être utilisés pour représenter la connaissance terminologique d'un domaine d'application d'une manière formelle et structurée. Le nom de logique de description se rapporte, d'une part à la description de concepts utilisée pour décrire un domaine et d'autre part à la sémantique basée sur la logique qui peut être donnée par une transcription en logique des prédicats du premier ordre. La logique de description a été développée comme une extension des langages à cadres, une famille de langage de programmation pour l'intelligence artificielle, et des réseaux sémantiques, qui ne possédaient pas de sémantique formelle basée sur la logique. (fr)
  • Las lógicas de descripción, también llamadas lógicas descriptivas (DL por description logics) son una familia de lenguajes de representación del conocimiento que pueden ser usados para representar conocimiento terminológico de un dominio de aplicación de una forma estructurada y formalmente bien comprendida. El nombre lógica de descripción se refiere, por un lado, a descripciones de conceptos usadas para describir un dominio y, por otro lado, a la semántica que establece una equivalencia entre las fórmulas de lógicas de descripción y expresiones en lógica de predicados de primer orden.DL se diseñó como una extensión de frames (marcos) y redes semánticas, los cuales no estaban equipados con semántica basada en la lógica. A diferencia de los demás sistemas de representación (redes semánticas y frames), estas lógicas están dotadas con una semántica formal basada en lógica y tienen características muy importantes como son: * Un formalismo descriptivo: conceptos, roles, individuos y constructores. * Un formalismo terminológico: axiomas terminológicos que introducen descripciones complejas y propiedades de la terminología descriptiva. * Un formalismo asertivo: que introduce propiedades de individuos. * Son capaces de inferir nuevo conocimiento a partir de conocimiento dado; tienen por tanto, algoritmos de razonamiento que son decidibles. Los elementos centrales del alfabeto del lenguaje de las lógicas de descripción son: * Nombres de concepto (concept name): asignan un nombre a un grupo de objetos. * Nombres de rol (role name): asigna un nombre a una relación entre objetos. * Nombres de individuos (u objetos): los individuos son instancias de los conceptos y también se pueden relacionar por medio de un rol. * Constructores (constructor): relaciona nombres de conceptos y nombres de roles, y también crea conceptos complejos a partir de los atómicos (complex concepts). * Definiciones de conceptos complejos: usa los símbolos y para declarar conjunto de igualdades y conjuntos de inclusiones. El nombre de lógica de descripción es de los años 1980s. Antes de esto se llamaba (cronológicamente): sistemas terminológicos, y lenguajes de conceptos.Las lógicas de descripción de hoy en día se han convertido en una piedra fundamental de la web semántica para su uso en el diseño de ontologías. El primer sistema basado en DL fue (por Brachman and Schmolze, 1985).Después vinieron algunos otros sistemas de DL. Están LOOM (1987), BACK (1988), KRIS (1991), CLASSIC (1991), FaCT (1998), RACER (2001), CEL (2005), KAON 2 (2005) y JCEL (2010). El desarrollo de fue inspirado en DL. (es)
  • Le logiche descrittive (indicate anche con la sigla DL, dall'inglese, description logics) sono una famiglia di formalismi utilizzati per rappresentare la conoscenza in un dominio di applicazione detto mondo.In primo luogo sono definiti i concetti rilevanti per quel dominio e, di seguito, utilizzando questi concetti si specificano le proprietà degli oggetti e degli individui appartenenti al dominio.Gli studi riguardanti le logiche descrittive si focalizzano sulla ricerca di metodi che descrivano in modo sempre più specifico il dominio di interesse tale da essere utilizzato per costruire applicazioni intelligenti.In questo contesto il termine intelligente è riferito all'abilità di un sistema di trovare delle conseguenze implicite rispetto a quelle esplicite rappresentate dalla conoscenza. Sistemi così caratterizzati sono definiti sistemi basati sulla conoscenza. Una delle caratteristiche dei linguaggi utilizzati per la rappresentazione della conoscenza è quella di essere forniti di semantiche basate sulla logica, con una enfasi particolare al cosiddetto ragionatore. Il ragionatore permette di rappresentare la conoscenza implicita ricavandola da quella esplicita presente in una ontologia. Dal punto di vista della conoscenza umana una logica descrittiva permette all'individuo uomo di strutturare e capire il mondo che lo circonda attraverso la classificazione degli individui e dei concetti.La classificazione dei concetti permette di determinare le relazioni tra i sottoconcetti e/o i superconcetti che a loro volta permettono di strutturare la tassonomia in modo gerarchico. La gerarchia è utile per ricavare informazioni circa le connessioni logiche tra concetti differenti. La classificazione degli individui e/o degli oggetti determina se uno specifico individuo è sempre una istanza di un determinato concetto. In generale, analogamente alla più generica logica del primo ordine, una logica descrittiva possiede le seguenti caratteristiche: * non è prevista l'ipotesi di unicità del nome (ovvero: nomi diversi possono riferirsi allo stesso concetto); * non è prevista l'ipotesi del mondo chiuso (si basa dunque sull'ipotesi del mondo aperto, ovvero: gli unici fatti noti sono quelli dichiarati esplicitamente). (it)
  • Дескрипцио́нная логика (описательная логика, ранние наименования — терминологическая система, логика концептов) — язык представления знаний, позволяющий описывать понятия предметной области в недвусмысленном, формализованном виде, организованный по типу языков математической логики. Дескрипционные логики сочетают, с одной стороны, богатые выразительные возможности, а с другой — хорошие вычислительные свойства, такие как разрешимость и относительно невысокая вычислительная сложность основных логических проблем, что делает возможным их применение на практике, обеспечивая компромисс между выразительностью и разрешимостью. Могут быть рассмотрены как разрешимые фрагменты логики предикатов, синтаксически же они близки к модальным логикам. Современное название семейство получило в 1980-е годы, в то же время изучались как расширения теорий фреймовых структур и семантических сетей механизмами формальной логики. В 2000-е годы дескрипционные логики получили применение в рамках концепции семантической паутины, где их предлагалось использовать при построении онтологий. Фрагменты и языка веб-онтологий OWL также основаны на дескрпиционных логиках. (ru)
  • A Lógica de descrição (LD) é uma família de linguagens formais de representação do conhecimento. É mais expressiva do que a lógica proposicional , mas tem problemas de decisão mais eficientes do que a lógica de predicados de primeira ordem. LD é usada em inteligência artificial para o raciocínio formal sobre os conceitos de um domínio de aplicação (conhecido como conhecimento terminológico). É de especial importância no provimento de um formalismo lógico para ontologias e Web Semântica. A aplicação mais notável fora da ciência da informação está em informática biomédica onde LD auxilia na codificação do conhecimento médico. (pt)
  • 描述逻辑(description logic)是一種用于知识表示的逻辑语言和以其为对象的,主要用于描述概念分类及其概念之间的关系。描述逻辑方法多数被用到涉及知识分类的应用领域,如数字图书馆和面向万维网的信息处理。描述逻辑是当前语义网发展中本体的理论基础。例如,OWL因特网本体语言就是一种描述逻辑SHIOQ (D)的语法形式。 描述逻辑根据其表达能力的程度不同,形成不同的逻辑子语言。绝大多数的描述逻辑类型都可以被看成对应着一阶逻辑的一个可判定性的片段(fragment),即每个描述逻辑中的命题都可以在有限时间内完成证明或证否。只有极少数的描述逻辑类型被认为是不可判定的。 一个描述逻辑系统中的名字可分为概念(concept),属性(role)和个体(individual)。例如,一个用描述逻辑描述的知识库如下: * 男人 人 (男人 是 人) * 丈夫 男人 婚配于.人 (丈夫是 婚配于 至少一个 人 的 男人) * 男人(张三) (张三是一个男人) 其中,“男人”、“人”、“丈夫”是概念,“婚配于”是属性,“张三”是个体。 (zh)
  • Описо́ві ло́гіки (англ. description logics, іноді ще їх називають дескрипційними логіками) — сімейство мов представлення знань, що дозволяють описувати поняття предметної області в недвозначному, формалізованому вигляді. Вони поєднують в собі, з одного боку, багаті виражальні можливості, а з іншого — хороші обчислювальні властивості, такі як і відносно невисока обчислювальна складність основних логічних проблем, що робить можливим їх застосування на практиці. Таким чином, описові логіки являють собою компроміс між виражальністю і розв'язністю. Описову логіку можна розглядати як розв'язні фрагменти логіки предикатів, синтаксично ж вони близькі до модальних логік. Свою сучасну назву описові логіки отримали в 1980-х. Колишні назви (в хронологічному порядку): термінологічні системи, логіки концептів. Спочатку описові логіки зародилися як розширення фреймових структур та семантичних мереж механізмами формальної логіки. В даний час описові логіки є важливими в концепції Семантичної павутини, де їх передбачається використовувати при побудові онтологій. Фрагменти та мови вебонтологій OWL також засновані на описовій логіці. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 183503 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 38104 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1056177422 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Deskribapen logika (DL, ingelesez Description Logic), lengoaia formalen talde bat da. DL lengoaiak adimen artifizialean erabiltzen dira esparru konkretu baten kontzeptuekin arrazonamendu formalak egiteko. DL lengoaiek, OWL bereziki, web semantikoaren funtsa osatzen dute. (eu)
  • Les logiques de description aussi appelées logiques descriptives (LD) sont une famille de langages de représentation de connaissance qui peuvent être utilisés pour représenter la connaissance terminologique d'un domaine d'application d'une manière formelle et structurée. Le nom de logique de description se rapporte, d'une part à la description de concepts utilisée pour décrire un domaine et d'autre part à la sémantique basée sur la logique qui peut être donnée par une transcription en logique des prédicats du premier ordre. La logique de description a été développée comme une extension des langages à cadres, une famille de langage de programmation pour l'intelligence artificielle, et des réseaux sémantiques, qui ne possédaient pas de sémantique formelle basée sur la logique. (fr)
  • 描述逻辑(description logic)是一種用于知识表示的逻辑语言和以其为对象的,主要用于描述概念分类及其概念之间的关系。描述逻辑方法多数被用到涉及知识分类的应用领域,如数字图书馆和面向万维网的信息处理。描述逻辑是当前语义网发展中本体的理论基础。例如,OWL因特网本体语言就是一种描述逻辑SHIOQ (D)的语法形式。 描述逻辑根据其表达能力的程度不同,形成不同的逻辑子语言。绝大多数的描述逻辑类型都可以被看成对应着一阶逻辑的一个可判定性的片段(fragment),即每个描述逻辑中的命题都可以在有限时间内完成证明或证否。只有极少数的描述逻辑类型被认为是不可判定的。 一个描述逻辑系统中的名字可分为概念(concept),属性(role)和个体(individual)。例如,一个用描述逻辑描述的知识库如下: * 男人 人 (男人 是 人) * 丈夫 男人 婚配于.人 (丈夫是 婚配于 至少一个 人 的 男人) * 男人(张三) (张三是一个男人) 其中,“男人”、“人”、“丈夫”是概念,“婚配于”是属性,“张三”是个体。 (zh)
  • Beschreibungslogiken (engl. description logics), gelegentlich auch terminologische Logiken genannt, sind eine Familie von Sprachen zur Wissensrepräsentation. Der Name soll einerseits den primären Einsatzzweck verdeutlichen, einen Weltausschnitt mit seinen Objekten und ihren Beziehungen untereinander zu beschreiben. Andererseits soll deutlich werden, dass sie im Unterschied zu ihren Vorgängern Frames und Semantischen Netzwerken auf formaler Logik basieren. Das Aufkommen des Namens „Beschreibungslogik“ ist auf die frühen 1980er zu datieren. Frühere Namen sind (chronologisch): (de)
  • Las lógicas de descripción, también llamadas lógicas descriptivas (DL por description logics) son una familia de lenguajes de representación del conocimiento que pueden ser usados para representar conocimiento terminológico de un dominio de aplicación de una forma estructurada y formalmente bien comprendida. El nombre lógica de descripción se refiere, por un lado, a descripciones de conceptos usadas para describir un dominio y, por otro lado, a la semántica que establece una equivalencia entre las fórmulas de lógicas de descripción y expresiones en lógica de predicados de primer orden.DL se diseñó como una extensión de frames (marcos) y redes semánticas, los cuales no estaban equipados con semántica basada en la lógica. A diferencia de los demás sistemas de representación (redes semánticas (es)
  • Description logics (DL) are a family of formal knowledge representation languages. Many DLs are more expressive than propositional logic but less expressive than first-order logic. In contrast to the latter, the core reasoning problems for DLs are (usually) decidable, and efficient decision procedures have been designed and implemented for these problems. There are general, spatial, temporal, spatiotemporal, and fuzzy description logics, and each description logic features a different balance between expressive power and reasoning complexity by supporting different sets of mathematical constructors. (en)
  • Le logiche descrittive (indicate anche con la sigla DL, dall'inglese, description logics) sono una famiglia di formalismi utilizzati per rappresentare la conoscenza in un dominio di applicazione detto mondo.In primo luogo sono definiti i concetti rilevanti per quel dominio e, di seguito, utilizzando questi concetti si specificano le proprietà degli oggetti e degli individui appartenenti al dominio.Gli studi riguardanti le logiche descrittive si focalizzano sulla ricerca di metodi che descrivano in modo sempre più specifico il dominio di interesse tale da essere utilizzato per costruire applicazioni intelligenti.In questo contesto il termine intelligente è riferito all'abilità di un sistema di trovare delle conseguenze implicite rispetto a quelle esplicite rappresentate dalla conoscenza. Si (it)
  • A Lógica de descrição (LD) é uma família de linguagens formais de representação do conhecimento. É mais expressiva do que a lógica proposicional , mas tem problemas de decisão mais eficientes do que a lógica de predicados de primeira ordem. (pt)
  • Дескрипцио́нная логика (описательная логика, ранние наименования — терминологическая система, логика концептов) — язык представления знаний, позволяющий описывать понятия предметной области в недвусмысленном, формализованном виде, организованный по типу языков математической логики. Дескрипционные логики сочетают, с одной стороны, богатые выразительные возможности, а с другой — хорошие вычислительные свойства, такие как разрешимость и относительно невысокая вычислительная сложность основных логических проблем, что делает возможным их применение на практике, обеспечивая компромисс между выразительностью и разрешимостью. Могут быть рассмотрены как разрешимые фрагменты логики предикатов, синтаксически же они близки к модальным логикам. (ru)
  • Описо́ві ло́гіки (англ. description logics, іноді ще їх називають дескрипційними логіками) — сімейство мов представлення знань, що дозволяють описувати поняття предметної області в недвозначному, формалізованому вигляді. Вони поєднують в собі, з одного боку, багаті виражальні можливості, а з іншого — хороші обчислювальні властивості, такі як і відносно невисока обчислювальна складність основних логічних проблем, що робить можливим їх застосування на практиці. Таким чином, описові логіки являють собою компроміс між виражальністю і розв'язністю. Описову логіку можна розглядати як розв'язні фрагменти логіки предикатів, синтаксично ж вони близькі до модальних логік. (uk)
rdfs:label
  • Lògica de descripció (ca)
  • Beschreibungslogik (de)
  • Description logic (en)
  • Lógica de descripción (es)
  • Deskribapen logika (eu)
  • Logique de description (fr)
  • Logica descrittiva (it)
  • Lógica de descrição (pt)
  • Описова логіка (uk)
  • Дескрипционная логика (ru)
  • 描述逻辑 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:knownFor of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:fields of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License