An Entity of Type: person, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

In macroeconomics, aggregate demand (AD) or domestic final demand (DFD) is the total demand for final goods and services in an economy at a given time. It is often called effective demand, though at other times this term is distinguished. This is the demand for the gross domestic product of a country. It specifies the amount of goods and services that will be purchased at all possible price levels. Consumer spending, investment, corporate and government expenditure, and net exports make up the aggregate demand.

Property Value
dbo:abstract
  • Agregátní poptávka (anglicky aggregate demand) je v ekonomické teorii úhrn výdajů všech ekonomických subjektů (domácností, firem, státu, dovozců, zahraničních subjektů…). Pro agregátní poptávku se užívá zkratka AD. (cs)
  • En economia, la demanda agregada és la demanda total de béns i serveis en una economia (Y) en un moment donat i a un nivell de preus determinat. També es pot definir com la demanda del producte interior brut d'un país quan els nivells d'estoc no han variat. Sovint s'anomena o s'abrevia fent servir les sigles angleses, AD. En un gràfic on es representi la demanda general d', la corba de la demanda agregada (AD) s'inclina cap avall, indicant que com més puja la producció, més baixen els preus. (ca)
  • الطلب الإجمالي (بالإنجليزية: Aggregate demand)‏ بالفرنسية Demande agrégée هو مجموع الطلب على السلع النهائية والخدمات في اقتصاد ما في وقت ما وبمستوى أسعار معين. (ar)
  • In macroeconomics, aggregate demand (AD) or domestic final demand (DFD) is the total demand for final goods and services in an economy at a given time. It is often called effective demand, though at other times this term is distinguished. This is the demand for the gross domestic product of a country. It specifies the amount of goods and services that will be purchased at all possible price levels. Consumer spending, investment, corporate and government expenditure, and net exports make up the aggregate demand. The aggregate demand curve is plotted with real output on the horizontal axis and the price level on the vertical axis. While it is theorized to be downward sloping, the Sonnenschein–Mantel–Debreu results show that the slope of the curve cannot be mathematically derived from assumptions about individual rational behavior. Instead, the downward sloping aggregate demand curve is derived with the help of three macroeconomic assumptions about the functioning of markets: Pigou's wealth effect, Keynes' interest rate effect and the Mundell–Fleming exchange-rate effect. The Pigou effect states that a higher price level implies lower real wealth and therefore lower consumption spending, giving a lower quantity of goods demanded in the aggregate. The Keynes effect states that a higher price level implies a lower real money supply and therefore higher interest rates resulting from financial market equilibrium, in turn resulting in lower investment spending on new physical capital and hence a lower quantity of goods being demanded in the aggregate. The Mundell–Fleming exchange-rate effect is an extension of the IS–LM model. Whereas the traditional IS-LM Model deals with a closed economy, Mundell–Fleming describes a small open economy. The Mundell–Fleming model portrays the short-run relationship between an economy's nominal exchange rate, interest rate, and output (in contrast to the closed-economy IS–LM model, which focuses only on the relationship between the interest rate and output). The aggregate demand curve illustrates the relationship between two factors: the quantity of output that is demanded and the aggregate price level. Aggregate demand is expressed contingent upon a fixed level of the nominal money supply. There are many factors that can shift the AD curve. Rightward shifts result from increases in the money supply, in government expenditure, or in autonomous components of investment or consumption spending, or from decreases in taxes. According to the aggregate demand-aggregate supply model, when aggregate demand increases, there is movement up along the aggregate supply curve, giving a higher level of prices. (en)
  • Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage (auch aggregierte Nachfrage, Gesamtnachfrage) ist der auf eine ganze Volkswirtschaft aggregierte, von Nachfragern am Markt geäußerte kaufkräftige Bedarf nach Gütern und Dienstleistungen. Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage wird je nach Modellansatz aus der gesamten Nachfrage nach inländischen Gütern oder aus der gesamten Güternachfrage der Inländer abgeleitet. Dabei werden neben Waren auch Dienstleistungen unter den Güterbegriff subsumiert. (de)
  • La demanda agregada es la suma de bienes y servicios que los consumidores, las empresas y el Estado están dispuestos a comprar a un determinado nivel de precios. Depende de, entre otros factores, la política monetaria y fiscal.​ (es)
  • Pour la macroéconomie, la demande agrégée (notée ) représente la demande totale de biens et services dans une économie (notée ) pour un temps et un niveau de prix donnés. C'est la quantité de biens et services dans l'économie qui sera achetée à tous les niveaux de prix. Il s'agit donc de la demande pour le produit intérieur brut (PIB) d'un pays lorsque les niveaux d'inventaires sont statiques. Elle est souvent appelée demande effective, quoique ce terme soit parfois considéré comme différent. Il est souvent fait remarquer que la courbe de la demande agrégée tend vers le bas parce qu'à des niveaux de prix inférieurs une plus grande quantité est demandée. Bien que ce soit correct en microéconomie, au niveau d'un bien particulier, au niveau agrégé ceci est incorrect. La courbe de la demande agrégée tend vers le bas du fait de trois effets distincts; l'effet Pigou, l'effet Keynes sur les taux d’intérêt, et l'effet Mundell-Fleming sur les taux de change. (fr)
  • マクロ経済学において、総需要(英: Aggregate demand, AD)もしくは国内最終需要(英: Domestic final demand, DFD)はある与えられた時点におけるある経済におけるに対する全体の需要である。これは一国の国内総生産(GDP)に対する需要であるとも言える。一国の総需要はしばしば有効需要とも呼ばれるが、有効需要と総需要という用語自体は区別して使用されることが多い。 総需要曲線は、を縦軸に、実質生産量(Real output、実質GDP)を横軸に取った図において、右下がりの曲線として表される。総需要曲線が右下がりの曲線なのは実質残高効果、、マンデル・フレミングの為替効果の3つの効果によるものである。実質残高効果は物価水準が上昇することで資産の実質価値が低下し、これによって消費支出が減少することで財・サービスに対する需要が減少するというものである。ケインズの利子率効果は、物価水準が上昇することで実質マネーサプライが減少し、マネーサプライの減少を補うため債券が債券市場で売られることで債券価格は下落、利子率が高くなることで、投資が減少し、財・サービスに対する需要が減少するというものである。 総需要曲線は生産量の数量に対する需要と一般物価水準の二つの要素の関係を表している。総需要は固定された水準の名目マネーサプライのもとに表される。総需要曲線をシフトさせる要因には様々なものが考えられる(参照:需要ショック)。マネーサプライの上昇や政府支出の上昇、独立投資の上昇、消費支出の上昇、減税政策が総需要曲線の右側シフトの原因として挙げられる。 AD–ASモデルによれば、総需要が増加したとき、総需要曲線は右側にシフトし、総供給曲線との新たな均衡物価水準は以前より高いものとなる。 (ja)
  • 총수요(aggregate demand, AD)는 거시경제학에서 한 경제 내에서 주어진 기간과 가격 수준하에 최종 재화와 서비스에 대한 수요의 총합이다. 또한, 총수요는 모든 가능한 가격 수준에서 구매가 이루어지는 경제 내에서 재화와 서비스의 총량이다. 총수요는 재고 수준이 정적인 한 나라의 국내총생산에 대한 수요이다. 이것은 종종 유효수요라고 불리지만, 이외의 경우에 이 용어와 구별된다. 보통, 가격 수준이 낮을수록 많은 수량이 요구되므로 총수요 곡선이 아래로 향한다고 여겨진다. 거시경제학에서는 이것이 옳다고 여겨지지만 총체적인 수준에서는 그렇지 않다. 사실, 총수요 곡선은 피구의 부 효과, , 먼델-플레밍 교환율 효과의 세 가지 효과 때문에 아래쪽으로 향한다. (ko)
  • In macroeconomia la domanda aggregata, nota anche come domanda effettiva è spesso designata con la sigla AD (acronimo dell'inglese aggregate demand) rappresenta la domanda di beni e servizi formulata da un sistema economico nel suo complesso, in un certo periodo temporale; come tale essa rappresenta la potenzialità di sfruttamento della capacità produttiva globale di un certo sistema economico. (it)
  • Popyt zagregowany (zagregowany popyt, popyt agregatowy, popyt łączny) – całkowita wielkość planowanych wydatków na zakup dóbr finalnych i usług wyprodukowanych w danym państwie, w danym okresie. Popyt zagregowany składa się z czterech składników: , wydatków sektora publicznego, nakładów brutto na środki trwałe sektora prywatnego (wydatków inwestycyjnych) oraz eksportu netto, pomniejszonych o wielkość wydatków na dobra importowane. Na jego wielkość mają wpływ m.in.: * zamożność społeczeństwa, * poziom oszczędności, * poziom wynagrodzeń, * stopa bezrobocia, * realne stopy procentowe, * nastroje konsumentów, * oczekiwania inflacyjne, * podaż pieniądza, * polityka banków dotycząca udzielania kredytów, * zmiany w kursach wymiany walut, * poziom umiędzynarodowienia krajowych przedsiębiorstw i ich działalność eksportowa, * importochłonność gospodarki. (pl)
  • Als totale vraag (ook wel geaggregeerde vraag) wordt in de macro-economie de vraag van alle deelnemers aan een gegeven economie aangeduid. De totale vraag bestaat uit de vijf volgende elementen: waarbij * staat voor de consumptie van de huishoudens, * voor Investeringen, * voor overheidbestedingen * voor inkomsten uit export, en * voor uitgaven aan import. (nl)
  • Совоку́пный спрос (англ. aggregate demand) — макроэкономический показатель, спрос на конечные товары и услуги всех макроэкономических агентов в определенный промежуток времени и при определенных уровнях цен. (ru)
  • Em macroeconomia, demanda agregada é a demanda total de bens e serviços numa dada economia para um determinado momento e nível de preços. É o total de bens e serviços na economia que será adquirido a todos os níveis de preços possíveis. Esta é a demanda do produto interno bruto de um país quando os níveis de estoque são fixos. (pt)
  • Aggregerad efterfrågan (AD) är den totala efterfrågan på produkter och tjänster i ett land som mäts genom BNP: * C = Konsumtionsvaruefterfrågan * I = Investeringsefterfrågan * G = Efterfrågan på offentliga varor och tjänster * X = Exportvaruefterfrågan * IM = Importefterfrågan * (X - IM) = NX = Nettoexport (sv)
  • 總需求(英語:aggregate demand,縮寫:AD)是一個宏观经济学概念。指一個在一指定時期及物價的经济體系(Y)內對最終物品及服務的需求的總和。這是商品及服務在一個經濟體系中任何可能價格水平下會被消費的總量。這是當一國的庫存水平是靜態時對国内生产总值的需求,它也經常被稱作有效需求,儘管其他時候這個術語是區別開來的。 總需求曲線通常被視為向下傾斜,是因為在較低物價水平下需求量會更大的緣故。雖然這在微观经济学中分析單一物品是對的,但在宏觀層面這想法並不正確。事實上,總需求曲線向右下傾斜是因為三個不同效應的結果:庇古效應、凱恩斯利率效應、蒙代爾-弗萊明匯率效應。 (zh)
  • Суку́пний по́пит (англ. aggregate demand, AD) — обсяг виробництва товарів, що споживач готовий колективно придбати при існуючому рівні цін. Сукупний попит подається зсередини країни і з-за кордону: усередині — із боку споживачів (підприємств, домашніх господарств і урядів) і місцевих інвесторів, а з-за кордону — із боку іноземців. Відповідно, складається з закупівель товарів підприємствами (виробниче споживання), людьми (особисте споживання), урядом (державне споживання), внутрішніх капіталовкладень і експорту товарів за рубіж. Сукупний попит визначається як сума всіх складових попиту на національному ринку, а саме: споживчого попиту (С), інвестиційного попиту (Іg), попиту на товари та послуги з боку держави (G), та чистого експорту (Xn), який визначається як різниця між експортом та імпортом. Тобто, підрахувати сукупний попит можливо, обчислюючи ВНП за методом „потоку витрат”. AD = C + Ig + G + Xn Сукупні попит і пропозиція — це нестатистичні поняття макроекономіки, призначені для вивчення усього кола явищ і процесів, що спричиняють вартісний небаланс між обсягом покупок (a la попит) і обсягом виробництва товарів (a la пропозиція), що надходять на той самий ринок у той самий час. -Ефект багатства (реальних касових залишків) полягає в тому, що зростання загального рівня цін викликає зниження реальної вартості фінансових активів з фіксованою грошовою вартістю (наприклад, облігацій). Власники цих активів біднішають, тому вони змушені зменшувати свої витрати і більше заощаджувати для збереження рівня свого багатства. В ситуації, коли ціни знижуються, виникає протилежний ефект: реальні грошові залишки збільшуються, добробут споживачів зростає, це викликає збільшення видатків на споживання. -Ефект відсоткової ставки характеризується тим, що зростання рівня цін викличе зростання попиту на гроші, яке в свою чергу, спричинить підвищення рівня відсоткової ставки при незмінній пропозиції грошей. Тому домогосподарства скорочують придбання товарів у кредит, а фірми – інвестиційні витрати. Отже, обсяг сукупного попиту знижується. -Ефект імпортних закупівель полягає в тому, що зростання рівня цін у державі скорочує попит на вітчизняні товари і збільшує попит на імпорт. Це скорочує обсяг чистого експорту і, відповідно, сукупного попиту. Тобто, внаслідок дії цінових детермінант змінюється обсяг сукупного попиту на національний продукт. Наприклад, зменшення цін від Р1 до Р2 викликає збільшення обсягу сукупного попиту з Q1 до Q2, графічно це відображується рухом уздовж кривої AD від точки А до точки В рис. Вплив цінових факторів на криву сукупного попиту Однак крім цінових, на сукупний попит впливають також нецінові детермінанти, які не пов'язані зі зміною рівня цін в економіці. Притім кожен елемент сукупного попиту (C, Ig, G, Xn) має свої нецінові детермінанти, а саме: 1. Неціновими факторами споживчих витрат (C) є: 1. 1.Добробут споживачів – при незмінному рівні цін можуть відбутися зміни цін окремих видів фінансових активів (акцій, облігацій), або нерухомості (землі, будинків), якими володіють споживачі. Внаслідок цього добробут споживачів може покращитись або погіршитись і, відповідно, споживчі видатки зростуть або скоротяться. 1.2. Очікування споживачів відносно зміни доходів і цін – песимістичні очікування значно збільшують сукупний попит. 1.3. Заборгованість споживачів – чим більше борг, тим менші поточні видатки, і навпаки. 1.4. Індивідуальні податки – збільшення податків призводить до зменшення сукупного попиту і навпаки. 2. Інвестиційні видатки фірм (Ig) знаходяться під впливом наступних нецінових факторів: 2.1. Відсоткова ставка – збільшення її рівня робить інвестиції менш привабливими, інвестиційний попит зменшується. 2.2. Очікування прибутку від інвестицій – оптимістичні очікування збільшують попит, песимістичні – зменшують. 2.3. Податки на бізнес – зменшення податків стимулює підприємців до розширення виробництва, інвестиційний попит зростає. 2.4. Рівень технології – нові технології стимулюють інвестиційні видатки. 2.5. Надлишкові виробничі потужності зменшують інвестиційний попит. 3. Державні витрати (G) обумовлені суто політичними рішеннями. 4. Чистий експорт (Xn) одержує вплив двох нецінових факторів: 4.1. Національний дохід інших країн – при його збільшенні іноземці можуть збільшувати сукупний попит у певній країні, купуючи більше товарів та послуг, і навпаки. 4.2. Курс національної грошової одиниці – якщо національна валюта знецінюється відносно іноземних валют, то експорт зростає, а імпорт зменшується, тобто зростає чистий експорт і, відповідно, сукупний попит певної країни. Нецінові фактори впливають не на обсяг сукупного попиту, а саме на попит, внаслідок цього крива AD рухається праворуч (при збільшенні сукупного попиту) або ліворуч (при його зменшенні). Держава може активно впливати на сукупний попит, регулюючи податки та змінюючи грошову масу в обігу. Так, збільшення податків зменшує як споживчі, так і інвестиційні видатки, крива AD рухається ліворуч. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 353023 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 21161 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1080323052 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Agregátní poptávka (anglicky aggregate demand) je v ekonomické teorii úhrn výdajů všech ekonomických subjektů (domácností, firem, státu, dovozců, zahraničních subjektů…). Pro agregátní poptávku se užívá zkratka AD. (cs)
  • En economia, la demanda agregada és la demanda total de béns i serveis en una economia (Y) en un moment donat i a un nivell de preus determinat. També es pot definir com la demanda del producte interior brut d'un país quan els nivells d'estoc no han variat. Sovint s'anomena o s'abrevia fent servir les sigles angleses, AD. En un gràfic on es representi la demanda general d', la corba de la demanda agregada (AD) s'inclina cap avall, indicant que com més puja la producció, més baixen els preus. (ca)
  • الطلب الإجمالي (بالإنجليزية: Aggregate demand)‏ بالفرنسية Demande agrégée هو مجموع الطلب على السلع النهائية والخدمات في اقتصاد ما في وقت ما وبمستوى أسعار معين. (ar)
  • Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage (auch aggregierte Nachfrage, Gesamtnachfrage) ist der auf eine ganze Volkswirtschaft aggregierte, von Nachfragern am Markt geäußerte kaufkräftige Bedarf nach Gütern und Dienstleistungen. Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage wird je nach Modellansatz aus der gesamten Nachfrage nach inländischen Gütern oder aus der gesamten Güternachfrage der Inländer abgeleitet. Dabei werden neben Waren auch Dienstleistungen unter den Güterbegriff subsumiert. (de)
  • La demanda agregada es la suma de bienes y servicios que los consumidores, las empresas y el Estado están dispuestos a comprar a un determinado nivel de precios. Depende de, entre otros factores, la política monetaria y fiscal.​ (es)
  • 총수요(aggregate demand, AD)는 거시경제학에서 한 경제 내에서 주어진 기간과 가격 수준하에 최종 재화와 서비스에 대한 수요의 총합이다. 또한, 총수요는 모든 가능한 가격 수준에서 구매가 이루어지는 경제 내에서 재화와 서비스의 총량이다. 총수요는 재고 수준이 정적인 한 나라의 국내총생산에 대한 수요이다. 이것은 종종 유효수요라고 불리지만, 이외의 경우에 이 용어와 구별된다. 보통, 가격 수준이 낮을수록 많은 수량이 요구되므로 총수요 곡선이 아래로 향한다고 여겨진다. 거시경제학에서는 이것이 옳다고 여겨지지만 총체적인 수준에서는 그렇지 않다. 사실, 총수요 곡선은 피구의 부 효과, , 먼델-플레밍 교환율 효과의 세 가지 효과 때문에 아래쪽으로 향한다. (ko)
  • In macroeconomia la domanda aggregata, nota anche come domanda effettiva è spesso designata con la sigla AD (acronimo dell'inglese aggregate demand) rappresenta la domanda di beni e servizi formulata da un sistema economico nel suo complesso, in un certo periodo temporale; come tale essa rappresenta la potenzialità di sfruttamento della capacità produttiva globale di un certo sistema economico. (it)
  • Als totale vraag (ook wel geaggregeerde vraag) wordt in de macro-economie de vraag van alle deelnemers aan een gegeven economie aangeduid. De totale vraag bestaat uit de vijf volgende elementen: waarbij * staat voor de consumptie van de huishoudens, * voor Investeringen, * voor overheidbestedingen * voor inkomsten uit export, en * voor uitgaven aan import. (nl)
  • Совоку́пный спрос (англ. aggregate demand) — макроэкономический показатель, спрос на конечные товары и услуги всех макроэкономических агентов в определенный промежуток времени и при определенных уровнях цен. (ru)
  • Em macroeconomia, demanda agregada é a demanda total de bens e serviços numa dada economia para um determinado momento e nível de preços. É o total de bens e serviços na economia que será adquirido a todos os níveis de preços possíveis. Esta é a demanda do produto interno bruto de um país quando os níveis de estoque são fixos. (pt)
  • Aggregerad efterfrågan (AD) är den totala efterfrågan på produkter och tjänster i ett land som mäts genom BNP: * C = Konsumtionsvaruefterfrågan * I = Investeringsefterfrågan * G = Efterfrågan på offentliga varor och tjänster * X = Exportvaruefterfrågan * IM = Importefterfrågan * (X - IM) = NX = Nettoexport (sv)
  • 總需求(英語:aggregate demand,縮寫:AD)是一個宏观经济学概念。指一個在一指定時期及物價的经济體系(Y)內對最終物品及服務的需求的總和。這是商品及服務在一個經濟體系中任何可能價格水平下會被消費的總量。這是當一國的庫存水平是靜態時對国内生产总值的需求,它也經常被稱作有效需求,儘管其他時候這個術語是區別開來的。 總需求曲線通常被視為向下傾斜,是因為在較低物價水平下需求量會更大的緣故。雖然這在微观经济学中分析單一物品是對的,但在宏觀層面這想法並不正確。事實上,總需求曲線向右下傾斜是因為三個不同效應的結果:庇古效應、凱恩斯利率效應、蒙代爾-弗萊明匯率效應。 (zh)
  • In macroeconomics, aggregate demand (AD) or domestic final demand (DFD) is the total demand for final goods and services in an economy at a given time. It is often called effective demand, though at other times this term is distinguished. This is the demand for the gross domestic product of a country. It specifies the amount of goods and services that will be purchased at all possible price levels. Consumer spending, investment, corporate and government expenditure, and net exports make up the aggregate demand. (en)
  • Pour la macroéconomie, la demande agrégée (notée ) représente la demande totale de biens et services dans une économie (notée ) pour un temps et un niveau de prix donnés. C'est la quantité de biens et services dans l'économie qui sera achetée à tous les niveaux de prix. Il s'agit donc de la demande pour le produit intérieur brut (PIB) d'un pays lorsque les niveaux d'inventaires sont statiques. Elle est souvent appelée demande effective, quoique ce terme soit parfois considéré comme différent. (fr)
  • Popyt zagregowany (zagregowany popyt, popyt agregatowy, popyt łączny) – całkowita wielkość planowanych wydatków na zakup dóbr finalnych i usług wyprodukowanych w danym państwie, w danym okresie. Popyt zagregowany składa się z czterech składników: , wydatków sektora publicznego, nakładów brutto na środki trwałe sektora prywatnego (wydatków inwestycyjnych) oraz eksportu netto, pomniejszonych o wielkość wydatków na dobra importowane. Na jego wielkość mają wpływ m.in.: (pl)
  • マクロ経済学において、総需要(英: Aggregate demand, AD)もしくは国内最終需要(英: Domestic final demand, DFD)はある与えられた時点におけるある経済におけるに対する全体の需要である。これは一国の国内総生産(GDP)に対する需要であるとも言える。一国の総需要はしばしば有効需要とも呼ばれるが、有効需要と総需要という用語自体は区別して使用されることが多い。 総需要曲線は、を縦軸に、実質生産量(Real output、実質GDP)を横軸に取った図において、右下がりの曲線として表される。総需要曲線が右下がりの曲線なのは実質残高効果、、マンデル・フレミングの為替効果の3つの効果によるものである。実質残高効果は物価水準が上昇することで資産の実質価値が低下し、これによって消費支出が減少することで財・サービスに対する需要が減少するというものである。ケインズの利子率効果は、物価水準が上昇することで実質マネーサプライが減少し、マネーサプライの減少を補うため債券が債券市場で売られることで債券価格は下落、利子率が高くなることで、投資が減少し、財・サービスに対する需要が減少するというものである。 AD–ASモデルによれば、総需要が増加したとき、総需要曲線は右側にシフトし、総供給曲線との新たな均衡物価水準は以前より高いものとなる。 (ja)
  • Суку́пний по́пит (англ. aggregate demand, AD) — обсяг виробництва товарів, що споживач готовий колективно придбати при існуючому рівні цін. Сукупний попит подається зсередини країни і з-за кордону: усередині — із боку споживачів (підприємств, домашніх господарств і урядів) і місцевих інвесторів, а з-за кордону — із боку іноземців. Відповідно, складається з закупівель товарів підприємствами (виробниче споживання), людьми (особисте споживання), урядом (державне споживання), внутрішніх капіталовкладень і експорту товарів за рубіж. споживчого попиту (С), інвестиційного попиту (Іg), (uk)
rdfs:label
  • طلب إجمالي (ar)
  • Demanda agregada (ca)
  • Agregátní poptávka (cs)
  • Gesamtwirtschaftliche Nachfrage (de)
  • Aggregate demand (en)
  • Demanda agregada (es)
  • Demande agrégée (fr)
  • Domanda aggregata (it)
  • 총수요 (ko)
  • Totale vraag (nl)
  • 総需要 (ja)
  • Popyt zagregowany (pl)
  • Demanda agregada (pt)
  • Совокупный спрос (ru)
  • Aggregerad efterfrågan (sv)
  • Сукупний попит (uk)
  • 總需求 (zh)
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License