| rdfs:comment
| - Veto, latinsky zakazuji, označuje stav, kdy jedna strana má právo jednostranně zastavit například zákonodárný proces. Veto tak dává neomezenou moc znemožnit přijetí (nebo změnu) zákona, nedává ale žádnou možnost nějaké změny prosadit. (cs)
- Αρνησικυρία ονομάζεται τόσο η άρνηση μιας κρατικής αρχής να επικυρώσει νόμο ή απόφαση κάποιας άλλης, έστω κι αν η δεύτερη είναι η καθ' ύλην αρμόδια, προκαλώντας επαναδιαπραγμάτευση ή σπανιότερα ακύρωσή του, όσο και το δικαίωμα ή ικανότητα άσκησης αυτής. Ο όρος χρησιμοποιείται επίσης στους περισσότερους διεθνείς οργανισμούς και αναφέρεται στην άρνηση ενός εταίρου να συνυπογράψει απόφαση των συλλογικών οργάνων, με την έννοια άσκησης φραγμού, οδηγώντας έτσι στην ακύρωσή της.Συνεπώς πρόκειται για νομική δυνατότητα άσκησης εξουσίας (veto power) που παρέχεται από το νόμο σε πρόσωπα ή δημόσια όργανα, (οργανισμούς) προς παρεμπόδιση ή αποτροπή ενέργειας. (el)
- Le mot veto (ou véto) vient du latin veto qui signifie littéralement « je m’oppose ». Il est utilisé pour indiquer qu'une personne ou une partie d'un groupe a le droit d'arrêter unilatéralement une décision commune. (fr)
- Hak veto adalah hak untuk membatalkan keputusan, ketetapan, rancangan peraturan dan undang-undang atau resolusi. Hak veto biasanya melekat pada salah satu lembaga tinggi negara atau pada dewan keamanan pada lembaga PBB. (in)
- 拒否権（きょひけん、英語: veto）とは、ある事柄について拒み断る権利のことである。この意味での用例としては供述拒否権がある。政治の世界で拒否権と言う場合にはさらに意味が限定され、政策決定の際に決議された法律・提案された決議・締結された条約その他を一方的に拒否できる特権を意味することが多い。 下記の国際連合安全保障理事会の拒否権の例のように、権利が行使されると案件が停止するため、案件がその所持者の意に直接対立しないように作成されたり、対立を回避するために曖昧にされることがあり、拒否権はそれを行使しなくても影響力を発揮するものを言う。 (ja)
- 거부권(拒否權, 영어: Veto 비토[*])은 어떠한 회의에서 의결된 내용(주로 새로 제정된 법안)에 대해, 당사자나 관련된 제 3자가 이의 발효를 거부할 수 있는 권리이다. '나는 금지한다(I forbid)'라는 의미의 라틴어 veto를 차용하였다. (ko)
- Il termine veto, dal latino che significa vietare, proibire, interdire (anche: impedire, opporsi), (o intercesso) indica un atto formale con il quale un'autorità investita di tale potere è in grado di bloccare, temporaneamente o definitivamente, una deliberazione amministrativa, legislativa o politica emessa da un'altra autorità. In ambito meno formale indica generalmente, l'atto di aderire a una decisione o di partecipare a un evento. (it)
- Veto (do latim vetare, significando proibir, vedar, não sancionar), em Direito, é a oposição de um órgão, pessoa ou autoridade, que possui esta competência, a uma deliberação válida emanada de outrem, o que impede que esta deliberação produza efeitos jurídicos. É utilizado, especialmente, no Direito constitucional, significando a negação de sanção pelo chefe do poder executivo à lei elaborada pelo poder legislativo. (pt)
- Een vetorecht is het recht van een natuurlijk of rechtspersoon om een besluit dat met meerderheid van stemmen is genomen, te verbieden. Als het vetorecht wordt uitgeoefend, betekent dat dat er een verbod is om het besluit uit te voeren. Veto is Latijn voor 'ik verbied'. (nl)
- Ве́то (від лат. veto — забороняю) — заборона, яка накладається головою держави на рішення іншого державного органу. В сучасних державах право вето, як правило, надається главі держави щодо законів, які приймає парламент. Право вето має і народ, його прийнято позначати народним вето. У контексті сучасних конституційно-правових трансформацій народне вето слід також розглядати як конституційно-правову форму впливу громадян на прийняття нормативно-правових актів, де ключову роль має не стільки саме проведення відхиляючого референдуму щодо певного нормативно-правового акта, хоча це також має важливе значення, скільки усвідомлення представницьким органом публічної влади реальності скасування його рішення в рамках цієї конституційної процедури. (uk)
- 否决权（拉丁語：Veto），指政治上一種片面否定決策或決議的权力，尤其是立法。 (zh)
- يمكن أن يكون حق الفيتو (النقض) مطلقًا، على سبيل المثال في مجلس الأمن التابع للأمم المتحدة، الذي يمكن لأعضائه الدائمين (الصين وفرنسا وروسيا والمملكة المتحدة والولايات المتحدة) أن يحجبوا أي قرار، أو يمكن أن يكون محدودًا، كما هو الحال في عملية تشريعية في الولايات المتحدة، حيث تصويت الثلثين في كل من مجلس النواب ومجلس الشيوخ قد يتجاوز الفيتو الرئاسي للتشريعات. قد يمنح حق النقض السلطة فقط لوقف التغييرات (وبالتالي السماح لحاملها بحماية الوضع الراهن)، مثل الفيتو التشريعي الأمريكي المذكور من قبل، أو اعتمادها أيضًا («حق النقض التعديلي»)، كـ الفيتو التشريعي للرئيس الهندي على سبيل المثال. والذي يسمح له باقتراح تعديلات على مشاريع القوانين التي يتم إرجاعها إلى البرلمان لإعادة النظر فيها. (ar)
- La paraula vet (o veto) procedeix del llatí i significa literalment [jo] prohibeixo. S'utilitza per a posar de manifest que una part (estat, institució, persona...) té el dret d'aturar de forma unilateral una llei. Un vet, per tant, proporciona poder il·limitat per a parar canvis, però no pas per a adoptar-los. Des del segle xvi fins al 1903, els monarques de França, Espanya i Àustria (aquest últim en qualitat d'hereus del Sacre Imperi Romanogermànic) disposaven del dret a per a vetar un candidat al papat. (ca)
- Vetoo estas jura ago, per kiu instanco minoritata aŭ ne ĝenerale decidrajta malhelpas aŭ blokas la efektivigon de iu decido. Vetoo estas konservema rimedo, ĉar ĝi favoras la konservon de la aktuala stato kontraŭ ŝanĝoj. Kie decidoj okazas per voĉdono, vetoo estas pli forta rimedo ol kontraŭvoĉo. Povas okazi, ke veto-rajta partio voĉdonas kontraŭ iu decido, sed pro respekto al la majoritata volo aŭ alia kialo ne vetoas. (eo)
- Ein Veto (lateinisch veto „ich verbiete“) ist das Einlegen eines Einspruches, das innerhalb eines formell definierten Rahmens geschieht und damit Entscheidungen aufschieben oder ganz blockieren kann. Im Gegensatz zur landläufigen Meinung war der Ausdruck bei den Römern aber noch nicht gebräuchlich; der lateinische Begriff dafür war intercessio („Dazwischentreten“) und war eine Rechtsfolge des ius intercedendi, welches in der Magistratur den Amtsträgern als Rechtsmittel zur Verfügung stand. Der Begriff stammt erst aus der polnischen Verfassung des 17./18. Jahrhunderts (s. u.). (de)
- Betoa zenbaiten artean gehiengoz hartu den erabaki bat horietako batek, aurka dagoelako, geldiaraztea da. Erabaki bat geldiarazteko ahalmenari beto-eskubidea edo beto-ahalmena deritzo. Beto hitza latinetik dator eta literalki '(ni) debekatu' esan nahi du. Zati jakin batek legegintza-pieza jakin bat alde bakarrez gelditzeko eskubidea duela adierazteko erabiltzen da. Beto batek, beraz, botere mugagabea ematen du aldaketak geldiarazteko, baina ez aldaketak hartzeko. (eu)
- La palabra veto procede del latín y significa literalmente '[yo] prohibo'. Se utiliza para denotar que una determinada parte tiene el derecho a parar unilateralmente una determinada pieza de legislación. Un veto, por tanto, proporciona poder ilimitado para detener cambios, pero no para adoptarlos. Desde el siglo XVI hasta 1903, los monarcas de Francia, España y Austria (esta última en calidad de heredera del Sacro Imperio Romano Germánico) disponían del derecho de veto papal para vetar a un candidato al papado. (es)
- A veto is a legal power to unilaterally stop an official action. In the most typical case, a president or monarch vetoes a bill to stop it from becoming law. In many countries, veto powers are established in the country's constitution. Veto powers are also found at other levels of government, such as in state, provincial or local government, and in international bodies. (en)
- Weto (także veto, z łac. veto – „nie pozwalam”) – prawo wyrażenia sprzeciwu wobec dowolnej decyzji, przyznawane na przestrzeni dziejów rozmaitym organom władzy, pozwalające na odrzucenie w całości (tzw. weto absolutne), lub wstrzymanie (tzw. weto zawieszające) jakiegoś aktu prawnego. Istnieje jeszcze weto ludowe, które polega na odrzuceniu uchwalonej przez parlament ustawy w drodze referendum. Zazwyczaj rozróżnia się dwa rodzaje weto: (pl)
- Ве́то (от лат. veto — «запрещаю») — право, означающее полномочие лица или группы лиц в одностороннем порядке заблокировать принятие того или иного решения. Вето может быть абсолютным (например, как в Совете Безопасности ООН, где постоянные члены могут заблокировать любое решение, принятое Советом) или суспензивным (отлагательным) (например, в законодательной системе США, где Палата представителей и Сенат двумя третями голосов могут преодолеть вето президента, или в Польше, где для преодоления вето требуется три пятых голосов). (ru)
- Veto (latin 'jag förbjuder') är möjligheten för en part att ensidigt stoppa ett beslut. Vetorätten kan gälla beslut fattade av en församling i vilken parten är medlem (vilket är fallet för de permanenta medlemmarna av FN:s säkerhetsråd) eller beslut fattade av någon annan (exempelvis en statschefs rätt att hindra beslut fattade av ett parlament). Ett veto kan endast hindra ett beslut, inte förändra innehållet i beslutet. Även vissa förvaltande myndigheters befogenhet att kassera underordnade eller kommunala myndigheters beslut kan ses som en slags vetorätt. (sv)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)