| rdfs:comment
| - Der Shloka (Sanskrit, m., श्लोक, śloka „Ruf“, „Schall“) ist die wichtigste Strophenform der altindischen Epik, insbesondere des Mahabharata und des Ramayana. Er besteht aus zwei Langzeilen mit je zwei Gliedern zu je acht Silben, wobei das Langzeilenpaar eine syntaktische Einheit bildet. Das metrische Schema der in den Quantitäten nur teilweise festgelegten Langzeile ist: ◡◡◡◡ˌ◡——◡ ‖ ◡◡◡◡ˌ◡—◡◡ Die Glieder der Langzeile heißen pāda („Fuß“).Vermutlich ist das Versmaß der Langzeile aus dem vedischen Versmaß hervorgegangen. (de)
- シュローカ (śloka) とは、インドの伝統的な詩節（ガーター）の形式のひとつで、8音節からなる句（パーダ）を4つ並べた32音節から構成される。サンスクリットやプラークリットによるインド古典詩の韻律においてもっとも一般的に使われ、ラーマーヤナやマハーバーラタのような叙事詩でも主に使われる。 (ja)
- Lo śloka (devanāgarī: श्लोक; s.m.; pronunciato ˈɕloːkə; spesso anglicizzato in shloka; "inno", "stanza", "metro epico", dalla radice śru, orecchio) è un termine sanscrito che indica una categoria di versi della metrica vedica detta anche . Rappresenta la base della poesia epica indiana e può essere considerata la forma del verso hindū per eccellenza, dal momento che è quella più frequentemente usata nella poesia classica in lingua sanscrita. Il Mahābhārata e il Rāmāyaṇa, per esempio, sono composti quasi esclusivamente in śloka. (it)
- Шло́ка (санскр. श्लोक; IAST: śloka) — древнеиндийский санскритский эпический стихотворный размер. Состоит из тридцати двух слогов. Представляет собой двустишие со строчками по 16 слогов, каждая из которых в свою очередь состоит из двух полу-строк по восемь слогов каждая. Шлоками написаны великие произведения древней и средневековой индийской литературы: «Махабхарата», «Бхагавата-пурана», «Нараяниям», «Брахма-самхита» и многие другие. (ru)
- Шлока або слока (санскрит: श्लोक) — метрична і часто ритмована фраза або вірш. Це різновид молитви в індуїзмі, який можна порівняти з прислів'ям або гімном. Шлоки зазвичай складаються в особливому розмірі і є частиною стотр. Найтиповішим для класичної постведичної індійської поезії є анустубх — вірш із чотирьох пада (ніг), кожна з яких має вісім складів. Використання анустубха набуло такого поширення, що слока часто вживається як синонім цього терміна. Анустубхом написані класичні санскритські епоси: Махабхарата та Рамаяна. (uk)
- Ŝloko, Shloka aŭ śloka (sanskrite श्लोक Ślōka, el la radiko śru, "aŭdu") estas poezia formo uzata en Sanskrito, nome la klasika lingvo de Hindio. En sia kutima formo, ĝi konsistas el kvar pādas aŭ kvaron-versoj, de po 8 silaboj, aŭ (laŭ alternativa analizo) de du duon-versoj de po 16 silaboj. Tiu metriko estas simila al tiu de la Veda anuṣṭubh, sed kun pli striktaj reguloj. (eo)
- Un sloka es una forma de verso o estrofa desarrollada a partir del tipo de cuarteto poético llamado . Es la base del verso épico de la literatura hinduista, de dieciséis sílabas, y puede ser considerada la estrofa de verso indio por excelencia, ya que se utiliza con mucha más frecuencia que cualquier otra en la poesía clásica en sánscrito.Por ejemplo, el Majábharata y el Ramaiana (ambos del siglo III a. C. aproximadamente), epopeyas clásicas que constituyen el fundamento de la cultura india, están escritos en su mayoría en slokas. (es)
- Sloka, śloka (bahasa Sanskerta: श्लोक, IPA: ) adalah sebuah bait yang aslinya terdapat dalam bahasa Sanskerta. Bait ini khususnya terdiri dari 2 baris, sedangkan setiap larik terdiri dari 16 suku kata.Selain itu sloka juga tergandung metrum yang dipakai, sebab setiap sukukata memiliki , bisa panjang atau pendek.Contoh sebuah sloka dalam bahasa Sanskerta:
* arthaaturaan.aam. na sukham. na bandhuh.
* kaamaaturaan.aam. na bhayam. na lajjaa.
* vidyaaturaan.aam. na sukham. na nidraa
* ks.udhaaturaan.aam. na rucir na pakvam Artinya secara bebas: Aksharaslokam (in)
- Shloka or śloka (Sanskrit: श्लोक śloka, from the root śru, lit. 'hear' in a broader sense, according to Monier-Williams's dictionary, is "any verse or stanza; a proverb, saying"; but in particular it refers to the 32-line verse, derived from the Vedic anuṣṭubh metre, used in the Bhagavad Gita and many other works of classical Sanskrit literature. In its usual form it consists of four pādas or quarter-verses, of 8 syllables each, or (according to an alternative analysis) of two half-verses of 16 syllables each. The metre is similar to the Vedic anuṣṭubh metre, but with stricter rules. (en)
- Shloka (sanskrit, en devanāgarī श्लोक et selon IAST : śloka; signifiant "chant", à partir de la racine śru, "oreille") est une catégorie de strophe de la métrique indienne, dérivé de l' (en) védique. Son invention est attribuée à Vālmīki. La strophe est formée de quatre padas octosyllabes. Il est devenu le mètre le plus fréquent à partir du IVe siècle, par exemple Mahabharata et Ramayana, sont composés presque exclusivement en shlokas. Sur 2579 hémistiches de Kalidasa, , , et , les quatre formes admissibles de shloka ont une pat respective de : 2289, 116, 89, 85. (fr)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)