| rdfs:comment
| - 秩序変数（ちつじょへんすう、英: order parameter）または秩序パラメータ、オーダーパラメータとは、相が持つ秩序を表すマクロな変数のことである。 例えば結晶では、原子の並び方にある一定の秩序がある。結晶の向きが異なる平衡状態は、エネルギー、体積、物質量などの値が同じでも、圧縮率などの方向依存性により区別でき、マクロに見て異なる状態になる。つまり異方性がある物質では、マクロな平衡状態を指定するにはだけでは変数が足りない。そこで熱力学の変数の組の中に、この秩序の様子を表すようなマクロ変数の組を加えておけば、結晶の向きの異なる平衡状態を区別する熱力学を構成することができる。 相転移現象は、秩序変数の値の変化で特徴付けることができる。秩序変数は温度や圧力などの外的な変数の関数として振る舞い、例えば、温度による相転移の場合には、転移温度以下の低温相（対称性の破れた相、あるいは秩序相）において、有限の値を持ち、高温相（対称性を持つ相、あるいは無秩序相）においてゼロとなる。転移温度において、秩序変数が不連続に変化する相転移が一次相転移、連続的に変化する相転移が二次相転移である。 (ja)
- Ordnungsparameter dienen der Beschreibung des Zustands eines physikalischen Systems während eines Phasenüberganges. Beim Übergang von einer flüssigen in eine kristalline feste Phase geht das System von hoher Symmetrie (Isotropie, Homogenität) in eine Phase über, bei der diese Symmetrie gebrochen ist (es verbleibt nur die Gittersymmetrie des Kristalls). Hierbei ist ein Parameter, der in der flüssigen Phase 0 ist und in der kristallinen Phase einen endlichen Wert annimmt, ein Maß für die Ordnung des Systems, was den Begriff Ordnungsparameter erklärt: ein höherer Wert entspricht stärkerer Ordnung, wohingegen bei 0 Unordnung vorliegt. (de)
- Un paramètre d'ordre est une quantité qui caractérise l'état d'un système physique au cours d'une transition de phase. Dans la théorie de Landau des transitions de phase, la phase désordonnée est invariante par un groupe de transformation , tandis que la phase ordonnée est seulement invariante sous l'action d'un sous-groupe du groupe . Le paramètre d'ordre est une quantité invariante sous l'action du sous groupe mais pas du groupe tout entier. La phase désordonnée étant invariante sous l'action du groupe tout entier, le paramètre d'ordre doit nécessairement avoir une valeur nulle dans cette phase. (fr)
- Параметр порядка — термодинамическая величина, характеризующая дальний порядок в среде, возникающий в результате спонтанного нарушения симметрии при фазовом переходе. Равновесный параметр порядка равен нулю в неупорядоченной фазе и отличен от нуля в упорядоченной. (ru)
- Параметр порядку — макроскопічна величина, яка в рамках теорії Ландау описує поведінку фізичної системи при фазових переходах. Фазові перетворення, які відбуваються в дуже різних за складом і характером фізичних системах, дуже часто мають чимало спільних рис, наприклад, схожий хід температурних залежностей відклику системи на прикладене поле, зростання величини та ролі флуктуацій, виникнення розшарування, доменні структури тощо.В багатьох випадках опис поведінки фізичних систем, близьких до фазових переходів, можна звести до поведінки єдиної змінної, яку називаютьпараметром порядку. Для кожного конкретного фазового переходу параметр порядку є конкретною змінною системи, для багатьох фазових переходів його навіть важко визначити точно, проте уже навіть гіпотеза про існування такого параметр (uk)
|
| has abstract
| - Ordnungsparameter dienen der Beschreibung des Zustands eines physikalischen Systems während eines Phasenüberganges. Beim Übergang von einer flüssigen in eine kristalline feste Phase geht das System von hoher Symmetrie (Isotropie, Homogenität) in eine Phase über, bei der diese Symmetrie gebrochen ist (es verbleibt nur die Gittersymmetrie des Kristalls). Hierbei ist ein Parameter, der in der flüssigen Phase 0 ist und in der kristallinen Phase einen endlichen Wert annimmt, ein Maß für die Ordnung des Systems, was den Begriff Ordnungsparameter erklärt: ein höherer Wert entspricht stärkerer Ordnung, wohingegen bei 0 Unordnung vorliegt. Auch bei Phasenübergängen ohne Symmetriebrechung bezeichnet man den Parameter, mit dem der Übergang beschrieben wird, als Ordnungsparameter. Beispielsweise ist der Volumenanteil der Flüssigkeit ein geeigneter Ordnungsparameter, um den Übergang von flüssig zu gasförmig zu beschreiben: im gasförmigen Zustand ist er 0, im flüssigen gerade 1 (bei hinreichend niedrigem Druck, d. h. nicht in der Nähe des Tripelpunkts). Die Beschreibung mit Ordnungsparametern lässt sich auch auf Systeme anwenden, die innerhalb einer Phase kontinuierlich ihre Ordnung verändern. Je nach Typ des Phasenüberganges kann der Ordnungsparameter sprunghaft einen neuen Wert annehmen und so direkt als Anzeichen für den Phasenübergang dienen oder aber sich stetig verändern. In einem physikalischen System gibt es häufig mehrere Effekte, die auf die Ordnung schließen lassen. Aus den physikalischen Größen, die bei diesen Effekten repräsentiert werden, wählt man diejenige Größe, aus der man den Ordnungsparameter errechnet. Es sind auch vektorielle Ordnungsparameter möglich. Deren Verwendung ist bei Ordnungsänderungen an der Isotropie des Systems sinnvoll. Dort wird in der geordneten Phase eine Richtung ausgezeichnet. Der verwendete Vektor besitzt dann diese Richtung und als Betrag die Stärke der Ausrichtung der einzelnen Komponenten an der Vorzugsrichtung. (de)
- Un paramètre d'ordre est une quantité qui caractérise l'état d'un système physique au cours d'une transition de phase. Dans la théorie de Landau des transitions de phase, la phase désordonnée est invariante par un groupe de transformation , tandis que la phase ordonnée est seulement invariante sous l'action d'un sous-groupe du groupe . Le paramètre d'ordre est une quantité invariante sous l'action du sous groupe mais pas du groupe tout entier. La phase désordonnée étant invariante sous l'action du groupe tout entier, le paramètre d'ordre doit nécessairement avoir une valeur nulle dans cette phase. Lors d'une transition de phase (par exemple la transition liquide-solide), cette quantité passe d'une valeur nulle dans la phase désordonnée (ex : liquide) à une valeur non nulle dans la phase dite ordonnée (ex : solide).Dans l'exemple de la transition liquide-solide, la phase liquide est invariante sous l'action du groupe desisométries de l'espace euclidien, alors que la phase solide n'est invariante que sous l'action d'un des 230groupes d'espace. Une propriété importante des transitions avec paramètre d'ordre, dans la théorie de Landau,est que comme la symétrie est soit présente soit absente il n'est pas possible de passer continument de laphase désordonnée à la phase ordonnée. En particulier, une ligne de transition solide-liquide ne peut passe terminer par un point critique. Dans le cas d'une transition liquide-gaz, au contraire, la phase de haute température (le gaz) et la phasede basse température (le liquide) possèdent toutes les deux l'invariance par le groupe des isométries. Strictement parlant, il n'existe donc pas de paramètre d'ordre pour la transition liquide-gaz. Du faitde l'absence de brisure de symétrie dans la transition liquide-gaz, il est possible de passer continumentde l'un de ces états de la matière à l'autre. C'est pourquoi la ligne de transition liquide gaz se terminepar un point critique. Il est possible de passer continument de l'état liquide à l'état gazeuxpar un chemin thermodynamique qui contourne ce point critique. On considère donc l'état gazeux et l'étatliquide du point de vue de la symétrie comme un même état de la matière, l'état fluide. Toutefois, la transition liquide-gaz étant à suffisamment basse pression une transition du premier ordre,la masse volumique du fluide varie de façon discontinue à travers le point de transition. On peut donc,mathématiquement parlant, associer à cette transition de phase un paramètre d'ordre égal à la différenceentre la masse volumique du fluide et celle du gaz. Ce paramètre d'ordre est par définition nul dans legaz, non nul dans le liquide. Il est alors possible de développer une théorie de la transition liquidegaz qui mathématiquement parlant est analogue à la théorie de la transition entre l'état ferromagnétiqueet l'état paramagnétique dans un système uniaxe sous champ. C'est l'analogie bien connue entre le modèledu gaz sur réseau et le modèle d'Ising. Pour le système magnétique, l'absence de différence desymétrie entre la phase ferromagnétique et la phase paramagnétique vient de la présence d'un champ magnétiquequi crée une aimantation non nulle dans la phase paramagnétique. Dans le cas de la supraconductivité ou de la superfluidité, les paramètres d'ordre correspondentà des brisures de symétries internes (au lieu de symétries d'espace) telles que l'invariance de jauge . Plus récemment, dans le cadre de la théorie de l'effet Hall quantique fractionnaire ou du gap de Haldane,les physiciens ont été amenés à étendre la définition du paramètre d'ordre pour prendre en compte la brisurede symétries non locales. (fr)
- 秩序変数（ちつじょへんすう、英: order parameter）または秩序パラメータ、オーダーパラメータとは、相が持つ秩序を表すマクロな変数のことである。 例えば結晶では、原子の並び方にある一定の秩序がある。結晶の向きが異なる平衡状態は、エネルギー、体積、物質量などの値が同じでも、圧縮率などの方向依存性により区別でき、マクロに見て異なる状態になる。つまり異方性がある物質では、マクロな平衡状態を指定するにはだけでは変数が足りない。そこで熱力学の変数の組の中に、この秩序の様子を表すようなマクロ変数の組を加えておけば、結晶の向きの異なる平衡状態を区別する熱力学を構成することができる。 相転移現象は、秩序変数の値の変化で特徴付けることができる。秩序変数は温度や圧力などの外的な変数の関数として振る舞い、例えば、温度による相転移の場合には、転移温度以下の低温相（対称性の破れた相、あるいは秩序相）において、有限の値を持ち、高温相（対称性を持つ相、あるいは無秩序相）においてゼロとなる。転移温度において、秩序変数が不連続に変化する相転移が一次相転移、連続的に変化する相転移が二次相転移である。 (ja)
- Параметр порядку — макроскопічна величина, яка в рамках теорії Ландау описує поведінку фізичної системи при фазових переходах. Фазові перетворення, які відбуваються в дуже різних за складом і характером фізичних системах, дуже часто мають чимало спільних рис, наприклад, схожий хід температурних залежностей відклику системи на прикладене поле, зростання величини та ролі флуктуацій, виникнення розшарування, доменні структури тощо.В багатьох випадках опис поведінки фізичних систем, близьких до фазових переходів, можна звести до поведінки єдиної змінної, яку називаютьпараметром порядку. Для кожного конкретного фазового переходу параметр порядку є конкретною змінною системи, для багатьох фазових переходів його навіть важко визначити точно, проте уже навіть гіпотеза про існування такого параметра часто дає дуже важливі фізичні результати. Параметр порядку завдячує своєю назвою ту обставину, що здебільшого фазовий перехід відбувається між станами із різним упорядкуванням. Наприклад, у парамагнітному стані спіни електронів орієнтовані хаотично, а у феромагнітному існує певний напрям переважної орієнтації спінів. Таким чином, параметр порядку — це змінна, яка описує упорядкування. Вона дорівнює нулю в розупорядкованому стані, й відмінна від нуля в термодинамічній фазі з тим чи іншим порядком. (uk)
- Параметр порядка — термодинамическая величина, характеризующая дальний порядок в среде, возникающий в результате спонтанного нарушения симметрии при фазовом переходе. Равновесный параметр порядка равен нулю в неупорядоченной фазе и отличен от нуля в упорядоченной. Фазовые превращения, происходящие в самых разных по составу и характеру физических системах, очень часто имеют много общих черт, например, похожи температурные зависимости отклика систем на приложенное поле, рост величины и роли флуктуаций, доменные структуры и тому подобное. Во многих случаях описание поведения физических систем, близких к фазовых переходам, можно свести к поведению единственной переменной, которую называют параметром порядка. Для каждого конкретного фазового перехода параметр порядка является конкретной переменной системы, но для многих фазовых переходов его трудно определить точно, однако даже гипотеза о существовании такого параметра часто дает очень важные физические результаты. Параметр порядка обязан своим названием тому обстоятельству, что в основном фазовый переход происходит между состояниями с разной упорядоченностью. Например, в парамагнитном состоянии спины электронов ориентированы хаотично, а в ферромагнитном существует определенное направление преимущественной ориентации спинов. Таким образом, параметр порядка - это переменная, которая описывает упорядоченность. Она равна нулю в разупорядоченном состоянии, и отлична от нуля в термодинамической фазе с тем или иным порядком. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)