| rdfs:comment
| - Die Gaoseng zhuan (chinesisch 高僧传, Pinyin Gāosēng zhuàn – „Biographien berühmter Mönche“) von sind eine Sammlung von Biografien buddhistischer Mönche in China aus dem Jahr 519. Sie reichen von der Einführung des Buddhismus in China bis in die Nördliche Wei-Dynastie. Der erste Teil wurde von Robert Shih (1968) ins Französische übersetzt. (de)
- 《고승전》(高僧傳)은 중국 남북조 시대 양나라(梁: 502-557) 때 승려 혜교(慧皎: 497-554)가 저술한, 고승들의 전기를 집성한 문헌("고승전")이다. 현존하는 가장 오래된 고승전으로, 후대의 다른 고승전과 구분하기 위해 양나라 때 편찬되었다 하여 《양고승전》(梁高僧傳) 또는 《양전》(梁傳)이라고 부른다. 후대에 쓰인 여러 고승전의 표준이 되었다. (ko)
- Gaoseng chuan (język chiński 高僧傳, pinyin Gāosēng chuán; język koreański 고승전 Kosŭng chŏn; język japoński Kōsōden; język wietnamski Cao tăng truyền; pol. Biografie wybitnych mnichów) – pierwsze tego typu dzieło w buddyjskiej literaturze; jedno z najważniejszych źródeł do poznania historii wczesnego buddyzmu w Chinach i chanu poprzez biografie. (pl)
- 『高僧伝』（こうそうでん）は、一般名詞として、高僧の伝記、あるいは列伝を指して言う場合もあるが、固有名詞としては、中国の梁の慧皎（497年 - 554年）の撰した中国伝来以来、梁代までの高僧の伝記を集めたものを指す。全14巻、519年（天監18年）成立。また「梁高僧伝（梁伝）」ともいう。 (ja)
- «Ґаосен чжуань» (кит. трад. 高僧傳, спр. 高僧传, піньїнь: Gāosēng Zhuàn, «Життєписи гідних ченців» або «Життєписи Високих наставників») — пам'ятка буддійської історичної літератури, важливе джерело з історії раннього китайського буддизму в тринадцяти частинах, створений наприкінці V - початку VI ст. Упорядник - (кит. 慧皎, 497-554) (uk)
- «Гаосэн чжуань» (кит. трад. 高僧傳, пиньинь Gāosēng zhuàn, «Жизнеописания достойных монахов» или «Жизнеописания Высоких наставников») — памятник буддийской исторической литературы, важнейший источник по истории раннего китайского буддизма в тринадцати частях, созданный в конце V — начале VI вв. Составитель — (кит. 慧皎, 497-554) (ru)
- 《高僧傳》為一部成書於南北朝 記錄中國東漢至至當時佛教僧人的史料，由南朝梁僧人慧皎（497年～554年）撰。十四卷，收錄於大正藏 CBETA T50 No. 2059 。後人有時稱此書為《梁高僧传》。 《高僧傳》含序共十四卷。記東漢永平至南朝梁天監間著名僧人257人事蹟，附见274人，又將僧人分為譯經、義解、神異、習禪、明律、遺身、誦經、興福、經師、唱導等10類。其中錄有多位高僧與。 《高僧傳》大量引用史料，可考者计80种，“及晋、宋、齐、梁春秋书史，秦、赵、燕、凉荒朝伪历，地理杂篇，孤文片记。并博谘古老，广访先达，校其有无，取其同异。”孙星衍评价：“遁入释道，故多通品，辞理可观，且足资考史，地方古迹亦可借证，实为有用之书。”除了歷史價值外，還有文學價值。 本书以“高僧”为名，意思是“高蹈独绝”的僧人。《高僧傳·自序》中说：“前代所撰，多曰名僧，然名者本实之宾也，若实行潜光，则高而不名；寡德适时，则名而不高。名而不高，本非所纪；高而不名，则备今录。” 。 《高僧傳》後，又有唐代道宣撰《續高僧傳》30卷，宋代贊寧等撰《宋高僧傳》30卷，明代撰《》8卷，合稱四朝高僧傳。 (zh)
- The Memoirs of Eminent Monks (Chinese: 高僧傳; pinyin: Gāosēng Zhuàn), also known as the Biographies of Eminent Monks, is a compilation of biographies of monks in China by Hui Jiao 慧皎 of Jiaxiang Temple in Kuaiji Mountain, Zhejiang circa 530 from the introduction of Buddhism to China up to the Liang Dynasty. Hui Jiao explains himself that the title is supposed to draw a contrast with monks who are famous but not eminent - an allusion to the lost work of his contemporary Baochang, Míngsēng zhuàn 名僧傳 (= Biographies of Famous Monks). (en)
- Il Gāosēngzhuàn (高僧傳; resa in Wade-Giles Kao seng chuan; in giapponese Kōsō den; in coreano: 고승전, Kosŭng chŏn; lett. "Memorie (biografie) di monaci eminenti"; al T.D. 2059; anche 梁高僧傳 Liáng gāosēngzhuàn: "Biografie di monaci eminenti [compilata durante la dinastia] Liang") è un'opera redatta in quattordici fascicoli dal monaco buddhista cinese Huìjiǎo (慧皎, 497-554), che riporta quelle biografie di importanti monaci buddhisti, non solo cinesi, vissuti in Cina tra il 67 al 519. L'opera raccoglie 257 biografie principali e 243 biografie aggiunte. Le biografie sono così raccolte: (it)
|
| has abstract
| - Die Gaoseng zhuan (chinesisch 高僧传, Pinyin Gāosēng zhuàn – „Biographien berühmter Mönche“) von sind eine Sammlung von Biografien buddhistischer Mönche in China aus dem Jahr 519. Sie reichen von der Einführung des Buddhismus in China bis in die Nördliche Wei-Dynastie. Der erste Teil wurde von Robert Shih (1968) ins Französische übersetzt. (de)
- The Memoirs of Eminent Monks (Chinese: 高僧傳; pinyin: Gāosēng Zhuàn), also known as the Biographies of Eminent Monks, is a compilation of biographies of monks in China by Hui Jiao 慧皎 of Jiaxiang Temple in Kuaiji Mountain, Zhejiang circa 530 from the introduction of Buddhism to China up to the Liang Dynasty. Hui Jiao explains himself that the title is supposed to draw a contrast with monks who are famous but not eminent - an allusion to the lost work of his contemporary Baochang, Míngsēng zhuàn 名僧傳 (= Biographies of Famous Monks). The manuscript is 14 scrolls in length with the preface given in Scroll 14. It contains 257 major biographies, arranged in ten categories: (1) translators of scripture/ sutras 譯經 (yijing), (2) expounders of righteousness 義解 (yijie), (3) monks of miraculous spirit 神異 (shenyi), (4) practitioners of meditation 習禪 (xichan), (5) experts in the vinaya 明律 (minglu), (6) those who give up their bodies 遺身 (yishen), (7) chanters of scripture/ sutras 誦經 (songjing), (8) those bringing happiness and fortune 興福(xingfu), (9) masters of scripture/ sutras 經師 (jingshi), and (10) leaders of chanting 唱導(changdao). Hui Jiao also lists 259 minor biographies. The text includes the biographies of An Shi Gao, Kumārajīva, Faxian, Dao An, Fotudeng, and others. Hui Jiao used a wide range of other biographies, some of which are still extant, and this makes the way he shaped his stories highly revealing of his historical method and ideals. (en)
- Il Gāosēngzhuàn (高僧傳; resa in Wade-Giles Kao seng chuan; in giapponese Kōsō den; in coreano: 고승전, Kosŭng chŏn; lett. "Memorie (biografie) di monaci eminenti"; al T.D. 2059; anche 梁高僧傳 Liáng gāosēngzhuàn: "Biografie di monaci eminenti [compilata durante la dinastia] Liang") è un'opera redatta in quattordici fascicoli dal monaco buddhista cinese Huìjiǎo (慧皎, 497-554), che riporta quelle biografie di importanti monaci buddhisti, non solo cinesi, vissuti in Cina tra il 67 al 519. L'ultimo fascicolo, il XIV, comprende sia l'indice che la prefazione all'opera redatte dallo stesso Huìjiǎo, laddove il dotto monaco afferma esplicitamente di voler superare le analoghe biografie già pubblicate a suo tempo dove, tuttavia, queste si limitavano a vere e proprie agiografie prive come erano anche degli aspetti negativi della vita dei monaci biografati. Per questa ragione l'opera di Huìjiǎo è ritenuta particolarmente attendibile dagli studiosi. L'opera raccoglie 257 biografie principali e 243 biografie aggiunte. Le biografie sono così raccolte:
* 譯經科, yìjīngkē (I-III fascc.): sezione dei traduttori di opere;
* 義解科, yìjiěkē (IV-VIII fascc.): sezione degli esegeti;
* 神異科, shényìkē (IX-X fascc.): sezione dei taumaturghi;
* 修禪科, xiūchánkē (XI fasc.): sezione dei praticanti la meditazione;
* 明律科, mínglǜkē (XI fasc.): sezione dei maestri del vinaya
* 亡身科, wángshēnkē (XII fasc.): sezione di coloro che immolarono il proprio corpo;
* 誦經科, sòngjīngkē (XII fasc.): sezione dei cantori dei sūtra;
* 興福科, xīngfúkē (XIII fasc.): sezione dei benefattori
* 經師科, jīngshīkē (XIII fasc.): sezione degli innografi;
* 昌導科, chāngdǎokē (XIII fasc.): sezione dei predicatori. Il prosieguo di questa opera è lo Xùgāosēngzhuàn (續高僧傳) di Dàoxuān (道宣, 596-667). (it)
- 《고승전》(高僧傳)은 중국 남북조 시대 양나라(梁: 502-557) 때 승려 혜교(慧皎: 497-554)가 저술한, 고승들의 전기를 집성한 문헌("고승전")이다. 현존하는 가장 오래된 고승전으로, 후대의 다른 고승전과 구분하기 위해 양나라 때 편찬되었다 하여 《양고승전》(梁高僧傳) 또는 《양전》(梁傳)이라고 부른다. 후대에 쓰인 여러 고승전의 표준이 되었다. (ko)
- Gaoseng chuan (język chiński 高僧傳, pinyin Gāosēng chuán; język koreański 고승전 Kosŭng chŏn; język japoński Kōsōden; język wietnamski Cao tăng truyền; pol. Biografie wybitnych mnichów) – pierwsze tego typu dzieło w buddyjskiej literaturze; jedno z najważniejszych źródeł do poznania historii wczesnego buddyzmu w Chinach i chanu poprzez biografie. (pl)
- 『高僧伝』（こうそうでん）は、一般名詞として、高僧の伝記、あるいは列伝を指して言う場合もあるが、固有名詞としては、中国の梁の慧皎（497年 - 554年）の撰した中国伝来以来、梁代までの高僧の伝記を集めたものを指す。全14巻、519年（天監18年）成立。また「梁高僧伝（梁伝）」ともいう。 (ja)
- «Ґаосен чжуань» (кит. трад. 高僧傳, спр. 高僧传, піньїнь: Gāosēng Zhuàn, «Життєписи гідних ченців» або «Життєписи Високих наставників») — пам'ятка буддійської історичної літератури, важливе джерело з історії раннього китайського буддизму в тринадцяти частинах, створений наприкінці V - початку VI ст. Упорядник - (кит. 慧皎, 497-554) (uk)
- «Гаосэн чжуань» (кит. трад. 高僧傳, пиньинь Gāosēng zhuàn, «Жизнеописания достойных монахов» или «Жизнеописания Высоких наставников») — памятник буддийской исторической литературы, важнейший источник по истории раннего китайского буддизма в тринадцати частях, созданный в конце V — начале VI вв. Составитель — (кит. 慧皎, 497-554) (ru)
- 《高僧傳》為一部成書於南北朝 記錄中國東漢至至當時佛教僧人的史料，由南朝梁僧人慧皎（497年～554年）撰。十四卷，收錄於大正藏 CBETA T50 No. 2059 。後人有時稱此書為《梁高僧传》。 《高僧傳》含序共十四卷。記東漢永平至南朝梁天監間著名僧人257人事蹟，附见274人，又將僧人分為譯經、義解、神異、習禪、明律、遺身、誦經、興福、經師、唱導等10類。其中錄有多位高僧與。 《高僧傳》大量引用史料，可考者计80种，“及晋、宋、齐、梁春秋书史，秦、赵、燕、凉荒朝伪历，地理杂篇，孤文片记。并博谘古老，广访先达，校其有无，取其同异。”孙星衍评价：“遁入释道，故多通品，辞理可观，且足资考史，地方古迹亦可借证，实为有用之书。”除了歷史價值外，還有文學價值。 本书以“高僧”为名，意思是“高蹈独绝”的僧人。《高僧傳·自序》中说：“前代所撰，多曰名僧，然名者本实之宾也，若实行潜光，则高而不名；寡德适时，则名而不高。名而不高，本非所纪；高而不名，则备今录。” 。 《高僧傳》後，又有唐代道宣撰《續高僧傳》30卷，宋代贊寧等撰《宋高僧傳》30卷，明代撰《》8卷，合稱四朝高僧傳。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)