About: Mantle (geology)     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : dbo:AnatomicalStructure, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FMantle_%28geology%29

A mantle is a layer inside a planetary body bounded below by a core and above by a crust. Mantles are made of rock or ices, and are generally the largest and most massive layer of the planetary body. Mantles are characteristic of planetary bodies that have undergone differentiation by density. All terrestrial planets (including Earth), a number of asteroids, and some planetary moons have mantles.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • وشاح الأرض
  • وشاح (جيولوجيا)
  • Zemský plášť
  • Planetární plášť
  • Mantell terrestre
  • Μανδύας (γεωλογία)
  • Erdmantel
  • Termantelo
  • Manto (geología)
  • Manto terrestre
  • Mantu
  • Mantle (geology)
  • Manteau terrestre
  • Manteau planétaire
  • Maintlín (geolaíocht)
  • Mantel (geologi)
  • Mantello terrestre
  • マントル
  • 맨틀
  • Aardmantel
  • Płaszcz ziemski
  • Manto
  • Мантия Земли
  • Мантія планети
  • Мантія Землі
  • Планетарная мантия
  • Manteln
  • 地幔
rdfs:comment
  • الوشاح هو طبقة داخل جسم كوكبي يحده من الأسفل نواة وفوقها قشرة. يتكون الوشاح من الصخور أو الجليد، وهو عمومًا أكبر وأضخم طبقة في جسم الكواكب. الوشاح هي سمة من سمات الأجسام الكوكبية التي خضعت للتباين حسب الكثافة. جميع الكواكب الأرضية (بما في ذلك الأرض ) وعدد من الكويكبات وبعض أقمار الكواكب لها أغطية.
  • Zemský plášť je jedna z vrstev Země, shora vymezená zemskou kůrou a zespodu zemským jádrem. Z geofyzikálního i geochemického hlediska může být rozdělen na * svrchní plášť, * spodní plášť a * přechodovou zónu, zvanou také , která se nachází mezi nimi. Většinu současných poznatků o plášti se podařilo získat během 20. století podrobnou analýzou příchodů seismických vln. V plášti probíhá neustále , která souvisí s deskovou tektonikou a jejíž obraz můžeme získat pomocí seismické tomografie. Zemský plášť jako celé těleso tvoří přibližně 69 % zemské hmotnosti a 84 % celkového objemu.
  • Un manto es una capa dentro de un cuerpo planetario limitado por debajo por un núcleo y arriba por una corteza. Los mantos están hechos de roca o hielo, y generalmente son la capa más grande y masiva del cuerpo planetario. Los mantos son característicos de los cuerpos planetarios que han sufrido diferenciación por densidad. Todos los planetas terrestres (incluida la Tierra), varios asteroides y algunas lunas planetarias tienen mantos.
  • Mantua lurrazalaren eta nukleoaren artean dagoen geruza da. 2900 kmko sakonerara iristen da. Mantua batez ere peridotitaz osatua dago. Lurrazalaren eta Mantuaren arteko banaketa Mohorovicic etengunean ematen da. Goi mantua (biguna eta likatsua) eta behe mantua (solidoa eta elastikoa) banatu daiteke. Biak ezberdintzen diren puntua etengunea da.
  • El manto es una capa intermedia de los planetas terrestres o de algunos otros cuerpos planetarios rocosos, como la que se encuentran entre el núcleo, la capa más interna, y la corteza, la más externa. Está compuesto principalmente por silicatos. Para que se forme un manto, el cuerpo planetario debe ser suficientemente grande para haber pasado por el proceso de diferenciación planetaria en términos de densidad. Los planetas terrestres (la Tierra, Venus, Marte y Mercurio), la Luna terrestre, dos de los satélites de Júpiter (Ío y Europa) y el asteroide Vesta tienen cada uno un manto rocoso.
  • A mantle is a layer inside a planetary body bounded below by a core and above by a crust. Mantles are made of rock or ices, and are generally the largest and most massive layer of the planetary body. Mantles are characteristic of planetary bodies that have undergone differentiation by density. All terrestrial planets (including Earth), a number of asteroids, and some planetary moons have mantles.
  • マントル(英語: mantle, 「覆い」の意)とは、惑星や衛星などの内部構造で、核(コア)の外側にある層である。 地球型惑星などでは金属の核に対しマントルは岩石からなり、さらに外側には、岩石からなるがわずかに組成や物性が違う、ごく薄い地殻がある。 名称はフランス語のマント(manteau)に由来し、マントルが核の周りを包んでいることを表している。
  • De aardmantel of kortweg mantel is de laag in de Aarde die direct onder de korst ligt. De mantel begint op enkele tientallen kilometers diepte en is ongeveer 2900 km dik. Ze neemt 83% van het volume van de Aarde in en bevat 67,5 % van haar massa. De naam mantel werd voor het eerst gebruikt door de Duitse geofysicus Emil Wiechert in 1897. In het Duits betekent mantel net als in het Nederlands jas.
  • 地幔(德語:Erdmantel;英語:mantle;法語:manteau;原於拉丁語:mantellum,意為斗篷),台湾称作地函,位於地殼之下,地核之上,和地殼以莫氏不連續面為界,和地核間則以古氏不連續面為界。厚度约2900公里。化学成分主要是含铁、镁的矽酸鹽,平均密度是3.3–5.5 g/cm3。地函含石榴子石、輝石、橄欖石及其他類型的岩石。占地球體積的83%,總質量的68%。由於P波及S波皆可通過地函,故推測地函主要為固體構成。地函可分成、及。
  • الوشاح أو الدثار أو الغشاء أو الستار هي طبقة أرضية تحتية يبلغ سمكها نحو 2885 كيلومتر وتقع فوقها القشرة الأرضية التي نعيش عليها والتي يبلغ سمكها بين 30 - 60 كيلومتر. وتبلغ المسافة بين سطح الأرض ومركزها 6370 كيلومتر، ويشكل الجزء المركزي نواة (نصف قطرها 2000 كيلومتر) من معادن ثقيلة ساخنة سائلة، تبلغ درجة حرارتها 6000 درجة مئوية. وتقل درجة الحرارة بالصعود من المركز إلى أعلى الدثار (عمق نحو 50 كيلومتر) حتى تصل إلى 1500 درجة مئوية، وتكون في صورة صهارة خفيفة نسبياً.
  • Planetární plášť respektive plášť obecně je jedna z planetárních sfér, která se nachází u terestrických planet pod svrchní pevnou kůrou nad planetárním jádrem. Jedná se o nejmocnější vrstvu ve složení planety, která je složena z roztaveného materiálu v podobě magmatu. V případě plynných planet je plášť tvořen z kapalných látek, nejčastěji plynů, které mění své skupenství vlivem extrémního tlaku.
  • Als Erdmantel wird die mittlere Schale im chemischen Modell vom inneren Aufbau des Erdkörpers bezeichnet. Sie liegt zwischen Erdkruste und Erdkern und ist bei einer durchschnittlichen Mächtigkeit von 2.850 km (Tiefe der Mantel-Kern-Grenze: 2.898 km) die voluminöseste und massereichste dieser drei Schalen. Während die Kruste zu großen Teilen aus relativ aluminiumreichen Gesteinen granitischer (kontinentale Oberkruste) und basaltischer (ozeanische Kruste sowie kontinentale Unterkruste) Zusammensetzung besteht, ist das Material des Erdmantels aluminiumarm und dafür relativ eisen- und magnesiumreich. Das entsprechende ultramafische Gestein des Oberen Mantels wird als Peridotit bezeichnet. Der tiefere Mantel besteht aus Hochdruckäquivalenten des Peridotits. Der Großteil des Erdmantels ist, abge
  • Ο γήινος Μανδύας (Mantle) είναι ένα παχύ και ημίρρευστο στρώμα που βρίσκεται μεταξύ του γήινου εξωτερικού πυρήνα (Outer Core) και του φλοιού (Crust). Μανδύα διαθέτουν και άλλοι πλανήτες. Ο μανδύας της γης βρίσκεται, χονδρικά, από το βάθος των 30 χλμ μέχρι τα 2.900 χλμ κάτω από την επιφάνεια της γης και καταλαμβάνει το 70% του όγκου της. Ο γήινος μανδύας διακρίνεται στον κυρίως μανδύα και στον ανώτερο μανδύα (Upper Mantle). Ο μανδύας διαφέρει σημαντικά στη χημική του σύνθεση και στα μηχανικά χαρακτηριστικά από τον φλοιό.
  • La termantelo aŭ mantelo estas la dikega, meza ŝelo interne de la planedo Tero. Ĝi situas rekte sub la terkrusto kaj averaĝe dikas 2850 kilometrojn (la limo inter terkerno kaj termantelo averaĝe troviĝas 2898 kilometrojn sub la tersurfaco). La termantelo samkiel la terkrusto estas solida, sed en siaj mekanikaj ecoj kaj kemia konsisto signife diferencas de la pli supra terkrusto, kiu funde de la oceanoj kaj sub la kontinentoj aparte konsistas el bazalto kaj sur la kontinento aparte el granito. La plej supra parto de la termantelo nomiĝas astenosfero.
  • En planétologie et en géologie, le manteau d'un objet céleste différencié est la couche comprise entre la croûte et le noyau. Cette définition se calque sur la structure interne de la Terre, qui est constituée d'un noyau métallique (fer), d'un manteau rocheux (silicates) et d'une croûte de composition variée. Cette même structuration s'applique aux autres planètes telluriques (Mercure, Vénus et Mars) et à la Lune, ainsi qu'à certains astéroïdes comme Vesta. D'anciens astéroïdes aujourd'hui fragmentés ont pu avoir la même structure. Le manteau constitue généralement la couche la plus grande et la plus massive du corps planétaire.
  • Is éard is maintlín ann ná ciseal taobh istigh de phláinéad domhanda. Le haghaidh foirmíochta, caithfidh rinn pláinéadach bheith mór go leor chun phróiseas na difreála pláinéidí, tré dhlús, a bheith críochnaithe aige.
  • Le manteau terrestre est la couche intermédiaire entre le noyau terrestre et la croûte terrestre. Il représente 82 % du volume de la Terre et environ 65 % de sa masse. Il est séparé de la croûte par la discontinuité de Mohorovičić (terme fréquemment abrégé en Moho), et du noyau par la discontinuité de Gutenberg. Ces discontinuités marquent un contraste de densité entre les couches qu'elles séparent et portent chacune le nom du sismologue qui les a découvertes.
  • In geologia e in geofisica il mantello terrestre è uno degli involucri concentrici che costituiscono la Terra: si tratta di un involucro solido plastico, compreso tra la crosta terrestre e il nucleo terrestre, avente uno spessore di circa 2890 km.
  • Manto é a camada da estrutura da Terra (e dos outros planetas de composição similar) que fica diretamente abaixo da crosta/crusta prolongando-se em profundidade até ao limite exterior do núcleo. O manto terrestre estende-se desde cerca de 30 km de profundidade (podendo ser bem menor nas zonas oceânicas) até aos 2 900 km abaixo da superfície (transição para o núcleo). A diferenciação do manto iniciou-se há cerca de 3 800 milhões de anos, quando a segregação gravimétrica dos componentes do proto-planeta Terra produziram a actual estratificação. A pressão na parte inferior do manto atinge mais de 140 GPa (equivalente a 1 400 000 atmosferas).O manto difere marcadamente da crosta pelas suas características de composição química e de comportamento mecânico, o que se traduz pela existência de uma
  • Płaszcz – warstwa Ziemi o grubości ok. 2900 km, leżąca pomiędzy skorupą a jądrem. W skład płaszcza wchodzi ok. 70% objętości skał ziemskich (materii ziemskiej). Ze względu na swoją dominującą pozycję w bilansie masy Ziemi płaszcz spełnia kluczową rolę w procesach uwalniania się energii z wnętrza Ziemi, jest m.in. silnie sprzężony z procesami tektoniki płyt.
  • Ма́нтия — часть Земли (геосфера), расположенная непосредственно под корой и выше ядра. В ней находится большая часть вещества Земли. Мантия есть и на других планетах земной группы. Земная мантия находится в диапазоне от 30 до 2900 км от земной поверхности. Мантия занимает около 80 % объёма Земли. Отличие состава земной коры и мантии — следствие их происхождения: исходно однородная Земля в результате частичного плавления разделилась на легкоплавкую и лёгкую часть — кору и плотную и тугоплавкую мантию.
  • Мантія — шар в надрах планет земної групи, що має товщину в декілька тисяч кілометрів, розташований між корою і ядром, що містить велику кількість важких елементів. Мантія утворюється в результаті диференціації первинної планетної речовини: важка металева частина утворює , а легкі продукти плавлення формують . Відповідно до сучасних моделей мантія планет складена в основному перидотитами. Кора планет складається в основному з базальтів (на Землі значну частину кори складають граніти, і це одна з основних відмінностей нашої планети), вона містить більше легкоплавких елементів і має меншу, ніж мантія, густину.
  • Manteln finns i jordens inre och i andra stenplaneter, mellan kärnan och jordskorpan. Manteln sträcker sig från 10–70 km djup till 2 900 km. Manteln kan smälta bergarter (magma) som vid vulkanutbrott kan tränga upp som lava. Manteln består av järn- och magnesiumrika silikatbergarter. Silikater är föreningar av kisel och syre.Manteln utgör cirka 80 procent av jordens volym. Jordmantelns övre del och jordskorpan tillhör litosfären. Gränsen mellan jordskorpan och manteln bildas av Mohorovičić-diskontinuiteten.
  • Ма́нтія Землі́ (англ. Earth’s mantle, нім. Erdmantel, Mantel der Erde, фр. Manteau, Manteau terrestre) — одна з внутрішніх оболонок (геосфер) земної кулі, лежить між земною корою, від якої відокремлена поверхнею Мохоровичича, та ядром Землі. Становить 83% об'єму і 67% маси Землі. Верхня межа земної мантії проходить на глибині від декількох км (під океанами) до 70 км (під континентами). Пересічна глибина близько 2900 км. У її розрізі (зверху вниз) за швидкістю поширення сейсмічних хвиль виділяють верхню мантію (товщина 850 — 900 км), яка поділяється на субстрат, астеносферу й шар Голіцина, та нижню мантію (товщина близько 2000 км), для якої характерний уповільнений темп зростання швидкості сейсмічних хвиль.
rdfs:seeAlso
foaf:depiction
  • http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Earth_poster.svg
dct:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
Faceted Search & Find service v1.17_git110 as of Apr 06 2022


Alternative Linked Data Documents: ODE     Content Formats:   [cxml] [csv]     RDF   [text] [turtle] [ld+json] [rdf+json] [rdf+xml]     ODATA   [atom+xml] [odata+json]     Microdata   [microdata+json] [html]    About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3323 as of May 9 2022, on Linux (x86_64-generic-linux-glibc25), Single-Server Edition (62 GB total memory, 39 GB memory in use)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2022 OpenLink Software