| rdfs:comment
| - Korotschun (russisch Корочун, slowakisch Kračún) ist das slawische Fest der Wintersonnenwende. Die Bezeichnung rührt möglicherweise vom Wort korotko für kurz (der kürzeste Tag des Jahres) her. Eine andere Theorie führt den Namen auf die rumänische Bezeichnung für Weihnachten – crâciun – zurück. (de)
- Koročun or Kračun (see other variants below) is one of the names of Slavic pagan holiday Koliada. In modern usage, it may refer to the winter solstice in certain Eastern European languages, and also to the holiday of Christmas. (en)
- Dans la mythologie slave, Korotchoun (slave oriental Корочун) également appelé Karatchoun (Карачун) est un dieu de l'hiver maître du gel et des blizzards, résidant dans le monde souterrain et pouvant se manifester par divers phénomènes dans le sol gelé ou les grottes (craquements, végétaux, ivoire ou cadavres congelés, chutes de stalactites…). (fr)
- Karačun, Koročun o Kračún è una festa slava simile ad Halloween. Era comunemente creduta il giorno nel quale il Dio nero e altri spiriti del male erano più potenti. Veniva celebrato dagli Slavi pagani nella notte più lunga dell'anno, il 21 dicembre (o 22, giorno del solstizio d'inverno. In alcune lingue slave, la parola viene usata per definire una morte inaspettata di un ragazzo giovane e lo spirito del male che rende la vita più corta. (it)
- Карачу́н, Корочу́н — в славянской мифологии злой дух, сокращающий жизнь и олицетворяющий смерть в раннем возрасте, а также по мнению ряда исследователей божество нижнего мира, являющееся повелителем морозов, холода и мрака. В карпато-балканском этнолингвистическом ареале слово «Карачун» обозначало рождественский календарный цикл и его обрядовые реалии. В Новгородской I летописи слова «до Корочюна» объясняются на полях словами «до Рождества Христова»: «Въ лѣто 6651 (1143). Стояше вся осенина дъждева, от Госпожина дни до Корочюна, тепло, дъжгь; и бы вода велика вельми въ Волхове и всюде…». (ru)
- Корочу́н (Карачун, Керечун) — в слов'янській міфології термін, закріплений головним чином за різдвяним циклом обрядів і вірувань. В українців, поляків, словаків, моравців, болгар, сербів цим словом позначаються зимовий сонцеворот — Різдво і Святвечір, 24 і 25 грудня, період різдвяних свят, а також різдвяний хліб і різдвяне деревце. У болгарських діалектах цим словом може називатися літній сонцеворот — день св. Феодора (8 червня). У давньоруській мові Корочун означав піст перед Різдвом, сонцеворот — Спиридонів день (12 грудня), обряд колядування. (uk)
|
| has abstract
| - Korotschun (russisch Корочун, slowakisch Kračún) ist das slawische Fest der Wintersonnenwende. Die Bezeichnung rührt möglicherweise vom Wort korotko für kurz (der kürzeste Tag des Jahres) her. Eine andere Theorie führt den Namen auf die rumänische Bezeichnung für Weihnachten – crâciun – zurück. (de)
- Koročun or Kračun (see other variants below) is one of the names of Slavic pagan holiday Koliada. In modern usage, it may refer to the winter solstice in certain Eastern European languages, and also to the holiday of Christmas. (en)
- Dans la mythologie slave, Korotchoun (slave oriental Корочун) également appelé Karatchoun (Карачун) est un dieu de l'hiver maître du gel et des blizzards, résidant dans le monde souterrain et pouvant se manifester par divers phénomènes dans le sol gelé ou les grottes (craquements, végétaux, ivoire ou cadavres congelés, chutes de stalactites…). Il est représenté sous la forme d'un personnage anthropomorphe, mâle, barbu et sévère, à stalactites de glace pendant de sa barbe, armé d'une lance, mais peut aussi se manifester sous des avatars zoomorphes comme le loup, l'ours et divers rapaces dont les harfangs, parfois à tête humaine. On adoucit Korotchoun par divers rituels et offrandes dont les chroniques anciennes ne précisent pas les détails, mais seulement que s'il les accepte, il laisse son partenaire Bělbog (le « Dieu blanc ») faire reparaître le soleil et adoucir le gel et le blizzard. Selon les anciennes croyances, c'est Korotchoun qui raccourcissait le jour et plongeait la terre dans la nuit ; sa fête était le jour du solstice d'hiver et se prolongeait quelques jours. . Avec la christianisation, le dieu Korotchoun a commencé à être vu comme étant une idole du mal, des malédictions et de la malchance, démon des profondeurs et parèdre de Satan. Son nom, en revanche, est devenu, chez les slaves, celui du pain d'épices de Noël, symbole de prospérité. Passé chez les « Volokhs-Moldaves » sous le nom de Crăciun et chez les « Vengres » sous celui de Karácsony, il désigne aujourd'hui en roumain et hongrois la fête chrétienne de Noël. (fr)
- Karačun, Koročun o Kračún è una festa slava simile ad Halloween. Era comunemente creduta il giorno nel quale il Dio nero e altri spiriti del male erano più potenti. Veniva celebrato dagli Slavi pagani nella notte più lunga dell'anno, il 21 dicembre (o 22, giorno del solstizio d'inverno. In questa notte, Hors, simboleggiante il sole vecchio, rimpiccioliva man mano che i giorni si accorciavano nell'emisfero settentrionale e moriva il giorno del solstizio d'inverno, sconfitto dalle potenze oscure e malefiche del Dio nero. Il 23 dicembre Hors resuscitava e diventava il nuovo sole, .Karachun era contrapposta alla festa di Ivan Kupala, che si teneva il giorno del solstizio d'estate. Molti studiosi hanno fatto derivare questa parola dal rumeno сrăсiún che sta a significare Natale, ma un manoscritto recentemente rinvenuto a Novgorod indica l'origine slava come più probabile. Max Vasmer, invece, ha fatto discendere il termine dal proto slavo "andare avanti". In questo caso, Karačun può essere tradotto come "il giorno che mette in connessione l'anno vecchio con quello nuovo". Gli studiosi moderni tendono ad associare questa ricorrenza con il culto degli antenati. In quei giorni gli slavi occidentali appiccavano fuochi nei cimiteri per tenere caldi i loro cari e organizzavano cene in onore dei morti in maniera tale che essi non soffrissero di fame. Venivano anche lasciati ceppi di legno agli incroci delle strade. In alcune lingue slave, la parola viene usata per definire una morte inaspettata di un ragazzo giovane e lo spirito del male che rende la vita più corta. Stranamente l'ungherese (lingua non slava) prese in prestito questo termine dai suoi vicini, e oggi "Karácsony" significa semplicemente natale. È degno di nota il fatto che la parola non ha mai avuto il significato originale attribuitogli dagli Slavi, in quanto gli ungheresi hanno una mitologia propria di ceppo non indoeuropeo. (it)
- Карачу́н, Корочу́н — в славянской мифологии злой дух, сокращающий жизнь и олицетворяющий смерть в раннем возрасте, а также по мнению ряда исследователей божество нижнего мира, являющееся повелителем морозов, холода и мрака. В карпато-балканском этнолингвистическом ареале слово «Карачун» обозначало рождественский календарный цикл и его обрядовые реалии. В Новгородской I летописи слова «до Корочюна» объясняются на полях словами «до Рождества Христова»: «Въ лѣто 6651 (1143). Стояше вся осенина дъждева, от Госпожина дни до Корочюна, тепло, дъжгь; и бы вода велика вельми въ Волхове и всюде…». По гипотезе астронома Д. О. Святского, в Древней Руси словом «Корочюн» называли день зимнего солнцестояния. По мнению Вяч. Вс. Иванова и В. Н. Топорова, в славянской мифологии Карачуном назывался зимний солнцеворот и связанный с ним праздник. Литературовед Р. Г. Назиров утверждает, что «имя „Кащей“ появляется в русских сказках только с XVIII в., до этого соответствующий персонаж назывался Карачун». При этом он ссылается на авантюрно-рыцарскую повесть М. И. Попова «Славенские древности, или Приключения славенских князей» (1770). Однако, по мнению фольклориста Е. А. Костюхина, Карачун — не персонаж волшебной сказки, а плод авторского вымысла Михаила Попова, который разошёлся по учебникам по русскому фольклору. Филолог Н. Ф. Сумцов обратил внимание на колядку, согласно которой все святые собрались в хате, не было только Рождества. Господь посылает за ним апостола Петра, но тот встречает по дороге «чудо чудное, огнем страшное» и возвращается. Господь объясняет ему, что это и было Рождество. Сумцов высказывает догадку, что «под „чудом чудным“ колядки скрывается древнее языческое божество, в других случаях скрывающееся под словом Крачун, Керечун, Карачун», причем само слово румынского происхождения. В Молдавии для обозначения праздника Рождества используется термин «Крачун» (рум. и молд. Crӑciun, Крэчун). По догадке Ю. В. Поповича, в древности у молдаван Карачун считался божеством, способным вызвать плодородие и урожай в новом году: «„Карачун“ олицетворял в себе не божество зимы и смерти, как это представлялось сторонниками мифологической школы, а „божество“, способное вызвать плодородие и урожай земли в предстоящем солнечном году». (ru)
- Корочу́н (Карачун, Керечун) — в слов'янській міфології термін, закріплений головним чином за різдвяним циклом обрядів і вірувань. В українців, поляків, словаків, моравців, болгар, сербів цим словом позначаються зимовий сонцеворот — Різдво і Святвечір, 24 і 25 грудня, період різдвяних свят, а також різдвяний хліб і різдвяне деревце. У болгарських діалектах цим словом може називатися літній сонцеворот — день св. Феодора (8 червня). У давньоруській мові Корочун означав піст перед Різдвом, сонцеворот — Спиридонів день (12 грудня), обряд колядування. У російській і білоруській мовах слово Карачун (Корочун) вживалося для позначення раптової смерті, смерті у молодому віці, передсмертного суду, а також злого духа, біса, демона, який скорочує життя. Загальним елементом усіх цих значень потрібно визнати значення «Переворот, поворот, різка і значима зміна стану», представлене у назвах днів зимового і літнього сонцевороту, що є межею зими і літа; у позначеннях смерті і граничного стану між життям і смертю (агонії); у назвах нечистої сили, яка викликає смерть, особливо передчасну. Обрядове і магічне значення має різдвяний хліб — Корочун, відомий у Карпатах (в українців, поляків, словаків і моравців). Корочун вважався символом сімейного багатства. Господиня пекла його у вивернутому кожусі і рукавицях, всередину хліба клали зерна різних злаків, часник, трави, встромляли стебло вівса або ялицеву гілочку, ставили баночку меду і освяченої води, обв'язували Корочун джгутом льону або конопель, щоб усе це уродилося і було благополучне. У Словаччині Корочун ділили на кожного члена сім'ї, давали худобі заради здоров'я і плодючості, а залишок клали перед дверима хліва заради охорони від відьми. Шматок Корочуна і усе «випечене» в ньому зберігали як ліки, оберіг і сильні магічні предмети. З Корочуном ворожили, катаючи його по підлозі: якщо він перекинеться на верхню кірку, це означало нещастя в скотарстві або смерть кого-небудь із членів сім'ї. Ворожили також за формою, якої Корочун набуде в печі. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)