| rdfs:comment
| - Kessinia, juga dikenal sebagai Kessini, Chizzini, Kcynianie dan Chyżanie, merupakan nama dari sebuah suku abad pertengahan Slavia Barat di lokasi yang sekarang disebut Jerman timur laut. Suku Kessinia ini menghuni wilayah di sekitar sungai-sungai dan , sekarang terbagi antara distrik-distrik dan di Mecklenburg-Vorpommern. (in)
- Die Kessiner waren ein elbslawischer Stamm, der vom 10. bis zum 12. Jahrhundert im östlichen Teil des heutigen Mecklenburg ansässig war. Dieser Stammentstand wahrscheinlich um das Jahr 1000 durch Abspaltung von den Zirzipanen. Anfänglich gehörten sie zu den Lutizen, einem losen Bund einiger nordwestslawischer Stämme, wie aus ihrer ersten schriftlichen Erwähnung als Chizzini im Jahr 1057 hervorgeht.Zusammen mit den Zirzipanen hätten sie bis zum Slawenaufstand von 983 zum engeren Stammesverband der Abodriten gehört. In den 1060er Jahren wurden sie als inzwischen eigener Stamm vom Samtherrscher Gottschalk wieder in diesen Stammesverband eingegliedert, diesmal gewaltsam. Trotz andauernder Autonomiebestrebungen verblieben sie in diesem Verband bis zu dessen Eingliederung in das Heilige Römische (de)
- The Kessinians, also known as Kessini, Chizzini, Kcynianie and Chyżanie, were a medieval West Slavic tribe in what is now northeastern Germany. They inhabited the territory between the Warnow and Recknitz rivers, today split between the districts of Rostock and Vorpommern-Rügen in Mecklenburg-Vorpommern. Their capital and name-giving stronghold was a gard near modern Kessin east of Rostock. Linguistically, they belonged to the Polabian Slavs. (en)
- I Kessini, o Chizzini, erano una tribù appartenente al gruppo degli slavi occidentali Lutici che nel VII secolo si insediò nel territorio fra il Warnow e il Recknitz, nel Meclemburgo centro-orientale nell'attuale Germania nord-orientale. I Kessini sono citati da varie fonti storiche: Adamo di Brema nella Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum , e Helmold di Bosau nella Chronica Slavorum che li chiama Kicini. (it)
- Хижа́не, кесси́ны (нем. Kessiner, в древности kycini, chizzini) — западнославянское племя, состоявшее в союзе лютичей. Их земли находились на побережье Балтийского моря. Первые письменные упоминания о них датируются X веком. Их центром была крепость Чижын (ныне Кессин). В середине XI века вспыхнули конфликты с ратарями и доленчанами в ходе лютицких междоусобиц, в которых союзниками хижан выступали черезпеняне. Поначалу хижане и черезпеняне побеждали, но впоследствии тяжёлое поражение им нанесли выступившие на стороне противников саксы, от которых после больших потерь удалось откупиться. Позже хижане были подчинены бодричами и стали выплачивать им дань. (ru)
- Chyżanie, Chyżyni, Kicyni (niem. Kessiner) – średniowieczne plemię słowiańskie należące do grupy plemion wieleckich (Związek wielecki). Nazwa Kessiner może pochodzić od określenia chyże oznaczające osady o charakterze rybackim, przeważnie posiadające własną strukturę organizacyjną. Według Tadeusza Lehra-Spławińskiego Chyżanie/Chyżyni to nazwa słowiańska utworzona od rdzenia chyz (por. chyža - "chata", ros. хижа, хижина (chiża, chiżyna), ukr. хижа ts., słn. hiša "dom", ser./bułg./mac. хижа (chiża) "chata", schr. hiža, słw. chyža "chata" stąd: Chyżne) z sufiksem -in-. Mikołaj Rudnicki rekonstruował ją jako Kicyni, od kica, obocznie do kca, kuca "chata, dom" (obecnie schr. kuća/kућа "dom"). Zamieszkiwali ziemie nadbałtyckie nad środkową i dolną Warnawą (Warnową?). Główny gród: Chyżyn. Brali u (pl)
- Хижани або Кесини (Kessini, Chizzini) — давнє західнослов'янське плем'я, що входило до союзу Велетів й мешкали на узбережжі Балтійського моря, на північному сході сучасної Німеччини. Вони населяли землі між річками Варнов і Рекніц (Recknitz), сьогодні це територія розділена між німецьмики адміністративними районами з центром з містом Росток і Передньою Померанією-Рюген в федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія. (uk)
|
| has abstract
| - Die Kessiner waren ein elbslawischer Stamm, der vom 10. bis zum 12. Jahrhundert im östlichen Teil des heutigen Mecklenburg ansässig war. Dieser Stammentstand wahrscheinlich um das Jahr 1000 durch Abspaltung von den Zirzipanen. Anfänglich gehörten sie zu den Lutizen, einem losen Bund einiger nordwestslawischer Stämme, wie aus ihrer ersten schriftlichen Erwähnung als Chizzini im Jahr 1057 hervorgeht.Zusammen mit den Zirzipanen hätten sie bis zum Slawenaufstand von 983 zum engeren Stammesverband der Abodriten gehört. In den 1060er Jahren wurden sie als inzwischen eigener Stamm vom Samtherrscher Gottschalk wieder in diesen Stammesverband eingegliedert, diesmal gewaltsam. Trotz andauernder Autonomiebestrebungen verblieben sie in diesem Verband bis zu dessen Eingliederung in das Heilige Römische Reich. Die Kessiner blieben überregional bedeutungslos. Die Forschung befasst sich vorrangig mit der Eingrenzung ihres Siedlungsgebietes und der auffallend späten Stammesbildung. (de)
- The Kessinians, also known as Kessini, Chizzini, Kcynianie and Chyżanie, were a medieval West Slavic tribe in what is now northeastern Germany. They inhabited the territory between the Warnow and Recknitz rivers, today split between the districts of Rostock and Vorpommern-Rügen in Mecklenburg-Vorpommern. Their capital and name-giving stronghold was a gard near modern Kessin east of Rostock. Linguistically, they belonged to the Polabian Slavs. Since the Slavic settlement of the region in the 8th and 9th centuries, the area was inhabited by the Veleti. The area became part of the Billung march of the Holy Roman Empire's Duchy of Saxony in 936. In the course of a successful uprising in 983, the Veleti made a transition to the Lutician federation, an alliance of several tribes based in Radgosc (Rethra). The Kessinians emerged as the northernmost of four tribes constituting the core of the federation, with the other three being Circipanes, Redarians, and Tollensians. In 1056/57, the alliance broke apart due to internal struggles between these four tribes. The western neighbors of the Kessinians, the Obodrites, took advantage of the resulting civil war and subdued the Kessinians along with the Circipanes. Integrated in the Obodrite state during the following decades, the Kessinians lost their self-determination. However, overlordship of the Obodrite nobility backed by Saxons and Danes was not always accepted, as shown by two expeditions of Saxon duke Lothar von Supplinburg, who subdued the Kessinan prince Dumar and his son in 1114, and another Kessinian prince, Sventipolk, in 1121. The Circipanes, former Lutician allies of the Kessinians, are reported to have actively participated in the 1114 expedition with 300 light cavalry. Finally, the Kessinian remains were assimilated by German settlers during the medieval Ostsiedlung, who turned the successor of the Obodrites' state, the Duchy of Mecklenburg, into a German region during the 12th century. (en)
- Kessinia, juga dikenal sebagai Kessini, Chizzini, Kcynianie dan Chyżanie, merupakan nama dari sebuah suku abad pertengahan Slavia Barat di lokasi yang sekarang disebut Jerman timur laut. Suku Kessinia ini menghuni wilayah di sekitar sungai-sungai dan , sekarang terbagi antara distrik-distrik dan di Mecklenburg-Vorpommern. (in)
- I Kessini, o Chizzini, erano una tribù appartenente al gruppo degli slavi occidentali Lutici che nel VII secolo si insediò nel territorio fra il Warnow e il Recknitz, nel Meclemburgo centro-orientale nell'attuale Germania nord-orientale. I Kessini sono citati da varie fonti storiche: Adamo di Brema nella Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum , e Helmold di Bosau nella Chronica Slavorum che li chiama Kicini. L'area di insediamento dei Kessini si estendeva su entrambi i lati dei fiume Warnown per circa 40 km, dalla costa del mar Baltico presso Rostock, fino all'area di Bützow. Da li proseguiva in direzione sud-est seguendo il corso del fino a Güstrow. Mentre sul lato occidentale del Warnow l'insediamento si estendeva solo per pochi chilometri, sul lato orientale arrivava fino al fiume Recknitz oltre Tessin e Laage. Ricerche archeologiche hanno individuato dei siti nell'area nord a Fresendorf, presso Roggentin e Dierkow e nell'area sud, a Langensee e Groß Upahl (distretti del comune Gülzow-Prüzen), a Kirch Rosin (distretto di Mühl Rosin). I Kessini, insieme ai Circipani, ai Redari e ai , costituivano la federazione dei Liutici. Secondo alcuni studiosi i Kessini furono costituiti, intorno all'anno 1000, da una scissione della tribù dei Circipani. Questo evento potrebbe avere avuto origine nello sbandamento generale successivo alla pesante sconfitta patita nel 955 dai Circipani e Tollensani (Battaglia del Raxa) ad opera dalle truppe germaniche comandate da Ottone I di Sassonia. Nel 1056/1057 i Kessini furono alleati dei Circipani nella guerra intestina contro i Tollensani e i Redari per la supremazia all'interno della federazione dei Liutici. La guerra fu risolta dagli Obodriti, che intervennero a fianco dei Tollensani e Redari. Nel 1057 il sovrano obodrita Godescalco, con il supporto del re danese Sweyn II e del duca di Sassonia Bernardo II invase la Circipania sottomettendo Kessini e Circipani e annettendo le loro terre al suo regno. Dopo la morte di Godescalco avvenuta nel 1066, i Kessini formarono una propria monarchia feudale. Questa evoluzione è piuttosto strana in quanto non si hanno notizie di una simile tradizione fra le popolazioni dei Liutici. Secondo alcuni studiosi i Kessini potrebbero aver sviluppato questa tradizione sotto l'influenza, o addirittura l'incoraggiamento, degli Obodriti. Si hanno notizie di due principi Kessini: Dumar e suo figlio Sventipolk che nel 1114 e 1121 furono il bersaglio di due campagne organizzate dall'allora duca di Sassonia Lotario di Supplimburgo, in cui furono sconfitti e nuovamente sottomessi. Nel 1150 i Kessini tentarono ancora di ribellarsi non pagando le tasse. Il re degli Obodriti Niklot chiese quindi aiuto alla duchessa Clemenzia di Zähringen, moglie di Enrico il Leone, che gli fornì 2000 uomini con i quali egli invase il territorio dei Kessini costringendoli a pagare quanto dovuto. Successivamente a tale data i Kessini non furono più menzionati come popolazione a sé stante e vennero progressivamente assimilati dalle popolazioni germaniche del Meclemburgo nel XII secolo. (it)
- Chyżanie, Chyżyni, Kicyni (niem. Kessiner) – średniowieczne plemię słowiańskie należące do grupy plemion wieleckich (Związek wielecki). Nazwa Kessiner może pochodzić od określenia chyże oznaczające osady o charakterze rybackim, przeważnie posiadające własną strukturę organizacyjną. Według Tadeusza Lehra-Spławińskiego Chyżanie/Chyżyni to nazwa słowiańska utworzona od rdzenia chyz (por. chyža - "chata", ros. хижа, хижина (chiża, chiżyna), ukr. хижа ts., słn. hiša "dom", ser./bułg./mac. хижа (chiża) "chata", schr. hiža, słw. chyža "chata" stąd: Chyżne) z sufiksem -in-. Mikołaj Rudnicki rekonstruował ją jako Kicyni, od kica, obocznie do kca, kuca "chata, dom" (obecnie schr. kuća/kућа "dom"). Zamieszkiwali ziemie nadbałtyckie nad środkową i dolną Warnawą (Warnową?). Główny gród: Chyżyn. Brali udział w wojnie domowej Związku wieleckiego (1057–1060) walczyli przeciwko Redarom wraz z Czrezpienianami i ponieśli klęskę. W roku 1166 zostali włączeni do państwa obodrzyckiego. (pl)
- Хижани або Кесини (Kessini, Chizzini) — давнє західнослов'янське плем'я, що входило до союзу Велетів й мешкали на узбережжі Балтійського моря, на північному сході сучасної Німеччини. Вони населяли землі між річками Варнов і Рекніц (Recknitz), сьогодні це територія розділена між німецьмики адміністративними районами з центром з містом Росток і Передньою Померанією-Рюген в федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія. Їх столиця була фортеця-городище, що знаходилось поблизу сучасного міста Кессін (Kessin) на схід від Ростока. Лінгвістично вони належали до полабських слов'ян. Назва хижани походить від слов'янського слова — хижа (рибальська хатина). Це слово перейшло в німецьку мову у формі Kietz. Слов'янські поселення в регіоні були дуже поширені у 8-9 столітті, і ця територія була заселена лютичами. Цей район став частиною Марка Біллунгів — князівства Саксонії у складі Священної Римської імперії в 936 році. В ході успішного повстання 983 року, племена велетів об'єднались у Лютицьку федерацію — союз декількох племен, заснована в Радогощі. Хижани стали найпівнічнішим з чотирьох племен, що склали ядро федерації, а інші три були: черезпеняни, ратари і доленчани (Tollensians). У 1056—1057, це альянс розпався через внутрішню боротьбу між чотирма племенами. Західні сусіди хижан — Ободрицький союз, скористався результатами громадянської війни у Велетів й підкорив хижан разом з черезпенянами. Перебуваючи в Ободрицькому союзі протягом наступного десятиліття, хижани втрачали свою самоуправність, проте намагались боротись. Ободринці знайшли союзників проти хижан в особі саксів і данців, які зазнали невдач в двох походах саксонського герцога Лотар фон Шуплінбурга, які відбив хижанський князь та його син 1114 року, та інший хижанський князь Светніполк (Sventipolk), 1121 року. Черезпеняни, колишні союзники хижан, брали активну участь в поході 1114 року на їх боці. Спочатку хіжане і черезпеняне перемагали, але згодом їм завдали тяжкої поразки. Проте після великих втрат, їм вдалося відкупитися від саксів. Пізніше хіжане були таки підпорядковані бодричами і стали виплачувати їм данину. Нарешті, задишки хижан були асимільовані німецькими племенами під час середньовічного походу німців на схід, які захопили землі Ободрицького союзу та створили герцогство Мекленбург у 12 столітті. (uk)
- Хижа́не, кесси́ны (нем. Kessiner, в древности kycini, chizzini) — западнославянское племя, состоявшее в союзе лютичей. Их земли находились на побережье Балтийского моря. Первые письменные упоминания о них датируются X веком. Их центром была крепость Чижын (ныне Кессин). В середине XI века вспыхнули конфликты с ратарями и доленчанами в ходе лютицких междоусобиц, в которых союзниками хижан выступали черезпеняне. Поначалу хижане и черезпеняне побеждали, но впоследствии тяжёлое поражение им нанесли выступившие на стороне противников саксы, от которых после больших потерь удалось откупиться. Позже хижане были подчинены бодричами и стали выплачивать им дань. Название хижан произошло от славянского хыжь (рыбацкая хижина). Это слово перешло в немецкий язык в форме Kietz.На старобелорусском "хижак" -сокол,в значении "зненацко,хижак"(словарь,В.Ластовский,г.Каунас 1924г.) (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)