| rdfs:comment
| - L’Heliand, ou Poème de la vie de Jésus, est une version épique des évangiles composée en vieux-saxon par ordre de l'empereur Louis le Débonnaire sous les auspices de saint Ludger, évêque de Münster au IXe siècle (vers 830 probablement). (fr)
- 『ヘーリアント』（古ザクセン語: Heliand）は、9世紀半ばに古ザクセン語で書かれた叙事詩である。イエス・キリストの生涯をゲルマンのサガの形式である頭韻詩で記述したもので、題名のHeliandは古ザクセン語で「救世主」を意味している（現代のドイツ語・オランダ語でも同様である）。これは古ザクセン語で書かれた著作では最長のものであり、は約6,000行あったと見られている。内容の重複した断片が4つ発見されていて、それらで原本のほとんどをカバーできる。「内容は、2世紀の東シリア人タティアノス（Tatianos）が編集した「四福音書調和」（Diatessaron; Evangelienharmonie）と、当時の精神文化の中心地フルダの修道院長ラバーヌス・マウルス（Hrabanus Maurus）の聖書註解を柱とするキリスト伝である」。序文には"Ludouicus piissimus augustus"（敬虔王ルートヴィヒあるいはその息子のルートヴィヒ2世＝ドイツ王ルートヴィヒ）の命によって書かれたという記述があることから、成立した年は前者の在位していた814年-840年、あるいは後者の在位した843年-876年の間であるとされている。1562年にマティアス・フラキウスが序文を出版した。1587年にはユニウスが断片の模写を行ったが、その出版は1705年のジョージ・ヒックス（en: Goerge Hickes）の手を待つことになった。 (ja)
- Heliand är ett fornsaxiskt epos. Det skrevs i Fulda ca år 830 och behandlar i 6000 allittererade verser Kristi liv. Jesus skildras i Heliand som en forngermansk folkkonung, omgiven av sina trogna paladiner, apostlarna. Stilistiskt bygger det unika diktverket i mycket på parallellismer, och texten ligger till grund för hela den fornsaxiska filologin. Eposet finns bevarat i två huvudhandskrifter, vilka förvaras i München respektive London (British Museum). Författaren till Heliand är okänd. (sv)
- Το Χέλιαντ (Heliand) είναι θρησκευτικό επικό ποίημα, γραμμένο στην γλώσσα κατά την περίοδο της Καρολίγγειας Αναγέννησης. Αποτελεί των Ευαγγελίων και σκοπός του ήταν να αφηγηθεί τη ζωή του Ιησού στους γερμανικούς λαούς με την οικεία μορφή της σάγκας. Με μέγεθος περίπου 6.000 στίχων, στους οποίους δεσπόζει το χαρακτηριστικό της μεσαιωνικής γερμανικής λογοτεχνίας, είναι το μεγαλύτερο γνωστό έργο σε αρχαία σαξονική. (el)
- Der Heliand ist ein frühmittelalterliches altsächsisches Großepos. In fast sechstausend (5983) stabreimenden Langzeilen wird das Leben Jesu Christi in der Form einer Evangelienharmonie nacherzählt. Den Titel Heliand erhielt das Werk von Johann Andreas Schmeller, der 1830 die erste wissenschaftliche Textausgabe veröffentlichte. Das Wort Heliand kommt im Text mehrfach vor (z. B. Vers 266) und wird als altniederdeutsche Lehnübertragung von lateinisch salvator („Erlöser“, „Heiland“) gewertet. (de)
- The Heliand (/ˈhɛliənd/) is an epic poem in Old Saxon, written in the first half of the 9th century. The title means saviour in Old Saxon (cf. German and Dutch Heiland meaning "saviour"), and the poem is a Biblical paraphrase that recounts the life of Jesus in the alliterative verse style of a Germanic epic. Heliand is the largest known work of written Old Saxon. (en)
- El Heliand ( /ˈhɛliənd/) es un poema épico en antiguo sajón escrito en la primera mitad del siglo IX. Su título significa "Salvador" en ese idioma (en alemán y en holandés se dice Heiland) y el poema es una que relata la vida de Jesús en verso aliterativo, típico de la épica germánica. Heliand es la obra más larga conocida en antiguo sajón. (es)
- Lo Heliand è il manoscritto più lungo a noi pervenuto scritto in antico sassone. Il titolo significa Il salvatore. È un poema epico che parafrasa la Bibbia. L'autore, il cui nome è a noi sconosciuto, sicuramente prima di lavorare sullo Heliand ebbe a che fare con testi di carattere pagano, infatti lo stile poetico è l'antico stile allitterativo germanico, e molti topoi letterari fanno riferimento al mondo culturale germanico pagano (Gesù Cristo viene descritto come un principe germanico i cui vassalli sono i discepoli, le nozze di Cana sono presentate come un festino guerresco). (it)
- Heliand (stsaks. Zbawiciel) – anonimowy epos napisany przed 840 roku w języku starosaksońskim, jednym z dialektów języka starodolnoniemieckiego. Utwór zachował się we fragmentach w kilku rękopisach (brak końca), liczy 6 tysięcy wierszy aliteracyjnych i stosuje mowę zależną. Składa się z dwóch części: tekstu pisanego prozą i wierszem. Z pierwszej części dowiadujemy się, że Ludwik I Pobożny zlecił napisanie tego dzieła, pragnąc, aby historię Zbawiciela mógł poznać również lud niewładający językiem łacińskim. (pl)
- De Heliand is een religieus episch gedicht over het leven van Jezus Christus, geschreven in het Oudsaksisch, omstreeks het jaar 825. De naam Heliand, die overigens pas in 1830 door geleerden aan het gedicht werd toegekend, is Oudsaksisch voor het Duitse en Nederlandse 'heiland' of 'redder'. Het is het enige omvangrijke gedicht dat in het Oudsaksisch is overgeleverd. Het bestaat uit 5983 allitererende verzen en is niet compleet. De tekst van het epos is bewaard gebleven in vier handschriften: twee grotere, de codex Můnchen Cgm 25 (bekend als M of Monacensis, negende eeuw) en in de British Library, de Codex Cottonianus Caligula A. VII (bekend als C, tiende eeuw), alsmede twee fragmentarische, welke laatste zich bevinden in de Universiteit van Praag en in het Vaticaan. Van het Cottonmanuscrip (nl)
- Ге́лианд (Heliand) с древнесаксонского Спаситель — анонимная древнесаксонская эпическая поэма о жизни Христа, написана в 1-й половине IX века (между 821 и 840). Памятник германской духовной поэзии. Поэма принадлежит к небольшому числу, так называемых, «Евангельских гармоний», написанная на древнесаксонском языке и датируемая IX веком. До нас дошли только её фрагменты. Имя автора неизвестно. В поэме прослеживается и влияние древнегерманской народной поэзии: одна и та же мысль повторяется в различных вариациях, повторяются эпические формулы и т. п. (ru)
- «Спаситель» або «Геліанд» — пам'ятка германської духовної поезії. Поема належить до невеликої кількості так званих «Євангельських гармоній», написана англо-саксонською мовою і датується IX століттям. До нас дійшли тільки фрагменти. Ім'я автора невідоме. Згідно з переказами, її авторство приписують одному саксонському поселенцю, якому Людовік Благочестивий поручив написати цей твір. Вірогідність такого наказу сумнівна, по-перше, тому, що співець тої епохи не міг володіти вченістю, що потрібна для написання такої поеми й осередком, яким були у той час виключно монастирі; по друге, внаслідок того, що Людовик Благочестивий, як і все тогочасне духівництво, ставився до народних співців вкрай ворожо, вважаючи їх популяризаторами язичництва, він жодним чином не міг доручити людині, що належала до (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)