rdfs:comment
| - جيولوجية المملكة العربية السعودية. (ar)
- The geology of Saudi Arabia includes Precambrian igneous and metamorphic basement rocks, exposed across much of the country. Thick sedimentary sequences from the Phanerozoic (including sandstone, anhydrite, dolomite, limestone, chert and marl) dominate much of the country's surface and host oil. (en)
- A geologia da Arábia Saudita inclui rochas ígneas e metamórficas do embasamento pré-cambriano, expostas em grande parte do país. As continuações sedimentares espessas do Fanerozóico (incluindo arenito, anidrita, dolomita, calcário, chert e marl) abrangem grande parte da superfície do país. (pt)
- Саудівська Аравія розташована в межах півн.-сх. частини Африкано-Аравійської платформи. Б.ч. країни займають пустелі. Південно-західна частина входить до складу Нубійсько-Аравійського щита, півн.-східна — до складу Аравійської плити, породи фундаменту якої перекриті фанерозойським осадовим чохлом. Докембрійські метаморфічні комплекси утворюють складчасті структури ускладнені числ. розломами. З ними пов'язані родов. руд заліза, хрому, міді, свинцю, цинку, золота, рідкісноземельних елементів, рудопрояви берилію, олова. У сх. частині Аравійської плити виділяється структурна тераса Газу. (uk)
|
has abstract
| - جيولوجية المملكة العربية السعودية. (ar)
- The geology of Saudi Arabia includes Precambrian igneous and metamorphic basement rocks, exposed across much of the country. Thick sedimentary sequences from the Phanerozoic (including sandstone, anhydrite, dolomite, limestone, chert and marl) dominate much of the country's surface and host oil. (en)
- A geologia da Arábia Saudita inclui rochas ígneas e metamórficas do embasamento pré-cambriano, expostas em grande parte do país. As continuações sedimentares espessas do Fanerozóico (incluindo arenito, anidrita, dolomita, calcário, chert e marl) abrangem grande parte da superfície do país. (pt)
- Саудівська Аравія розташована в межах півн.-сх. частини Африкано-Аравійської платформи. Б.ч. країни займають пустелі. Південно-західна частина входить до складу Нубійсько-Аравійського щита, півн.-східна — до складу Аравійської плити, породи фундаменту якої перекриті фанерозойським осадовим чохлом. Нубійсько-Аравійський щит складений гнейсами і мігматитами архею — ниж. протерозою і комплексом верхньопротерозойських геосинклінальних порід загальною потужністю понад 12 км. В ньому переважають гранітоїди і метаморфізовані вулканогенно-осадові г.п. Середньорифейський комплекс представлений основними метавулканітами і туфами, сланцями, ґраувакками, аґломератами і лаво-брекчіями, прорваними батолітами пізнього протерозою. Верхньорифейські гірські породи — це конґломерати, ґраувакки, андезити, ріодацити, базальти з числ. гранітними інтрузіями. Відклади венду представлені комплексом вапняно-лужних вулканітів і метаосадових порід. Серед верхньопротерозойських вулканогенно-осадових формацій є дек. офіолітових швів з розвитком зон меланжу і тектонічних покривал з фрагментами офіолітової асоціації. Формування пізніх кембрійських утворень відбувалося в ході акреції океанічних островодужних комплексів з участю окр. мікроконтинентів і завершилося становленням зсуво-скидової системи Неджд. Докембрійські метаморфічні комплекси утворюють складчасті структури ускладнені числ. розломами. З ними пов'язані родов. руд заліза, хрому, міді, свинцю, цинку, золота, рідкісноземельних елементів, рудопрояви берилію, олова. У сх. частині Аравійської плити виділяється структурна тераса Газу. Осадовий чохол потужністю до 7 км представлений тут найбільш повно. Палеозойський розріз переважно піщано-глинистий. Пермські, палеогенові, мезозойські і нижньоміоценові відклади представлені в осн. карбонатними відмінами. У складі неоген-четвертинних відкладів переважають з прошарками евапоритів. На структурній терасі Газу простежується меридіональна система валоподібних піднять, найбільше з яких Ен-Нала з амплітудою до 250 м. Підняття ускладнене локальними куполоподібними і брахіантиклінальними структурами, з якими пов'язані числ. нафт. і газові родовища. На півдні розташована синекліза Руб-ель-Халі (потужність осадів до 8 км), локальні структури якої також нафтогазоносні. Вздовж узбережжя Перської зат. розвинені потужні неогенові моласи , на півд. околиці якого є великі родовища нафти. (uk)
|