| rdfs:comment
| - Der Einstein-de-Haas-Effekt zeigt den Zusammenhang zwischen dem Ferromagnetismus und dem Drehimpuls von Elektronen. Er ist ein makroskopischer Nachweis des Spindrehimpuls der Elektronen. Der Effekt wurde 1908 von O. W. Richardson vorhergesagt, allerdings in Bezug auf den Bahndrehimpuls, und so 1915 von Albert Einstein zusammen mit Wander Johannes de Haas auch nachgewiesen. (de)
- L’effet Einstein–de Haas, ou effet Richardson (en référence à Owen Willans Richardson), est un phénomène physique mis en évidence par Albert Einstein et Wander Johannes de Haas au milieu des années 1910 : il montre la relation entre magnétisme, moment angulaire, et spin des particules élémentaires. Rowan de Haas, le fils du découvreur, contribua lui aussi à en faire la théorie, et en appliqua les principes à l'industrie sidérurgique. (fr)
- L'effetto Einstein-De Haas consiste nella rotazione meccanica di un corpo ferromagnetico sottoposto a magnetizzazione. (it)
- 아인슈타인-더 하스 효과는 기체가 담긴 고립된 시스템을 가 작은 실에 매어달고, 외부 자기장으로 스핀을 정렬시키자 전체 각운동량의 보존때문에 시스템이 회전하는 현상을 말한다. (ko)
- Efeito Einstein-de Haas é a rotação adquirida por um corpo ferromagnético livremente suspenso, em consequência de uma variação em sua magnetização obtida pela aplicação de um campo magnético. O fenômeno consiste numa relação entre o magnetismo, o momento angular e o giro de partículas elementares. (pt)
- Efekt Einsteina de Haasa – efekt polegający na rozkręcaniu długiego, ferromagnetycznego ciała sztywnego np. cylindra w przemiennym polu magnetycznym równoległym do jego osi. Efekt ten wynika z zasady zachowania momentu pędu w tym przypadku, w skład którego wchodzi moment pędu mechaniczny oraz spin elektronów. W sytuacji początkowej spiny elektronów są przypadkowe i spin wypadkowy wynosi zero. Gdy następnie włączone zostanie pole magnetyczne, następuje wytworzenie wypadkowego, niezerowego spinu, który zostaje zrównoważony przez mechaniczny moment pędu całej bryły, tak by moment pędu był równy początkowemu momentowi pędu układu. (pl)
- Эффект Эйнштейна — де Хааза (эффект Эйнштейна — де Гааза, эффект Эйнштейна — де Хааза — Ричардсона) — один из магнитомеханических эффектов, состоит в том, что тело (ферромагнетик) при намагничивании вдоль некоторой оси приобретает относительно неё вращательный импульс, пропорциональный приобретённой намагниченности. Это явление было предсказано в 1908 году О. Ричардсоном, открыто и теоретически объяснено в 1915 году Эйнштейном и нидерландским физиком В. де Хаазом. Эффект обратен эффекту Барнетта. Как и эффект Барнетта, он демонстрирует наличие связи между собственным механическим и магнитным моментами микрочастиц (в частности, атомов). (ru)
- 爱因斯坦－德哈斯效应（德文：Einstein-de-Haas-Effekt），又称作理查森效应（英文：Richardson effect，名从物理学家欧文·理查森），是由阿尔伯特·爱因斯坦和万德尔·德哈斯在1910年代中期观测并描述的物理现象；此效应揭示了基本粒子的磁场、角动量和自旋之间的关系。 (zh)
- تأثير آينشتاين دي هاس هو ظاهرة فيزيائية يسبب فيها التغير في العزم المغناطيسي للجسم الحر في الدوران. التأثير هو نتيجة للحفاظ على العزم الزاوي. إنه تأثير قوي بما يكفي ليكون قابل للملاحظة في المواد المغناطيسية الحديدية. أظهرت الملاحظة التجريبية والقياس الدقيق للتأثير أن ظاهرة المغنطة تنتج عن محاذاة (استقطاب) العزم الزاوي للإلكترونات في المادة على طول محور المغنطة. تسمح هذه القياسات أيضًا بفصل العمليات المساهمة في المغنطة، أي ما يرتبط بالدوران والحركة المدارية للإلكترونات. كما أظهر التأثير العلاقة الوثيقة بين مفاهيم العزم الزاوي في الفيزياء الكلاسيكية والفيزياء الكمّية. (ar)
- The Einstein–de Haas effect is a physical phenomenon in which a change in the magnetic moment of a free body causes this body to rotate. The effect is a consequence of the conservation of angular momentum. It is strong enough to be observable in ferromagnetic materials. The experimental observation and accurate measurement of the effect demonstrated that the phenomenon of magnetization is caused by the alignment (polarization) of the angular momenta of the electrons in the material along the axis of magnetization. These measurements also allow the separation of the two contributions to the magnetization: that which is associated with the spin and with the orbital motion of the electrons.The effect also demonstrated the close relation between the notions of angular momentumin classical and (en)
- Het Einstein-de Haaseffect (soms het Richardsoneffect genoemd) is een natuurkundig verschijnsel in 1915 experimenteel bewezen door Albert Einstein in samenwerking met Wander Johannes de Haas. Het effect toont aan dat magnetisme het gevolg is van het impulsmoment van elektronen en is een macroscopisch bewijs voor het bestaan van elektronspins. Het Einstein-de Haaseffect werd voor het eerst voorspeld door Owen Richardson in 1908. (nl)
- Ефект Ейнштейна - де Гааза — це фізичне явище (магнітомеханічний ефект), при якому зміна магнітного моменту вільного тіла викликає обертання цього тіла. Ефект є наслідком збереження кутового моменту. Він досить великий, щоб його можна було спостерігати у феромагнітних матеріалах. Експериментальне спостереження та точне вимірювання ефекту продемонстрували, що явище намагніченості спричиняє орієнтацію (поляризацією) кутових моментів електронів у матеріалі вздовж осі намагніченості. Ці вимірювання також дозволяють розділити два внески в намагніченість: той, що пов’язаний зі спіном і з орбітальним рухом електронів. Ефект також продемонстрував тісний зв'язок між поняттями кутового моменту в класичній і квантовій фізиці. (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)