| rdfs:comment
| - The Austin-Healey 100-6 is a two-seat roadster that was announced in late September 1956 and produced from 1956 until 1959. A replacement for the Austin-Healey 100, it was followed by the Austin-Healey 3000; together, the three models have become known as the Big Healeys. The 100-6 was produced in two model designators, the 2+2 BN4 from 1956 onwards and the 2-seat BN6 in 1958–9. In late 1957 production was transferred from Longbridge to the MG plant at Abingdon. 14,436 100-6s were produced before production ended in 1959. (en)
- El Austin-Healey 100-6 es un convertible de dos asientos británico presentado a finales de septiembre de 1956 y producido de 1956 a 1959. Sustituto del Austin-Healey 100, fue seguido por el Austin-Healey 3000. Juntos, los tres modelos se conocen como los "big Healey". El 100-6 se produjo con dos variantes, el 2+2 BN4 de 1956 en adelante y el BN6 de 2 asientos en 1958-1959. A finales de 1957, la producción se transfirió de Longbridge a la planta de MG en Abingdon. Se fabricaron 14.436 unidades del 100-6 antes de que terminara la producción en 1959. (es)
- L'Austin-Healey 100-6 est une automobile deux places de type roadster, du constructeur britannique Austin-Healey, produite entre 1956 et 1959. Elle a remplacé l'Austin-Healey 100 et elle a été remplacée par l'Austin-Healey 3000. Ces trois modèles ont formé ensemble les (les Grandes Healeys). La 100-6 fut produite en deux modèles, la BN4 de 2+2 places à partir de 1956 et la BN6 2 places de 1958 à 1959. La ligne de montage fut transférée fin 1957 de Lonbridge à la nouvelle usine MG d'Abingdon. 14 436 exemplaires de 100-6 furent produits au total. (fr)
- Austin-Healey 100-6 — двомісний родстер, що виготовлявся у 1956—1959 рр. Вперше був представлений у кінці вересня 1956 р. Був заміною для Austin-Healey 100. Разом з наступником — Austin-Healey 3000 входив до так званої трійки "Великих Хіллі" (англ. The Big Healeys). Автомобіль мав дві модифікації: BN4 2+2 (виготовлявся з 1956 р.) та BN6, що був двомісним (виготовлявся у 1958—1959 рр.) В кінці 1957 р. виробництво перенесли з Лонгбриджа на завод MG у Абінгтон. Всього, до завершення виробництва у 1959 р. було виготовлено 14436 екземплярів. (uk)
|
| has abstract
| - The Austin-Healey 100-6 is a two-seat roadster that was announced in late September 1956 and produced from 1956 until 1959. A replacement for the Austin-Healey 100, it was followed by the Austin-Healey 3000; together, the three models have become known as the Big Healeys. The 100-6 featured a 2 in (50.8 mm) longer wheelbase than the 100, a more powerful straight-six engine in place of its slightly larger inline-four, and added two occasional seats (which later became optional). The body lines were slightly streamlined, a smaller, wider radiator grille placed lower, an air scoop was added to the bonnet, and the windscreen fixed. The 100-6 was produced in two model designators, the 2+2 BN4 from 1956 onwards and the 2-seat BN6 in 1958–9. The cars used a tuned version of the BMC C-Series engine previously fitted to the Austin Westminster, initially producing 102 bhp (76 kW) and increased in 1957 to 117 bhp (87 kW) by fitting a revised manifold and cylinder head. The previously standard overdrive unit was made optional. In late 1957 production was transferred from Longbridge to the MG plant at Abingdon. 14,436 100-6s were produced before production ended in 1959. A 117 bhp (87 kW) BN6 was tested by The Motor magazine in 1959 had a top speed of 103.9 mph (167.2 km/h) and could accelerate from 0-60 mph (97 km/h) in 10.7 seconds. A fuel consumption of 20.8 miles per imperial gallon (13.6 L/100 km; 17.3 mpg‑US) was recorded. The test car cost £1307 including taxes of £436. (en)
- El Austin-Healey 100-6 es un convertible de dos asientos británico presentado a finales de septiembre de 1956 y producido de 1956 a 1959. Sustituto del Austin-Healey 100, fue seguido por el Austin-Healey 3000. Juntos, los tres modelos se conocen como los "big Healey". El 100-6 presentaba una distancia entre ejes 2 plg (50,8 mm) más larga que el modelo 100, un motor de seis cilindros en línea más potente y un poco más grande que la unidad de cuatro cilindros de su predecesor, e incorporó dos asientos traseros auxiliares (que luego se convirtieron en opcionales). Las líneas de la carrocería se simplificaron ligeramente; se adoptó una calandra más pequeña y más ancha colocada más abajo; se agregó una toma de aire al capó; y se fijó el parabrisas. El 100-6 se produjo con dos variantes, el 2+2 BN4 de 1956 en adelante y el BN6 de 2 asientos en 1958-1959. Utilizaban una versión preparada del previamente instalada en el , que inicialmente producía 102 HP (103,4 CV), y que sería aumentada en 1957 a 117 HP (118,6 CV) al instalar un colector y una culata mejorados. La unidad de sobremarcha, anteriormente estándar, se hizo opcional. A finales de 1957, la producción se transfirió de Longbridge a la planta de MG en Abingdon. Se fabricaron 14.436 unidades del 100-6 antes de que terminara la producción en 1959. Una unidad BN6 con un motor de 117 HP (118,6 CV) fue probada por la revista The Motor en 1959. Tenía una velocidad máxima de 103,9 mph (167,2 km/h) y podía acelerar desde 0-60 mph (96,6 km/h) en 10,7 segundos. Se registró un consumo de combustible de 20,8 millas por galón imp (13,6 L/100 km; 17,3 mpgAm). El coche de prueba costó 1307 libras esterlinas, incluidas 436 libras de impuestos. (es)
- L'Austin-Healey 100-6 est une automobile deux places de type roadster, du constructeur britannique Austin-Healey, produite entre 1956 et 1959. Elle a remplacé l'Austin-Healey 100 et elle a été remplacée par l'Austin-Healey 3000. Ces trois modèles ont formé ensemble les (les Grandes Healeys). La 100-6 se distinguait de la 100 par son empattement plus de long de 50,8 mm, un plus puissant à la place du plus imposant quatre cylindres en ligne, l'ajout de deux sièges strapontins à l'arrière (rendus optionnels plus tard). En plus d'une ligne simplifiée, la voiture reçu un une nouvelle calandre, plus petite et plus large, placée plus bas, une écope d'air fut aménagée sur le capot, et le pare-brise devint fixe. La 100-6 fut produite en deux modèles, la BN4 de 2+2 places à partir de 1956 et la BN6 2 places de 1958 à 1959. Elle était motorisée par une version spécialement adaptée du bloc BMC C-Series issu de l'Austin Westminster et délivrant à l'origine 102 ch (76 kW). Cette dernière fut poussée en 1957 à 117 ch (87 kW) grâce à un nouveau collecteur d'admission et une nouvelle culasse. L'overdrive monté en standard a été rendu optionnel. La ligne de montage fut transférée fin 1957 de Lonbridge à la nouvelle usine MG d'Abingdon. 14 436 exemplaires de 100-6 furent produits au total. Lors de l'essai d'une BN6 117 ch réalisé en 1959, le magazine anglais The Motor releva les caractéristiques techniques suivantes : vitesse maximale de 167,2 km/h ; accélération de 0 à 100 km/h en 10,7 s ; consommation de 13,6 L/100 km. Le prix catalogue du véhicule (taxes comprises) était de 1 307 livres sterling. (fr)
- Austin-Healey 100-6 — двомісний родстер, що виготовлявся у 1956—1959 рр. Вперше був представлений у кінці вересня 1956 р. Був заміною для Austin-Healey 100. Разом з наступником — Austin-Healey 3000 входив до так званої трійки "Великих Хіллі" (англ. The Big Healeys). Модель 100-6 відрізняла довша на 2 дюйми (50,8 мм) колісна база, потужніший 6-циліндровий рядний двигун замість трохи більшого за робочим об'ємом рядного чотирициліндрового, нові сидіння (що до того були опцією). Лінії кузова стали прямішими, решітка радіатора ширшою, на капоті з'явився повітрезабірник, а лобове скло стало фіксованим. Автомобіль мав дві модифікації: BN4 2+2 (виготовлявся з 1956 р.) та BN6, що був двомісним (виготовлявся у 1958—1959 рр.) Автомобілі комплектувались форсованою версією двигуна BMC С-серії, що попередньо встановлювався на Austin Westminster. Потужність двигуна становила 102 к.с. (76 кВт), а у 1957 зросла до 117 к.с. (87 кВт) завдяки новому впускному колектору та ГБЦ. Попередньо стандартна підвищувальна передача («овердрайв») у трансмісії стала опцією. В кінці 1957 р. виробництво перенесли з Лонгбриджа на завод MG у Абінгтон. Всього, до завершення виробництва у 1959 р. було виготовлено 14436 екземплярів. У 1959 р. журнал The Motor протестував BN6 з 117-сильним (87 кВт) двигуном. Автомобіль мав максимальну швидкість 103,9 миль/год (167,2 км/год), розгін 0—60 миль/год (97 км/год) за 10,7 с. Витрата палива становила 20,8 миль на імперський галон (13,6 л/100 км, 17.3 mpg‑US). Тестовий автомобіль коштував £1307 (разом з податками). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
