| rdfs:comment
| - Truth-default theory (TDT) is a communication theory which predicts and explains the use of veracity and deception detection in humans. It was developed upon the discovery of the veracity effect - whereby the proportion of truths versus lies presented in a judgement study on deception will drive accuracy rates. This theory gets its name from its central idea which is the truth-default state. This idea suggests that people presume others to be honest because they either don't think of deception as a possibility during communicating or because there is insufficient evidence that they are being deceived. Emotions, arousal, strategic self-presentation, and cognitive effort are nonverbal behaviors that one might find in deception detection. Ultimately this theory predicts that speakers and list (en)
- Теория истины по умолчанию (от англ. Truth-Default Theory) — теория области коммуникаций, которая объясняет и предполагает с какой точностью люди способы оценивать достоверность и ложность информации, производимой другими людьми. Теория была разработана в рамках открытия эффекта «достоверности» (veracity effect) при котором наблюдалось снижение уровня точности оценок пропорций достоверной и ложной информации группами респондентов при наличии оценки о достоверности информации. (ru)
- Теорія істини за замовчуванням (англ. Truth-default theory) — це теорія комунікації, яка передбачає та пояснює використання правдивості та виявлення обману у людей. Він був розроблений після відкриття ефекту правдивості, коли співвідношення правди та брехні, представленої в дослідженні суджень про обман, буде впливати на рівень точності. Ця теорія отримала свою назву від її центральної ідеї, яка є станом істини за замовчуванням. Ця ідея припускає, що люди вважають інших чесними, оскільки вони або не думають про обман як можливість під час спілкування, або тому, що немає достатніх доказів того, що їх обманюють. Емоції, збудження, стратегічна самопрезентація та когнітивні зусилля — це невербальні форми поведінки, які можна знайти при виявленні обману. Зрештою, ця теорія передбачає, що мовці (uk)
|
| has abstract
| - Truth-default theory (TDT) is a communication theory which predicts and explains the use of veracity and deception detection in humans. It was developed upon the discovery of the veracity effect - whereby the proportion of truths versus lies presented in a judgement study on deception will drive accuracy rates. This theory gets its name from its central idea which is the truth-default state. This idea suggests that people presume others to be honest because they either don't think of deception as a possibility during communicating or because there is insufficient evidence that they are being deceived. Emotions, arousal, strategic self-presentation, and cognitive effort are nonverbal behaviors that one might find in deception detection. Ultimately this theory predicts that speakers and listeners will default to use the truth to achieve their communicative goals. However, if the truth presents a problem, then deception will surface as a viable option for goal attainment. (en)
- Теория истины по умолчанию (от англ. Truth-Default Theory) — теория области коммуникаций, которая объясняет и предполагает с какой точностью люди способы оценивать достоверность и ложность информации, производимой другими людьми. Теория была разработана в рамках открытия эффекта «достоверности» (veracity effect) при котором наблюдалось снижение уровня точности оценок пропорций достоверной и ложной информации группами респондентов при наличии оценки о достоверности информации. Сама теория берет свое название от идеи, что оценка информации в качестве правдивой является базовой или оценкой «по-умолчанию». Предполагается, что люди оценивают информацию от других людей как достоверную, а самих людей честными, поскольку не рассматривают возможность обмана в процессе коммуникации, например, по причине неспособности определить наличие ложной информации в рамках коммуникации. Для того, чтобы определить обман люди ориентируются при взаимодействии на такие факторы коммуникации как уровень эмоциональности собеседника, степень его возбуждения, интеллектуальную вовлеченность в процесс общения, а также прочие сигналы, которые воспринимаются в качестве характерных для обмана. Принимая во внимания риски раскрытия возможного обмана, теория истины по умолчанию предполагает, что честность и истина будут ведущим ориентиром по умолчанию в вопросе достижения целей коммуникации. Однако, в случае, когда наблюдаются трудности в достижении коммуникационных целей использование лжи становится более вероятностным в вопросах достижения целей. Теория «истины по умолчанию» была разработана и представлена ученым Тимоти Р. Левином, который является профессором кафедры коммуникационных исследований Университета штата Алабама в г. Бирмингеме (США). Теория стала результатом экспериментов и наблюдений относительно обнаружения обмана — Левин обнаружил, что даже в ситуациях, которые можно расценивать в качестве подозрительных испытуемые подвержены искажению в восприятию истинности в общении с собеседником. Ученый установил, что склонность воспринимать суждения в качестве истинных по умолчанию относится к когнитивным искажениям, однако впоследствии было выявлено, что данное явление является функциональным и адаптивным. (ru)
- Теорія істини за замовчуванням (англ. Truth-default theory) — це теорія комунікації, яка передбачає та пояснює використання правдивості та виявлення обману у людей. Він був розроблений після відкриття ефекту правдивості, коли співвідношення правди та брехні, представленої в дослідженні суджень про обман, буде впливати на рівень точності. Ця теорія отримала свою назву від її центральної ідеї, яка є станом істини за замовчуванням. Ця ідея припускає, що люди вважають інших чесними, оскільки вони або не думають про обман як можливість під час спілкування, або тому, що немає достатніх доказів того, що їх обманюють. Емоції, збудження, стратегічна самопрезентація та когнітивні зусилля — це невербальні форми поведінки, які можна знайти при виявленні обману. Зрештою, ця теорія передбачає, що мовці та слухачі за замовчуванням будуть використовувати правду для досягнення своїх комунікативних цілей. Однак, якщо правда створює проблему, тоді обман з'явиться як життєздатний варіант досягнення мети. (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)