rdfs:comment
| - In transport, a trace is one of two, or more, straps, ropes or chains by which a carriage or wagon, or the like, is drawn by a harness horse or other draft animal. The once popular idiom: "kick over the traces" is derived from a frisky or frightened animal kicking one or both feet outside a trace. Unable to understand the entanglement, the animal may become wildly confused and out of control, possibly even breaking away. Hence, to "kick over the traces", when referring to a person, means to become wild and uncontrollable, or to abandon constraint. (en)
- Die Stränge verbinden bei der Arbeitsanspannung und Sprengwaage das Fahrgestell über die Ortscheite der Kutsche mit dem Geschirr der Pferde und übertragen die Zuglast. Bei der festen Anspannung werden die Stränge direkt mit dem Wagen verbunden. Sie sind Teil des Geschirrs. In der Freizeitfahrerei werden auch Kunststoffstränge eingesetzt, weil sie pflegeleicht und preisgünstig sind.(Siehe auch: Fahrsport)
(de)
- Een streng is in de mensport een stevige (dubbel genaaide) leren riem waarmee het trekdier aan de wagen is verbonden om deze te kunnen voortbewegen. Men gebruikt per paard twee strengen. Deze zijn met gespen bevestigd aan de rest van de tuigage. Het tuig kan bestaan uit een gareel of een . Aan de wagenzijde hebben de strengen een lus, aan de paardzijde zijn ze voorzien van een reeks gaten waardoor de riemen versteld kunnen worden. Aan de wagen bevindt zich een vaste regel of een evenaar waaraan een of meerdere losse zwengen zijn opgehangen waaraan de strengen bevestigd worden. Het zweng kan vrij bewegen om de verschillen in trekspanning op de afzonderlijke strengen uit te balanceren. Bij gareeltuig worden de strengen ook wel eens vastgemaakt aan de zogenaamde 'paddenstoelen' op de vaste re (nl)
- Посторо́нки (пол. postronek < чеськ. postranek, і далі від сер.-в.-нім. stranc, що зазнало фонетичних змін під впливом слов'янського по стороні; на думку М. Фасмера, слово питомо слов'янське) — пара міцних ременів чи мотузків, що з'єднують в упряжці хомут (шорку) з орчиком. Служать для передачі тягового зусилля від коня до повозки. Використовуються в голобельно-посторонковому («англійському»), дишельно-посторонковому і посторонковому запрягах. У голобельно-дуговому («російському») запрягу замість них застосовуються голоблі. (uk)
|
has abstract
| - Die Stränge verbinden bei der Arbeitsanspannung und Sprengwaage das Fahrgestell über die Ortscheite der Kutsche mit dem Geschirr der Pferde und übertragen die Zuglast. Bei der festen Anspannung werden die Stränge direkt mit dem Wagen verbunden. Sie sind Teil des Geschirrs. Sowohl zur Stadt- als auch zur Landanspannung gehören etwa 5 cm breite Lederstränge, die aus zwei Lagen von stabilem Kernleder gefertigt werden. Kernleder wird aus der Haut direkt an der Wirbelsäule des Rindes gewonnen. An dieser Stelle ist die Haut besonders stark und dick.Zur ländlichen Anspannung (Arbeitsanspannung) gehören Seilstränge, die mit Ketten an den Ortscheiten befestigt werden. In der Freizeitfahrerei werden auch Kunststoffstränge eingesetzt, weil sie pflegeleicht und preisgünstig sind.(Siehe auch: Fahrsport)
(de)
- In transport, a trace is one of two, or more, straps, ropes or chains by which a carriage or wagon, or the like, is drawn by a harness horse or other draft animal. The once popular idiom: "kick over the traces" is derived from a frisky or frightened animal kicking one or both feet outside a trace. Unable to understand the entanglement, the animal may become wildly confused and out of control, possibly even breaking away. Hence, to "kick over the traces", when referring to a person, means to become wild and uncontrollable, or to abandon constraint. (en)
- Een streng is in de mensport een stevige (dubbel genaaide) leren riem waarmee het trekdier aan de wagen is verbonden om deze te kunnen voortbewegen. Men gebruikt per paard twee strengen. Deze zijn met gespen bevestigd aan de rest van de tuigage. Het tuig kan bestaan uit een gareel of een . Aan de wagenzijde hebben de strengen een lus, aan de paardzijde zijn ze voorzien van een reeks gaten waardoor de riemen versteld kunnen worden. Aan de wagen bevindt zich een vaste regel of een evenaar waaraan een of meerdere losse zwengen zijn opgehangen waaraan de strengen bevestigd worden. Het zweng kan vrij bewegen om de verschillen in trekspanning op de afzonderlijke strengen uit te balanceren. Bij gareeltuig worden de strengen ook wel eens vastgemaakt aan de zogenaamde 'paddenstoelen' op de vaste regel. Bij landelijke aanspanningen kunnen de strengen bestaan uit dikke touwen of, met name voor zwaar werk in de land- en bosbouw, uit kettingen. De Friese sjees wordt bijvoorbeeld traditioneel met touwen aangespannen, terwijl het bij het tuig voor trekpaarden vaak met kettingen wordt gewerkt. (nl)
- Посторо́нки (пол. postronek < чеськ. postranek, і далі від сер.-в.-нім. stranc, що зазнало фонетичних змін під впливом слов'янського по стороні; на думку М. Фасмера, слово питомо слов'янське) — пара міцних ременів чи мотузків, що з'єднують в упряжці хомут (шорку) з орчиком. Служать для передачі тягового зусилля від коня до повозки. Використовуються в голобельно-посторонковому («англійському»), дишельно-посторонковому і посторонковому запрягах. У голобельно-дуговому («російському») запрягу замість них застосовуються голоблі. Посторонки виготовляють з шкіряних ременів близько 5 см завширшки, шкіра береться чепрачна, знята з хребтової частини тварин. Простіші варіанти робляться з мотузок чи ланцюгів. Кінці споряджаються гаками, кільцями чи дротяними петлями. Замість ременів і мотузів можуть використовуватися ланцюги. Існували й дерев'яні посторонки: з дубових жердин 5-6 см у діаметрі. З окоренкового кінця в них робили отвори для ременів чи мотузок, якими вони прив'язувалися до барків, на тонких кінцях були зарубки, через які посторонки зав'язками кріпилися до хомута. Лучкові посторонки відрізнялися тим, що слугували водночас і власне посторонками, і стельвагою: вони мали вигляд сильно вигнутої дуги з молодого дубка, в середині прив'язувалося кільце для кріплення до повозки, а на кінцях робилися зарубки для прив'язування до хомута. Передніми кінцями посторонки кріпляться до гужових мочок хомута чи до шорки (якщо застосовується безхомутний запряг), задніми — до кінців орчика (барка) стельваги. Посторонки повинні бути досить туго натягнуті, їхнє провисання може привести до того, що коні почнуть наступати на них, наражаючи на небезпеку пасажирів. У німецькій мові навіть існує зворот über die Stränge schlagen («бити посторонки»), тобто «поводитися зарозуміло, бути розгнузданим». Для запобігання провисанню посторонків може використовуватися поперечний ремінь-наспинник, але краще для цієї мети застосовувати сіделко з черезсідельником. Словом посторонок у розмовному мовленні також могли називати будь-яку мотузку, тасьму. (uk)
|