| rdfs:comment
| - Mogun-Tajga (rusky Монгу́н-Тайга́, tuvinsky Мөңгүн-Тайга, což v překladu do češtiny znamená Stříbrná hora) je horský masiv v Tuvě, v Ruské federaci. Jsou součástí horského pásma Sajan. Nachází se zde , nejvyšší hora Tuvy a celé východní Sibiře, vysoká 3976,9 m n. m. Přibližně 44 km² Mogun-Tajgy je pod ledovcem. Na severních svazích masivu jsou horské tundry, na jižních vysokohorské stepi. (cs)
- Möngün-Taiga, also known as Mungun-Taiga (Tuvan: Мөңгүн-Тайга - Silver Mountain) is a massif in Mongun-Taiga kozhuun, Russia. The Russian part of the Altay Mountains is considered part of Western Siberia, but Möngün-Taiga in 1932 was transferred (along with the north of Uvs Nuur Basin) from the Mongolian People's Republic of Tuva, and in 1944 became part of Eastern Siberia. (en)
- Il Mongun-Tajga (in russo: Монгун-Тайга?; in tuvano: Мөңгүн-Тайга?, "monte d'argento") è un massiccio dei monti Altaj che si trova in Russia, nella parte sud-occidentale della Repubblica di Tuva, nel . (it)
- Mongun-Tajga (ros.: Монгун-Тайга; tuw.: Мөңгүн-Тайга, Mönggün-Tajga, dosł.: "srebrna tajga") – masyw górski w azjatyckiej części Rosji, w Tuwie (kożuun mongun-tajgiński), na styku Ałtaju, Sajanu Zachodniego i pasma Tannu-Oła. Wznosi się na wysokość 3970 m n.p.m. Masyw zbudowany jest z łupków krystalicznych i piaskowców, miejscami poprzecinanych granitami. W wyższych partiach występują lodowce górskie o powierzchni ok. 44 km². Zbocza północne porasta roślinność łąkowa i tundra górska. Na zboczach południowych występują stepy wysokogórskie oraz rumowiska skalne. (pl)
- Монгун-Тайга (тув. Мөңгүн-Тайга — Срібна гора) — гірський масив на території Монгун-Тайгинського кожууна Туви, в межиріччі Мугура (з півночі), Кулі-Харагая (зі сходу і південного сходу) і Толайти (із заходу), на сході Алтаю. Російська частина Алтайських гір вважається частиною Західного Сибіру, але Монгун-Тайга в 1932 році була передана (разом з північчю Убсунурської улоговини) зі складу Монголії до складу Тувинської Народної Республіки, а у 1944 році (після входження республіки до складу РРФСР) стала разом з усією Тувою вважатися частиною Східного Сибіру. (uk)
- Монгу́н-Тайга́ (тув. Мөңгүн-Тайга — Серебряная гора) — горный массив на территории Монгун-Тайгинского кожууна Тывы, в междуречье Мугура (с севера), Шара-Харагая (с востока и юго-востока) и Толайты (с запада), на востоке Алтая. Российская часть Алтайских гор считается частью Западной Сибири, но Монгун-Тайга в 1932 году была передана (вместе с севером Убсунурской котловины) из состава Монголии в состав Тувинской Народной Республики, а в 1944 году (после вхождения республики в состав РСФСР) стала вместе со всей Тувой считаться частью Восточной Сибири. (ru)
|
| has abstract
| - Mogun-Tajga (rusky Монгу́н-Тайга́, tuvinsky Мөңгүн-Тайга, což v překladu do češtiny znamená Stříbrná hora) je horský masiv v Tuvě, v Ruské federaci. Jsou součástí horského pásma Sajan. Nachází se zde , nejvyšší hora Tuvy a celé východní Sibiře, vysoká 3976,9 m n. m. Přibližně 44 km² Mogun-Tajgy je pod ledovcem. Na severních svazích masivu jsou horské tundry, na jižních vysokohorské stepi. (cs)
- Möngün-Taiga, also known as Mungun-Taiga (Tuvan: Мөңгүн-Тайга - Silver Mountain) is a massif in Mongun-Taiga kozhuun, Russia. The Russian part of the Altay Mountains is considered part of Western Siberia, but Möngün-Taiga in 1932 was transferred (along with the north of Uvs Nuur Basin) from the Mongolian People's Republic of Tuva, and in 1944 became part of Eastern Siberia. (en)
- Il Mongun-Tajga (in russo: Монгун-Тайга?; in tuvano: Мөңгүн-Тайга?, "monte d'argento") è un massiccio dei monti Altaj che si trova in Russia, nella parte sud-occidentale della Repubblica di Tuva, nel . (it)
- Mongun-Tajga (ros.: Монгун-Тайга; tuw.: Мөңгүн-Тайга, Mönggün-Tajga, dosł.: "srebrna tajga") – masyw górski w azjatyckiej części Rosji, w Tuwie (kożuun mongun-tajgiński), na styku Ałtaju, Sajanu Zachodniego i pasma Tannu-Oła. Wznosi się na wysokość 3970 m n.p.m. Masyw zbudowany jest z łupków krystalicznych i piaskowców, miejscami poprzecinanych granitami. W wyższych partiach występują lodowce górskie o powierzchni ok. 44 km². Zbocza północne porasta roślinność łąkowa i tundra górska. Na zboczach południowych występują stepy wysokogórskie oraz rumowiska skalne. Masyw znajduje się na terenie Rezerwatu Biosfery „Kotlina Uwska”. (pl)
- Монгу́н-Тайга́ (тув. Мөңгүн-Тайга — Серебряная гора) — горный массив на территории Монгун-Тайгинского кожууна Тывы, в междуречье Мугура (с севера), Шара-Харагая (с востока и юго-востока) и Толайты (с запада), на востоке Алтая. Российская часть Алтайских гор считается частью Западной Сибири, но Монгун-Тайга в 1932 году была передана (вместе с севером Убсунурской котловины) из состава Монголии в состав Тувинской Народной Республики, а в 1944 году (после вхождения республики в состав РСФСР) стала вместе со всей Тувой считаться частью Восточной Сибири. Вершина горы — самая высокая точка Восточной Сибири — увенчана сверкающим ледниковым куполом. В ясный день Монгун-Тайга отливает резким серебристым светом, подтверждая свое название. Здесь постоянно дует сильный ветер. У восточного подножья массива лежит озеро Хиндиктиг-Холь — «озеро с пупком» — огромный водоём с высокими и крутыми берегами, с чистейшей водой ледникового происхождения. Озеро расположено на высоте 2 305 м над уровнем моря, в центре его находятся два гористых островка, которые и дали название озеру. Местные жители очень гордятся чистотой водоема. Здесь находится наивысшая точка Тывы и всей Восточной Сибири — гора Монгун-Тайга (3 976 м). История покорения Монгун-Тайги началась в 1946 году, несмотря на то, что гора считается священной и по местным поверьям восходить на её вершину запрещено. Она до сих пор привлекает альпинистов и горных туристов — к её вершине проложено несколько маршрутов разной категории сложности Массив сложен кристаллическими сланцами и песчаниками, прорванными в центре массива интрузиями гранитов. В высокогорье — ледники, общей площадью около 44 км². По периферии массива широко распространены валунные ледниковые отложения — показатели былого мощного оледенения. Наличие следов древних форм оледенения, а также свежих форм рельефа, слабо изменённых эрозией, говорят о молодости поднятия, возникшего, вероятно, в конце ледникового периода. На северных склонах массива — луговая растительность и горная тундра, на южных склонах — высокогорные степи и каменные развалы. Лесной пояс полностью отсутствует. Лишь небольшие участки лесов из сибирской лиственницы встречаются по долинам рек и ручьёв у подножия северных склонов массива. В 2000 году здесь образован кластерный участок биосферного заповедника «Убсунурская котловина» площадью 15890 га для охраны альпийских лугов, каменистых тундр и холодных степей, в которых обитает алтайский архар (горный баран) и ирбис (снежный барс), у подножия гор пасутся сарлыки -прямые потомки дикого тибетского яка, озеро Хиндиктиг-Холь — промысловое — здесь обитает крупный хариус (до 0,9 м). (ru)
- Монгун-Тайга (тув. Мөңгүн-Тайга — Срібна гора) — гірський масив на території Монгун-Тайгинського кожууна Туви, в межиріччі Мугура (з півночі), Кулі-Харагая (зі сходу і південного сходу) і Толайти (із заходу), на сході Алтаю. Російська частина Алтайських гір вважається частиною Західного Сибіру, але Монгун-Тайга в 1932 році була передана (разом з північчю Убсунурської улоговини) зі складу Монголії до складу Тувинської Народної Республіки, а у 1944 році (після входження республіки до складу РРФСР) стала разом з усією Тувою вважатися частиною Східного Сибіру. Вершина гори — найвища точка Східній Сибіру — увінчана блискучим льодовиковим куполом. У ясний день Монгун-Тайга відливає різким сріблястим світлом, підтверджуючи свою назву. Тут постійно дме сильний вітер. Біля східного підніжжя масиву лежить озеро Хиндиктиг-Холь — «озеро з пупком» — величезне водоймище з високими і крутими берегами, з чистою водою льодовикового походження. Озеро розташоване на висоті 2 305 м над рівнем моря, в центрі його знаходяться два гористих острівця, які і дали назву озеру. Тут знаходиться найвища точка Туви і всієї Східної Сибіру — гора Монгун-Тайга (3 976 м). Історія підкорення Монгун-Тайги почалася в 1946 році, незважаючи на те, що гора вважається священною і за місцевими повір'ями сходити на її вершину заборонено. Вона до цих пір привертає альпіністів і гірських туристів — до її вершині прокладено кілька маршрутів різної категорії складності Масив складений кристалічними сланцями і пісковиками, прорваними в центрі масиву інтрузіями гранітів. У високогір'ї — льодовики, загальною площею близько 44 км². По периферії масиву широко поширені валунні льодовикові відклади — показники колишнього потужного зледеніння. Наявність слідів давніх форм зледеніння, а також свіжих форм рельєфу, слабо змінених ерозією, говорять про молодість підняття, що виникло, ймовірно, в кінці льодовикового періоду. На північних схилах масиву — лугова рослинність і гірська тундра, на південних схилах — високогірні степи і кам'яні розвали. Лісовий пояс повністю відсутній. Лише невеликі ділянки лісів з сибірської модрини зустрічаються по долинах річок і струмків біля підніжжя північних схилів масиву. У 2000 році тут утворено кластерну ділянку біосферного заповідника «Убсунурська улоговина» площею 15890 га для охорони альпійських лугів, кам'янистих тундр і холодних степів, у яких мешкає алтайський архар (гірський баран) і ірбіс (сніговий барс), біля підніжжя гір пасуться сарлики -прямі нащадки дикого тибетського яка, озеро Хиндиктиг-Холь — промислове — тут живе великий харіус (до 0,9 м). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)