| rdfs:comment
| - جون من باليول (John de balliol) ملك اسكتلندا حكم (1292-1296). (ar)
- John Balliol (eigentlich John de Balliol, genannt Toom Tabard) (* zwischen 1248 und 1250; † vor 4. Januar 1315) war ein schottischer König. Seine kurze Herrschaft war der Beginn einer Reihe von Kriegen zwischen Schottland und England, die sich über mehrere Jahrhunderte erstreckten. (de)
- Joanes Eskoziakoa edo Joanes Balliol, (Eskoziako gaeleraz: Iain Bailiol) (Londres, Ingalaterra, 1249 - Pikardia, Frantzia, 1314ko irailaren 25a) Eskoziako Erresumako erregea izan zen, garai hartan Alba erresuma izenaz ezagutzen zena. (eu)
- Toghadh John de Balliol (t.1249 - t.25 Samhain, 1314) ina Rí na nAlbanach ó 1292 go dtí 1296. (ga)
- 존 발리올(John Balliol, 1249년경 - 1314년 11월 25일)은 1292년에서 1296년 사이 스코틀랜드 국왕이다. 알락산다르 3세가 죽고 그 외손녀인 노르웨이 공주 마르그레트가 스코틀랜드 왕위를 이어받아야 했는데 마르그레트마저 병으로 요절하자 발리올이 새 왕으로 추대되었다. 잉글랜드의 에드워드 1세는 끊임없이 발리올의 기반을 약화시키려고 공작을 벌이고 발리올에게 스코틀랜드가 잉글랜드의 속국이 되는 것을 강요했다. 피로해진 스코트인들은 발리올을 제쳐두고 12인 평의회를 만들어 대신 나라를 통치하도록 했다. 평의회는 프랑스와 소위 올드 동맹이라고 불리는 동맹을 체결했다. 이에 에드워드 1세가 스코틀랜드를 침공했고, 스코틀랜드 독립전쟁이 시작되었다. 1296년 스코틀랜드가 패배했을 때 발리올은 퇴위당한 뒤 런던탑에 수감되었다. 이후 발리올은 프랑스로 보내졌으나 스코트인들을 도우려는 움직임을 전혀 보이지 않고 여생을 보냈다. 이후 스코틀랜드는 1306년 로버트 1세가 즉위할 때까지 제2차 공위기에 돌입한다. (ko)
- Giovanni Balliol (John Balliol; 1249 circa – Piccardia, 25 novembre 1314) è stato re di Scozia dal 1292 al 1296. (it)
- John Balliol (?, rond 1240 of 1249/50 - in Picardië, tussen 4 maart 1313 en 4 januari 1314) was in 1290 een van de dertien kandidaten voor de Schotse kroon. Hij kreeg de steun van de clan van de Comyns. Koning Eduard I van Engeland werd door de Schotse clans aangewezen als "scheidsrechter". Hij wees Balliol aan, die daarmee min of meer een vazal werd van de Engelse koning. John Balliol regeerde van 1291 tot 1296. Hij was de zoon van John Balliol, vijfde baron van Balliol, en vrouwe Dervorguilla van Galloway. (nl)
- ジョン・ベイリャル（John Balliol, 1249年? - 1314年11月25日）は、スコットランド王（在位：1292年 - 1296年）。 (ja)
- João Balliol (c. 1249 – 25 de novembro de 1314) foi o Rei da Escócia de 1292 até sua abdicação em 1296. (pt)
- Иоанн I Баллиол, или Джон Балио́ль (по прозвищу «Пустой камзол» — Toom Tabard; гэльск. Iain Bailiol, англ. John Balliol; 1249 — 25 ноября 1314, , Пикардия), — король Шотландии (1292—96), занявший престол по итогам «Великой тяжбы» и признавший сюзеренитет Английского королевства, что послужило причиной трёхсотлетней войны за независимость Шотландии. (ru)
- Іоанн I (шотл. гел. Iain Bailiol, англ. John Balliol; 1248 — 25 листопада 1314) — король Шотландії між 1292 та 1296 роками. Бувши спадкоємцем шотландського трону після смерті Маргарет, Норвезької Діви, отримав підтримку від англійського короля Едуарда I у боротьбі за владу проти 12 кланів. Склавши омаж Едуардові, був проголошений королем, але незабаром втратив трон у результаті повстання й відмовився від королівства, коли англійці напали на Шотландію. Визнання сюзеренітету Англії послужило причиною трьохсотрічної війни за незалежність Шотландії. (uk)
- 约翰·巴里奥（John de Balliol）（约1249年－1314年11月25日），也称苏格兰的约翰（John of Scotland），在13世纪末苏格兰王国极度动荡时期曾短暂任国王。 (zh)
- Joan Balliol o Joan de Balliol (1249-1314) fou rei d'Escòcia. Era fill de Dervorguilla de Galloway, filla d'Alan, 5è lord de Galloway, i de Joan, 5è baró de Balliol, fundador del Balliol College de la Universitat d'Oxford. A la mort de Margarida d'Escòcia presentà la seva candidatura al tron escocès com a nebot de la filla gran de Guillem I i besnet de David I, oposada a la de Robert Bruce i . (ca)
- Jan I. (cca 1249 – 25. listopadu 1314), původním jménem John Balliol, byl král Skotska v letech 1292 až 1296. Byl synem Devorguilly z Galloway, vnučky Davida, hraběte z Huntingdonu, a Jana, 5. barona z Balliolu. Po své matce zdědil velké panství v Galloway a různé statky v Huntingdonu, po svém otci zdědil velká panství v Anglii a Francii. Rodokmen uchazečů o skotský trůn Jan zemřel 25. listopadu 1314 na rodinném panství v Hélicourtu ve Francii. (cs)
- Ο Τζων Μπάλλιολ (John Balliol, 1249 - 25 Νοεμβρίου 1314) βασιλιάς της Σκωτίας (1292-1296) ήταν γιος του Ιωάννη 5ου βαρώνου του Μπάλλιολ και της κόρης του λόρδου Άλαν του Γκάλογουεϊ. Μετά τον θάνατο της Μαργαρίτας της Νορβηγίας (1290), κόρης της πριγκίπισσας Μαργαρίτας της Σκωτίας, το στέμμα της Σκωτίας διεκδικήθηκε από πολλούς μνηστήρες. Ο Εδουάρδος Α΄ της Αγγλίας βρήκε τη μεγάλη ευκαιρία να χρησιμοποιήσει τη δύναμη του για να μετατρέψει τη Σκωτία σε υποτελές κράτος στον ίδιο με βασιλιά τον Τζον Μπάλλιολ. Η επέμβαση του Εδουάρδου Α΄ στις υποθέσεις της Σκωτίας έφερε αντίδραση στους ευγενείς της περιοχής που εκθρόνισαν τον Μπάλλιολ και τοποθέτησαν στη θέση του δωδεκαμελές συμβούλιο, το Συμβούλιο υπέγραψε συνθήκη με τη Γαλλία γνωστή ως "Παλαιά Συμμαχία". (el)
- Johano de Balliol aŭ John Balliol (naskiĝis ĉirkaŭ 1249, mortis la 25-an de novembro 1314), estis reĝo de Skotlando de 1292 ĝis 1296. Lia frua vivo estas malbone konata. Post kiam la probabla heredanto de la reĝo Aleksandro la 3-a mortis, Balliol estis elektita kiel la nova reĝo de Skotlando de grupo de kontrevizoroj. Eduardo la 1-a de Anglio konstante provis insidi lian reĝadon kaj demandis ke Balliol traktu Skotlandon kiel feŭdula stato. (eo)
- John Balliol (c. 1249 – late 1314), known derisively as Toom Tabard (meaning "empty coat" – coat of arms), was King of Scots from 1292 to 1296. Little is known of his early life. After the death of Margaret, Maid of Norway, Scotland entered an interregnum during which several competitors for the Crown of Scotland put forward claims. Balliol was chosen from among them as the new King of Scotland by a group of selected noblemen headed by King Edward I of England. (en)
- Juan (II) de Balliol o Juan de Baliol, también conocido como Juan I de Escocia (en escocés Iain Bailiol; en inglés John Balliol) (1248- Château-Gaillard 1315) fue de facto rey de Escocia de 1292 a 1296, hijo de la sajona Dervorguilla de Galloway y de John I de Balliol. Murió en el castillo de Gaillard en Normandía, Francia en abril de 1315 y está enterrado en la iglesia de San Waast en Bailleul-sur-Eaune. (es)
- John Balliol (ca. 1249 – 25 November 1314), yang dikenal secara derisif sebagai Toom Tabard (artinya "jubah kosong") adalah dari 1292 sampai 1296. Sedikit yang diketahui tentang masa mudanya. Setelah kematian Margaret, Maid of Norway, Skotlandia memasukki interregnum dimana para pesaing untuk Mahkota Skotlandia saling berebut klaim. Balliol terpilih dari antara mereka sebagai Raja Skotlandia baru oleh sebuah kelompok bangsawan terpilih yang dikepalai oleh Raja Edward I dari Inggris. Edward menggunakan pengaruhnya atas proses untuk mengaungi Skotlandia dan ikut campur dengan pemerintahan pribadi Balliol dengan membuat Skotlandia menjadi vasal Inggris. Pengaruh Edward di Skotlandia terendus dan para bangsawan Skotlandia melengserkannya dan melantik dewan dua belas orang untuk memerintah seb (in)
- Jean Balliol est roi des Écossais de 1292 à 1296, né vers 1249 et mort le 25 novembre 1314. Il est aussi appelé Iain Bailiol en gaélique, John Balliol en anglais et Jehan de Bailleul en ancien français. Choisi comme roi après l'extinction de la maison de Dunkeld, Jean Balliol doit composer avec son puissant voisin le roi d'Angleterre Édouard Ier, à qui il a prêté serment d'allégeance. Il noue alliance avec le royaume de France contre lui, mais ce geste ne fait qu'offrir un casus belli à Édouard, qui envahit son royaume en mars 1296. C'est le début des guerres d'indépendance de l'Écosse. (fr)
- Jan Balliol, znany również jako: Jan de Balliol (ur. ok. 1248, zm. ok. 25 listopada 1314) – od 1292 do abdykacji w 1296 roku król Szkocji. Urodził się w Barnard Castle, jako syn Devorguilli Balliol (zm. 1290), córki Alana, piątego lorda Galloway (zm. 1234). Jego ojcem był Jan, piąty baron Balliol i lord Barnard Castle (zm. 1269). W 1281 roku ożenił się z Izabelą de Warenne, córką Jana de Warenne, siódmego earla Surrey, i Alicji de Lusignan. Jej dziadkami od strony matki byli: Hugo X de Lusignan i Izabela d’Angoulême (wdowa po królu Anglii – Janie bez Ziemi). Para miała syna (i prawdopodobnie 4 innych dzieci): (pl)
- John Balliol, född cirka 1249, död cirka 25 november 1315, var kung av Skottland från 17 november 1292 till 10 juli 1296. Han var far till Edward Balliol. När den skotska kungaätten 1286, med Alexander III, utslocknade på manssidan, skulle kronan tillfalla hans dotterdotter Margareta ("flickan från Norge", dotter till norska kungen Erik Prästhatare), men hon avled 1290 på färden till Skottland. (sv)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)