| rdfs:comment
| - Císař říše římské byl titul panovníka Svaté říše římské užívaný od středověku do roku 1806. Provázela ho korunovační jízda do Říma, kde byl panovník po vzoru Karla Velikého papežem korunován na císaře. Kandidát na císaře musel být králem Svaté říše římské, od 13. století volený kurfiřty a korunovaný v Cáchách. (cs)
- Ο Αυτοκράτορας της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (ιστορικά Romanorum Imperator, «Αυτοκράτορας των Ρωμαίων», απαντάται και Άγιος Ρωμαίος Αυτοκράτορας) ήταν ο ηγεμόνας της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. Από την απολυταρχία την εποχή της δυναστείας των Καρολιδών, ο τίτλος εξελίχθηκε σε εκλεγμένη μοναρχία από τους πρίγκιπες-εκλέκτορες. Μέχρι τον 15ο αιώνα ήταν απαραίτητο ο εκλεγμένος αυτοκράτορας να στεφθεί από τον Πάπα πριν αναλάβει τον αυτοκρατορικό τίτλο. Ο κάτοχος του τίτλου είχε την ηγεμονία του Βασιλείου της Γερμανίας και του Βασιλείου της Ιταλίας (Αυτοκρατορική Βόρεια Ιταλία). Θεωρητικά, ο Αυτοκράτορας ήταν primus inter pares, πρώτος μεταξύ ίσων, αλλά πρακτικά ήταν τόσο ισχυρός όσο ο στρατός και οι συμμαχίες του. (el)
- Als römisch-deutsche Kaiser, historische lateinische Bezeichnung Romanorum Imperator (‚Kaiser der Römer‘), bezeichnet die neuere historische Forschung die Kaiser des Heiligen Römischen Reiches, um sie einerseits von den römischen Kaisern der Antike, oder teilweise von den (mittel-) fränkisch-italienischen Kaisern vor Otto dem Großen und andererseits von den Kaisern des Deutschen Reichs zwischen 1871 und 1918 zu unterscheiden. Ebenfalls abzugrenzen sind sie von den mittelalterlichen römischen Kaisern der Jahre 800 bis 924, deren Kaisertum seit der Reichsteilung von Prüm auf der norditalienischen Königswürde beruhte. (de)
- 신성 로마 황제(라틴어: Imperator Romanus Sacer 임페라토르 로마누스 사케르[*], 독일어: römisch-deutsche Kaiser 뢰미슈도이체 카이저[*], 이탈리아어: Imperatore del Sacro Romano Impero)는 신성 로마 제국의 황제로, 정식 칭호는 로마인의 황제(라틴어: Imperator Romanorum 임페라토르 로마노룸[*], 독일어: Kaiser der Römer 카이저 데어 뢰머[*])이다. 그가 다스리는 영토는 자신의 원래 직할 영지와 신성 로마 제국의 구성국인 작센, 슈바벤, 바이에른, 프랑켄, 케른텐, 오스트리아, 헝가리 그리고 북부 이탈리아 등이다. 기타 이탈리아 내 제후가 다스리는 영토에서도 일부 종주권을 인정받았다. 황제위는 호엔슈타우펜 왕조까지는 로마 교황이 제관을 수여하였고, 대공위 시대 이후 선제후라고 부르는 황제 선출권을 가진 제후들에 의해 선출되었다. 1530년 한때 프랑스의 프랑수아 1세도 신성 로마 제국 황제 후보자로 입후보하기도 했다. (ko)
- 神聖ローマ皇帝（しんせいローマこうてい、ドイツ語: Römisch-deutscher Kaiser, ラテン語: Imperator Romanus Sacer）は、神聖ローマ帝国の君主。 実際には単に皇帝、あるいはローマ人の皇帝（ラテン語: Romanorum Imperator、ドイツ語: Kaiser der Römer）と称していた。「神聖ローマ皇帝」とは古代ローマ皇帝や東ローマ皇帝と区別するための歴史学的用語である。カール大帝以降を指す場合とオットー1世以降に限る場合がある。理念的には、中世西ヨーロッパにおける世俗の最高支配者とされ、カトリック世界において普遍的な世俗支配権を主張した。特にドイツとイタリアで国法上最も重要な位置を占め、指導的役割を担った。ドイツ皇帝と通称される場合もあり、これは近世以降の国号に「ドイツ国民の」が加わったことによる。 (ja)
- Cesarz rzymski (łac. Imperator Romanorum, niem. Römischer Kaiser) – termin używany przez historyków na określenie średniowiecznego władcy, który otrzymał tytuł cesarza rzymskiego od papieża. W historiografii używane jest również określenie „cesarz rzymski narodu niemieckiego”, odnoszące się do władców Królestwa Niemieckiego mających prawo do używania tytułu „cesarz rzymski”. (pl)
- الإمبراطور الروماني المقدس (الالمانيه:Römischer Kaiser واللاتينية: Romanorum Imperator) كان العاهل المنتخب حاكم الإمبراطورية الرومانية المقدسة، وأوروبا الوسطى في خلال العصور الوسطى وأوائل الفترة الحديثة. إذا كنت تريد زوجات الأباطرة؛ أنظر: إمبراطورات الرومانيات المقدسات. (ar)
- El sacre emperador romanogermànic era el governant del Sacre Imperi Romanogermànic, origen de nombrosos països principalment d'Europa central. S'estén en el temps des de la seva creació al segle viii fins al seu esfondrament en 1806. El títol d'«Emperador» va passar dels romans als francs, quan, en el 800, el Papa Lleó III va coronar Carlemany, Rei dels francs i Emperador, a canvi de la seva protecció a l'Església. A la divisió del regne franc en tres parts pel Tractat de Verdun en 843, el títol d'Emperador d'Occident s'assigna al Regne de Lotaríngia. (ca)
- La Imperiestro de la Sankta Romia Imperio, ankaŭ mallonge nomata Sankta Romia Imperiestro, (historie Romanorum Imperator "Imperiestro de Romanoj") estis la reganto de la Sankta Romia Imperio. El aŭtokratio en Karolida epoko la titolo evoluis al kies estro estis elektita fare de la Princelektistoj. Ĝis la Reformacio la imperiestro elektita (imperator electus) postulis kronigon fare de la Papo antaŭ havigi al si la imperian titolon. (eo)
- El Emperador del Sacro Imperio Romano Germánico poseyó una amplia variedad de títulos a lo largo de su dilatada historia. También se le conoce como sacro emperador o emperador romano-germánico (en alemán: Römisch-deutscher Kaiser), aunque estos en realidad adoptaron —al menos en un inicio— el título de Emperador de los Romanos (en latín: Imperator Romanorum). El primer monarca en ser nombrado tal fue el rey franco Carlomagno, coronado en Roma en la Navidad del año 800. Luego de varios monarcas y un breve interregno, la corona pasó al pueblo alemán a través de Otón el Grande, coronado el 2 de febrero del 962. Los historiadores no han llegado a un consenso sobre cual de estas coronaciones dio origen al Sacro Imperio. El último emperador fue Francisco II, quién abdicó y disolvió el imperio (es)
- The Holy Roman Emperor, originally and officially the Emperor of the Romans (Latin: Imperator Romanorum, German: Kaiser der Römer) during the Middle Ages, and also known as the German-Roman Emperor since the early modern period (Latin: Imperator Germanorum, German: Römisch-deutscher Kaiser, lit. 'Roman-German emperor'), was the ruler and head of state of the Holy Roman Empire. The title was held in conjunction with the title of king of Italy (Rex Italiae) from the 8th to the 16th century, and, almost without interruption, with the title of king of Germany (Rex Teutonicorum, lit. “King of the Teutons”) throughout the 12th to 18th centuries. (en)
- Kaisar Romawi Suci (bahasa Jerman: Römisch-deutscher Kaiser, bahasa Latin: Romanorum Imperator) adalah penguasa dari Kekaisaran Romawi Suci. Dari otokrasi pada masa Karolingia gelar ini berevolusi menjadi sebuah . Di mana yang berhak memilih adalah para . Ada juga sebuah Reformasi di mana dalam pemilihan kaisar (imperator electus) dibutukan juga izin dari Paus sebelum bisa bertakhta dengan gelar tersebut. (in)
- L'imperatore del Sacro Romano Impero, formalmente Imperatore dei Romani (in latino Imperator Romanorum), fu, con alcune variazioni, il titolo portato dal capo del Sacro Romano Impero, durante tutta la sua esistenza, dall'800, quando Carlo Magno divenne Imperatore d'Occidente, sino al 1806 con la Pace di Presburgo e la morte definitiva dell'Impero. (it)
- De titel keizer van Duitsland is een in de wandeling gebruikte aanduiding voor wat eigenlijk keizer van het Heilige Roomse Rijk van de Duitse Natie was. De titel werd eeuwenlang gedragen door de gekozen keizers. In 1806 trad de laatste keizer van Duitsland, keizer Frans II, af. (nl)
- Tysk-romersk kejsare eller Helig romersk kejsare (tyska: Römischer Kaiser eller Römisch-Deutscher Kaiser, latin: Romanorum Imperator) var den valde kejsare som regerade över Heliga romerska riket av tysk nation, en stat i Centraleuropa som fanns under medeltiden och tidigmodern tid. Den siste kejsaren, Frans II abdikerade 1806 under Napoleonkrigen, varigenom det tysk-romerska riket slutligen föll. Frans II fortsatte istället som Österrikes kejsare. (sv)
- O Imperador Romano-Germânico (historicamente "Imperador dos Romanos") foi o governante do Sacro Império Romano-Germânico. A partir de uma autocracia na era carolíngia, o título evoluiu para uma Monarquia Electiva escolhido pelos Príncipes-eleitores. Até à Reforma Protestante o Imperador eleito (imperator electus) teria de ser coroado pelo papa antes de assumir o título imperial. O Sacro Império Romano-Germânico foi dissolvido em 1806 pelo imperador Francisco II (que era desde 1804 também Imperador da Áustria), como resultado das Guerras Napoleónicas. (pt)
- Імпера́тор Свяще́нної Ри́мської імпе́рії (лат. Imperator Romanus Sacer) — титул виборного монарха Священної Римської імперії германської нації. Для зручності першим імператором вважається Карл І Великий, що був коронований папою Левом ІІІ у 800 році, як імператор Заходу. Імператори Священної Римської імперії коронувалися папою Римським до XVI ст., а останній імператор — Франц ІІ відрікся в 1806 році, під час Наполеонівських воєн. Слово «Римський» в титулі імператора є вираженням ідеї translatio imperii, згідно з якою імператори Священної Римської імперії були спадкоємцями імператорів Західної, а то і всієї Римської імперії. З 1772 по 1835 рік до повного титулу Імператора Священної Римської імперії серед переліку королівств було додано титул Король Галичини та Володимирії. Офіційна назва — (uk)
- 神聖羅馬皇帝，中世紀時正式稱呼為羅馬人的皇帝（拉丁語：Imperator Romanorum，德語：Kaiser der Römer），近世以來也被稱為德意志-羅馬皇帝（拉丁語：Imperator Germanorum，德語：Römisch-deutscher Kaiser）。神聖羅馬皇帝是神圣罗马帝国的統治者和國家元首。在中世纪和近世時期，該帝國被天主教會認為是羅馬帝國的唯一合法。 理論上，皇帝被認為是「同侪之首」（拉丁語：），相較歐洲其他天主教國家的君主更有威望。實際上，皇帝的實力取決於軍隊和盟友，政治聯姻亦是其中一個因素。自16世紀起，宗教改革使得帝國的「神聖性」受到質疑，維持帝國的地位變得越來越困難。 皇帝被視為天主教的捍衛者。即使在宗教改革後，當選皇帝（拉丁語：Imperator electus）也仍是天主教徒。在馬克西米利安一世之前，當選皇帝必須由教宗加冕。查理五世是最後一位由教宗加冕的皇帝，於1530年加冕。但皇帝經常與教宗發生衝突，尤其是在叙任权斗争時期。 虽然賽奧法諾和玛丽亚·特蕾西娅等女性發揮了強大的影響力，但是神聖羅馬帝國從未有過女皇帝。 (zh)
|
.jpg)
.svg)
.jpg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
_Miniatur.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)